Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., Перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с., 2002 - перейти до змісту підручника

7.7. Правове та економічне регулювання охорони вод та раціонального водокористування

Правове регулювання охорони вод здійснюється Водним кодексом Республіки Білорусь (1998) та іншими нормативно-правовими актами. Завданнями водного законодавства

110

є регулювання відносин у сфері використання та охорони вод з метою задоволення потреб у водних ресурсах, охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання, попередження та ліквідації шкідливої ??дії вод, відновлення та покращення стану водних об'єктів.

При розміщенні, проектуванні, будівництві нових та реконструкції існуючих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також при впровадженні нових технологічних процесів повинні передбачатися заходи, що забезпечують раціональне використання вод, облік і контроль кількості і якості забираються і відводяться вод, охорону вод від забруднення. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств та інших об'єктів, не забезпечених приладами обліку забору та відведення води, спорудами та пристроями, які запобігають шкідливий вплив на водні об'єкти.

Водні об'єкти надаються в користування з метою задоволення питних, господарсько-побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб населення, а також для потреб сільського господарства, промисловості, енергетики, транспорту, рибного господарства та інших видів діяльності. Водні об'єкти можуть надаватися у користування для однієї або кількох цілей (допускається багатоцільове використання водних об'єктів).

Водний кодекс Республіки Білорусь (ст. 31 і 32) встановлює права і обов'язки водокористувачів. Серед основних обов'язків:

? використання водних об'єктів в цілях, для яких вони надані, та збереження встановлених умов водокористування;

? раціональне використання водних ресурсів, проведення необхідних робіт щодо збереження та поліпшення якості вод, відновленню водних об'єктів;

? ведення обліку кількості забираються і використовуваних вод;

? здійснення контролю за якістю води, що забирається і відводяться стічних вод;

? підтримання в належному стані очисних та інших споруд і пристроїв, збереження встановлених правил їх експлуатації.

Усі води підлягають охороні (ст. 69) від забруднення, засмічення та інших шкідливих впливів, які можуть погіршити умови водопостачання, привести до зменшення рибних та інших запасів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження врожайності земель та інших несприятливих явищ з причини зміни фізичних, хі

111

мических і біологічних показників якості вод, зниження їх здатності до природного очищення.

Для запобігання забруднення водних об'єктів, а також збереження середовища проживання тваринного й рослинного світу на землях, що прилягають до річкових русел або акваторій водойм, встановлюються водоохоронні зони, а в їхніх межах виділяються прибережні смуги строго охоронюваного режиму. З метою охорони водних об'єктів, які використовуються для господарсько-питного водопостачання, у місцях водозабору встановлюється зона санітарної охорони.

Прибережні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

У них забороняються:

- розорювання земель, садівництво й овочівництво;

- випас худоби;

- зберігання й використання отрутохімікатів і мінеральних добрив;

- розміщення садівничих товариств, баз відпочинку, наметових містечок, стоянок автотранспорту та сільськогосподарської техніки;

- будівництво будівель і споруд, мийка й технічне обслуговування транспортних засобів і техніки.

У найближчій перспективі необхідно завершити створення водоохоронних зон річок, озер і штучних водойм на відстані до 500 м від урізу води на всіх малих, середніх і великих водних об'єктах (зокрема, рік довжиною більше 10 км) . Все це повинно супроводжуватися встановленням у захисних зонах твердого регламенту землі-і водокористування, забороною будівництва виробничих об'єктів, що мають викиди й стоки, благоустроєм території тощо

Водний кодекс Республіки Білорусь (розділ VII) визначає систему контролю за використанням і охороною вод, державного обліку вод, складання водогосподарських балансів і схем комплексного використання та охорони вод. Державному обліку підлягають всі види вод, які становлять водний фонд країни, а також їх використання для питних, господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих та інших цілей. Систематизовані дані про кількість і якість вод, їхньому використанні втримуються в державному водному кадастрі. Зіставлення потреб у воді з готівкою на даній території водними ресурсами проводиться на основі водогосподарських балансів, які являють собою розрахункові матеріали й використовуються для цілей планування і прийняття рішень з питань використання та охорони вод. Цим же цілям служать і схеми комплексного використання і охорони вод, серед яких розрізняють генеральні, басейнові й територіальні. Генеральна схема використання і охорони вод розробляється для визначення основних напрямків розвитку водного господарства країни; басейнова схема - для басейнів річок та інших водних об'єктів на основі генеральної схеми, регіональна - для окремих регіонів країни на основі генеральної і басейнової схем.

