Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКорпоративне право → 
« Попередня Наступна »
Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995 - перейти до змісту підручника

? 4. Підприємництво як основний об'єкт корпоративного права

Якщо корпорацію в самому широкому сенсі слова розуміти як

об'єднання людей з метою виконання будь-якої певної

соціально-корисної діяльності, то можна угледіти велике їх

безліч. Залежно від того, чи переслідують вони мета извле-

чення прибутку чи ні, їх можна розділити на комерційні та

некомерційні. Подібне розходження має істотне значення в 1

податкових відносинах: ті корпорації, які не ставлять за мету

отримання прибутку, отримують відомі пільги або зовсім освоєння-

няється від податків, або одержують дотації і кошти від дер-

дарства.

Однак більшість корпорацій створюється для виконання

діяльності, що приносить прибуток, тобто підприємницької діяль-

ності.

Підприємництво (по-англійськи бізнес) зародилося в Євро-

пе і потім охопило весь світ. Бізнес означає роблення грошей з

грошей, але обов'язково за допомогою корисної продуктивної діяль-

ності - виготовлення продукту або надання послуг. Бізнесмен

вкладає гроші у справу, а після завершення його отримує гроші

назад, але з прибутком (приростом). І якщо на перший погляд це

здається справою простою, то за своєю суттю підприємництво

являє собою складний соціальний процес, іноді вклю-

чающий в себе активність сотень, тисяч і навіть десятків тисяч

людей. Ось чому ця діяльність піддається правовому регу-

лированию, насамперед з боку самої корпорації, що прагнуть-

ся зробити її найбільш організованою і ефективною. Однак

опосередковано у підприємницькій діяльності беруть участь і

державні органи.

Розглянемо основні ознаки підприємницької діяч-

ності, що є основним об'єктом корпоративного права.

1. Підприємництво - це самостійна инициа-

тивная діяльність. В. Даль визначав слово "вживати" як

затівати, вирішуватися, виконати яке-небудь нову справу, приступати до

!! 15

здійснення чого-небудь значного. (* 1) У цьому сенсі підприємцям-

тельство тотожне підприємливості - здатності до самосто-

ятельное активним вчинків.

Суверенність і самостійність у прийнятті рішень форми-

рует така поведінка бізнесмена, яке забезпечує виживання,

а то і процвітання в ринковій середовищі.

Підприємництво починається з установи підприємства,

яке є результатом вільного волевиявлення підпри-

приємець. Самостійно здійснюється і сама діяльність: при-

набуття необхідних матеріалів, управління підприємством, прийом

і звільнення працівників, оплата їхньої праці. Гарантією самостоятель-

ності підприємця є право власності або право

господарського відання. Підприємницька діяльність може

здійснюватися як самим власником, так і суб'єктом, управ-

ляющим його майном на правах господарського ведення з уста-

новлением меж такого ведення власником майна. Більш

того, останній не має права втручатися в діяльність перед-

ємства після укладення договору з керуючим, за винятком

випадків, передбачених договором, статутом підприємства або

законодавством. Управлінські рішення приймаються в відпо-

ствии з ієрархією повноважень, встановлених законодавчими

або корпоративними актами.

2. Самостійність в організації виробництва доповнюється

комерційної свободою. Корпорація визначає шляхи і способи

реалізації своєї продукції, вибирає контрагентів, з якими

матиме справу. Економічні зв'язки закріплюються договорами.

Важливою умовою комерційної свободи є вільне ціно-

освіту.

Незалежність як вихідний ознака підприємництва не можна

розуміти спрощено. В економіці абсолютної свободи виробляй-

телей не існує. Підприємець має повну самостійність

ність в тому сенсі, що над ним немає інстанції, принуждающей що

робити, як і скільки. Але він не вільний від ринку, від його жорстких

вимог. Тому можна говорити лише про певні рамках

самостійності.

