| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 5. Рецидив злочинів |
||
|
Рецидивом визнається вчинення умисного злочину особою, яка має судимість за раніше скоєний умисний злочин. Необхідно виділити наступні ознаки даного виду множинності: 1. При рецидиві, так само як і при неодноразовості злочинів і реальної сукупності, особа довершує два або більше діяння, кожне з яких утворює самостійний склад. 2. Друге злочин скоюється особою після його засудження за раніше скоєний. У кримінальному праві особа вважається засудженим з моменту проголошення вироку, навіть до вступу його в законну силу. Саме з даного моменту і може виникнути рецидив злочинів. 3. Якщо судимість за раніше скоєний злочин була знята чи погашена у встановленому законом порядку, вчинення нового злочину не утворює рецидиву. Не враховуються судимості і за злочини, вчинені особою у віці до 18 років. 4. Рецидив утворюють тільки умисні злочини. Це новела, яка з'явилася тільки в КК 1996 року. Раніше рецидив могли утворювати як умисні, так і необережні злочини. Види рецидиву можуть бути виділені по різних підставах. За характером скоєних злочинів можна виділити загальний і спеціальний рецидив. При загальному рецидиві особа вчиняє різнорідні злочини. Юридичне значення загального рецидиву. 1. Згідно п. "а" ч. 1 ст. 63 КК загальний рецидив є обставиною, що обтяжує покарання за скоєний злочин. 2. При рецидиві в період відбуття покарання за раніше скоєний злочин застосовуються особливі правила "призначення покарання за сукупністю вироків", встановлені ст. 70 КК. 3. Якщо перший вирок був пов'язаний з позбавленням волі, то факт загального рецидиву породжує зміну режиму - рецидивісти відбувають покарання у виправних колоніях суворого режиму. Спеціальний рецидив виникає в тих випадках, коли особа вчиняє тотожне злочин, або (у випадках, зазначених у законі) однорідне того, за яка засуджена раніше. Юридичне значення спеціального рецидиву. 1. У випадках, спеціально зазначених у статтях Особливої частини КК, спеціальний рецидив служить кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою обставиною. Прикладами можуть служити крадіжка, грабіж, розбій, вимагання, вчинені особою, не менше двох разів судимим за розкрадання або вимагання; незаконне проведення аборту особою, раніше судимою за цей же злочин, і т. п. Крім того, на нього поширюються правила, зазначені в п. 2 і 3 відносно загального рецидиву. За ступенем суспільної небезпеки виділяється простий, небезпечний і Рецидив злочинів визнається небезпечним у двох випадках. 1. При вчиненні особою умисного злочину, за який вона засуджується до позбавлення волі, якщо раніше це обличчя двічі було засуджено до позбавлення волі за умисний злочин. При цьому необхідно довести в сукупності наступне: особа раніше двічі судимо за умисні злочини; судимо за злочини невеликої або середньої тяжкості; судимо саме до позбавлення волі, а не до інших заходів покарання; в межах строків погашення або зняття судимості за два попередні злочини вчиняє новий злочин; такий злочин не є тяжким; новий злочин носить умисний характер; за новий злочин особа засуджується саме до позбавлення волі . 2. При вчиненні особою умисного тяжкого злочину, якщо раніше вона була засуджена за умисний тяжкий злочин. Цей різновид небезпечного рецидиву виникає при сукупності наступних умов: особа раніше судимо один раз, але за умисний тяжкий злочин; в межах строків погашення або зняття судимості за раніше скоєний злочин особа вчиняє новий злочин; новий злочин є умисним і тяжким. Згідно ст. 15 КК тяжким визнаються злочини, за які максимальне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини, не перевищує десяти років позбавлення волі. Юридичне значення небезпечного рецидиву: згідно ч. 2 ст. 68 КК при небезпечному рецидиві строк покарання не може бути менше двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин. Рецидив визнається особливо небезпечним в наступних ситуаціях. 1. При вчиненні особою умисного злочину, за який вона засуджується до позбавлення волі, якщо раніше ця особа не менше трьох разів було засуджено до позбавлення волі за умисне тяжке або середньої тяжкості злочину. наявність як мінімум трьох попередніх судимостей за умисні злочини; всі три злочини були тяжкими чи середньої тяжкості; в межах строків давності зняття чи погашення судимості за попередні злочини особа вчиняє новий умисний злочин; вирок за новий злочин пов'язаний з позбавленням волі . 2. При вчиненні особою умисного тяжкого злочину, якщо раніше воно два рази була засуджена за умисний тяжкий злочин або була засуджена за особливо тяжкий злочин. У даному випадку необхідно наявність наступних умов: особа раніше два рази судимо за умисний тяжкий злочин або один раз - за особливо тяжкий злочин; в межах строків давності погашення або зняття судимості за попередні злочини вона вчиняє новий злочин; новий злочин є умисним і тяжким. 3. При вчиненні особою особливо тяжкого злочину, якщо раніше воно було засуджено за умисне тяжке або особливо тяжкий злочин. Тут умови визнання особливо небезпечного рецидиву наступні: особа має одну попередню судимість; дана судимість пов'язана з вчиненням або умисного тяжкого, або особливо тяжкого злочину; новий злочин скоєно їм при непогашеної або незнятої судимості; знову вчинений злочин є особливо тяжким, за яке санкцією статті Особливої частини передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад десять років або більш суворе покарання. Юридичне значення особливо небезпечного рецидиву. 1. Термін покарання повинен бути не нижче трьох чвертей максимального терміну найбільш суворого виду покарання, передбаченого за вчинений злочин. 2. Особи, засуджені до позбавлення волі, відбувають покарання у виправних колоніях особливого режиму. 3. Відбуття частини терміну може бути призначено у в'язниці. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 5. Рецидив злочинів " |
||
|
||