| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Замах на злочин |
||
|
Замахом на злочин визнаються дії (бездіяльність) особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з не залежних від цієї особи обставинам. Коротко можна сказати, що замах - це розпочате, але незакінчений злочин. Однак на увазі схожості його з іншими стадіями: приготуванням і закінченим злочином - необхідно розглянути поняття замаху більш докладно. Відзначимо насамперед та обставина, що замах більш небезпечно, ніж приготування, у зв'язку з чим воно карається при здійсненні будь-яких злочинів, а не тільки тяжких або особливо тяжких, як у приготуванні. Для замаху (як і приготування) характерно, що особа вже частково реалізує умисел на вчинення конкретного злочину, але результат і в тому і іншому випадку не настає з причин, не залежних від волі винного, Разом з тим замах істотно відрізняється від підготовчих дій, з одного боку, і закінченого злочину - з іншого. Відмінності видно при аналізі об'єктивних і суб'єктивних передумов відповідальності за замах. З об'єктивної сторони замах полягає у діях, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину. Термін "безпосередньо" означає, що особа розпочала виконувати або виконало об'єктивну сторону конкретного складу злочину. При замаху на вбивство, наприклад, винний намагається вистрілити в жертву або вистрілив, але промахнувся; при крадіжці з проникненням у житло, приміщення чи інше сховище - почав зламувати замикаючі пристрої на двері, вікнах; при згвалтуванні застосовує фізичне чи психічний вплив з метою подолати опір потерпілої. Загальним у всіх наведених прикладах є і те, що об'єкт кримінально-правової охорони вже поставлений під загрозу заподіяння шкоди. За цими ознаками - здійсненню дій, що становлять об'єктивну сторону конкретного складу злочину, і загрозу заподіяння шкоди об'єкту - замах і відрізняється від приготування, при якому тільки створюються умови для злочину, але дії безпосередньо не спрямовані на його вчинення. В абсолютній більшості випадків замах скоєно шляхом дій. Однак по матеріальних складів деяких злочинів замахом може бути визнано і бездіяльність, якщо в ньому проявляється воля особи, що прагне до досягнення злочинного результату. Якщо мати, задумавши позбавити життя свою новонароджену дитину, не годує його і довела до повного виснаження, так що смерть не настала лише завдяки втручанню сторонніх осіб, її дії (при доведеності умислу на позбавлення життя) можуть бути кваліфіковані як замах на вбивство. З суб'єктивної сторони замах характеризується усвідомленням винним суспільної небезпеки своїх дій, безпосередньо спрямованих на вчинення конкретного злочину і бажанням виконати їх, у той час як в приготуванні особа усвідомлює, що здійснювані ним суспільно небезпечні дії лише створюють передумови (умови) для конкретного злочину, і бажає вчинити їх. Слід уточнити, що замах можливо тільки з прямим умислом. Чинний кримінальний закон не розділяє замах на види. У науці кримінального права необхідність такого Поділу пов'язується з питанням про притягнення винного до кримінальної відповідальності і розмірах покарання за Неокон- ченную злочинну діяльність. Часовий проміжок між початком здійснення злочину і його закінченням може бути досить значним, а діяльність винного, проявлена у замаху, її обсяг і характер досить різноманітні, у зв'язку з чим ступінь суспільної небезпеки покушавшегося буде тим більше, чим ближче він підійшов до моменту, коли злочин закінчено. Саме ця обставина має впливати на кримінальну відповідальність покушавшегося і призначення йому покарання, але для реалізації названої наукової ідеї вона повинна бути не тільки описана в навчальній і науковій літературі, а й передбачена в законі. Сподівання на мудрість суддів далеко не завжди себе виправдовує, оскільки вона залежить від цілого ряду особистісних якостей, професійного рівня, життєвого досвіду, властивостей характеру осіб, відправляють правосуддя. Максимальна формалізація принципових понять у частині КК могла б сприяти зміцненню законності. За ознакою близькості до закінченого злочину і ступеня завершеності дій замах прийнято ділити на