Законодавством Республіки Білорусь встановлюється адміністративна, кримінальна або інша відповідальність за порушення в галузі використання і охорони вод. До числа таких порушень відносяться:

- самовільне захоплення водного об'єкта й самовільне водокористування;

- реалізація проектів без позитивного висновку державної екологічної експертизи;

- забруднення вод або порушення режиму використання водоохоронних зон і прибережних смуг водних об'єктів;

- введення в експлуатацію промислових, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що попереджають забруднення вод;

- забори води з перевищенням встановлених лімітів;

- самовільне проведення гідротехнічних робіт;

- використання водних об'єктів не за цільовим призначенням та деякі інші.

Економічне регулювання раціонального використання і охорони вод включає:

? планування і фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони вод;

? установлення лімітів водокористування;

? установлення нормативів плати за водокористування та во-допотребленіе;

? установлення нормативів плати за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти;

? надання податкових, кредитних та інших пільг при використанні маловідходних і безвідходних технологій, проведенні інших заходів, коли вони дають значний ефект в області раціонального використання та охорони вод;

? покриття збитку, нанесеного водним об'єктам і здоров'ю людей через порушення вимог водного законодавства.

В економічному механізмі, що забезпечує раціональне використання та охорону вод, особливе місце відводиться платності водокористування. Причому внесення плати за воду не звільняє водокористувачів від виконання заходів щодо раціонального використання й покриття збитку, нанесеного навколишньому середовищу.

При встановленні лімітів водокористування й визначенні прогнозних показників (обсягів водоспоживання і водоотве

112

113

дення) доцільно орієнтуватися як на техніко-економічні параметри виробничих потужностей і фактичний обсяг виробництва, так і на питомі екологічні показники. Як нормативи по визначенню обсягів водокористування в цілому для Білорусі повинні виступати наступні:

? водоемкость валового внутрішнього продукту;

? інтенсивність (коефіцієнт) водовідведення (відношення обсягу скидання стічних вод до вартості ВВП);

? інтенсивність оборотного й повторно-послідовного водокористування (відношення обсягу оборотного й повторно-послідовного водокористування води до вартості ВВП).

Узагальненим показником ефективності використання водних ресурсів, що дозволяє зіставити обсяг витраченої води з результатами господарської діяльності, є водоемкость ВВП. У масштабах економіки країни в цілому вона може вимірятися в такий спосіб:

W = ^ ^ Чм7p.), (7.4)

де \? - Водоемкость валового внутрішнього продукту; - річне споживання свіжої води; И2 - річний обсяг оборотного водопостачання; V - вартість річного валового внутрішнього продукту.

Водоємність показує, скільки водних ресурсів потрібно затратити для одержання одиниці ВВП. Динаміка цього показника може служити індикатором ефективності використання водних ресурсів. Аналогічні показники можна розраховувати як по міжгалузевим комплексам, так і по окремих галузях і підприємствам.

Основним резервом підвищення ефективності використання водних ресурсів є скорочення споживання в основних водопотребляющих галузях, особливо це ставиться до свіжої води. Другий напрямок - ліквідація численних втрат води на всіх етапах її використання. Великі втрати відзначаються також безпосередньо у водоспоживачів. До них варто додати втрати води в комунальному господарстві через стан водопровідних систем (всілякі випаровування, витоку, протікання і т.п.) і в побуті - відсутність водомірів і низькі тарифи на воду для населення стимулюють марнотратне використання дорогої питної води.

