Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2 РОЗГЛЯД СКАРГ І ПРОТЕСТІВ НА ПОСТАНОВУ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ СТЯГНЕННЯ |
||
В адміністративно-процесуальному законодавстві більш-менш врегульованим є лише виробництво за скаргами на постанови про штраф. Порядок розгляду скарг на постанови про інших стягнення, а також протестів прокурора законом взагалі не визначається. Тому при висвітленні цих питань надолужити керуватися не стільки нормами права, скільки правилами, виробленими практикою. Подача скарги або протесту у строк, встановлений для оскарження, тобто коли постанова про стягнення не вступило в законну силу, є початком провадження з перегляду справи. Отримавши скаргу, суддя сповіщає про це орган або посадову особу, якими накладено штраф, і витребує матеріали справи. Питання про те, які конкретно матеріали іст-ребуются суддею, в законодавстві РРФСР, Литовської, Грузинської, Азербайджанської і Туркменської РСР по суті не дозволений. В інших республіках він регламентується більш докладно. Так, у законодавстві Таджицької і Латвійської РСР вказується, що після отримання скарги суддя в порядку підготовки до слухання справи витребує наступні матеріали: а) протокол (акт) про адміністративне порушення, на підставі якого накладено штраф, б) постанова (рішення) про накладення штрафу або його копія; в) розписка оштрафованого із зазначенням дати вручення йому постанови (рішення) про накладення штрафу; г) інші матеріали, що мають істотне значення для вирішення даного дела3. Про день слухання справи суддя сповіщає заявника, а в необхідних випадках і орган або посадова особа, наклавши-леї штраф, свідків (у Таджицькій, Естонської, Литовської деяких інших республіках), прокурора району чи го- еода (в Таджицькій, Литовської республіках), а також представників громадськості (в Естонії). Зазначені особи можуть не з'явитися, що, однак, не є перешкодою для розгляду скарг. 3 Див Вл а з о в В. А. Нове законодавство про адміністративні штрафи. М., 1963, с 109-110 Ю. І. А. Галаган 145 > 146> Здійснення акцій, пов'язаних з витребуванням відповідних матеріалів до суду, сповіщенням заявника, представників громадськості і т. д. про день, час і місце розгляду скарги становить підготовчу частину роботи суду з розгляду скарг на дії административ них органів. У процесі цієї діяльності суд, а також інші органи зобов'язані розглянути питання про поновлення строку на оскарження актів органів управління про накладення стягнень, якщо цей строк пропущено з поважних причин. Якщо строк пропущено без поважних причин, скарга залишається без розгляду. Порядок розгляду скарг у народному суді на дії адміністративних органів по накладенню стягнень в даний час детально регламентований нормами адміністративно-процесуального та цивільно-процесуального законодавства (ст. 238 ЦПК РРФСР). В останньому адміністративно-процесуальні норми, якими вперше було запроваджено інститут оскарження адміністративних стягнень до суду, детально деталізовані стосовно до судової діяльності. Скарги в РРФСР розглядаються народним судом у десятиденний строк за участю заявника та, в необхідних випадках, представника органу або посадової особи, що наклав стягнення, однак їх неявка без поважних причин не є перешкодою для розгляду дела4. Скарги розглядаються у відкритому судовому засіданні. Відповідно до закону суд зобов'язаний по суті перевірити і розглянути весь комплекс питань, що відносяться до перевірки наявності в діях особи, на яку накладено стягнення, складу адміністративного проступку; законності накладення органами управління стягнення на винного з урахуванням його особистості, матеріального та сімейного стану; законності процедури накладення стягнення. Конкретно суд зобов'язаний перевірити: а) чи правомочні дії адміністративного органу; б) чи передбачено законом правопорушення, за яке накладено стягнення; в) вчинила чи протиправне діяння особа, яка піддано стягненню; г) чи винна це особа у скоєному ним діянні; 'д) чи передбачено накладене стягнення законом; е) чи відповідає міра стягнення тяжкості та суспільної 4 В Латвійської, Литовської і Естонської республіках встановлено 15-денний термін, а в Вірменської РСР - 7-денний термін розгляду скарг. 146 > 147> небезпеки вчиненого проступку; ж) чи враховані особу і матеріальне становище вчинила проступок особи, з) не минули строки давності для накладення або виконання постанови про стягнення. Після розгляду скарги суд виносить ухвалу, яке є остаточним і оскарженню не підлягає. Ухвали суду можуть бути: про відмову в задоволенні скарги, якщо постанова адміністративного органу про накладення стягнення є законним і обгрунтованим; про скасування рішення про стягнення і припинення справи виробництвом, якщо буде встановлено відсутність в діях особи складу адміністративного проступку або наявність інших обставин, що виключають відповідальність; про скасування постанови про стягнення та направлення справи на розгляд до компетентного органу, якщо буде встановлено, що дана постанова винесена неправомочним органом; про зміну постанови про стягнення в бік його пом'якшення, якщо орган, який наклав його , не врахував пом'якшувальних провину обставин; про зміну кваліфікації проступку, якщо дії винного не були правильно кваліфіковані на стадіях порушення і вирішення справи з тим, однак, що стягнення не буде посилена; про скасування постанови про стягнення і передачу справи на новий розгляд у зв'язку з грубим порушенням процесуальних прав притягнутого до відповідальності та процедури вирішення справи. І, нарешті, на нашу думку, постанова адміністративного органу про стягнення підлягає скасуванню у разі встановлення в діях винного складу злочину. Відповідно до ст. 225 ЦПК РРФСР суд вправі в даному випадку порушити кримінальну справу з передачею його для розслідування в прокуратуру