| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
3. ОЦІНКА ДОКАЗІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ, СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ |
||
|
На підставі проведеного в судовому засіданні дослідження суд оцінює зібрані по справі докази і робить висновок про доведеність чи недоведеність фактів, які підлягають встановленню по справі. Під оцінкою доказів розуміється визначення судом достовірності та достатності доказів. Достовірність докази означає, що відомості, які воно дає, відповідають дійсності. Для того щоб визначити достовірність доказів, суд перш за все повинен перевірити доброякісність джерела, з якого отримані відомості, а також сам процес формування докази. Суд повинен, наприклад, перевірити, чи міг свідок правильно сприйняти факти, чи здатний він їх запам'ятати, правдиво чи він дає про них свідчення. Відносно письмових документів суд повинен з'ясувати їх справжність та обставини, за яких вони складалися. Достовірність доказів перевіряється також шляхом зіставлення їх З іншими доказами та іншими даними по справі. Встановивши достовірність доказів, суд визначає їх достатність: чи можна на підставі зібраних доказів зробити висновок про наявність чи відсутність шуканих фактів. Тим самим перевіряється і повнота зібраних у справі доказів. Якщо суд прийде до висновку про те, що, що на підставі наявних доказів не можна встановити існування шуканого факту, то виникає необхідність у дослідженні додаткових доказів, які суд пропонує уявити сторонам. Висновок про наявність або відсутність шуканих фактів суд робить, визначивши достовірність і достатність доказів, тобто оцінивши їх. Тільки правильна оцінка доказів дає можливість встановити дійсні взаємовідносини сторін, обставини справи. Тому одним з найважливіших питань процесу є питання про принципи оцінки доказів і про те, як вона фактично здійснюється. Ніякі докази не мають для арбітражного суду заздалегідь встановленої сили. Найважливіше правило оцінки доказів - оцінка їх за сукупністю. Це дає можливість зіставити докази, перевірити одне з них за допомогою іншого; якщо виявляються розбіжності, то вони вимагають додаткового дослідження доказів, що призводить до більш глибокого і повного вивчення обставин справи. Забезпеченням доказів називаються заходи, спрямовані на збереження відомостей про обставини справи, у випадках, коли використання джерела цих відомостей може в майбутньому виявитися скрутним або неможливим. Особи, що у справі, мають підстави побоюватися, що подання до арбітражного суду необхідних доказів стане неможливим або складним, можуть звернутися з заявою про забезпечення цих доказів. Заява про забезпечення доказів подається до арбітражного суду, в провадженні якого перебуває справа. У заяві мають бути зазначені докази, кото-які необхідно забезпечити, обставини, для підтвердження яких необхідні ці докази, причини, що спонукали звернутися із заявою про їх забезпечення. Забезпечення доказів проводиться арбітражним судом за правилами, встановленими АПК РФ для забезпечення позову (ст. 72 АПК). Арбітражний суд за заявою організації чи громадянина має право вжити заходів щодо забезпечення доказів до пред'явлення позову в порядку, передбаченому АПК РФ. Арбітражний суд, який розглядає справу, в разі неможливості отримання доказів, що знаходяться на території іншого суб'єкта Російської Федерації, у порядку, передбаченому АПК РФ, має право доручити відповідному арбітражному суду провести певні процесуальні дії. У визначенні коротко викладається зміст справи, вказуються обставини, що підлягають з'ясуванню, докази, які повинен отримати арбітражний суд, що виконує доручення. Копія ухвали надсилається до суду, якому дано судове доручення. Ухвала про судове доручення обов'язково для арбітражного суду, якому дано доручення, і має бути виконано не пізніше ніж у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали. Судове доручення виконується у судовому засіданні арбітражного суду. Особи, що у справі, повідомляються про час і місце судового засідання. Неявка зазначених осіб, повідомлених належним чином про час і місце судового засідання, не є перешкодою до проведення заседа-ня, якщо це не суперечить суті доручення (ст. 74 АПК). Про виконання судового доручення виноситься ухвала, яка з усіма матеріалами, зібраними при виконанні судового доручення, негайно пересилається до арбітражного суду, який направив судове доручення. При неможливості виконання судового доручення з причин, не залежних від суду, на це вказується у визначенні. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, що дали пояснення, показання або висновки арбітражному суду, що виконував судове доручення, у разі своєї участі в судовому засіданні арбітражного суду, який розглядає справу, дають пояснення, показання та ув'язнення в загальному порядку. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 3. ОЦІНКА ДОКАЗІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗІВ, СУДОВІ ДОРУЧЕННЯ " |
||
|
||