Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно -розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
І. А. ГАЛАГАН. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СРСР. Процесуальне регулювання, 1976 - перейти до змісту підручника

§ 1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ОСКАРЖЕННЯ, ОПРОТЕСТУВАННЯ ТА ПЕРЕГЛЯД ПОСТАНОВ ПРО СТЯГНЕННЯ

Відповідно до чинного законодавства на постанову про адміністративне ззисканіі може бути принесена скарга або протест, які є правовими підставами для перегляду відповідними органами управління або судом постанов про накладення стягнення з точки зору їх відповідності закону.

Порівняно з такими стадіями провадження у справах про адміністративні проступки, як порушення справи, його розгляд і виконання постанов про стягнення, які є обов'язковими, стадії оскарження, опротестування і перегляду постанов може w не бути, якщо порушник згоден з накладеним на нього стягненням, а прокурор вважає, що в даному випадку закон не порушений.

Оскарження, опротестування і перегляд постанов про стягнення служить цілям зміцнення правопорядку, всілякої охорони прав та інтересів радянських громадян, є способом запобігання або усунення порушень законності в питаннях адміністративної відповідальності. Користуючись правом оскарження, громадянин може довести свою невинність або нерозмірність накладеного стягнення його особистості та матеріальному становищу, а прокурор може усунути порушення закону.

Оскарження, опротестування і перегляд постановою

140

> 141>

ний як стадія провадження у справах про адміністративні проступки має самостійне значення лише в разі подання скарги або принесення протесту на постанову, яке не набрало законної сили. Таким воно вважається протягом десяти днів з дня його вручення порушнику (ст. 39 Положення про адміністративні комісії в РРФСР). Оскарження постанов після закінчення зазначеного терміну не створює тих правових наслідків, які виникають при своєчасному оскарженні. Тільки оскарження в зазначений термін відповідно до ст. 18 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1961 «Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку» і ст. 21 аналогічного Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 3 березня 1962 призупиняє стягування штрафу, а також протягом тримісячного терміну, встановленого для його виконання '. Однак це не означає, що подача скарги після закінчення десятиденного строку, не підлягає розгляду. Вона, як і всяка інша скарга, буде розглянута, але в загальному порядку. В даному випадку вона буде позбавлена правового значення як скарга, подана в строк, і не спричинить за собою обов'язкового перегляду справи.

Інша правове значення мають протести прокурора. Адміністративно-процесуальні норми, встановлюючи десятиденний термін для оскарження постанов про стягнення, не обмежують у часі терміни для принесення протесту. Відповідно до ст. 13 Положення про прокурорський нагляд прокурор в будь-який час може опротестувати постанову про стягнення, причому принесення протесту зупиняє його виконання. Принесення протесту після закінчення зазначеного терміну і вступу постанов в законну силу утворює, на нашу думку, виняткову, а не звичайну стадію провадження у справах про адміністративні проступки.

Оскарження, опротестування і перегляд постанов, ie вступили в законну силу, сприяє своєчасному усуненню порушень законності, забезпечення систематичного контролю за діяльністю органів і посадових тиц, що здійснюють адміністративну відповідальність. Значення цієї стадії визначається її важливістю в справі ук-

1 Це правило не поширюється на випадки позбавлення водійських прав за керування транспортними засобами у нетверезому стані («Відомості Верховної Ради СРСР», 1968, № 26, ст .

1009; 1972, № 51, ст. 1208).

141

> 142>

репленйя законності та посилення боротьби зі зловживаннями владою з боку відповідних органів і посадових осіб. Однак, незважаючи на очевидну важливість цього інституту, в адміністративному законодавстві донедавна існував різнобій у вирішенні цих питань. Особливо це стосувалося строків оскарження постанов про стягнення.

Чинне адміністративно-процесуальне законодавство усунуло різнобій в цій частині норм радянського адміністративного права. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 червня 1961 «Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку», аналогічними республіканськими Указами та Положеннями про адміністративні комісії встановлено єдині терміни оскарження постанов про стягнення (десять днів з дня вручення цих постанов). Визначено в основному єдиний орган - радянський суд, до захисту якого може вдатися особа, оскарживши акти адміністративних органів про необгрунтоване накладення на нього штрафу пли позбавлення водійських прав за керування транспортними засобами у нетверезому стані.

Відповідно до закону постанови будь-яких адміністративних органів про накладення штрафу, за окремими винятками, передбаченими нормативними актами, і про позбавлення водійських прав за керування транспортними засобами в нетверезому стані оскаржуються до суду, а постанови про накладення інших , нештрафних стягнень (попередження, конфіскація, позбавлення прав полювання і т. д.) - до вищестоящих по відношенню до органу, що наклав стягнення, адміністративні інстанції. При цьому скарга на постанову адміністративної комісії про накладення нештрафного стягнення подається до відповідного виконавчого комітет, при якому дана комісія складається, а скарга на постанову іншого органу або посадової особи - вищому органу або посадовій особі. Слід зазначити, що в законі встановлюється право оскарження постанови про стягнення безпосередньо до суду або вищу інстанцію, минаючи і не ставлячи до відома про це орган, який наклав стягнення. Останній не має права представляти заперечення на скаргу і робити які-небудь дії, що перешкоджають особі домогтися перегляду справи.