114

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "7.7. Правове та економічне регулювання охорони вод та раціонального водокористування"
  1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
    економічного регулювання використання, відтворення та охорони водних об'єктів є щільність водокористування. Економічне регулювання використання, відтворення та охорони водних об'єктів передбачає створення систем: - платежів, пов'язаних з користуванням водними об'єктами; - фінансування відновлення та охорони водних об'єктів; - економічного
  2. 9.5. Економічне стимулювання та нормативно-правове регулювання раціонального лісокористування
    економічного стимулювання раціонального використання, відтворення, охорони і захисту лісів. Фінансування лісового господарства здійснюється насамперед за рахунок коштів державного бюджету. Економічні перетворення в лісовому господарстві разом з тим пов'язані з розвитком фінансової самостійності лісогосподарських підприємств. З метою розширеного відтворення лісів, посилення їх
  3. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни «Природокористування» 1.
    Економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 21. Економічна ефективність природоохоронних витрат: поняття, категорії витрат. 22. Методи оцінки економічного збитку від забруднення навколишнього Середовища. 23. Розрахунок ефективності природоохоронних витрат. 24. Поняття екологічної програми. Значення і зміст екологічних програм, їх класифікація. 25. Джерела фінансування
  4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
    правове регулювання раціонального лесоіспользо-вання. 22. Особливо охоронювані природні території та об'єкти, їх роль у збереженні біологічного різноманіття Білорусі. 23. Роль мінеральних ресурсів у відтворювальному процесі. Загальна характеристика і класифікація корисних копалин. 24. Оцінка мінеральних ресурсів Білорусі. Основні шляхи раціонального
  5. 13.1. Управління природокористуванням: сутність, методи, функції
    економічні - створюють безпосередню матеріальну зацікавленість суб'єктів господарювання у виконанні необхідних екологічних заходів, рішень органів управління у сфері природокористування;? соціально-психологічні - методи морального стимулювання, які реалізуються за допомогою заходів як заохочувального характеру, так і впливу на порушників (подяки або,
  6. Яким чином здійснюється правове регулювання оплати праці?
    правовими актами. Кодексом законів про працю України, законами України ИОб оплаті праціїх, ИО колективні договори і соглашеніяхи, ИО підприємствах в Украінеи та іншими законами. Особливістю правового регулювання оплати праці є те, що воно здійснюється широкою системою нормативно-правових актів, прийнятих органами різних рівнів, за участю трудових колективів і профспілкових
  7. 14 1.4. Функції і завдання еколого-економічних досліджень і навчального курсу "Основи екології та економіка природокористування"
    правового захисту природного середовища; - системи спостереження, обліку і контролю в галузі охорони навколишнього середовища; - фінансування і кредитування природоохоронних заходів; - економічного стимулювання раціонального природокористування та природоохоронної діяльності. У завдання курсу "Основи екології та економіка природокористування" входить вивчення
  8.  17.1. Основні проблеми екологічного права
      правових актів про використання та охорону навколишнього середовища, про відмову від поспіху при прийнятті актів, що стосуються використання та охорони природних ресурсів, але не мають для цього першорядного значення. Зрозуміло, законодавство має розвиватися, усувати прогалини та суперечності в правовому регулюванні, вирішувати виникаючі проблеми, відгукуватися на вимоги суспільного розвитку. Однак
  9.  17.2. Система законодавства в галузі використання і охорони природного середовища
      правові акти суб'єктів РФ. Однак ці акти можуть належати до різних галузей законодавства. Це обумовлено тим, що всі природні ресурси (земля, води і т. п.) знаходяться в тісному взаємозв'язку, впливають один на одного, і виключити будь-якої з них з природного середовища неможливо. Таким чином, оскільки екологічне право регулює відносини щодо використання та охорони різних природних
  10.  9.2.5. НОРМАТИВНІ ТА ІНШІ ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ВОДИ.
      регулювання своєчасного збору відходів. CЕC в місті проводить: 1. Cанитарно-фізико-хімічні дослідження: Визначення загального азоту до органічного, кислотності, БПК, окисляемости, сухого залишку сульфатів і хлоридів та ін 2. Cанитарно-ентомологічні (облік чисельності санатронних мух як в грунті, так і у відходах, на відкритому повітрі, в приміщеннях;). 3.
  11.  12.1. Формування системи еколого-економічного прогнозування і планування
      правовими та виховними заходами. Відповідно в Білорусі була розроблена і прийнята Республіканська комплексна програма охорони навколишнього середовища (програма "Екологія") на 1991-1995 рр.. і на перспективу до 2000 г. Розвиток кризових явищ в економіці Білорусі, припинення фінансування ряду екологічних програм із загальносоюзних фондів не дозволило у повному обсязі виконати цю
  12.  1. Бернська конвенція
      охорони авторських прав. У число загальних принципів входять: 1) охорона авторського права без будь-яких формальностей; 2) національний режим охорони; 3) національна незалежність охорони авторських прав. Що означає, що реєстрація охорони авторського права в різних країнах не залежить від охорони в країні його походження. Спеціальні принципи, обсяги і терміни охорони будуть розглянуті нижче.
  13.  12.2. Документи еколого-економічного прогнозування і планування, що розробляються за періодами часу
      економічне прогнозування і планування здійснюється в рамках системи державного соціально-економічного планування, яка виглядає наступним чином. На 15-літній період розробляється Національна стратегія сталого розвитку. На її основі складаються Основні напрями соціально-економічного розвитку на 10-річний період. Програма соціально-економічного розвитку на
  14.  VIII. Види интеллектульно власності, близької до авторських прав
      правовий режим охорони яких схожий на режим охорони об'єктів авторського права. До їх числа відносяться суміжні права, права на промисловий зразок, права на топології інтегральних мікросхем і права на бази даних