Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

93. Початок війни і його правові наслідки. Театр війни

У відповідності з Гаазькою конвенцією про початок воєнних дій 1907 року (Україна бере участь) держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні починатися без попереднього і недвозначного попередження, що буде мати або форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни. Таким чином, міжнародне право вимагає оголошення війни. Воно може здійснюватися в різноманітних формах: - шляхом звернення до власного народу; - шляхом звернення до народу або уряду держави-супротивника; - шляхом звернення до світового співтовариства. Особливий спосіб оголошення війни - ультиматум - категорична вимога, яка не допускає ніяких подальших спорів і заперечень, уряду однієї держави, котрий пред'являє її уряду іншої держави під загрозою, що у разі невиконання цієї вимоги до певного терміну уряд, що пред'явив ультиматум, вживе певних заходів. Мова, таким чином, йде про загрозу війни. Проте, хоча зазначені способи оголошення війни вважаються такими, що знаходяться в рамках міжнародного права, відповідно до статті II Конвенції про визначення агресії від 3 липня 1933 року, сам факт оголошення державою війни першою розглядається як агресія. Відповідно до указаної III Гаазької конвенції 1907 року оголошення війни не робить агресивну війну законною. Відповідно до статті 3 Визначення агресії, прийнятого на XXIX сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1974 році, у якості актів агресії, незалежно від оголошення війни, розглядаються такі акти прямої агресії: а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію інших держав, або будь-яка воєнна окупа ція, який би тимчасовий характер вона не носила, "що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка з застосуванням сили анексія території іншої держави або частини її; б) бомбардування збройними силами держави те риторії іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; в) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; г) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили або морські і повітряні флоти іншої держави; д) застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за згодою з державою, що приймає, з порушенням умов, передба чених в угоді, або будь-яке продовження їхнього пе ребування на такій території після припинення дії угоди та ін. Не вважається відповідним міжнародному праву не тільки ведення війни неоголошеною, що буде розглядатися як кваліфікуюча обставина при визначенні відповідальності, але і так званий casus belli (привід для війни) - безпосередній формальний привід, що веде до виникнення між державами стану війни. У минулому такий привід був законною підставою для початку воєнних дій і служив виправданням війни і цілям приховання її справжніх причин. Наприклад, багато дослідників вважають, що події навколо німецької радіостанції в Гляйвиці в серпні 1939 року, коли на неї нібито напав загін польських прикордонників (пізніше з'ясувалося, що це було влаштовано самою Німеччиною), спровокували напад Німеччини на Польщу і послужили приводом для початку Другої світової війни. Стан війни повинен бути без зволікання сповіщений нейтральним країнам і буде мати для них дійсну силу лише після одержання оповіщення. В Україні оголошення війни є прерогативою вищих органів держави. Конституція України містить механізм такої процедури - відповідно до п. 19 статті 106 Конституції Президент України вносить у Верховну Раду України представлення про оголошення стану війни, а Верховна Рада України відповідно до п. 9 статті 85 Конституції на підставі даного представлення оголошує стан війни. Оголошення війни, навіть якщо за цим актом не слідують власне воєнні дії, означає початок юридичного стану війни і настання для усіх воюючих сторін певних правових наслідків: - між державами припиняються дипломатичні і кон сульські відносини (дипломатичному і консульському персоналу забезпечуються захист і можливість безе решкодно залишити територію противника). На час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої представляє зазвичай нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами; - перестають застосовуватися багато норм міжна родного права, несумісні з воєнним часом, зокрема, припиняють дію двосторонні політичні, економічні, культурні угоди між воюючими державами. Багатосторонні договори (наприклад, із питань зв'язку, транспорту, тран зиту та ін.) припиняються; - починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту (союзні договори, договори про взаємну і воєнну допомогу, договори стосовно правил ведення війни, причому останні не можуть бути денонсовані і т.п.); - припиняються і забороняються економічні, торгові, фінансові угоди й інші відносини з юридичними і фізичними особами воюючої сторони; - майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації; - торгові судна воюючих, що знаходяться до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з територіальних вод держави-су-противника - індульт, після закінчення котрого такі судна підлягають реквізиції і затримці до закінчення війни незалежно від їхньої приналежності (державі, приватним компаніям або особам); військові кораблі підлягають обов'язковій реквізиції; - до громадян ворожої держави може бути застосований спеціальний режим (обмеження пересування, примусове поселення у відведених владою місцях, інтернування та ін.); - власні громадяни діляться на мирне населення і збройні сили. Війна завжди ведеться у визначених просторових межах. Театр війни - це територія воюючих сторін, відкрите море і повітряний простір над ним, у межах яких ведуться воєнні дії. Театр війни буває сухопутний, морський і повітряний. Театром сухопутної війни є сухопутна територія держави; театром морської війни - внутрішні морські води, територіальне море воюючих держав і відкрите море. Театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театром війни. Забороняється використовувати в якості театру війни нейтралізованні території, територію нейтральних держав, а також місцевості, в яких відповідно до Гаазької конвенції - 1954 року зосереджені культурні цінності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "93. Початок війни і його правові наслідки. Театр війни"
  1. 102. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки
    війни. Для цього необхідно або видання акту (одностороннього або двостороннього) про припинення стану війни, (наприклад, Указ Президії Верховної Ради СРСР 1955 року про припинення стану війни між СРСР і Німеччиною) або укладання мирного договору (наприклад, мирний договір між СРСР і Італією 1947 року). У мирному договорі фіксується припинення стану війни, вирішуються питання про відновлення
  2. 14. Визнання держав і урядів.
