У теоретичній літературі широке поширення отримала категорія "правосуб'єктність". Цивільний кодекс та інші цивільні закони термін "правосуб'єктність" не вживають.
Висловлено думку, що правосуб'єктність особистості "представляє собою єдність її ... правоздатності та дієздатності" 2. Деякі прихильники цього погляду для характеристики правосуб'єктності вживають навіть поняття "праводееспособность" 3.
1 См / Веберс Я. Р. Правосуб'єктність громадян у радянському цивільному і сімейному праві. С. 129.
2 Вітрук Н. В. Основи теорії правового становища особистості в соціалістичному суспільстві. М., 1979. С. 89.
3 Див: Алексєєв С. С. Загальна теорія права. Т. 2. С. 139.
Але при цьому не враховується, що громадянське право визнає суб'єктами права (тобто правосуб'єктності) всіх громадян, всіх людей, в тому числі і недієздатних. Отже, в таких випадках немає єдності правоздатності та дієздатності, але наявність властивостей суб'єкта права (правосуб'єктності) безперечно.
Найбільше визнання отримала трактування правосуб'єктності в роботах С. Н. Братуся, на думку якого поняття "право-суб'єктність" збігається за змістом з поняттям "правоздатність".
Для того щоб бути суб'єктом більшості цивільних прав, вважає С. Н. Братусь, достатньо володіти правоспособностью1. Правоздатність та правосуб'єктність-рівнозначні понятія2. Такої позиції дотримуються і багато інших авторів. Слабкість викладеної позиції полягає в тому, що вона призводить до логічного умовиводу про непотрібність категорії "правосуб'єктність", бо якщо вона повністю збігається з категорією "правоздатність", то її вживання буде зайвим.
Великі зусилля для обгрунтування об'єктивної необхідності категорії "правосуб'єктність" доклав Я. Р. Веберс. Цінність цієї категорії він бачить у тому, що "правосуб'єктність висловлює визнання громадянина як суб'єкта правовідносин взагалі, а також кваліфікацію його як суб'єкта або можливого суб'єкта конкретних суб'єктивних прав і обов'язків" 3.
Представляється, що категорія "правосуб'єктність" потребує подальшому науковому обгрунтуванні. У всякому разі, не можна погодитися з тим, що "краще б взагалі не вводити категорію правосуб'єктності, оскільки це. Ускладнює і без того складні питання і веде до нових зайвим суперечок і дискусій" 4.
|
- 20. Адміністративно-правовий статус громадян: адміністративна правоздатність та дієздатність.
Поняття особи і громадянина. Тільки у випадках, передбачених кримінальним або адміністративним законодавством, громадянин може бути позбавлений якоїсь частини адміністративної правоздатності - права переміщення, позбавлення батьківських прав і т.п. Адміністративна дієздатність громадян є другою складовою частиною адміністративної правосуб'єктності. При цьому адміністративна правоздатність
- 46. Правовий статус колективних суб'єктів: поняття і види.
Поняття входять такі елементи: а) правові норми, що встановлюють даний статус; б) правосуб'єктність; в) основні права та обов'язки; г) законні інтереси; д) громадянство; е) юридична відповідальність; ж) правові принципи; з) правовідносини загального (статусного) типу. До колективних суб'єктів відносяться: - державні органи, організації, установи, підприємства; - органи місцевого
- § 3. Англо-американська система
поняття правосуб'єктності (legal capacity). Правда, на практиці розрізняють пасивну та активну правосубьектность (аналоги право-і дієздатності), причому остання трактується як здатність до самостійного здійснення правового акту. Правосуб'єктність вважається формально рівний, виникає за загальним правилом з народження і припиняється у момент смерті. Англоамериканской праву невідомо
- 3. Арбітражний процесуальний ПРАВОЗДАТНІСТЬ, АРБІТРАЖНА процесуальна дієздатність
понять процесуальної правоздатності та компетенції вже висловлювалися деякі вчені-процесуалісти. Зокрема, М.С. Шакарян вважала, що для тих суб'єктів процесуальних правовідносин, які законом наділені певною компетенцією, поняття процесуальної правоздатності незастосовне взагалі. Тому дане поняття незастосовне не тільки до суду, а й до прокурора, органам
- 1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу
понять, що відносяться до міжнародного комерційного ар-бітражу, в тому числі понять арбітражу та арбітражного злагоди-шення (ст. I). Велике практичне значення мають положення, що регулюють формування арбітражу у випадку, коли сторо-ни передбачили розгляд спорів не в постійно дійству-ющем арбітражному органі, а в «ізольованому» арбітражі, створюваному тільки для вирішення конкретного
- 2 . Арбітражна угода
поняття письмової форми арбітражної угоди. Згідно п. 2 ст. 8 арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв'язку, що забезпечують фіксацію такої угоди,
- 34. Юридична концепція прав людини. Правовий статус особистості.
Поняття входять такі елементи: а) правові норми, що встановлюють даний статус; б) правосуб'єктність; в) основні права та обов'язки; г) законні інтереси; д) громадянство; е) юридична відповідальність; ж) правові принципи; з) правовідносини загального (статусного) типу. Правовий статус особистості - це правове становище людини, що відбиває його фактичний стан у взаємовідносинах з
- 36. Суб'єктивні права і юридичні обов'язки: поняття і структура.
Правосуб'єктності особі з метою задоволення його інтересів. Структура суб'єктивної юр.обязанности явл-ся зворотною стороною суб'єктивного юридичного права і складається з трьох елементів: 1) необхідність зобов'язаного суб'єкта здійснювати певні дії (активні обов'язки) або утриматися від них (пасивні обов'язки); 2) необхідність зобов'язаного суб'єкта реагувати на законні вимоги
- 23. Поняття та ознаки юридичної особи.
Правосуб'єктності юридичної особи, оскільки в даному випадку мова йде не тільки про реалізацію, а й захисту громадянських прав останнього. Інша справа, що основний акцент у розумінні юридичної особи практично робився на його організаційних ознаках. В якості юридичної особи розглядалася саме організація як така (або становить її трудовий колектив), безвідносно до її
- 6.Інвестіціонние правовідносини
поняття іноземного інвестора (ст.1 Закону від 19.03.1996 р. "Про режим іноземного інвестування"). Здатність особи виступати суб'єктом інвестиційних правовідносин слід розглядати як інвестиційну правосуб'єктність. У ряді випадків така правосуб'єктність носить спеціальний характер, оскільки до суб'єкта пред'являються особливі 'вимоги, наприклад, у вигляді тендерних (конкурсних) умов.
|