Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно- розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
І. А. ГАЛАГАН. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СРСР. Процесуальне регулювання, 1976 - перейти до змісту підручника

§ 1 ПРИЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ СТАДІЇ ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ

Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є завершальною стадією виробництва по справах про адміністративні проступки, що складається в реальному здійсненні застосованих до правопорушника конкретних заходів адміністративного впливу, що містяться в санкції матеріальних норм адміністративного права.

Виконання постанов про стягнення займає важливе місце в системі профілактичних заходів, що проводяться органами радянського державного управління щодо викорінення і попередження правопорушень взагалі п адміністративних проступків зокрема. Виконані заходи впливу виконують завдання попередження особи від вчинення ним (приватне попередження), а також іншими особами (загальне попередження) протиправних діянь. І, навпаки, невиконання накладених стягнень робить абсолютно безглуздою всю процедуру провадження у даній категорії справ, призводить до дискредитації і підриву авторитету відповідних органів держави і посадових осіб. Невиконання стягнень супроводжується також тим, що у порушників виховується почуття безкарності за скоєні вчинки, внаслідок чого вони нерідко знову стають на шлях скоєння правопорушень.

Стадія виконання заходів адміністративної відповідальності суттєво відрізняється від аналогічних стадій в уголов-

151

> 152>

ном та цивільному процесі. В адміністративному виробництві роль органів та відповідних посадових осіб, які взяли постанови про стягнення, є зовсім іншою, ніж роль судових органів у виконанні винесених ними актів.

У компетенцію судів саме фактичне виконання вироків і судових рішень, за винятком виправдувальних вироків і вироків, звільняють від покарання, які приводяться у виконання негайно по їх оголошенні, не входить. Для примусового виконання рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, а також вироків, ухвал і постанов у частині майнових стягнень при судах створений інститут судових виконавців, які й зобов'язані проводити в життя названі судові акти (ст. 38 Основ 'законодавства про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік). Виконання вироків, за якими засуджені піддані позбавленню волі, покладається на органи МВС СРСР, зокрема, на адміністрацію місць позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 359, 361, 368 КПК РРФСР діяльність судових органів з виконання вироків полягає в напрямку розпоряджень та копій вироків тому органу, на який покладено обов'язок приведення вироків у виконання, у вирішенні ряду питань, пов'язаних з відстрочкою виконання вироку, але саме фактичне його виконання виходить за межі судової компетенції.

Все це послужило підставою до суджень в радянській кримінально-процесуальній літературі про те, що фактичне виконання вироків «виходить за межі кримінального процесу» 1.

Інститут виконання адміністративних стягнень характеризується більш активною роллю органів і посадових осіб, що наклали стягнення. Їх діяльність не обмежується тільки накладенням стягнень, на них до того ж в більшості випадків покладається обов'язок їх безпосереднього виконання. У нормах адміністративного права зазначено, що органи та посадові особи, що наклали стягнення, самі не звертаючись до допомоги інших органів і посадових осіб, вживають відповідних, законом дозволені способи до виконання постанов. Це відноситься до виконання таких заходів адміністративного впливу,

1 Радянський кримінальний процес-М, 1956, с. 383. 152

> 153>

як конфіскація, позбавлення прав полювання, прав на управління транспортом (за керування в нетверезому вигляді), штраф, який і стягується на місці вчинення порушення, і т. д.

Що ж стосується стягнення суми штрафу, не сплаченого платником порушником добровільно, то роль органів і посадових осіб у їх примусовому виконанні в останній час значно підвищена. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1961 «Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку» та іншими актами введено новий порядок, значно підвищує відповідальність і компетенцію адміністративних органів і посадових осіб у справі виконання накладених ними штрафів. Це пояснюється тим, що чинним законодавством істотно змінені правові підстави для примусового виконання штрафів. Якщо до прийняття названих нормативних актів такими підставами в більшості випадків були рішення судів, винесені за заявами адміністративних органів і виконувані судовими ісполнітелямі2, то тепер єдиною правовою підставою для такої діяльності є винесені уповноваженими на те органами і посадовими особами постанови про накладення стягнень, якщо вони вступили законної сили. Ці постанови за своїм правовим значенням мають силу виконавчих документів, на їх основі здійснюється виконання накладених органами управління адміністративно-правових заходів впливу. Відповідно до ст. 17 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1961 штраф, накладений на громадянина, а також на посадову особу, стягується в безспірному порядку за постановою адміністративної комісії або посадової особи про накладення штрафу.

