| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Розділ перший |
||
|
Отже, що таке сутність чувствепно сприймаються речей - це було сказано в сочінеппі про природу щодо матерії 1 і пізніше - отпосітельно 1о сутності як діяльної сутності. А так як слід з'ясувати, чи існує крім чувствепно сприймаються сутностей якась нерухома і вічна чи ні і що ж опа таке, якщо існує, то перш за все необхідно розглянути висловлювання інших, щоб нам, якщо вони стверджують щось неправильне, не впасти в ті ж самі помилки, і, якщо яке-небудь вчення у пас загально з ними, is щоб ми пе досадували па себе одних: адже треба бути задоволеним, якщо в одних випадках стверджують краще, ніж інші, а в інших - принаймні не гірше. З цього питання існують два ь? Співу, а саме: деякі кажуть, що математичні предмети (наприклад, числа, лінії тощо) суть такі сутності, а з іншого боку, що такими є ідеї. Але так як одні оголошують такими сутностями два роду - 20 ідеї та математичні числа, інші ж визнають прпроду тих і інших одпой2, а ще некоторие3 кажуть, що існують одні тільки математичні сутності, то перш за все Падо досліджувати математичні предмети, пе додаючи до пім ніякої іншої природи, папрпмер пе ставлячи питання, ідеї чи опи чи ні, пача чи опи і сутності існуючого пли пет, а підходячи до пім тільки як до математичних - 25 чи існують вони або по існують, і якщо існують, то як саме. Після цього Падо окремо розглянути самі ідеї - у загальних рисах і лише наскільки цього вимагає звичай: адже багато чого було говорено п в доступпих всім сочпнепнях4. А за цим розбором должпо приступити до більш простраппому зо міркуванню, щоб з'ясувати, суть чи числа та ідеї сутності і почала існуючого. Це залишається третім розглядом після розгляду ідей. Якщо ж існують математичні предмети, то необхідно, щоб вони або перебували в чуттєво сприймається, як стверджують деякі, або існували окремо від чуттєво сприйманого (деякі говорять і так) 5; а якщо вони не існують НИ тим НИ іншим чином, ТО ВОНИ або вооб-35 ще не існують, або існують іпим способом. В останньому випадку, таким чином, суперечка у нас буде не про те, чи існують вони, а про те, яким чином вони існують. ГЛАВА ДРУГА Що математичні предмети не можуть перебувати принаймні в чувствеппо сприйманому і що таке міркування не більше як вигадка, - про це вже сказано при розгляді затрудненій1, а саме що перебувати в одному і тому ж місці два Ю7бь тіла не можуть і, крім того, що на такому жо підставі інші здібності і сутності (physeis) теж повинні були б знаходитися в чуттєво сприймається, і пі одна з них - отдельно2. Отже, про це було сказано раніше. Але крім того, очевидно, що [в такому випадку] не можна було б розділити яке б то не було тіло: адже [при діленні його] опо дол-про жпо розділитися на площині, площина - на лінії, а лінії - на точки, а тому якщо розділити точку неможливо, то і лінію теж не можна, а якщо її не можна, то і все інше. Яка ж різниця, чи будуть ці [чуттєвосприймаються] лінії і точки такими, [неподільними] сутностями або ж самі вони не [такі], по в них знаходяться такі сутності. Адже вийде ОДПО і те ж, тому що математичні ю предмети будуть ділитися, якщо діляться чувственпо сприймаються, або вже пе будуть ділитися і чувствеппо сприймаються. 321 11 Аристотель, т. 1 З іншого боку, неможливо і те, щоб такі сутності існували окремо. Адже якщо крім чувствеппо сприймаються тіл будуть існувати інші тіла, окремі від них і попередні чуттєво сприйнятим, то ясно, що і крім [чуттєво сприймаються] площин должпи матися І інші ПЛОЩИНІ, окремі [від перших], 15 і так само точки і лінії - на тій же підставі. А якщо існують вони, то знову-таки крім площин, лінії і точок математичного тіла будуть окремо від Піх існувати другіе3 (бо песостав-ве передує складеному; і якщо чуттєво сприйнятим тілам передують НЕ сприйнятий-20 травнем почуттями, то на тому ж основапіі і площинах, що знаходяться в нерухомих [математичних] тілах, передуватимуть площині, що існують самі по собі; і значить, вони будуть іншими площинами і лініями, ніж ті, які існують разом з відокремленими тілами: ці останні - разом з математичними тілами, а згадані вище передують математичним тілам). Потім, у цих, [предшествую-25 щих], площин будуть лінії, яким - па тому ж самому основапіі - за потребою передуватимуть інші лінії і точки; і точкам, наявними в цих попередніх Липно, должпи передувати інші точки, по відношенню до яким інших попередніх вже пет. Таким чином, виходить зо безглузде нагромадження. Справді, виходить, що крім чуттєво сприймаються маються тіла одного роду, крім чуттєво сприймаються площин - площині трьох родів (це площині, існуючі крім чуттєво сприймаються, ті, що в математичних тілах, і ті, що