Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України2011, 2011 - перейти до змісту підручника

правила кваліфікації злочинів



1. Всі фактичні ознаки вчиненого повинні відповідати юридичним ознакам складу злочину.
2. Ознаки вчиненого злочину повинні бути відмежовані, відокремлені від суміжних складів злочину. Наприклад, кражі від грабежу, розбою від вимагання і т. ін.
3. До вчиненого злочину завжди повинна бути застосована та кримінально-правова норма, яка найбільш повно містить його ознаки.
Наприклад, ст. 271 КК України за наявності ознак ст. 119іст. 271 КК України.
4. За наявністю у вчиненому діянні ознак загальної і спеціальної норм застосованою повинна бути спеціальна норма.
Наприклад, ч. 1 і ч. 2 ст. 115, ст. 364 і ст. 368 КК України. При реальній сукупності загальна та спеціальна норми можуть бути застосовані спільно, одночасно. При ідеальній сукупності злочинів загальна та спеціальна норми застосовані одночасно бути не можуть.
5. Кваліфікований склад злочину має пріоритет (перевагу) перед основним складом.
Наприклад, склад ч. 2 ст. 115 перед складом ч. 1 ст. 115
КК України.
6. Більш тяжка кваліфікуюча ознака складу злочину має перевагу перед менш тяжкою і поглинає її.
Наприклад, частини 3 у ст. 185-186, 296 КК України мають перевагу перед частинами 1 і 2 цих статей і при кваліфікації діяння поглинають їх.
7. Діяння, при якому заподіяння шкоди додатковому безпосередньому об'єктові посягання є способом, складовою частиною заподіяння шкоди головному об'єктові, кваліфікується як один злочин; діяння, при вчиненні якого шкода додатковому об'єктові заподіюється факультативне, кваліфікується за сукупністю злочинів.
8. Спосіб вчинення злочину не утворює сукупності злочинів, якщо він є обов'язковою, необхідною і невід'ємною ознакою певного діяння.
Наприклад, тілесні ушкодження (ст. 121-125 КК України) при вбивстві; погроза вбивством (ст. 129 КК України) при зґвалтуванні; володіння вогнепальною зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України) при бандитизмі; використання підробленого документа (ч. З ст. 358 КК України) при викраденні чужого майна; заподіяння побоїв (ст. 125 КК України) при тероризуванні засуджених та деякі ін.
9. Кожна наступна стадія завершення злочину поглинає попередню: склад закінченого злочину поглинає склад замаху, а склад замаху поглинає готування до цього злочину.
10. Умисел завжди поглинає необережність. Більш того - будь-яка вища ступінь вини поглинає нижчу, або будь-яка вища ступінь вини містить у собі нижчу:
а)умисел прямий;
б) умисел побічний;
в) злочинна еамонадійність;
г) злочинна недбалість.
11. Якщо один злочин є способом, складовою частиною об'єктивної сторони іншого злочину, то перший з них поглинається другим.
Наприклад, володіння вогнепальною зброєю при бандитизмі, заподіяння тілесних ушкоджень при вбивстві і т. ін.
12. При конкуренції самостійної, окремої норми і норми про співучасть у більш тяжкому злочині застосовується норма про співучасть.
Правильна кваліфікація - це правильне та одноманітне застосування закону, що дуже важливо для:
1) охорони особи, її прав та законних інтересів;
2) здійснення правосуддя;
3) охорони громадського правопорядку;
4) захисту інтересів держави.
Значення правильної кваліфікації злочинів полягає в тому, що вона:
1) є необхідною передумовою здійснення єдиної демократичної законності;
2) є необхідною передумовою проведення єдиної карної політики нашої держави;
3) гарантія захисту прав особи.
