Головна |
« Попередня | Наступна » | |
Проведення загальних зборів та порядок прийняття рішень |
||
Правила проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку вперше встановлені в ст . 45 Кодексу. Власники приміщень у багатоквартирному будинку зобов'язані щорічно проводити річні загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку. Терміни та порядок проведення річних загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, а також порядок повідомлення про прийняті ним рішення встановлюються загальними зборами власників приміщень у багатоквартирному будинку. У наведеній імперативній нормі ч. 1 ст. 45 Кодексу встановлено юридичну обов'язок власників приміщень у багатоквартирному будинку щорічно проводити річні загальні збори. Звернемо увагу, що в Кодексі відсутній правовий механізм, що забезпечує виконання власниками зазначеного обов'язку. Загальні збори не проводиться у випадках, зазначених вч. 7 ст. 46 Кодексу. Загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку може бути як черговим (проводиться один раз на рік), так і позачергових (скликається в будь-який час з ініціативи будь-якого з власників житлових чи нежитлових приміщень багатоквартирного будинку). Відзначимо, що право будь-якого з власників приміщень у будинку ініціювати скликання загальних зборів ніяк не пов'язано з розміром загальної площі належного йому приміщення. Особи, які не є власниками приміщень у відповідному багатоквартирному будинку, не вправі ініціювати скликання загальних зборів власників приміщень у цьому будинку. Як чергове, так і позачергові загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку може бути проведено шляхом: а) спільної присутності власників приміщень у даному будинку для обговорення питань порядку денного і прийняття рішень з питань, поставлених на голосування; б) проведення заочного голосування - передачі в місце або за адресою, які зазначені в повідомленні про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, в письмовій формі рішень власників з питань, поставлених на голосування (див. ч. 1 ст. 47 Кодексу). Незалежно від того, є збори черговим або позачерговим, воно володіє повноваженнями, встановленими в ст. 44 Кодексу, які були розглянуті вище. У той же час на розгляд позачергових загальних зборів навряд чи доцільно виносити питання, які прийнято розглядати на щорічних загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку. Випадки, коли проводиться позачергові загальні збори власників приміщень, Кодекс не визначає. Отже, позачергові збори може скликатися в будь-яких випадках, якщо проведення таких зборів вимагають загальні інтереси власників приміщень у багатоквартирному будинку, інтереси групи зазначених власників або інтереси хоча б одного такого власника. Слід вважати, що витрати на підготовку і скликання позачергових зборів несе його ініціатор. При цьому Кодекс не містить заборони на подальше відшкодування ініціатору позачергових зборів зазначених витрат за рішенням загальних зборів власників приміщень з джерел, визначених таким рішенням. Загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку є правомочним (має кворум), якщо в ньому взяли участь власники приміщень у даному будинку або їх представники, що володіють більш ніж 50% голосів від загальної кількості голосів. При відсутності кворуму для проведення річних загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку має бути проведено повторне загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку (ч. 3 ст. 45 Кодексу). Правом на участь у загальних зборах володіють всі власники приміщень у багатоквартирному будинку, незалежно від розміру загальної площі приміщень, що перебувають у власності кожного з них. Тому на загальних зборах мають право бути присутніми з правом вирішального голосу і брати участь в обговоренні питань порядку денного всі власники приміщень у багатоквартирному будинку. Факт участі в зборах має практичне та юридичне значення, так як в залежності від кількості учасників загальних зборів визначається: а) наявність або відсутність кворуму, необхідного для прийняття рішень (див. ч. 3 ст. 45 Кодексу), б) просте або кваліфікована більшість голосів, поданих за те чи інше рішення (див. ч. 1 ст. 46 Кодексу). Якщо власник приміщення не брав участь у зборах, то він має право оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами власників приміщень з порушенням вимог Кодексу (див. ч. 6 ст. 46 Кодексу). Кворум, передбачений у ч. 3 ст. 45 Кодексу, визначає правомочність як загальних зборів, проведеного у формі спільної присутності, так і загальних зборів, проведеного у формі заочного голосування. При цьому кворум на загальних зборах, що