є крім що знаходяться в цих тілах) , лінії - чотирьох пологів, точки - п'яти родов4. Так які ж з Піх досліджуватимуть математичні павуки? Звичайно, не ті площини, лінії і точки, які знаходяться в нерухомому 35 [математичному] тілі: адже павука завжди займається тим, що первее5. І те ж саме можна сказати про числа: крім кожного роду точок будуть відмінні від них одиниці, так само як і крім кожного роду чуттєво сприймаються речей, і потім - крім умопостигаемого, так що будуть бесчісленние6 пологи математичних чисел. Далі, як можна вирішити ті сумніви, яких Ю77а ми торкалися вже при рассмотрспіі затрудненій7? А саме предмет учепія про небесні світила буде подібним же чином перебувати поза чувственпо сприйманого, як і предмет геометрії; але як це можливо для неба і його частин або для чого б то не було іншого, чого притаманне рух? І подібним чином в оптиці і вченні про гармонію, а імепно, го-5 лос і зір опиняться поза чуттєво сприйманого і одиничного, так що очевидно, що й інші сприйняття та інші предмети сприйняття - теж. Чому, справді, одні швидше, ніж інші? Але якщо так, то [поза чуттєво сприйманого] будуть і живі істоти, раз [поза його] і сприйняття. Крім того, математики виставляють дещо спільне крім розглянутих тут сутностей. Значить, і це буде якась інша окремо існуюча сущ-ю ність, проміжна між ідеями і проміжними [математичними] предметамі8, - сущпость, яка не їсти ії число, ні точка, ні [просторова] величина, ні час. А якщо такої сутності бути не може, то ясно, що і ті, [математичні] предмети ие можуть існувати окремо від чувствеппо сприймаються речей. І взагалі якщо брати, що математичні предмети існують таким чином як пекіе окремі сущпості, то виходить печто протилежне і істині, і звичайним поглядам. Справді, при такому їх бутті необхідно, щоб опи передували чувственпо сприйманим величинам, між тим згідно істині вони печто подальше по відношенню до них: адже незакінчена 'величина за походженням передує [закопченій], а по сущпості немає, як, наприклад, неживе - по порівняй-20 нию з одушевленим. Далі, завдяки чому і коли ж математичні величини становитимуть єдність? Навколишні нас речі єдині завдяки душі або частини душі9 або ще чого-небудь, здатному бути підставою [єдності] (інакше вони утворюють безліч і розпадаються); але раз ТЕ10 велічіпи подільні і суть кількості, то яка причина того, що вони складають нерозривне і постійне єдність? 11 323 Крім того, [то, що математичні величини пе можуть існувати окремо], показує порядок, в якому опи виникають. Спочатку виникає щось 25 в дліпу, потім в ширину, нарешті, в глибину, і так досягається закінченість. Таким чином, якщо подальше за походженням першого по суті, то тіло, треба думати, первеє площини й лінії; і велику закінченість і цілісність воно набуває, коли стає одушевленим. Але як може бути одухотвореними лінія або площину? Ця вимога була зо б вище нашого розуміння. Далі, тіло є деяка сущпость (бо певною мірою вона вже містить у собі закінченість), але як можуть бути сутностями ліпіі? Адже не можуть вони ними бути ні як форма, або образ, - такою може бути, наприклад, душа, - ні як матерія (папрімер, тіло). Адже очевидно, що пі ОДПО тіло пе може складатися з ліній, чи площин, або точок. Але якщо 35 б опи були якоїсь матеріальної сутністю, то виявилося б, що з ними це може случіться11. Ю77ь Отже, нехай опи будуть за визначенням первеє [тіла] 12. Але не все, що первеє за визначенням, первеє і ио сутності. Бо по суті первеє те, що, будучи відокремлене від іншого, перевершує його в бутті, за визначенням ж одне первеє іншого, якщо його визначення є частина визначення цього іншого. А первеє і по суті і за визначенням одне і те ж разом може і не бути. Адже якщо властивості, скажімо 5 рухоме або бліде, що не існують крім сутностей, то бліде первеє блідого людини за визначенням, але не по суті: адже воно не може існувати окремо, а завжди існує разом з складовим цілим (під складовим цілим я розумію тут блідого людини). Ясно тому, що ні отримане 10 через відволікання первеє, ні отримане через приєднання є щось подальше [по суті]. Адже на підставі приєднання блідості людина називається блідим. Отже, що математичні предмети суть сущпості не в більшій мірі, ніж тіла, що вони первеє чуттєво сприймаються речей не по буттю, а тільки за визначенням і що вони не можуть будь-яким чином існувати окремо, - про це сказано досить, а так як вони, як було доведено, не можуть істота-15 вать і в чуттєво сприймається, то ясно, що або опи взагалі не існують, або існують якимось [особливим] чином і тому пе в безвідносному сенсі: адже про буття ми говоримо в різних значеннях.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Розділ перший " |
||
|
||