Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки ) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалка з теорії держави і права України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

46. Правовий статус колективних суб'єктів: поняття і види.


Правовий статус - складна, збірна категорія, що відображає весь комплекс зв'язків людини з суспільством, державою, колективом, оточуючими людьми. У структуру цього поняття входять такі елементи: а) правові норми, що встановлюють даний статус; б) правосуб'єктність; в) основні права та обов'язки; г) законні інтереси; д) громадянство; е) юридична відповідальність; ж) правові принципи; з) правовідносини загального (статусного) типу.
До колективних суб'єктів відносяться:
- державні органи, організації, установи, підприємства;
- органи місцевого самоврядування;
- комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми і т. п. - вітчизняні, іноземні, міжнародні);
- громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо )
- релігійні організації;
- держава.
Ще римські юристи вважали, що держава - суб'єкт особливого роду. На відміну від суб'єктів права - фізичних - держава не має ні правоздатності, ні дієздатності. Будучи особливим колективним суб'єктом правовідносин держава не має спеціальної компетенції. Воно встановлює і формулює завдання, принципи, цілі власної діяльності, права та обов'язки громадян та інших суб'єктів. Поняття правосуб'єктності до нього не застосовується, оскільки держава як суверенна організація користується правом самостійно визначати для себе коло обов'язків і предмет відання. Держава не є й звичайним видом юридичної особи.
Держава - суверенна особа, яка офіційно представляє суспільство як усередині країни, так і за кордоном, у взаєминах з іншими державами. Тому правовий статус держави реалізується двома системами: - системою внутрішньодержавного права; - системою міжнародного права. Держава має загальний і конкретний правовий статус. Загальний статус у системі внутрішньодержавного права визначається нормами (правами і обов'язками) конституції, а в системі міжнародного права - нормами (правами і обов'язками) міжнародного співтовариства, однаковими для всіх його членів. Слід зазначити, що держава як суб'єкт міжнародного права не тільки володіє правами та обов'язками з міжнародного права, а й створює його норми і принципи. Тому кожна держава має загальний міжнародно-правовий статус.
Що стосується конкретного статусу держави, то він залежить від тих конкретних різноманітних правовідносин, учасником яких є держава як усередині країни, так і на міжнародній арені.
Держава через державну владу, що представляє собою вольові (керівництва-підпорядкування) відносини, що складаються між державним апаратом "суб'єктами політичної системи суспільства на основі правових норм, виступає як владний суб'єкт правовідносин.
Разом з тим держава виступає як суб'єкт права в цивільному обороті на основі норм приватного права.
І в сфері приватно-правових відносин держава є рівноправним учасником, що не володіє якими-небудь пільгами і перевагами.
Держава як суб'єкт відносин у галузі приватного права і як суб'єкт власності може виступати в двох організаційно-правових формах:
- у формі загальнодержавної скарбниці;
- у формі створюваних ним юридичних осіб.
Слід звернути увагу на те, що держава управляє певною частиною власності, яка не закріплена за окремими державними організаціями та установами, а належить суспільству в цілому. Кошти державного бюджету та інше державне майно, не закріплене за державними підприємствами і установами, складають державну скарбницю країни.
Конкретні правовідносини, в які вступає держава як усередині країни, так і на міжнародній арені, виникають, змінюються, припиняються, що тягне за собою виникнення, зміну і припинення конкретного правового статусу держави.
Правове становище держави може бути представлене як сума його загального (внутрішньодержавного і міжнародного) і конкретних правових статусів, які виникають у нього як у суб'єкта правовідносин.
Визначеність і стабільність правового статусу держави, регульованого нормами внутрішньодержавного права, позитивно впливає на його міжнародно-правовий статус, створює авторитет, відкриває широкі можливості для співпраці з іншими державами.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 46. ??Правовий статус колективних суб'єктів: поняття і види. "
  1. 22. Поняття і види підприємств
    правовий статус казенного підприємства. Відповідно до Закону "Про підприємства в Україні" державне підприємство, яке відповідно до законодавства України не підлягає приватизації, за рішенням Кабінету Міністрів України може бути перетворене в казенне підприємство. Рішення про перетворення державного підприємства в казенне приймається за однієї з таких умов:
  2. Методи здійснення виконавчої влади
    правових методів. 2. Поняття адміністративного примусу. 3. Види адміністративного примусу. 1. Методи діяльності виконавчої влади - це способи здійснення управлінських функцій і засоби впливу органів виконавчої влади на керовані об'єкти (галузі, пр-ку, гр-н). Методи здійснення виконавчої влади різноманітні. За функціями суб'єктів управління вони
  3. Адміністративна відповідальність
    правові поняття діяння. Дія - це форма поведінки пр-ля, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних вимог, нару-ням заборон (наприклад, порушення правил дорожнього руху). Бездіяльність - це пасивна форма поведінки правопорушень, без-посередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних вимог (наприклад, відсутність сертифіката). Ознаки
  4. 2. ПОНЯТТЯ ПІДВІДОМЧОСТІ, ЇЇ ВИДИ
    правових питаннях, вирішення яких віднесено законом до компетенції певного органу держави або громадськості. Підвідомчість - розмежування компетенції між різними органами. Компетенція - сукупність встановлених нормативними правовими актами прав і обов'язків (повноважень) організацій, органів, посадових осіб. Повноваження як складова частина компетенції представ-ляє
  5. 2. Поняття підвідомчості, її види
    правових питаннях, вирішення яких віднесено законом до компетенції певного органу держави або громадськості 2. Підвідомчість - розмежування компетенції між різними органами 3. Компетенція - сукупність встановлених нормативними правовими актами прав і обов'язків (повноважень) організацій, органів, посадових осіб 4. Повноваження як складова частина компетенції
  6. 22. Адміністративні звернення громадян: основні види звернень.
    Правових принципів державного і суспільного життя, соціально-культурних та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння-в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств,
  7. 43. Поняття законності і дисципліни в сфері виконавчої влади.
    Правових норм належної якості, їх послідовне і неухильне виконання всіма суб'єктами права. Як специфічні регулятори суспільних відносин закони та інші правові приписи повинні відповідати досягнутому в державі рівню економіки, культури, особистої свободи, морально-етичним нормам. Законодавство має бути засобом легалізації права державою з метою забезпечення
  8. 13. Правові норми - ознаки, структура - гіпотеза, диспозиція, санкція, види
    правової поведінки), встановлюють що можна, потрібно або не можна робити при настанні нормативно-визначених обставинах. Ознаки правових норм: Загальнообов'язковий характер - правові норми поширюються не на конкретних осіб, а на однорідні категорії учасників суспільних відносин. Правові норми регулюють соціальні взаємодії незалежно від волі і згоди учасників. Таким
  9. 65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
    Правові. Конституційні проступки - суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються в винному (навмисне ном або необережному) заподіянні шкоди порядку організації, та діяльності органів влади й управління, конституційним правам і свободам громадян, але не мають ознак складу злочину. Дисциплінарні проступок - суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються
  10. Явище організованої злочинності.
    Правові сфери будь-якого суспільства. Проблема організованої злочинності, як зазначалося на VIII Конгресі ООН з попередження злочинності, є другою за ступенем важливості транснаціональної проблемою після екології. Аналізуючи проблему організованої злочинності, В.В.Лунеев зазначає, що розуміння організованої злочинності ще менше визначено, ніж насильницької, корисливої ??чи інших форм