Верховний Суд України постійно вимагає, щоб суди неухильно дотримувалися вимог закону стосовно правильної кваліфікації злочинів, і ніякі відхилення від цієї вимоги не допустимі.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "правила кваліфікації злочинів"
  1. 1. Поняття Особливої частини кримінального законодавства
    кваліфікації злочинів. 6. Законодавство деяких іноземних держав. Таким чином, предметом курсу Особливої частини кримінального права України є кримінальне законодавство України, практика його застосування, практика судів у кримінальних справах, а також кримінальне право деяких іноземних держав. Слід зазначити, що поділ курсу кримінального законодавства України на Загальну та Особливу частини - це
  2. Експертиза (гл. 18, статті 75-76 КПК).
    правила: як експерта може бути викликано будь-яку особу, що маєнеобхідні знання для дачі висновку з досліджуваних питань; не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або якіраніше були ревізорами в справі; питання, які ставлять експертові, і його висновок не повиннівиходити за межі спеціальних знань цієї особи (якщо питання
  3. 16. Поняття і види тілесних ушкоджень.
    кваліфікації таких діянь за ст. 121 необхідно, щоб винний усвідомлював факт вагітності потерпілої та бажав або свідомо допускав її переривання. Тяжке тілесне ушкодження, що виразилося в непоправному знівеченні обличчя, має місце, якщо ушкодження обличчя, будучи неусувним, додає йому відразливий, потворний зовнішній вигляд. Знівечення є непоправним, якщо його не можна усунути за допомогою
  4. Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішніми справами
    правила здійснення підприємницької діяльності по ви робництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогне пальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї, виго товлення і реалізації спеціальних засобів, заряджених речови- , нами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони й засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових
  5. 16. Джерела міжнародного права.
    правила, виразно визнані державами, що сперечаються; б) міжнародний порядок як доказ загальної практики, визнаної як правова норма; в) загальні принципи права, визнані цивілізованими націями; г) судові рішення й доктрини найбільше кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй як допоміжний засіб для визначення правових норм Загальні міжнародні конвенції (договори) - це угоди, які
  6. 19. Основні принципи міжнародного права.
    правила поведінки його суб'єктів, що виникають як результат суспільної практики; юридично закріплені початки міжнародного публічного права. Вони являють собою найбільше загальне вираження і практику поведінки, яка встановилася, і взаємодії суб'єктів міжнародного права на міжнародній арені в рамках міжнародних відносин. Принципи міжнародного публічного права виконують одночасно дві функції: -
  7. 60. Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй
    правила з використання устаткування, засобів зв'язку і контролю над польотами; сприяє уніфікації митних, імміграційних і санітарних правил і т.д. У рамках ІКАО розробляються проекти міжнародних конвенцій. Вищим органом ІКАО, що складається з представників держав-членів, є Асамблея, що скликається не рідше одного разу в 3 роки. Виконавчим органом ІКАО є Рада. Вона складається з представників ЗО
  8. 68-69. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності
    правила поведінки тільки для держави, що взяла такі зобов'язання, (у формі нот, заяв, декларацій і т.д.). Фактичною підставою міжнародно-правової відповідальності є саме міжнародне правопорушення, тобто діяння (дія або бездіяльність) суб'єкта міжнародного права (його органів або посадових осіб), що порушують міжнародно-правові зобов'язання. Під процесуальними підставами міжнародної
  9. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    правила, що накладають обмеження на право воюючих завдавати шкоди противникові. Закони, що забезпечують захист певним категоріям осіб, можна знайти в персів, греків і римлян, у Древньому Китаї, в Африці й у християнських державах. До цих категорій належали діти і старі, роззброєні воїни і полонені. Вже в далекому минулому траплялося, що полководці наказували своїм військам зберігати життя взятих
  10. 92. Історія формування права збройних конфліктів
    правила часто порушувалися Засновник науки міжнародного права Гуго Гроций у своїй головній праці «Про право війни й миру» (1625 р.) відзначав необходимость «зм'якшення» права війни. Він категорично заперечував проти такого способу ведення війни, як спустошення країни. Наприкінці своєї книги Гроций звертається із закликом до сумлінності й миролюбству Французький філософ і правознавець Монтеск'є