Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Глава перша |
||
1 Т. е. всяке знання, що відноситься до теоретичних наук ПЛП до тим мистецтвам, які використовують знання, почерппу-ті з цих наук, по використовують лише для одиничних дій і создапття едштічпьтх предметів. - 180. 2 На осново індукції, що має справу з іпдівідуальпимп предметами та їх обмеженим класом. - 180. 3 «Фізика» відноситься пе до практичних наук, що стосуються людської діяльності в сфері етики і політики, і пе до творчих, які спрямовані на створення чогось, а до теоретичних. -180. 4 Такі арифметика і геометрія - на відміну від оптики, гармонії і астрономії, в яких досліджувані об'єкти завжди дапи разом з матюками (див. вище 097 1) 16-21; «Фізпка» II 2, 194 а 7-12). - 181. 6 Т. е. досліджувані першої філософією. - 182. Прічіпи побеспих сфер і світил у їх видимому двіжепія. Подібно до того як загальна математика «Першого» приватних математичних дисциплін, передуючи їм у пізнанні. -182. Глава друга 1 1017 а 7-1) 9. - 182. 2 Коль скоро дапний прпзпак пе входить у визначення трикутника і оскільки вся ця проблема виходить за рамки геометричної науки як такої. - 183. 3 Див Платон. Софіст, 254 а. - 183. 4 Якщо «освічений в мистецтві» і «розуміється на мові» - одне і те ж, то всякий, папрімер, хто розуміється на мові буде і освіченим в мистецтві, що буває не завжди, якщо ж це різне, то один і той ж людина не може бути і освіченим в мистецтві і обізнаним у мові, а таке буває. Аналогічна софістична пастка у випадку з «освіченим в мистецтві Коріско» і «Коріско»: якщо це один і той же, то Ко-ризик не може бути вже, скажімо, обізнаним у мові; а якщо це різне, то освіченість в мистецтві не можна буде приписати Коріско, хоча він і буде освіченим в мистецтві. 6 Те, що пет павуки про привхідними. - 183. 6 1071 b 3-1074 b 11. - 184. 7 Час настання привхідного явища, що йде врозріз із загальним правилом, встановити іельзя; якщо ж такий час встановлюється, то явище, яке вважалося привхідним, виявляється вже пе випадковим, а підлеглим певній закономірності. -184. 1 Т. е. з'єднувати або розділяти в думці. -186. 2 1051 а 34 - М7. -186. 3 Від об'єктивно існуючого. - 186. 4 З'єднання або роз'єднання в думці. -186. 5 Т. е. сущого у власному розумінні, пли об'єктивно існуючого. -186. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " Глава перша " |
||
|