На нашу думку, постанови про застосування адміністративних стягнень, прийняті будь-якими уповноваженими

142

> 143>

I на те органами і посадовими особами, так само як і Горис-дикційна акти судів (вироки або рішення), повинні | відрізнятися стабільністю, авторитарністю (обов'язковістю) як для органів, їх взяли, так і для вищих органів. Вони можуть бути переглянуті, скасовані або змінені лише за скаргами винних чи протестами прокурорів, якщо до цього є законні підстави. Таке правило має бути поширено і на виконкоми місцевих Рад, що здійснюють контроль за діяльністю адміністративних комісій, а також на інші органи і посадових осіб. Зокрема, необхідно заборонити виконкомам місцевих Рад скасовувати або змінювати постанови адміністративних комісій про накладення штрафних санкцій, бо таким правом відповідно до загальносоюзним законодавством володіють лише народні суди.

У зв'язку з цим не підлягають розширювальному тлумаченню положення ст. 2 Постанови Президії Верховної Ради СРСР від 26 липня 1966 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 липня 1966« Про посилення відповідальності за хуліганство », відповідно до якої« постанова народного судді або начальника органу міліції про застосування запобіжного адміністративного впливу може бути скасовано або змінено.

.. незалежно від наявності протесту прокурора головою вищестоящого суду або начальником вищестоящого органу міліції »2. Це правило, встановлене лише у справах про дрібне хуліганство, не може застосовуватися за інших справах про адміністративні правопорушення, розглянутим компетентними на те органами і посадовими особами. Видається, що особистий розсуд вищестоящих органів і посадових осіб, без наявності скарги або протесту, ще не може служити достатньою підставою для зміни або скасування рішень про стягнення, винесених нижчестоящими органами, особливо якщо вони вже вступили в законну силу і виконані.

Право на оскарження - найважливіша частина суб'єктивних прав громадян, і радянське законодавство гарантує його здійснення щодо переважної більшості рішень про стягнення, винесених різними органами за порушення законів, указів, постанов уряду та рішень місцевих Рад депутатів трудящих . Разом з тим чинне законодавство передбачає винятки

2 «Відомості Верховної Ради СРСР», 1966, № 30, ст. 596.

143

> 144>

з цього правила. Не підлягають оскарженню рішення народних судів про вилучення житлових будівництв, споруджених або придбаних на нетрудові доходи, і автомашин у такого роду власників, постанови суддів у справах про дрібне хуліганство (і начальників органу міліції у цих справах), про дрібної спекуляції, про незаконне виготовлення та використанні радіопередавальних пристроїв, про надання непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції або народного дружинника при виконанні ними своїх обов'язків з охорони громадського порядку.

Зазначені порушення вчинені умисно і відрізняються особливою злостностью. Тому введення такого порядку, що виключає оскарження, мабуть, було продиктовано необхідністю посилення боротьби з цими порушеннями: порушники заздалегідь повинні знати, що застосовані до них заходи будуть остаточними і не можуть бути оскаржені.

Скарги та протести є безперечними правовими підставами для перегляду справи та перевірки законності накладення адміністративно-правових заходів впливу.

Законодавством встановлено, що оскарження адміністративних актів про накладення штрафів в суд зупиняє протягом тримісячних термінів, встановлених для їх стягнення; особи, які оскаржують рішення про штраф в суд, від судових витрат звільняються. Разом з тим законом встановлено, що оскарження до суду постанов відділів (відділень) ДАІ, а також відділів внутрішніх справ про позбавлення водійських прав водіїв за керування транспортними засобами в нетверезому стані не припиняє приведення у виконання цих постанов.

Прокуратура вправі опротестовувати будь-які незаконні акти про накладення адміністративних стягнень як до органу, їх видав, так і до вищестоящого органу. На постанови судів у справах про безоплатне вилучення житлових будівництв, споруджених або придбаних на нетрудові доходи, а також автомашин у такого роду власників протести приносяться до президій крайових, обласних судів. Протести розглядаються в десятиденний термін. У разі встановлення фактів зловживання владою відповідними посадовими особами за необгрунтованого залученню громадян до адміністративної відповідальності прокуратура може використовувати таку форму реагування, як порушення питання про притягнення винних до кримінальної або дисциплінарної відповідальності.

