Наслідки недійсності правочину залежать від того, виконана вона чи ні.
Якщо операція ще не виконана, то вона просто анулюється. Якщо ж угода
повністю або частково виконана, визнання її недійсною тягне
різні наслідки, які залежать від характеру порушення, відносини особи
до скоєного порушення і пр.
Перш за все, слід відзначити, чго угоди, визнані недійсними, що не
створюють для сторін тих прав і обов'язків, на встановлення яких вони були
направлені, а породжують наслідки, передбачені законом.
Такі наслідки можуть бути узагальнені в три групи:
двостороння реституція, одностороння реституція, недопущення реституції.
1) Двостороння реституція, тобто, повернення сторін у початкове
положення, значить, що сторони зобов'язані повернути один одному все отримане за
недійсним правочином, а при неможливості повернути одержане в натурі -
відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності
угоди не передбачені законом (ст. 48 ЦК). Наприклад, у разі визнання
недійсним договору купівлі-продажу, здійсненого недієздатною особою,
товар повинен бути повернений продавцю, а гроші - покупцеві.
Двостороння реституція настає як загальне правило у випадках визнання
угоди недійсною за різними підставами:
* при здійсненні угоди з порушенням встановленої законом форми (ст.ст.
46,47,180,191 ПСідр.);
* при здійсненні угоди з пороками суб'єктного складу-недієздатними,
частково дієздатними, обмежено дієздатними (ст.ст. 51-54 ЦК);
* при вчиненні позастатутних угод юридичними особами, якщо при цьому у сторін
отсуствовалі умисел на утиск громадських і державних
інтересів (ст. 50 ЦК);
* при здійсненні угоди дієздатними громадянами, які в момент її
ув'язнення не могли розуміти значення своїх дій або керувати ними (ст.
55 ЦК);
* при здійсненні операцій під впливом помилки (ст. 56 ЦК).
2) Одностороння реституція полягає в тому, що потерпілому
повертається другою стороною все, одержане нею за угодою, а при неможливості
повернути одержане в натурі - відшкодовується його вартість. Майно,
отримане за угодою потерпілим від другої сторони (або следуемое йому),
звертається в доход держави. При неможливості передати майно в доход
держави в натурі - стягується його вартість.
Такі наслідки передбачені для угод, визнаних недійсними по
тих підстав, що вони укладені під впливом обману, насильства, погрози,
зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою стороною або
при збігу тяжких обставин (ст. 57 ЦК). Одностороння реституція
можлива також у разі визнання угод недійсними, як вчинених з
метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, але за умови
відсутності такого умислу в однієї зі сторін (ст.ст. 49, 50 ЦК).
Як при двосторонній, так і при односторонній реституції, закон
передбачає у ряді випадків додаткові майнові наслідки в
вигляді відшкодування витрат, вартості втраченого або пошкодженого майна.
Зокрема, також наслідки настають за недійсними угодами з
пороками суб'єктного складу, якщо дієздатна сторона знала або повинна була
знати, що укладає угоду з особою, що володіє належним обсягом
дієздатності (ст.ст. 51-54 ЦК).
У разі визнання недійсними угод, укладених під впливом
істотного помилки, обману, насильства, погрози, зловмисної
угоди представника однієї сторони з іншою стороною, збігу тяжких
обставин, додаткові витрати відшкодовує винна сторона. У разі
якщо не буде доведено, що оману викликано з вини іншої сторони, то
обов'язок з відшкодування збитків відшкодовується на сторону, пред'явивши позов про
визнання угоди недійсною.
3) Недопущення реституції є за своєю суттю штрафний,
конфіскаційної санкцією за вчинення умисного правопорушення.
