« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
I. Особливості застосування щодо неповнолітніх запобіжних та інших заходів процесуального примусу.
|
Враховуючи специфіку справ про злочини неповнолітніх, законодавець встановив декілька додаткових правил, пов'язаних з особливостями застосування запобіжних заходів та інших заходів примусу в таких справах. Затримання та взяття під варту, як запобіжні заходи, можебути застосовано до неповнолітнього обвинуваченого лише у виняткових випадках за наявності підстав і в порядку, що встановлено законом (статтями 106, 148, 150, 155 КПК). Те саме визначено уч. 2 ст. 33 Закону України від 26 квітня 2001 р. "Про охорону дитинства". Про затримання дитини відповідні органи негайно повідомляють батьків чи осіб, які їх замінюють, а також органи прокуратури.Заборонено утримувати дитину в одному приміщенні з дорослимизатриманими, арештованими чи засудженими особами. Взяття під варту застосовують лише у разі, якщо дані про особута тяжкість злочину свідчать, що застосування іншого запобіжногозаходу не гарантуватиме, що неповнолітній не зробить спроб вчинитиповторні злочини, не перешкоджатиме встановленню істини в справі,з 'явиться за викликом до органу розслідування або в суд.
У Конвенції про права дитини, ухваленій 44 сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1989 р. і ратифікованій Верховною Радою України 27 лютого 1991 р. (далі - Конвенція), міститься гуманне положення щодо застосування до неповнолітнього міри запобіжного заходу. Відповідно до ст. 37 Конвенції "арешт, затримання чи тюремне ув'язнення дитини здійснюється згідно із законом та використовується лише як крайній захід і протягом якомога більш короткого відповідного періоду часу". 3. До неповнолітніх обвинувачених, крім загальних запобіжнихзаходів, передбачених ст. 149 КПК, застосовують такі спеціальнізаходи, як передача їх під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються у дитячій установі, - піднагляд адміністрації цієї установи. Порядок застосування цих запобіжних заходів врегульовано ст. 436 КПК. Згідно з цією статтеюзакону: батьки, опікуни, піклувальники або адміністрація дитячоїустанови в цих випадках дають письмове зобов'язання про забезпечення ними належної поведінки неповнолітнього та його явки дослідчого, прокурора і суду;
зазначених осіб попереджають про характер обвинувачення,пред'явленого неповнолітньому, і про їх відповідальність в разі неявки його до слідчого, прокурора або до суду; у разі порушення цього зобов'язання до батьків, опікунів іпіклувальників може бути застосовано грошове стягнення в розмірідо 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку,передбаченому ст. 153 КПК (див. лекцію 6 "Запобіжні заходи"). У практиці діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду спеціальні запобіжні заходи застосовують украй рідко. 4. До неповнолітнього заборонено застосовувати привід.
|
« Попередня |
|
Наступна » |
= Перейти до змісту підручника = |
|
Інформація, релевантна "I. Особливості застосування щодо неповнолітніх запобіжних та інших заходів процесуального примусу." |
- Запобіжні заходи
особливості суб'єктів, щодо яких їх застосовують. Зміст запобіжних заходів точніше відображає класифікація, в основу якої покладено ступінь обмеження прав суб'єктів. За цією підставою розрізняють ізоляційні та неізоляційні запобіжні заходи". ' За аналітичними даними, наведеними Головою Верховного Суду України, щодо 70% обвинувачених обирається запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд
- 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
особливості адміністративно-правових норм. 3. Види і структура адміністративно-правових норм. 4. Реалізація адміністративно-правових норм. 5. Дія адміністративно-правових норм в часі, в просторі, за ко лом осіб. 6. Джерела адміністративного права. Адміністративний договір як джерело адміністративного права. (ТуПоняття, особливості і види адміністративно-правових відносин. 102 8. Склад
- ПЕРЕДМОВА
застосування; - поєднати традиційні положення теорії кримінального процесу із новими ідеями та законодавчими новелами. Систему курсу лекцій через те, що немає стандарту програми навчальної дисципліни "Кримінально-процесуальне право" ("Кримінальний процес"), побудовано з урахуванням логічної послідовності тем лекцій та традицій викладення навчального матеріалу у вітчизняних підручниках. Виклад
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
особливості правового статусу відповідних органів виконавчої влади. Крім того, потребують подальшого уточнення положення про співвідношення функцій і повноважень вищих і нижчих органів виконавчої влади, що містяться в законах, присвячених регулюванню окремих сфер суспільного життя. В цілому ж статутний блок адміністративного законодавства, зважаючи на потреби належного врахування умов і
- Притягнення особи як обвинуваченого
застосування запобіжного заходу, або ж останній відміняється. В інших випадках час пред'явлення обвинувачення визначається слідчим, який не повинен проявляти як поспішність, так і зволікання. Кримінально-процесуальний аспект значення акту притягнення особи як обвинуваченого проявляється в таких моментах: - у кримінальному процесі з'являється центральна фігура -обвинувачений, якому мають бути
- 35. Процесуальний порядок закриття та відновлення кримінальної справи.
застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою направляється прокурору. Неповнолітньому, щодо якого винесено постанову, а також його батькам або особам, що їх замінюють, перед направленням справи прокурору надається можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, при цьому вони мають право користуватися послугами захисника. Якщо встановлено,
- § 1. Криміналістична профілактика злочинів
особливості їх характеристики, ознаки і способи їх підготовки, вчинення і приховування. Успішна профілактична діяльність слідчого залежить від ефективності провадження слідчих дій, до яких насамперед належать допит, огляд і призначення судових експертиз, а також тактичні операції, серед яких слід виділити такі, як виявлення обставин, що сприяли вчиненню злочину, що має виражену профілактичну
- Процесуальна характеристика особи, яка здійснює дізнання (дізна-вача).
застосування заходів процесуального примусу: запобіжних заходів; інших заходів примусу. Дізнавач перебуває в такому статусі протягом часу, відведеногозаконом (ст. 108 КПК) для здійснення дізнання. Дізнавач підлягає тій самій юридичній відповідальності, що
- 2.3. Процесуальна характеристика суб'єктів, які виконують функцію захисту
застосування до особи запобіжного заходу до пред'явлення обвинуваченнявін діє протягом 10 діб. 6. Юридична відповідальність підозрюваного: кримінально-процесуальна - застосування заходів процесуального примусу: привід, попередження та ін.; кримінальна - у вигляді санкцій статей розділу XIII КК, щопередбачають відповідальність за: втручання у діяльність судових органів - ст. 376 КК; погрозу або
- 2. ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ, ПІДСТАВИ І ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ
застосування запобіжних заходів у кримінальномупроцесі регламентовано в ч. 1 ст. 148 КПК: 1) запобігання (звідси - запобіжні заходи): спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду; перешкоджанню встановленню істини у кримінальній справі; продовженню злочинної діяльності; 2) забезпечення: - виконання процесуальних рішень. Загальними підставами застосування запобіжних заходів є достатні
|