Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 3. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1981 - перейти до змісту підручника

Розділ перший

Тепер ми будемо говорити про море, про його природу, про причину солепості настільки [великого] кількості води, а також про первісному його походження. Що стосується древніх, що займалися божественними предметами, то вони придумали витоки моря, що-35 б розташовувати началами і корінням землі та моря1. Ймовірно, вони припускали, що при цьому більшу ве-353ь лпчіе і урочистість знайде їх вчення про те, ніби земля і море - дуже значна частина Всесвіту, а все інше Небо утворилося навколо них 5 і заради них, тому що це, мовляв, сама дорогоцінна і головна його частину. Ті ж, хто були мудрі швидше людською мудрістю, вважали, що море виникло. Спочатку, як вони стверджують, вся область землі була напоєна вологою, а потім висушується сонцем частина [води] перетворилася на пару і створює [тепер] вітри і повороти Сонця і Місяця; залишилася ж частина - це море. Звідси вони роблять висновок, що море, висихаючи, стає * все менше і менше і нарешті прийде час, коли воно зовсім висохпет2. Деякі з них кажуть, що [море] утворюється, як піт нагрітої сонцем землі, і тому [воно] солоно: піт адже тояш солоний 3. Інші називають причиною солепості землю: як [звичайна], фільтрований через золу вода, так і морська, [по Із їх думку], змішавшись із землею, наділеною такою властивістю, стає соленой4. Що море дійсно не може мати джерел, до [цього] треба прнйті виходячи з того, що є па насправді. Вода на землі буває або проточпой, або стоячою. 20 Вся проточна [вода] має джерела (про джерела вище вже було сказано5, що початком їх слід уявляти собі пе [місце] подачі [води] з водойми, а [місце] первісного скупчення постійно утворюються і зливаються [частинок вологи]).
Стояча вода може накопичуватися і залишатися нерухомою, як болота і озера, що розрізняються між собою 25 великими чи меншими розмірами, а може мати джерела. Але ці джерела завжди іскусствгпного походження; я маю на увазі, наприклад, колодязі, джерело же [проточної води] повинен завжди лежати вище [потоку]. Тому джерела і річки течуть самі собою, а колодязі потребують застосування штучних пристосувань. Такі відмінності води количест-зо ються і якісні, а з цього розрізнення випливає, що море не може мати джерел. Адже воно не відноситься ні до того, пі до іншого роду, так як вода в ньому і не проточна, і не штучного походження, між тим все, що має джерела, обов'язково має бути або тим, або іншим. І нам не відомо природно виникло скупчення [води] в [таких] біль-35 ших кількостях, яке, маючи джерело, було б стоячим. 35 4о Крім того, багато моря з іншими ніде не з'єднуються. Так, Червоне море, як відомо, тільки вузьким проходом повідомляється з морем за Столпамі6, а Гіркан-ське і Каспійське взагалі відокремлені від нього і заселені ио всьому побережью7, так що, якби десь сущест-5 вовалй джерела, вони не залишилися б непоміченими. Тим часом, якщо берега в якомусь місці [різко] сходяться, сгоп в одне місце багато морської води, видно, як море тече по тіснині. Ця течія викликається частими приливами і відливами. На широких морських просторах воно непомітно, але там, де береги зближують-10 ся так, що залишається лише вузький [прохід], там і малі коливання моря повинні здаватися більшими.
Перебіг всього моря по сю сторону Гераклових Стовпів залежить від глибини і від кількості річкової води. Так, Меотида тече в Понт, Понт - в Егейське 15 море. У всіх інших морях протягом менш помітно, а з цими так виходить за великої кількості річкової води (справа в тому, що в Евксіпскій Понт і Меотіду впадає більше річок, ніж в [інші моря, чия] площа під to багато разів ширший) і малої глибини. Море від Мео-тіди до ПОПТ, від ПОПТ до Егейського моря, від Егейського до Сицилійському стає помітно глибше і глибше, а Сардінське і Тірренське моря найглибші. За Стовпами море дрібно через мулу, але, в той же час, спокійно, тому що [воно лежить] в западині. Отже, подібно до того як всі окремі річки, мабуть, стікають з височин, так і на всій 25 землі найсильніше протягом [направлено] від височин на півночі. Таким чином, ОДПІ моря через [постійного] стоку крейда, а інші - зовнішні - більш глибокі. А що на півночі поверхню землі вище, підтверджується упевненістю багатьох стародавніх метеорологів в тому, що Сонце не опускається під Землю, але зо звертається навколо неї і, [проходячи] ці місця, зникає з уваги, так що ніч настає [власне] тому, що Земля на півночі піднімається вверх8. Ось всі докази того, що море в дійсності не може мати джерел, і ось яка причина спостережуваного [в ньому] течії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ перший "
  1. Розділ сорок перша
    перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. - 201 * «Див 52 Ь 4-8. -
  2. Глава перша
    и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
  3. Глава тридцятих * В
    перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? У 25 b 32-35; 26 Ь 34-38; 28 а 10-14. -
  4. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
    Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
  5. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  6. Глава перша
    1 ср «Друга аналітика» I 2, 71Ь 33-72а 5; «Фізика» I 1, 184а 16 - b 14. - 94. 2 Тимофій (початок IV в. До н. Е..) - Музикант пз Мілета, один з перших авторів дифірамбів. - 94. 3 Фрінід - афінський поет часів Пелопоннеської війни. - 94. Глава друга 1 Згідно Емнедоклу. - 95. 2 Перша матерія. - 96. 3 Т. е. про виникнення одного з іншого стосовно до першої
  7. Глава перша
    1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
  8. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  9. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  10. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
  11. Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
    Перший 1 Див Платон. Мепоп, 81 b - 86 b. - 244. 2 Див 66 Ь 20-30. - 244. 3 Т. е. пеобходімо чи визнати, що можна мати протилежні думки, якщо визнати, що зло і добро - одне і те ж. - 245. Розділ двадцять другий 1 Явна формулювання т. н. Закоп тотожності: баб. - 246. 2 Бо вид не позначається про рід. СР «Категорії», 2 b 21-22. - 246. 3 Ср «Нікомахова етика»
© 2014-2020  ibib.ltd.ua