3. Підприємницька діяльність - це діяльність,

спрямована на отримання прибутку. Прибуток являє собою

продукт специфічного людського ресурсу - підприємець-

ських здібностей. Тому прибуток, одержувану підприемців

(** 1) Див: Даль В. Тлумачний словник живої мови. Т. 3.

М., 1990. С. 388.

!! 16

лем, по суті, можна розглядати як плату за працю по

управлінню. Праця цей непростий і з'єднує в собі, по-перше,

прояв ініціативи по з'єднанню речових та людських

факторів для виробництва товарів і послуг, по-друге, прийняття

неординарних рішень з управління фірмою, організації праці,

і, по-третє, впровадження інновацій шляхом виробництва нового виду

продукції або радикального зміни виробничого процесу.

Все це дозволяє говорити про підприємництво як про-

фессиональной діяльності, спрямованої на одержання прибутку.

Так, одержання прибутку - мета підприємництва. Але при-

бувальщина заради прибутку при максимально можливої ??її величині є-

ється метою підприємництва лише в умовах нерозвиненого рин-

ка . Тому, говорячи про мету отримання прибутку як про основне

мотиві підприємницької діяльності, необхідно виділити і

досягнення соціального ефекту в якості одного з напрямків j

підприємницької діяльності.

4. У тісній єдності з метою бізнесу - отримання прибутку-

Чи - знаходиться принцип особистої економічної зацікавлений-

ності. Власна вигода є провідним фактором підпри-

німательства. Однак це не дає підстав змішувати особистий

інтерес з егоїзмом. Діалектика така, що в умовах товарного

виробництва бізнесмен, переслідуючи свої інтереси, "невидимої ру-

кой" прямує до суспільних цілей, працює на громадські

інтереси.

На таку залежність звернув увагу ще А. Сміт, а даль-

Нейш практика дала тому безліч підтверджень. Наприклад,

Г. Форд зайнявся виробництвом автомобілів зовсім не з благодій-

рительное спонукань. Він переслідував особисту вигоду, але, удов-

летвор свої інтереси, створив цілу автомобільну імперію,

яка наповнила автомобілями весь світ. У сучасних умовах

зацікавленість менеджерів доповнюється новими моментами. Їх 1

особистий інтерес все більш переплітається з колективним інтересом

фірми чи компанії.

5. Володіючи самостійністю, організовуючи виробництво пові-

різно своїм інтересам, підприємець бере на себе відповідальність-

ність в межах, визначених організаційно-правовою формою

підприємства, за результат своєї діяльності.

Майнова відповідальність підприємця - це зобов'язаний-

ність його зазнати несприятливі майнові наслідки,

зумовлені допущеними з його боку правопорушеннями; розмір

її залежить від організаційної форми підприємства. Але вона не

розпорошена, що не перекладається на вищестоящі органи. Існує

прямий зв'язок між витратами і результатами виробництва. Ринок

не терпить збитки.

!! 17

6. Підприємництво немислимо без новаторства, твор-

чеського пошуку, їх стимулює конкурентна боротьба. У сучасних-

них умовах жорсткого ринку все важче збільшувати прибуток

тільки за рахунок зростання цін. Утриматися здатний лише той, хто

забезпечує високу якість і постійно оновлює продукцію.

Для цього і доводиться весь час думати про нові підходи, нової

продукції, технології, про вдосконалення організації виробниц-

ства.

7. Характерною ознакою підприємницьких економічних

відносин є господарський ризик. Ризик постійно сопуть-

ствует бізнесу і формує особливий спосіб мислення та поведінки,

психологію підприємця.

Комерційний ризик - це можливі несприятливі имущес-

ничих наслідки діяльності підприємця, що не обумовлений-

ві-якими втраченими можливостями з його боку.

Підприємець відповідає за ризик своїм майном, але не

тільки. Можливі додатково до цього і втрати, що впливають на

його статус на ринку праці і капіталу, як то: конкурентоспроможності-

ність, професійна репутація, психологічна оцінка н-др .

На основі цього аналізу підприємництво можна визна-

лити як ініціативну діяльність господарських суб'єктів,

спрямовану на отримання прибутку і засновану на їх самос-

тоятельно, відповідальності, новаторство і ризик.

