| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
40. Умови дійсності угод. Поняття недійсною угоди. |
||
|
Недійсними угодами є дії громадян і юридичних осіб, хоча і спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, але не створюють цих юридичних наслідків внаслідок невідповідність вчинених дій вимогам закону. Недійсність угоди означає, що дія, вчинена у формі угоди, не має якості юридичного факту, здатного породити ті наслідки, настання яких бажали суб'єкти. З іншого боку, така угода не є і юридично байдужим фактом, бо з її вчиненням закон пов'язує виникнення у сторін певних прав та обов'язків (з повернення отриманого майна або його вилучення в дохід держави, з компенсації збитків і т. д.). Недійсність угоди обумовлюється дефективностью утворюючих її елементів або хоча б одного з них, а саме: 1) суб'єктного складу; 2) волі і волевиявлення; 3) форми; 4) змісту. Загальне правило про недійсність угоди формулюється так: недійсна угода, яка відповідає вимогам закону (ст. 48 ЦК). Дане загальне правило повинне застосовуватися у всіх випадках, коли угода, укладена з порушенням вимог закону, не підпадає під дію спеціальних норм, що закріплюють особливі підстави визнання угод недійсними. Недійсною через невідповідність закону може бути визнана тільки угода відбулася. У випадках, коли сторони ще домовляються і не уклали в письмовій формі попереднього договору, а знаходяться в стадії переговорів, їх дії не можна вважати угодами. Питання про юридичну значенні цих дій вирішується за правилами, що регламентує порядок укладення угод, а не за нормами, визначальним їх дійсність. Ст. 59 ч. 1 ЦК України встановлює, що угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її вчинення. Застосування даного правила допустимо лише в разі вчинення щодо недійсних (оспорімих) угод, наприклад, угод, недійсних в порядку стст . 54-58 ЦК. До моменту визнання її судом недійсною відповідна угода діє, тобто породжує певні права та обов'язки. Оскільки суд з підстав, передбачених законом, визнає такого роду угоду недійсною, моментом недійсності є не час винесення судового рішення, а час укладення угоди. Однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє, (ч. 2 ст. 59 ЦК). Така угода може вважатися дійсної з усіма витікаючими з цього факту правовими наслідками до того періоду, коли вона ще не була визнана недійсною. Наприклад, по угоді, визнаної згодом недійсною, одна сторона надавала послуги другий, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо , так як послуга необоротна. У такій ситуації суд припинить дію угоди на майбутнє час, оскільки до спірних правовідносин не повинні бути застосовані інші, спеціально встановлені законом наслідки. Що ж до моменту недійсності абсолютно недійсних (нікчемних) угод, передбачених стст. 49-53 ГК, то вони є такими з моменту їх вчинення. Угода за своїм змістом може перебувати в різному співвідношенні з вимогами закону, одні з її умов можуть суперечити цим вимогам, інші - ні. Бувають також угоди порочні в цілому, наприклад, угода, укладена особою, визнаною в установленому законом порядку недієздатним. Згідно ст. 60 ГК України недійсні частини угоди не тягнуть за собою недійсності інших її частин, якщо можна припустити, що операція була би вчинений і без включення недійсної її частини, т . е., коли закону суперечать менш істотні сторони угоди, вона може бути частково дійсною (у тій частині, яка відповідає закону). Так, наприклад, в дійсну за своїм змістом угоду сторони включили особливу застереження щодо зміни строку позовної давності. Така обмовка недійсна з підстав, зазначених у ст. 73 ГК. Згідно даній статті, зміна строків позовної давності та порядку їх обчислення угодою сторін не допускається, і відповідну угоду щодо строків позовної давності (як одна з частин угоди) є недійсним, а угода в цілому без цієї угоди зберігає свою силу. Загальною підставою визнання угоди недійсною є її невідповідність вимогам закону (ст.48 ЦК). Це загальне правило конкретизовано в спеціальних нормах, що закріплюють особливі підстави і конкретні наслідки визнання угод недійсними. Якщо говорити про конкретні підстави визнання угоди недійсною, то слід зазначити, що її недійсність обумовлюється наявністю дефектів ознак або елементів угоди . Зокрема, це можуть бути: 1) Дефекти суб'єктного складу; 2) Дефекти (вади) волі. Невідповідність волі і волевиявлення, 3) Дефекти (недотримання) форми; 4) Дефекти (незаконність) змісту правочину. Недійсною може бути визнана тільки вже укладена угода. У випадках, коли сторони ще тільки ведуть переговори, і при цьому допустили порушення закону, питання про юридичне значення їх дій вирішується з урахуванням правил, що регламентують порядок укладання угод. Тут може йти мова про визнання угоди не відбулася, компенсації збитків тощо, але не про визнання угоди недійсною. Разом з тим необхідно мати на увазі, що для визнання угоди недійсною не потрібно, щоб вона була вже виконаної. Факт виконання або невиконання укладеної угоди має значення для визначення наслідків визнання її недійсною, але не для самого визнання її недійсною. Це випливає зі статті 59 ЦК, яка встановлює, що угода визнана недійсною, вважається такою з моменту її вчинення. При цьому якщо зі змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє. Угода за своїм змістом може перебувати в різному співвідношенні з вимогами закону, одні з її умов можуть суперечити цим вимогам, інші -немає. Бувають також угоди порочні в цілому, наприклад угода, вчинений особою, визнаною у встановленому законом порядку недієздатним. Згідно ет.60 ГК недійсність частини угоди не тягне за собою недійсності інших її частин, якщо можна припустити, що операція була би вчинений і без включення недійсної її частини. Наприклад, у договорі купівлі-продажу будинку предмет договору був оцінений в доларах США (умовних одиницях - "у.о."). Така умова недійсне, оскільки відповідно до ст. 169 ГК грошові зобов'язання повинні бути виражені і підлягають оплаті в національній валюті. Однак, оскільки сам договір купівлі-продажу законом не суперечить, то угоду про оцінку, будинки, як одна з частин угоди, є-недійсним, а угода в Загалом, без цієї частини зберігає свою силу. « Попередня |
||
| Наступна » | = Перейти до змісту підручника = | |
|
|
||
1. Поняття і види міжнародного комерційного арбітражу |
||
|
||