проводиться у формі заочного голосування, встановлюється з урахуванням положень ч. 2 ст. 47 Кодексу: які прийняли участь у таких зборах вважаються власники приміщень у багатоквартирному будинку, вирішення яких отримані до дати закінчення їх прийому. Доцільно звернути увагу на те, що на загальних зборах власників приміщень фактично голосують частки у праві власності на спільне майно, а не особи, яким вони належать: кількість голосів, яким володіє кожен власник приміщення у багатоквартирному будинку на загальних зборах власників приміщень у такому будинку, пропорційно його частці у праві спільної власності на спільне майно в даному будинку (див. ч. 3 ст. 48 Кодексу). З урахуванням цієї обставини і повинно визначатися наявність кворуму, передбаченого ч. 3 даної статті. У ч. 4 ст. 45 Кодексу імперативно встановлено обов'язок ініціатора загальних зборів в зазначений у цій частині строк персонально повідомити про проведення зборів всіх власників приміщень у багатоквартирному будинку. Власник, з ініціативи якого скликаються загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку, зобов'язаний повідомити власникам приміщень в даному будинку про проведення таких зборів не пізніше ніж за 10 днів до дати його проведення. У зазначений термін повідомлення про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку має бути спрямоване кожному власнику приміщення в даному будинку рекомендованим листом, якщо рішенням загальних зборів власників приміщень у даному будинку не передбачений інший спосіб напрямки цього повідомлення в письмовій формі, або вручено кожному власнику приміщення в даному будинку під розпис або розміщено в приміщенні даного будинку, визначеному таким рішенням і доступному для всіх власників приміщень у даному будинку. Якщо рішенням загальних зборів власників приміщень не буде встановлений інший спосіб повідомлення (наприклад, передача текстового повідомлення по електронній пошті, факсу тощо), то воно здійснюється шляхом направлення кожному власнику рекомендованого листа, що містить інформацію, зазначену в ч. 5 ст. 45 Кодексу. Зазначене повідомлення може бути також вручено кожному власнику особисто під розписку або розміщено в приміщенні даного будинку, відомому і доступному всім власникам, яке має бути визначено рішенням загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку. Представляється, що розглянуті норми фактично регулюють відносини, пов'язані з скликанням позачергового загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, оскільки річні загальні збори проводяться не з ініціативи конкретного власника, а за правилами, встановленими власниками відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу. Зміст повідомлення про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку визначається за правилами ч. 5 ст. 45 Кодексу. У повідомленні про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку повинні бути зазначені: 1) відомості про особу, з ініціативи якого скликається дані збори, 2) форма проведення даного зібрання (збори або заочне голосування); 3) дата, місце, час проведення даного зібрання або в разі проведення даного зібрання у формі заочного голосування дата закінчення прийому рішень власників з питань, поставлених на голосування, і місце або адресу, куди повинні передаватися такі рішення; 4) повістка дня даного зібрання; 5) порядок ознайомлення з інформацією і (або) матеріалами, які будуть представлені на даному зібранні, і місце або адресу, де з ними можна ознайомитися. Встановлені вимоги застосовуються до повідомлення про проведення як річного, так і позачергових зборів і не можуть бути змінені ні рішенням загальних зборів власників приміщень, ні тим більше ініціатором позачергових зборів. Рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку приймаються за правилами, встановленими в ст. 46 Кодексу. Зазначені рішення з питань, поставлених на голосування, приймаються більшістю голосів від загального числа голосів беруть участь у даному зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку, за винятком передбачених пунктами 1 - 3.1 ч. 2 ст. 44 Кодексу рішень, які приймаються більшістю не менше двох третин голосів від загального числа голосів власників приміщень у багатоквартирному будинку. Рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку оформляються протоколами у порядку, встановленому загальними зборами власників приміщень у даному будинку. Таким чином, рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку можуть прийматися простою чи кваліфікованою більшістю голосів від загального числа голосів беруть участь у таких зборах власників приміщень. Кваліфікованим більшістю не менше 2/3 