Підприємництво - примхливе дитя, чуйно реагує на

навколишнє оточення.

Бізнес не може процвітати, якщо економіка знаходиться в застої

і відсутня суспільний прогрес. Для того, щоб вийти з

цієї фази, влади часто збільшують податковий тягар, пояснюючи це

об'єктивною необхідністю. Але тут треба тонко вловлювати, де

та грань, за якою лежить втрата будь-якого інтересу господарювати.

Для розвитку бізнесу потрібен і сприятливий політичний

клімат. Свобода підприємницької діяльності повинна бути не

тільки проголошена, а й забезпечена на ділі. Якщо на ринку

постійно змінюються "правила гри", то це не сприяє впевнений-

ності бізнесменів. Вони прагнуть менше інвестувати і більше

думають про те, як отримати максимальний прибуток сьогодні.

Існує ще чимало можливостей посіяти невпевненість у

підприємців. Бюрократизм і писанини, контроль за

всім і вся - ось ще додаткові негативні фактори,

перешкоджають розвитку підприємництва.

!! 18

Однак іноді і самі підприємці здатні загнати себе

в кут, причому, як не дивно, використовуючи корпоративні норми .

Планування - хороший метод організації роботи підпри-

ємства. Але план не повинен перетворюватися на догму, а повинен бути

гнучким і здатним змінюватися, якщо змінилися обставини. Занадто

детальне і жорстке планування неефективно. Такий план, крім

того, що пов'язує ініціативу працівників, спричиняє збільшення бю-

рократіческого шару на підприємстві і зниження прибутковості його

роботи.

Важливий і стиль роботи на підприємстві. Незліченні вказівки

управлінського персоналу, що не має чітко визначеної корпо-

ратівная актами компетенції, заважають творчій ініціативі

працівників, породжують у них утриманські настрої.

Взаємовідносини з контрагентами - чи не найголовніше

у підприємницькій діяльності, оскільки результати роботи

підприємства призначаються ім. І ці відносини вигідніше будів-

ить на чесних засадах.

Як бачимо, негативних факторів для підприємництва

 достатньо як у сфері взаємовідносин з державою, з контра-

 Гент, так і під внутрішньовиробничої життя. Усунення мно-

 гих з них підвладне самим підприємцям, що використовують

 корпоративні нормативні акти. Але багато чого залежить і від государ-

 дарських структур. Важливо і культивування духу бізнесу, підви-

 шення громадського статусу підприємця. Звичайно, не можна не

 помічати і його витрат, але упор все ж треба робити на те, що

 підприємництво - благородна, корисне соціальне явище.

 У чому ж виявляється його благородство?

 По-перше, підприємництво здійснюється в кінцевому

 підсумку для людей. Бізнес - це економічний процес створення та

 виробництва товарів і їх реалізації: продуктів харчування, житла,

 технічних, наукових та експериментальних знань, інформаційних

 та інших послуг, словом, всього того, що створюється в матеріальному

 і духовному виробництві для продажу, що володіє конкретними

 споживчими властивостями і має певну вартість, спо-

 собно задовольнити різноманітні потреби людей.

 По-друге, надаючи різноманітні соціальні послуги, бізнес

 сприяє підвищенню добробуту суспільства в цілому.

 По-третє, підприємництво допомагає відшукувати нові

 способи прикладання праці і вирішувати проблеми зайнятості населення м.-

 ня. Якщо людина позбавлена ??роботи і не може задовольнити свої

 потреби, він скоріше здатний порушити закон, норми моралі, відрікаючись-

 ється від релігії і озлобляється у відносинах із суспільством.

 !! 19

 По-четверте, підприємництво - це джерело й запорука по-

 щення платоспроможності населення. Якими б якісними

 і корисними не були вироблені товари та послуги, вони не

 знайдуть споживача, якщо буде низький платоспроможний попит людей.

 Це викликає нагальну необхідність у постійному підви-

 нии рівня заробітної плати населення.