144

> 145>

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1 СУТНІСТЬ І ЗНАЧЕННЯ СТАДІЇ ОСКАРЖЕННЯ, опротестування та перегляд постанов про стягнення"
  1. Г. Оскарження вироку (постанови судді, ухвали суду) і участь адвоката в касаційній і наглядовій судової інстанції
    Право, терміни і підстави касаційного оскарження (вироку, постанови, ухвали). Ознайомлення з протоколом судового засідання. Складання скарги адвокатом, узгодження підстав оскарження з довірителем (підзахисним, потерпілим, цивільним позивачем і відповідачем). Виступ адвоката в суді касаційної інстанції (використання права подання додаткової скарги,
  2. Які види дисциплінарної відповідальне?.
    У трудовому законодавстві встановлено два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна. Загальна дисциплінарна відповідальність перед 261 вбачається Кодексом законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку для всіх працівників, крім тих, на кого поширюється спеціальна дисциплінарна відповідальність. Спеціальна дисциплінарних-| Нарнії відповідальність встановлюється
  3. У якому порядку можна оскаржити накладення дисциплінарного стягнення?
    Накладене на працівника дисциплінарне стягнення може бути оскаржене в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів, сказано в ст. 150 КЗпП. Такий порядок передбачено у гл. XV КЗпП, і він полягає в можливості працівника оскаржити накладене дисциплінарне стягнення як до комісії з трудових спорів, так і безпосередньо до суду. Хоча в ч.І ст.224 КЗпП сказано, що комісії з
  4. § 5 РЕГЛАМЕНТАЦІЯ СТАДІЙ процесуальному ДІЯЛЬНОСТІ І ЗАВДАНЬ ВИРОБНИЦТВА ПО СПРАВАХ про адміністративні проступки
      Одним із призначень провадження у справах аб адміністративні проступки 'як процесуального інституту є закріплення постадмйного розвитку процесуальної діяльності, пов'язаної із здійсненням адміністративної відповідальності. Справа про адміністративний проступок проходить ряд етапів або (Стадій від свого виникнення і до приведення у виконання накладених адміністративних стягнень або
  5. Шаную є 'підставою для утримання із заробітної плати працівника?
      Підставою для утримання із заробітної плати працівника можуть бути: рішення, ухвали і постанови суду з цивільних справ, а також постанови суддів про стягнення аліментів; вироки, ухвали і постанови судів у кримінальних справах у частині майнових стягнень; постанову судді або суду в частині майнових стягнень у справах про адміністративні правопорушення; світові
  6. § 2 ТЕРМІНИ звернення до виконання І ТЕРМІНИ виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
      Ефективність адміністративно-правових заходів впливу багато в чому обумовлюється найбільш швидкими і стиснутими в порівнянні з іншими засобами впливу за радянським праву термінами їх застосування та виконання. Діяльність по безпосередньому, примусовому виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень складається з двох моментів: з діяльності з примусового
  7. Тема 19. ВИКОНАННЯ СУДОВИХ АКТІВ
      Питання Загальні умови вчинення виконавчих дій. Органи примусового виконання. Поняття виконавчого документа, вимоги, що пред'являються до нього. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні. Заходи примусового виконання. Порядок звернення стягнення на майно боржника. Порядок реалізації майна. Нормативні акти ФЗ «Про судових приставів» від 21.07.97 / / Російська
  8. 13. ПОСТАНОВА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ РФ від 6 липня 1998 р. № 20-П «У СПРАВІ про перевірку конституційності частини п'ятої статті 325 Кримінально-процесуального кодексу РРФСР у зв'язку зі скаргою ГРОМАДЯНИНА В.В. ШАГЛІЯ »(витяг)
      Приводом для розгляду справи стала скарга громадянина В.В. Шаглія на порушення його конституційних прав і свобод положенням частини п'ятої статті 325 КПК РРФСР, що позбавляє засудженого права оскаржити в касаційному порядку винесений відносно нього вирок Верховного Суду Російської Федерації. Підставою для розгляду справи стала невизначеність у питанні про те, чи відповідає
  9. У якому порядку знімається дисциплінарне стягнення?
      Відповідно до ст. 151 КЗпП працівник вважається не мав дисциплінарного стягнення, якщо в тече-; ніє одного року з дня накладення дисциплінарного взи-; Сканія він не буде піддано новому дисциплінарно-г му стягненню. Крім такого автоматичного припинення дії дисциплінарного стягнення пої закінчення одного року (яке можна назвати скоріше 'погашенням, ніж зняттям стягнення), в
  10. Які терміни встановлено для накладення дисциплінарного стягнення?
      Терміни для накладення дисциплінарних стягнень в порядку загальної дисциплінарної відповідальності 265 встановлені в ст. 148 КЗпП. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або
  11. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «АРБІТРАЖНИЙ ПРОЦЕС»
      Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма, завдання судочинства в арбітражних судах, джерела арбітражного процесуального права. Система і склад арбітражних судів РФ. Стадії арбітражних процесу. Поняття і класифікація принципів арбітражного процесуального права. Судоустройственние принципи, їх характеристика. Судочинного принципи, їх характеристика.
© 2014-2022  ibib.ltd.ua