Зміна правових підстав для виконання адміністративних стягнень спричинило істотну зміну ролі адміністративних органів у процесі їх виконання. Відповідно до чинного законодавства не судові виконавці, як це було раніше, а самі адміністративні органи, що наклали штраф, зобов'язані підпри-

2 До прийняття Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1961 р. і інших актів законодавства передбачався і судовий, і безперечний порядок стягнення штрафів. Але в більшості випадків штрафи виконувалися судовими виконавцями. В даний час цей різнобій у законодавстві усунутий. Запроваджено єдиний, безперечний порядок виконання штрафів

153

> 154>

нимать заходи до реального виконання стягнень. Вони тепер фактично виконують ті функції, які раніше здійснювалися судовими виконавцями: самі направляють свої постанови про штраф (якщо він не сплачено добровільно) за місцем роботи порушника для утримання штрафу з його заробітку і домагаються реального виконання постанови.

Стосовно до інших заходів адміністративного стягнення роль органів управління та посадових осіб у їх виконанні також є пріоритетною. Тільки вони покликані контролювати виконання цих стягнень. І якщо навіть штраф у відношенні непрацюючого порушника, наприклад, виповнюється судовим виконавцем, то діяльність останнього також повинна контролюватися адміністративною комісією або іншим органом і посадовою особою. Адміністративне провадження в даному випадку знаходиться в органу, що наклав штраф. Воно не буде закінченим доти, поки від судового виконавця не надійде повідомлення про виконання штрафу.