голосів від загальної кількості голосів учасників зборів приймаються рішення: про реконструкцію багатоквартирного будинку (в тому числі з його розширенням або надбудовою), будівництві господарських споруд та інших будівель, споруд, будівель, ремонті спільного майна в багатоквартирному будинку; про межах використання земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, втом числі введення обмежень користування ним; про користування спільним майном власників приміщень у багатоквартирному будинку іншими особами, в тому числі про укладення договорів на установку та експлуатацію рекламних конструкцій, якщо для їх установки та експлуатації передбачається використовувати спільне майно власників приміщень у багатоквартирному будинку; про визначення осіб, які від імені власників приміщень у багатоквартирному будинку уповноважені на укладення договорів про використання спільного майна власників приміщень у багатоквартирному будинку (у тому числі договорів на установку та експлуатацію рекламних конструкцій) на умовах, визначених рішенням загальних зборів. Простою більшістю більше 50% голосів від загальної кількості голосів беруть участь у загальних зборах власників приміщень приймаються рішення з усіх питань, що не вимагає кваліфікованої більшості, включених до порядку денного загальних зборів (прийняття рішень з питань, не включених до порядку денного, заборонено імперативною нормою ч. 2 ст. 46 Кодексу). Загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку не вправі приймати рішення з питань, не включених до порядку денного даного зібрання, а також змінювати порядок денний даного зібрання. Рішення, прийняті загальними зборами власників приміщень у багатоквартирному будинку, а також підсумки голосування доводяться до відома власників приміщень у даному будинку власником, з ініціативи якого було скликано таке зібрання, шляхом розміщення відповідного повідомлення про це в приміщенні даного будинку, визначеному рішенням загальних зборів власників приміщень у даному будинку та доступному для всіх власників приміщень у даному будинку, не пізніше ніж через 10 днів з дня прийняття цих рішень. Рішення, прийняті загальними зборами власників приміщень у багатоквартирному будинку, а також підсумки голосування можуть бути оформлені у вигляді виписки з протоколу загальних зборів та доведені до відома власників приміщень у багатоквартирному будинку за правилами ч. 3 ст. 46 Кодексу. Юридичної і документальної формою рішення загальних зборів власників приміщень є протокол відповідного зібрання. Згідно ч. 4 ст. 46 Кодексу, протоколи загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку та рішення таких власників з питань, поставлених на голосування, зберігаються в місці або за адресою, що визначені рішенням даного зібрання. Обов'язок ведення протоколу чергових та позачергових загальних зборів рішенням такого зібрання може бути покладена на певну особу. Протоколи загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку є документами, що мають юридичне, зокрема доказове, значення. Тому до їх належному оформленню та зберіганню за правилами ч. 4 даної статті необхідно поставитися дуже уважно. У ч. 5 ст. 46 Кодексу встановлено правила про юридичну силу рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку: рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, прийняте в установленому Кодексом порядку, з питань, віднесених до компетенції таких зборів, є обов'язковим для усіх власників приміщень у багатоквартирному будинку, в тому числі для тих власників, які не брали участь у голосуванні. Однак на практиці не будь-яке рішення загальних зборів можна розглядати в якості обов'язкового для осіб, зазначених у ч. 5 ст. 46 Кодексу. Для того щоб рішення загальних зборів власників приміщень в багатоквартирному будинку мало юридичну силу, повинні бути дотримані наступні передбачені Кодексом умови: а) рішення оформлене протоколом чергового або позачергового загальних зборів власників приміщень (ч. 1 ст. 46); б) рішення прийнято з питання, включеному до повесткудня відповідних зборів (ч. 2 ст. 46); в) рішення прийнято з дотриманням імперативних правил про кваліфікованого або простій більшості голосів, необхідних для прийняття рішення (ч. 1 ст. 46); г) рішення доведено до відома власників приміщень у багатоквартирному будинку в установленому порядку (ч. 3 ст. 46); д) рішення прийнято з питання, що належить до компетенції загальних зборів (ч. 2 ст. 44 Кодексу). За вказаними критеріями можна також оцінювати правомірність відповідного рішення у разі виникнення суперечок, пов'язаних з прийняттям рішень загальними зборами власників приміщень у багатоквартирному