 По-п'яте, в основному підприємці містять держава,

 сплачуючи основну масу податків, і дають йому можливість вико-

 няти обов'язки перед громадянами, здійснювати, зокрема їх

 соціальний захист.

 По-шосте, лише за рахунок прибутку корпорацій, посту паєм на

 громадські потреби у вигляді податків, можна розвивати науку, про-

 разование, культуру, охорону здоров'я. Прибуток корпорацій викорис-

 зуется і на благодійні цілі. Таким чином, в прибутку,

 одержуваної в результаті підприємницької діяльності, зацікавлені-

 ресовано людство, вона є двигуном суспільного

 прогресу, сприяє процвітанню всього суспільства.

 І, нарешті, виробництво все більш якісних товарів

 можливо лише з використанням новітніх науково-технічних знань,

 для чого потрібно підвищення інтелектуального рівня не тільки

 працівників виробничої сфери, але і всього населення, користь-

 ющегося все більш складними в технічному відношенні товарами.

 Ось чому підприємницька діяльність, основний обсяг

 якої взяли сьогодні на себе корпорації, найвищою мірою

 діяльність благородна.

 !! 20

 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "? 4. Підприємництво як основний об'єкт корпоративного права"
  1.  5. Корпоративні правовідносини
      як за загальним правилом у цивільному обороті суб'єкти самостійні і незалежні один від одного і тому не можуть безпосередньо брати участь у формуванні волі контрагента. Здійснення корпоративних прав прямо чи опосередковано має своєю метою задоволення майнових інтересів їх носіїв. Тому корпоративні права можна віднести до числа майнових прав. (Більш детально про корпоративні
  2.  § 2. Виникнення та Припинення корпоративних прав
      корпоративних прав); 2) набуття особою Вже існуючіх корпоративних прав на підставі Вчинення правочинів, спадкування (Правонаступництво), решение суду ТОЩО (похідній способ набуття корпоративних прав). Право власності на Акції вінікає в акціонера з моменту зарахування акцій на его Особова рахунок реєстратором (при документарній ФОРМІ випуску акцій) або на рахунок у ЦІННИХ Папер зберігачем
  3.  Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995