Таким чином, правове призначення стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень полягає у забезпеченні їх фактичної реалізації і в застосуванні до правопорушника. Вирішальна роль в цьому належить органам і посадовим особам, який виніс постанови про стягнення. Саме на них закон покладає обов'язок забезпечити виконання адміністративних заходів впливу. У строгому дотриманні цих обов'язків полягає сенс вимог соціалістичної законності.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 1 ПРИЗНАЧЕННЯ І ОСОБЛИВОСТІ СТАДІЇ виконання постанови про накладення адміністративного стягнення "
  1. § 2 ТЕРМІНИ звернення до виконання І ТЕРМІНИ виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
    Ефективність адміністративно-правових заходів впливу багато в чому обумовлюється найбільш швидкими і стиснутими в порівнянні з іншими засобами впливу за радянським праву термінами їх застосування та виконання. Діяльність по безпосередньому, примусовому виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень складається з двох моментів: з діяльності з примусового
  2. § 5 РЕГЛАМЕНТАЦІЯ СТАДІЙ процесуальному ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАВДАНЬ ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ про адміністративні проступки
    Одним із призначень провадження у справах аб адміністративні проступки 'як процесуального інституту є закріплення постадмйного розвитку процесуальної діяльності, пов'язаної із здійсненням адміністративної відповідальності. Справа про адміністративний проступок проходить ряд етапів або (Стадій від свого виникнення і до приведення у виконання накладених адміністративних стягнень або
  3. У якому порядку знімається дисциплінарне стягнення?
    Відповідно до ст. 151 КЗпП працівник вважається не мав дисциплінарного стягнення, якщо в тече-; ніє одного року з дня накладення дисциплінарного взи-; Сканія він не буде піддано новому дисциплінарно-г му стягненню. Крім такого автоматичного припинення дії дисциплінарного стягнення пої закінчення одного року (яке можна назвати скоріше 'погашенням, ніж зняттям стягнення), в
  4. ЧТУ є' підставою для утримання із заробітної плати працівника?
    Підставою для утримання із заробітної плати працівника можуть бути: рішення, ухвали і постанови суду з цивільних справ, а також постанови суддів про стягнення аліментів; вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень; постанову судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; світові
  5. Які терміни встановлено для накладення дисциплінарного стягнення?
    Терміни для накладення дисциплінарних стягнень в порядку загальної дисциплінарної відповідальності 265 встановлені в ст. 148 КЗпП. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або
  6. § 3. Дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування
    Дисциплінарне стягнення - це встановлені трудовим законодавством заходи примусового впливу, застосовувані до порушників трудової дисципліни за вчинення дисциплінарного проступку. 368 Дисциплінарні стягнення і порядок їх застосування Дисциплінарна відповідальність - це застосування заходів дисциплінарного стягнення до працівників за невиконання або неналежне виконання ними трудових
  7. Які види дисциплінарної відповідальне?.
    У трудовому законодавстві встановлено два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна. Загальна дисциплінарна відповідальність перед 261 вбачається Кодексом законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку для всіх працівників, крім тих, на кого поширюється спеціальна дисциплінарна відповідальність. Спеціальна дисциплінарних-| Нарнії відповідальність встановлюється
  8. § 2. Зміст адміністративної відповідальності
    Адміністративна відповідальність являє собою застосування адміністративних стягнень за вчинення адміністративного правопорушення. Вона виражається в застосуванні державними органами та їх посадовими особами влади заходів адміністративного впливу до громадян, а у відповідних випадках - і до організацій за порушення законності. Адміністративна відповідальність має специфічні
  9. Стаття 31.1. Вступ постанови по справі про адміністративне правопорушення законної сили
    Постанова по справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили: 1) після закінчення терміну, встановленого для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення , якщо зазначена постанова не було чи опротестоване; 2) після закінчення терміну, встановленого для оскарження рішення за скаргою, протесту, якщо зазначене рішення не було оскаржене
  10. У якому порядку можна оскаржити накладення дисциплінарного стягнення?
    Накладене на працівника дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів, сказано в ст. 150 КЗпП. Такий порядок передбачено у гл. XV КЗпП, і він полягає у можливості працівника оскаржити накладене дисциплінарне стягнення як до комісії з трудових спорів, так і безпосередньо до суду. Хоча в ч.І ст.224 КЗпП сказано, що комісії з
  11. Тема 19. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ АКТІВ
      Питання Загальні умови вчинення виконавчих дій. Органи примусового виконання. Поняття виконавчого документа, вимоги, що пред'являються до нього. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні. Заходи примусового виконання. Порядок звернення стягнення на майно боржника. Порядок реалізації майна. Нормативні акти ФЗ «Про судових приставів» від 21.07.97 / / Російська
  12. § 1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ОСКАРЖЕННЯ, опротестування та перегляд постанов про стягнення
      Відповідно до чинного законодавства на постанову про адміністративне ззисканіі може бути принесена скарга або протест, які є правовими підставами для перегляду відповідними органами управління або судом постанов про накладення стягнення з точки зору їх відповідності закону. У порівнянні з такими стадіями провадження у справах про адміністративні проступки,
  13. 5. Заходи примусового виконання. Порядок звернення стягнення на майно боржника.
      Судовий пристав зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ від суду або іншого органу, який його видав, або від стягувача і порушити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення його до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим за-Коном. Судовий пристав у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову
  14. 3. Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення
      Дисциплінарна відповідальність за екологічні правопорушення передбачена в ст. 75 Закону про охорону навколишнього середовища. Її підстави, коло суб'єктів і заходи дисциплінарного покарання регулюються Трудовим кодексом РФ. Дисциплінарна відповідальність виражається в накладенні роботодавцем на винного працівника дисциплінарного стягнення за невиконання або неналежне виконання покладених на нього
  15. 5. Заходи примусового виконання. ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА
      Судовий пристав зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ від суду або іншого органу, який його видав, або від стягувача і порушити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення його до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим законом. Судовий пристав у триденний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову
  16. 29. Порядок виконання банками постанов компетентних органів про арешт коштів на рахунках
      У відповідності зі стст. 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, стст. 66-67 Господарського процесуального кодексу України, стст. 29, 126 Уголов-но-процесуального кодексу України, стст. 5, 50 Закону України "Про виконавче провадження" для забезпечення граждаяского позову суд, арбітражний суд, а також прокурори, слідчі органи прокуратури, внутрішніх справ і служби безпеки
  17.  Розділ V. Виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення
      Розділ V. Виконання постанов по справах про адміністративні
  18. Глава VII. Заохочення і дисциплінарна відповідальність членів колегії адвокатів
      Стаття 23. Заходи заохочення адвокатів За зразкову виконання своїх обов'язків, за тривалу і бездоганну роботу, за активну громадську діяльність адвокати заохочуються рішенням президії колегії. Заходами заохочення є: оголошення подяки; видача премії; нагородження цінним подарунком; нагородження почесною грамотою; занесення до Книги пошани і на
  19. Чи можуть за порушення трудової дисципліни застосовуватися заходи громадського впливу?
      Одним з поширених в недавньому минулому засобів впливу на порушників трудової дисципліни вважалися заходи громадського впливу. Серед них були передбачені статутами громадських організацій (партії, комсомолу і профспілок) громадські стягнення за порушення трудової дисципліни, що застосовувалися за рішенням виборного органу відповідної громадської організації, і заходи
© 2014-2022  ibib.ltd.ua