або ж повідомити про це прокурору. У разі скасування судом постанови про стягнення за відсутністю в діях притягнутого до відповідальності складу адміністративного проступку останньому повинні бути повернуті утримані по стягненню грошові суми, конфісковані предмети, а також з нього мають бути зняті інші правоограничения у зв'язку з притягненням до відповідальності. При неможливості повернення конфіскованого предмета має бути відшкодована його вартість. Визначення за скаргою виноситься судом після з'ясування всіх обставин справи і заслуховування сторін, якщо вони присутні, в нарадчій кімнаті. Відповідно до за- 10 * 147 > 148> 'коном це визначення повинне бути в триденний сроке видано заявнику та послано органу, яким було накладено адміністративне стягнення. У РРФСР, Грузинської, Туркменської, Молдавської, Естонської, Латвійської республіках суд, встановивши незаконність накладення штрафу, має право винести ухвалу про припинення справи. Це зобов'язує відповідні органи та посадових осіб всіляко покращувати свою діяльність щодо застосування заходів адміністративного впливу. У даному випадку не можна вважати, що суд втручається в оперативну діяльність органів державного управленія6. Саме тут знаходить своє здійснення ефективний судовий контроль. Необхідно, щоб суд повідомляв про виявлені порушення законності відповідним органам і посадовим особам шляхом винесення окремих определеній7. Це сприяло б зміцненню соціалістичної законності в практиці роботи адміністративних органів щодо застосування заходів адміністративного впливу. По справах про позбавлення водійських прав народний суд може залишити скаргу без задоволення, має право скасувати постанову органів ГАЙ про позбавлення прав, знизити розмір штрафу і термін позбавлення прав, якщо скарга грунтовна. Суд також вправі з урахуванням особи порушника і характеру вчиненого ним порушення, скасувавши постанову про позбавлення його прав, зробити йому попередження або передати матеріали стосовно його в товариський суд або гро- 5 Цей термін встановлено в РРФСР , Грузинської, Туркменської, Узбецької, Киргизької, Вірменської республіках. У Білоруській республіці триденний термін встановлено лише для направлення визначення органу чи посадовій особі, яка прийняла рішення про штраф. В інших республіках термін не визначено. 6 Такої думки дотримуються А. Каверін, А. Корнелюк (див. Каверін А., Корнелюк А. Виробництво по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин. 7 Див Новосьолов В. Практика розгляду судами скарг на дії адміністративних органів по накладенню штрафів. - «Радянська юстиція», 1964, № 22, с. 27. 148 > 149> ються організації за місцем його роботи, проживання, навчання для застосування заходів громадського впливу. Регламентуючи порядок розгляду скарг у суді, закон не вказує, чи підлягають поверненню матеріали справи тому органу, яким штраф накладено. У той же час закон передбачає спрямування цьому органу копії ухвали, винесеної судом за скаргою (ст. 25 Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 3 березня 1962 «Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку»). Отже, матеріали справи повинні залишатися в судах. Це в свою чергу дасть можливість судовим органам періодично контролювати відповідну діяльність нижчестоящих судів. Закон не визначає також, на якій підставі стягується штраф, якщо скарга оштрафованого залишена без задоволення - на підставі постанови адміністративних органів або ухвали суду. Представляється, що в даному випадку стягнення штрафу має здійснюватися "на підставі ухвали суду. Порядок розгляду скарг на постанови про накладення нештрафних заходів впливу в адміністративному законодавстві не знайшов дозволу. Наприклад, у ст. 19 Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 3 березня 1962 йдеться, що постанова про такий стягнення може бути змінено самої адміністративною комісією, а також виконкомом, при якому перебуває комісія. Постанова іншого органу або посадової особи може бути змінено або скасовано їм самим, а також вищестоящим органом або посадовою особою. Однак на якій підставі - по своїй чи ініціативи, за скаргами або протестам можуть прийматися такі рішення - в законі не сказано. Не встановлено й процедура розгляду скарг, не ясно, чи повинен при цьому складатися (і як іменується) відповідний документ , в який термін сповіщається про те заявник і вручається йому винесене рішення. Всі ці питання вимагають свого врегулювання. Практично розгляд скарг на постанови про накладення нештрафних заходів адміністративного впливу починається з того, що компетентний орган або посадова особа витребує матеріали справи і потім розглядає їх. Якщо скарга принесена на рішення адміністративної комісії, то вона розглядається на найближчому засіданні виконкому у присутності скаржника, якщо він викликаний на засі- 149 > 150> дание. Виконком виносить рішення, яким скасовує, замінює або знижує міру адміністративного впливу. Рішення відразу оголошується особі, якщо воно присутнє, або ж йому надсилається копія рішення, якщо воно відсутнє. Вся листування ведеться адміністративною комісією. Скарги на постанови про застосування нештрафних заходів, винесені в єдиноначальна порядку, розглядаються відповідними вищестоящими посадовими особами. При цьому, як правило , не береться якого письмового документа по строго певній формі. На самій скарзі накладається відповідна резолюція про задоволення чи відмову в задоволенні скарги, про що заявнику повідомляється письмово. Аналогічним чином розглядаються і протести прокурорів. Така процедура оскарження, опротестування, перегляду постанов про адміністративні стягнення як самостійної стадії провадження у справах про адміністративні проступки. > 151>
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 2 РОЗГЛЯД СКАРГ І ПРОТЕСТІВ НА постанову про адміністративне стягнення" |
||
|