  4.  4. Поняття і система законодавства про підприємництво
      підприємництво як самостійної галузі законодавства України можна виділити 3 блоки нормативно-правових актів: 1) Конституція України, що містить норми про підприємництво; 2) блок спеціальних нормативних актів, що регулюють виключно підприємницьку діяльність, основним з яких є Закон України "Про підприємництво"; 3) нормативно-правові акти, що містять
  5.  Реєстр корпоративних прав держави.
      корпоративних прав держави Фонд державного майна за участю других органів віконавчої власти формує та веде Реєстр корпоративних прав держави (п. 11 Порядку управління акціямі (частко), Які перебувають у державній власності, господарських товариств, створеня за участю Фонду державного майна). Реєстр корпоративних прав держави є автоматизоване інформаційно-довідковою системою
  6.  Управление корпоративними правами держави.
      корпоративних прав держава потребує создания спеціальної системи управління ними. Відповідно до ст. 172 ГК України, отношения, пов'язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Цім кодексом, іншімі законами та нормативно-правовими актами, прийнятя відповідно до Господарський кодекс України. Система управління державности корпоративними правами перебуває в Україні все ще на
  7.  § 3. Правовий режим корпоративних прав держави
      корпоративних прав внаслідок: корпоратізації (Перетворення на акціонерні товариства) державних, Орендного предприятий та других предприятий з державною частко власності в статутному фонді (Майні); придбання корпоративних прав Вже існуючіх господарських організацій; Заснування (співзаснування) новіх господарських організацій. На початок 2004 року державі належали Корпоративні права в 1427
  8.  § 4. Корпоративні права
      Корпоративні права »містіть ч. 1 ст. 167 ГК, згідно з Якою Корпоративні права - це права особини, Частка Якої візначається у статутному фонді (Майні) господарської організації, что включаються правомочності на участь цієї особи в управлінні господарсько організацією, Отримання певної Частки прибутку (дівідендів) даної організації та актівів у разі ліквідації Останньоі відповідно до закону, а такоже
  9.  Додаток 1 Історія корпорацій і корпоративного права
      корпоративного
  10.  Глава 6. Форми (джерела) корпоративного права
      корпоративного
  11.  Глава 1. Поняття і предмет корпоративного права
      корпоративного
  12.  Глава 10. Відповідальність за порушення норм корпоративного права
      корпоративного
  13.  1. Поняття і види підприємницької діяльності
      підприємництва має не тільки важливе теоретичне, а й практичне значення, оскільки ряд норм законодавства застосовні лише до такого роду діяльності. Особливу значимість це набуває при застосуванні імперативних норм, у тому числі регламентують санкції за порушення законодавства про підприємництво. При визначенні поняття "підприємництво" необхідно виходити з
  14.  3. Поняття підприємницького права
      підприємництва, чітко і всебічно визначити в законодавстві правові принципи, норми та інститути підприємницької діяльності; б) необхідністю забезпечення поєднання приватних і публічних інтересів; підприємницьке право як галузь права характеризується своїми принципами, предметом, суб'єктами і методами регулювання; підприємницьке право розуміється в чотирьох значеннях:
  15.  Оцінка державних корпоративних прав.
      основних ЗАСОБІВ господарського товариства з метою одержании додаткової ІНФОРМАЦІЇ для прийняття відповідніх управлінськіх РІШЕНЬ. Методикою передбача два порядки проведення ОЦІНКИ (з визначенням СФЕРИ їх! Застосування): експертний порядок ОЦІНКИ державних корпоративних прав Із Залучення незалежних експертів - юридичних осіб, Які, відповідно до догоди, укладеної з ФДМУ, мают право на
  16.  Фінансова інвестіція
      корпоративних прав, ЦІННИХ ПАПЕРІВ, деривативів та других ФІНАНСОВИХ інструментів. Фінансові інвестиції, своєю Божою черго, поділяються на Прямі та портфельні. Прямі інвестиції - господарська Операція, яка передбачає Внесення коштів до статутного фонду Юридичної особини в обмін на Корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (іноді таку форму ще назівають корпоративних). Портфельні інвестиції -
  17.  Обмеження Щодо володіння корпоративними правами.
      корпоративними правами та / або їх Здійснення. На сьогоднішній день єдине обмеження володіння корпоративними правами встановлюється Декретом Кабінету Міністрів України "Про впорядкування ДІЯЛЬНОСТІ суб'єктів підпріємніцької ДІЯЛЬНОСТІ, створеня за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року № 24-92, згідно Зі ст. 1 Якого Державні підприємства (за вінятком будівельних організацій,
  18.  Етап 5. Автоматизація.
      корпоративному університету.) Починаючи з певного рівня в компанії виникає необхідність автоматизувати роботу з управління персоналом, у тому числі і за його навчання. Існують спеціальні програмні рішення, які за певними критеріями виявляють потребу в навчанні, допомагають планувати навчальні групи, розсилають запрошення учасникам, фіксують результати, а також
  19.  ? 1. Поняття корпоративних норм та їх ввди
      яким-або матеріальним об'єктам, використовуваним в їх діяльності. Серед них можна виділити: норми технічні (наприклад, правила роботи з ПЕОМ, пра-вила експлуатації "x''-агрегату, машини тощо); санітарно-гігієнічні (наприклад, правила прибирання приміщень після закінчення роботи); фізіологічні ( наприклад, інструкція про порядок носіння літньої і зимової форменого одягу);
  20.  9. Правове регулювання малого підприємництва
      підприємництва викликає необхідність його спеціального державного регулювання та підтримки. В Україні мале підприємництво регулюється поряд із загальними законодавчими актами також низкою спеціальних нормативних актів, серед яких слід назвати: Указ Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.98 р.; Указ Президента України "Про