    війни, її прихильниками були Л. Оппен-гейм, Г. Лаутерпахт, Д. Анцилотті. Потім більшого поширення набула декларативна теорія, якої зараз притримується значна кількість вчених-міжнародників. Відповідно до декларативної теорії визнання не надає дестинатору відповідної якості, а лише констатує його появу і служить засобом, що полегшує здійснення з ним контактів. Іншими словами, визнання носить
  3. 33. Види міжнародних договорів
    початок, хід або завершення сесій міжнародних організацій або їх органів, про хід поточних військових дій і т.д.) і міжнародним договором не є. Інтерес в аналізованому аспекті представляє спільне комюніке, що має характер офіційного повідомлення за підсумками міжнародних переговорів. У такому повідомленні поряд з інформаційним матеріалом містяться указівки на позицію сторін з аналізованих ними
  4. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    війни СРСР, США й Англією, підписувалися главами урядів цих держав без повноважень, ex officio. Такими є Тегеранські, Ялтинські і Потсдамські угоди. На їхню справжність це ніяк не вплинуло. Держави самі за своїм розсудом визначають уповноважених і склад делегацій на переговорах. Як правило, повноваження видаються тільки своїм громадянам. Але бувають і винятки. Так, у ноті від 27 серпня 1943 року
  5. 46. Міжнародно-правові питання громадянства
    війни. В 1951 р. між СРСР і Польщею був укладений договір про обмін ділянками території в районі Люблинского воєводства ПНР і Дрогобычской (нині Львівської) областю УРСР. При цьому населенню було надане право оптації Припинення громадянства відбувається на підставах, передбачених у законодавстві держав. Так, громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу із громадянства України; 2)
  6. 58. Структура й правові основи діяльності міжнародних організацій
    початок і фіксуються в її установчому акті, усякі зміни в питаннях компетенції організації повинні здійснюватися в договірно-правовому порядку в строгій відповідності з її статутними положеннями. Тому зовсім справедливо була піддана критиці як неприйнятна резолюція 377 (V) Генеральної Асамблеї ООН «Єдність на користь миру» від 3 листопада 1950 р., у якій була почата спроба передати виняткову
  7. 59. Організація Об'єднаних Націй
    початок нової епохи в міжнародно-правовому розвитку - сучасного міжнародного права. Дійсно, важко переоцінити роль і значення самої великої й авторитетної міжнародної політичної організації в долях людської цивілізації. Так само, як і важко представити сучасний мир без ООН. Організація Об'єднаних Націй, що відзначила в 1995 р. своє 50-летие, пройшла складний і суперечливий шлях розвитку. Однак
  8. 63. Поняття права міжнародної безпеки
    війни як знаряддя національної політики (Пакту Бриана-Келлога) будь-які засоби, у тому числі й військові, визнавалися правомірними для забезпечення національних інтересів держав у міжнародній системі. Однак види озброєнь і їхніх якісних характеристик міняються. Тактико-технічні параметри сучасних видів зброї не залишають ніяких шансів для забезпечення безпеки лише військовими засобами, гонкою
  9. 74. Міжнародна кримінальна відповідальність індивідів
    війни, ставився після її закінчення державами-переможницями, але практичної реалізації не одержав Жахи й трагедії періоду другий світової війни, що з"явилися наслідком міжнародних злочинів, зроблених фашистською Німеччиною й мілітаристською Японією і їхніми союзниками, привели до необхідності вживання практичних заходів з боку держав-переможців по покаранню винних у здійсненні злодіянь. У зв"язку
  10. 76. Державна територія
    війни і расизму, розпал ненависті до народів сусідніх держав; попуск і неприйняття заходів для припинення злочинів, наслідки яких поширюються або можуть поширюватися на територію іншої держави, та ін. Державна територія складається із сухопутної, водної і повітряної території, а також надр. Сухопутною територією держави є вся суша в межах державних кордонів, острови й анклави незалежно від
© 2014-2022  ibib.ltd.ua