Такі наслідки настають у випадках, передбачених ст.ст. 49, 50 ЦК для
осіб, умисно вчинили угоду, з метою суперечною інтересам держави і
суспільства, а також при здійсненні протівоуставной угоди юридичною особою в
цілях, зведомо противних суспільним інтересам. Штрафні санкції тут
виступають у вигляді стягнення отриманого і належного бути отриманим за угодою в
дохід держави.
|
- 8. ПРОКУРОР в арбітражному процесі
наслідків нікчемних правочинів, вчинених органами державної влади Російської Федерації, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, державними і муніципальними унітарними підприємствами, державними установами, а також юридичними особами, в статутному капіталі (фонді) яких є частка участі Російської Федерації, частка
- 1. КОМПЕТЕНЦІЯ арбітражних судів В РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ У СПРАВАХ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНИХ ОСІБ. Виключна компетенція. УГОДА ПРО ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ арбітражних судів РФ. СУДОВИЙ ІМУНІТЕТ
наслідки невиконання або неналежного виконання договору; припинення договору; наслідки недійсності договору. Важливо відзначити, що, якщо в якості застосовного права обирається російське, це не означає вибір окремих російських законів, а передбачає захищається судами РФ домовленість про застосування всієї російської правової системи, в яку входить ряд міжнародних
- 7. Участь прокурора в арбітражному процесі
наслідків недійсності нікчемного правочину, вчиненого органами державної влади Російської Федерації, органами державної влади суб'єктів Російської Федерації, органами місцевого самоврядування, державними і муніципальними унітарними перед-приятиями, державними установами, а також юриди-тичними особами, у статутному капіталі (фонді) яких є частка участі Російської
- 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
наслідки. При необхідності позивач повинен виробити і вказати розрахунок стягуваної оспорюваної суми. Всі зазначені фактичні обставини в подальшому підлягають доведенню позивачем в арбітражному процесі. Оскільки суб'єктивне право, як правило, грунтується не на одному юридичному факті, а на їх сукупності, то в основі позову повинен приводитися певний фактичний склад. Факти,
- Письмові докази.
Наслідки. До їх числа можна віднести акти органів державної влади і управління; акти інших органів, підприємств, тверджень, організацій; акти посадових осіб; угоди, укладені організаціями, громадянами-підприємцями в письмовій формі. У даному випадку не має значення найменування акту. Це може бути, наприклад, постанову, рішення, договір, наказ тощо У деяких випадках
- 2. Арбітражна угода
наслідком дійсного ар-арбітражного угоди виступає виняток юрисдикції держав-ного суду. Це означає, що в разі звернення однієї із сторін спору до суду в порушення арбітражної угоди, суд зобов'язаний відмовитися від розгляду спору, визнавши себе не-компетентним. У юридичній науці та законодавстві розрізняють два види некомпетентності державного суду: абсолютну
- 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
Наслідки зловживання правом, передбачаючи, що цивільні права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони "здійснюються в суперечності з призначенням цих прав у соціалістичному суспільстві в період будівництва комунізму". При цьому від громадян і організацій вимагалося не лише дотримання законів, а й повагу до "правил соціалістичного співжиття і моральним принципам
- 40. Умови дійсності угод. Поняття недійсною угоди.
наслідків внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Недійсність угоди означає, що дія, вчинена у формі угоди, не має якості юридичного факту, здатного породити ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти. З іншого боку, така угода не є і юридично байдужим фактом, бо з її вчиненням закон пов'язує
- 41. Поняття і види недійсних угод.
наслідків внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Недійсність угоди означає, що дія, вчинена у формі угоди, не має якості юридичного факту, здатного породити ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти. З іншого боку, така угода не є і юридично байдужим фактом, бо з її вчиненням закон пов'язує
- 43. Угоди, вчинені недієздатними, неповнолітніми, особами обмеженими у дієздатності, а також особами, які в момент укладання угоди не могли розуміти значення своїх дій або керувати ними.
наслідки, передбачені статтею 51 цього Кодексу. Стаття 53. Недійсність угоди, укладеної неповнолітнім віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років Угода, укладена неповнолітнім віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років без згоди його батьків (усиновлювачів) або піклувальника, може бути визнано судом недійсним за позовом батьків (усиновлювачів) або
|