будинку, зокрема при оскарженні до суду рішення, прийнятого загальними зборами. Власник приміщення у багатоквартирному будинку має право оскаржити до суду рішення, прийняте загальними зборами власників приміщень у даному будинку з порушенням вимог Кодексу, у разі, якщо він не брав участі в цьому зібранні або голосував проти прийняття такого рішення і якщо таким рішенням порушені його права та законні інтереси. Заява про таке оскарження може бути подано до суду протягом шести місяців з дня, коли зазначений власник дізнався або повинен був дізнатися про прийняте рішення. Слід звернути увагу на те, що право оскаржити рішення загальних зборів належить тільки такому власнику приміщення в багатоквартирному будинку, який не брав участі в цьому зібранні або голосував проти прийняття такого рішення, і якщо даним рішенням порушені його права та законні інтереси. Тому при зверненні до суду з відповідною заявою потрібно довести перераховані факти. Крім того, для оскарження рішення загальних зборів встановлено спеціальний (скорочений) строк давності - шість місяців. Суд з урахуванням всіх обставин справи вправі залишити в силі оскаржуване рішення, якщо голосування зазначеного власника не могло вплинути на результати голосування, допущені порушення не є суттєвими і прийняте рішення не спричинило за собою заподіяння збитків зазначеному власнику. У багатоквартирному будинку, усі приміщення в якому належать одному власнику, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, приймаються цим власником одноосібно і оформляються у письмовій формі. При цьому положення гл. 6 Кодексу, що визначають порядок і терміни підготовки, скликання та проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, не застосовуються, за винятком положень, що стосуються термінів проведення річних загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку. Дані правила ч. 7 ст. 46 Кодексу орієнтовані в основному на випадки, коли багатоквартирний будинок належить до державного або муніципального житлового фонду. Однак це не виключає застосування положень зазначеної статті і тоді, коли всі приміщення в багатоквартирному будинку належать одному громадянину або одній юридичній особі. У випадках, передбачених ч. 7 ст. 46, загальні збори не може проводитися, тому що це суперечило б суті регульованих відносин. З буквального тлумачення розглянутих норм випливає, що власник всіх приміщень у багатоквартирному будинку зобов'язаний щорічно одноосібно приймати рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку (див. ч. 2 ст. 44), і оформляти прийняті рішення у письмовій формі . У ст. 47 Кодексу встановлено правила прийняття рішення загальними зборами власників приміщень у багатоквартирному будинку без проведення зборів у формі спільної присутності його учасників. Для житлового законодавства ці правила є новими, хоча цивільного законодавства про юридичних осіб вони відомі. Наприклад, у формі заочного голосування (опитувальних шляхом) можуть бути прийняті рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, загальних зборів акціонерів (1). Однак на відміну від законодавства про господарські суспільствах, що пред'являє до заочного голосуванню досить жорсткі і детальні вимоги, Кодекс в ст. 47 регламентує зазначені відносини досить лаконічно. (1) Див: стаття 50 ФЗ "Про акціонерні товариства", ст. 38 ФЗ "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Рішення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку може бути прийняте без проведення зборів (спільної присутності власників приміщень у даному будинку для обговорення питань порядку денного та прийняття рішень з питань, поставлених на голосування) шляхом проведення заочного голосування - передачі в місце або за адресою, які вказані в повідомленні про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку, в письмовій формі рішень власників з питань, поставлених на голосування. Як вже зазначалося, загальні збори власників приміщень у багатоквартирному будинку є правомочним (має кворум), якщо в ньому взяли участь власники приміщень у даному будинку або їх представники, що володіють більш ніж 50% голосів від загальної кількості голосів. Це правило ч. 3 ст. 45 Кодексу діє стосовно до загальним зборам, що проводиться як у формі спільної присутності, так і у формі заочного голосування. При проведенні загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку у формі заочного голосування зазначений кворум встановлюється з урахуванням імперативної норми ч. 2 ст. 47 Кодексу: які прийняли участь у загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку, проведеному у формі заочного голосування, вважаються власники приміщень у даному будинку, вирішення яких отримані до дати закінчення їх прийому. У повідомленні про проведення загальних зборів власників приміщень у багатоквартирному будинку в разі проведення даного зібрання у формі заочного голосування зазначаються дата закінчення прийому рішень власників з питань, поставлених на голосування, і місце або адресу, куди повинні передаватися такі рішення (див. п. 3 год . 