два види: закінчена і незакінчена. Закінчений замах має такі характерні ознаки: з об'єктивної сторони - особа виконала усі дії, необхідні для настання наслідків; з суб'єктивної сторони - особа усвідомлює, що ним виконані всі намічені дії і передбачає, що наслідки настануть без застосування подальших зусиль, автоматично, і бажає настання таких наслідків. Однак злочинний результат не настає з причин, не залежних від його волі. Разом з тим злочинні наслідки можуть настати, але не ті, до досягнення яких прагнув винний. Наприклад, бажаючи вбити, злочинець вдаряє людини ножем у груди, але внаслідок того, що потерпілий ухилився від удару, фактично завдасть йому лише легкі тілесні ушкодження. Відповідно до спрямованістю умислу тут необхідно поставити ст. 30 і 105 КК як за закінчений замах на вбивство. Незакінчена замах характеризується тим, що винний об'єктивно не виконав усіх дій, які повинні були привести до настання наслідків. Суб'єктивно він усвідомлює неповноту вчинення намічених дій і необхідність їх продовження. Саме цими обставинами і обумовлюється ненастання наслідків, до досягнення яких прагнув винний. Наприклад, на- Мерево скоїти крадіжку з проникненням у житло, злочинець виконав всі підготовчі дії, потім виставив вікно і вліз в квартиру, але був затриманий працівниками охоронної служби. Винний ще не вчинив всіх дій, які, на його наміру, були необхідні, щоб довести злочин до кінця. Якщо негідне замах суспільно небезпечно, відповідальність повинна наступати на загальних підставах, як за звичайне замах. Якщо дії не становлять суспільної небезпеки, необхідно уточнити, чи завжди справа йде так чи тільки в даному випадку. Якщо діяння завжди, за будь-яких умов не може викликати настання очікуваних злочинних наслідків, особа, їх вчиняє, повинна бути звільнена від кримінальної відповідальності і покарання за умови, що дії його були позбавлені здорового глузду або були викликані крайнім невіглаством. Причиною ненастання наслідків може бути застосування таких засобів для вчинення злочину, які суперечать відомим безперечним законам розвитку природи і здоровому глузду. Так, надзвичайно розвинений в даний період культ "білої і чорної магії", сліпої віри в можливість заподіяння шкоди здоров'ю шляхом "пристріту", "порчі", "наклепів" наводить іноді до використання довірливими і неосвіченими людьми перерахованих способів в якості засобів вчинення злочину. Їхні дії можна визнати непридатним замахом, однак за однієї важливої умови. Суспільну небезпеку таких дій треба оцінювати не взагалі, теоретично, а стосовно до конкретної справи. Не слід забувати, що в окремих випадках на здоров'я і навіть життя нервових вразливих людей може негативно вплинути людина з більш сильною волею, особливо володіє знаннями (навичками) гіпнозу, психологічного впливу. Термін "замах на негідний об'єкт", поширений в навчально-методичній літературі з кримінального права, по суті помилковий. Всі об'єкти, що охороняються кримінальним законом, є придатними. З цієї причини особа, робив замах на заподіяння їм шкоди, і притягується до кримінальної відповідальності. Мова повинна йти про замах на негідний предмет, що включає як неживі речі, тварин, птахів, так і людини (потерпілого). Непридатним для посягання предмет може виявитися через його відсутність або внаслідок втрати нею колишніх властивостей, що захищаються законом. Так, замахом на негідний предмет може бути визнаний постріл з метою вбивства в труп людини, придбання цукрової пудри замість наркотичного засобу. При замаху на негідний предмет наявності фактична помилка, що відноситься до властивостей предмета посягання. Така помилка відбувається за обставинами, не залежних від зазіхав. Замах переривається. Суспільна небезпека дій винного зберігається в повній мірі, у зв'язку з чим ці дії відносяться до числа караних нарівні з придатним замахом. Винятком є випадки, коли вчинені дії не становлять суспільної небезпеки з причини їх малозначність (ч. 2 ст. 14 КК) або внаслідок використання покушающимся таких засобів, які є абсолютно непридатними за будь-яких обставин. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Замах на злочин " |
||
|
||