5 ст. 45 Кодексу). Власник приміщення оформляє рішення з питань, поставлених на голосування, за правилами ч. 3 ст. 47 Кодексу. У рішенні власника з питань, поставлених на голосування, повинні бути зазначені: 1) відомості про особу, що бере участь у голосуванні; 2) відомості про документ, що підтверджує право власності особи, що бере участь у голосуванні, на приміщення у відповідному багатоквартирному будинку; 3) рішення з кожного питання порядку денного, виражені формулюваннями "за", "проти" або "утримався". Звернемо увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 48 Кодексу зараховуються голоси з питань, за якими беруть участь у голосуванні власником залишений тільки один з можливих варіантів голосування, інакше відповідне рішення визнається недійсним. Оформлену належним чином рішення власник передає (надсилає) до місце або за адресою, які зазначені в повідомленні про проведення зборів. Яким чином власник повинен передати (надіслати) вказане рішення, Кодекс не визначив, тому відповідні способи може передбачити загальні збори власників приміщень. В якості деякого орієнтиру тут можна мати на увазі правила п. 1 ст. 38 ФЗ від 08.02.1998 N 14-ФЗ "Про товариства з обмеженою відповідальністю" (1), який встановив, що подібні документи можуть передаватися за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного, телефонного, електронного або іншого зв'язку, що забезпечує автентичність переданих і прийнятих повідомлень і їх документальне підтвердження (2). Доречно нагадати, що термін "автентичність" походить від грецького слова "authentikos", що означає справжність, відповідність справжнього, першоджерела. Наприклад, автентичними текстами документа є тексти, складені на одному або більше мовами, що розглядаються як однаково справжні і мають рівну юридичну силу. (1) СЗ РФ. 1998. N 7. Ст. 785; N 28. Ст. 3261; 1999. N 1. Ст. 2; 2002. N 12. Ст. 1093; 2005. N 1 (ч. I). Ст. 18; 2006. N 31 (ч. I). Ст. 3437; N 52 (ч. I). Ст. 5497; 2008. N 18. Ст. 1941; N 52 (ч. I). Ст. 6227; 2009. N 1. Ст. 20; РГ. 2009. 4 серпня. КонсультантПлюс: примітка. Коментар до Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю" у новій редакції М.Ю. Тихомирова включений до інформаційного банку відповідно до публікації - ІздательствоТіхомірова М.Ю., 2010. (2) Див докладно: Коментар до Федерального закону "Про товариства з обмеженою відповідальністю" в новій редакції. 2-е вид., Доп. і перераб. / Под ред. М.Ю. Тихомирова. М.: Изд-воТіхомірова М.Ю., 2011 (http://www.urkniga.ru). Якщо рішення власника приміщення, оформлене у відповідності з цими вимогами, отримано до дати закінчення прийому рішень, встановленої в повідомленні про проведення зборів, то відповідний власник вважається прийняв участь у голосуванні, тобто у загальних зборах, яке проводилося у формі заочного голосування. Норми, що визначають правила голосування на загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку, встановлені в ст. 48 Кодексу. Правом голосування на загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку з питань, поставлених на голосування, мають власники приміщень у даному будинку. Голосування на загальних зборах власників приміщень в багатоквартирному будинку здійснюється власником приміщення в даному будинку як особисто, так і через свого представника (ч. 1 ст. 48 Кодексу). Отже, Кодекс надає право голосування загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку тільки власникам приміщень в зазначеному будинку. Дане положення встановлено в імперативній нормі, тому ніякі інші особи не мають права брати участь у прийнятті рішень таким зборами. Власник приміщення у багатоквартирному будинку має право, але не зобов'язаний особисто брати участь у голосуванні на загальних зборах таких власників. Власник приміщення має право уповноважити свого представника голосувати на зборах від імені власника. Дане повноваження може випливати з утримання федеральних законів, а також інших правових актів державних чи муніципальних органів (це характерно для наділення відповідними повноваженнями представників таких власників, як Російська Федерація, суб'єкти Федерації та муніципальні освіти). Зазначене повноваження може також випливати з довіреності, оформленої з дотриманням імперативних вимог ч. 2 ст. 48 Кодексу (таким чином можуть бути уповноважені представники будь-яких власників приміщень). Довіреності на голосування може бути додана нотаріальна форма за правилами, встановленими Основами законодавства Російської Федерації про нотаріат від 11.02.1993 (1). Якщо з якихось причин власник приміщення у багатоквартирному будинку не визнає доцільним нотаріальне посвідчення зазначеної довіреності, то її необхідно оформити за правилами п.п. 4 і 5 ст. 185 ГК РФ. (1) Відомості РФ. 1993. N 10. Ст. 357; СЗ РФ. 2001. N 53 (ч. I). Ст. 5030; 2003. N 50. Ст. 4855; 2004. N 27. Ст. 2711; N 35. Ст. 3607; N 45. Ст. 4377; 2005. N 27. Ст. 2717. Нагадаємо, що в цьому випадку довіреність від імені громадянина засвідчується організацією, в якій довіритель працює або навчається, або житлово-експлуатаційною організацією за місцем його проживання, або адміністрацією стаціонарного лікувального закладу, в якому він перебуває на лікуванні. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом його керівника чи іншої особи, уповноваженої на це її установчими документами, з додатком печатки організації, від імені якої видана довіреність. При цьому необхідно пам'ятати, що довіреність, в якій не вказана дата її вчинення, незначна (див. п. 1 ст. 186 ГК РФ) (1). (1) Про оформлення довіреностей див. докладно: Довіреності: Коментарі, офіційні роз'яснення, судова практика та зразки документів / За ред. М.Ю. Тихомирова. М.: Изд-воТіхомірова М.Ю., 2010 (http://www.urkniga.ru). Як вже зазначалося, на загальних зборах власників приміщень у багатоквартирному будинку голосують частки, а не особи. Кількість голосів, яким володіє кожен власник приміщення у багатоквартирному будинку на загальних зборах власників приміщень у даному будинку, пропорційно його частці у праві спільної власності на спільне майно в даному будинку. Частка у праві спільної власності на спільне майно у багатоквартирному будинку власника приміщення в цьому будинку пропорційна розміру загальної площі зазначеного приміщення (див. ч. 1 ст. 37 Кодексу). Тому кількість голосів якими володіє власник приміщення в багатоквартирному будинку на загальних зборах таких власників, безпосередньо залежить від розміру загальної площі належного йому житлового або нежитлового приміщення в даному багатоквартирному будинку (за винятком випадків, зазначених у ст. 15 Вступного закону). Кодекс прямо не передбачає використання при голосуванні на загальних зборах власників приміщень бюлетенів для голосування. Замість бюлетенів він пропонує такі документи, як рішення власників приміщень, складені в письмовій формі. Голосування з питань порядку денного загальних зборів власників приміщень в багатоквартирному будинку, проведеного у формі заочного голосування, здійснюється тільки за допомогою оформлених у письмовій формі рішень власників з питань, поставлених на голосування. Звернемо увагу, що письмові рішення власників приміщень з питань, поставлених на голосування, згідно з ч. 5 ст. 48 в обов'язковому порядку повинні використовуватися тільки при проведенні загальних зборів у формі заочного голосування (див. також ст. 47 Кодексу). При голосуванні на загальних зборах власників приміщень, проведеному у формі спільної присутності, можуть використовуватися як зазначені письмові рішення, так і інші документи, наприклад бюлетені для голосування і т.п. Як вже зазначалося, в ч. 3 ст. 47 Кодексу встановлено вимоги до змісту рішення власника з питань, поставлених на голосування, для випадку, коли загальні збори проводяться у формі заочного голосування. Проте цими вимогами не заборонено керуватися і тоді, коли загальні збори власників приміщень проводиться у формі спільної присутності (хоча в такому випадку зазначені вимоги не є обов'язковими). При голосуванні, здійснюваному за допомогою оформлених у письмовій формі рішень власників з питань, поставлених на голосування, зараховуються голоси з питань, по яких беруть участь у голосуванні власником залишений тільки один з можливих варіантів голосування. Оформлені з порушенням даної вимоги зазначені рішення визнаються недійсними, і голоси за що містяться в них питаннях не підраховуються. У разі якщо рішення власника з питань, поставлених на голосування, містить кілька питань, поставлених на голосування, недотримання даної вимоги у відношенні одного або кількох питань не тягне за собою визнання зазначеного рішення недійсним у цілому. Таким чином, в письмовому рішенні з кожного питання, поставленого на голосування, власник повинен залишити тільки один з варіантів голосування - "за", "проти" або "утримався".
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "Проведення загальних зборів та порядок прийняття рішень" |
||
|