§ 7. Роль громадськості у забезпеченні законності в управлінні

Всі сучасні проблеми радянського державного і правового будівництва тісно пов'язані із зростаючою роллю громадськості. Це пояснюється розвитком соціалістичної демократії, процесів поступового перетворення соціалістичної державності в комуністичне громадське самоврядування.

Громадськість бере участь у процесі розробки та прийняття нормативних актів Радянської держави, практичного їх здійснення та охорони норм радянського права від порушень. Правоохоронна діяльність радянської громадськості виражається насамперед у вихованні комуністичної свідомості радянських людей.

У попередженні правопорушень та боротьби з їх наслідками велике значення має суспільний контроль і при-

41 Див ст. 38 Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік (Відомості Верховної Ради СРСР, 1961, № 50, ст. 526).

42 Див: Кримінально-процесуальний кодекс РРФСР. М, «Юридична література», 1964, стор 132-133.

138

> 139>

менение до винних у правопорушеннях заходів громадського впливу. Громадський контроль здійснюється численними органами профспілок, комсомолу, добровільних товариств, громадських інспекцій, групами і постами народного контролю, самодіяльними організаціями населення і т. д., а також громадянами.

Широковідомих різноманітні організаційні та правові форми громадського контролю сприяють попередженню, виявленню, а також усуненню правопорушень, що породжують їх причин та умов, що їм умов.

Громадський контроль внаслідок своєї масовості, повсякденності, систематичності є могутнім засобом перевірки виконання і разом з тим однією з правових гарантій законності, зокрема в радянському державному і громадському управленіі.43 Організації громадськості (так само як організації державності) впливають на людей насамперед і головним чином заходами переконання, виховання. Відносно ж людей, які вчинили антигромадські вчинки, зокрема правопорушення, вони застосовують заходи громадського примусу. Метою застосування цих заходів є виправлення людей і попередження нових вчинків, що суперечать інтересам суспільства.

Заходи громадського примусу відрізняються від заходів державної. примусу, по-перше, тим, що перші застосовуються громадськими організаціями, другі - державними організаціями, по-друге, тим, що перші застосовуються в порядку, встановленому в одних випадках нормами громадських організацій, в інших - нормами права, другі завжди застосовуються в порядку , встановленому тільки нормами права, по-третє, тим, що перші не тягнуть наслідків, пов'язаних з правовим статусом громадянина, другі можуть спричинити ці наслідки.

Н. А. Бєляєв та В. Г. Смирнов відкидають можливість розмежування державного та громадського примусу по применяющим їх органам.

43 Див: Правові гарантії законності в СРСР. М., Вид. АН СРСР, 1962, стор 408-410.

44 Н. А. Бєляєв, В. Г. З м і р н о в. В. І. Ленін про переконання і примус в соціалістичному суспільстві. СБ: В. І. Ленін про державу і право. Вид. ЛДУ, 1961, стор 57-58.

139

> 140>

важко погодитися, так як виконання заходів примусу, в громадськими організаціями, в ряді випадків, зазначених у правових актах, спирається не тільки на моральний авторитет які застосували їх органів, а й на примусову силу держави.

Так, наприклад, відповідно до ст. 19 Положення про товариські суди, затвердженого Указом Президії Верховної Ради РРФСР 3 липня 1961, при невиконанні у встановлений термін рішення товариського суду про відшкодування заподіяної шкоди, про накладення штрафу або іншому майновому стягнення голова товариського суду надсилає справу народному судді, який після перевірки поданих матеріалів і законності видає виконавчий лист для виконання через судового ісполнітеля.45

Опір представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, або примус, його до виконання явно незаконних дій, вчинені з насильством або з погрозою застосування насильства, його образа, так само як ці дії відносно представника влади, загроза або насильство щодо громадського працівника, застосовані в цілях припинення громадської діяльності або зміни її характеру в інтересах загрозливого, так само як ці дії відносно посадової особи, є злочинами проти порядку управління і переслідуються кримінальним законом (ст. ст. 191, 192, 193 КК РРФСР). Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1962 р., затвердженим Верховною Радою СРСР 24 квітня 1962, відповідальність за посягання на життя, здоров'я і гідність народних дружинників значно усілена.46

Разом з тим виконання заходів державного примусу спирається не тільки на авторитет застосовують їх державних органів і примусову силу держави, але завжди і у величезній мірі на могутню силу громадської думки, підкріплювального примусовий акт держави. Заходи громадського примусу з підстав їх застосування поділяються на три групи. Першу з них складають заходи, що застосовуються громадськими організаціями на підставі норм, встановлених самими громадськими (партійними, профспілковими, комсомольськими, кооперативними та ін.) організаціями. Так, наприклад, ст. 9 Статуту КПРС встановлено, що «за невиконання статутних обов'язків та інші проступки член або кандидат у члени партії притягується до відповідальності і на нього можуть бути накладені стягнення: постановка на вигляд, догана (будів-

« Ведомости Верховної Ради РРФСР, 1961, № 26, ст.

4б Відомості Верховної Ради СРСР, 1962, № 8, ст. 83; № 17, ст . 177.

140

> 141>

гий догана), догану (сувора догана) із занесенням в облікову картку. Вищою мірою партійного покарання є виключення з партії. За незначні проступки повинні застосовуватися заходи партійного виховання і впливу у вигляді товариської критики, винесення партійного осуду, попередження або вказівки ».

Ст. 12 Статуту КПРС передбачає, що «якщо член партії скоїв проступки, карані в кримінальному порядку, він виключається з партії і притягується до відповідальності відповідно до Закону» .47

Ст. 12 Статуту професійних спілок СРСР, ст. 7 Статуту Всесоюзного Ленінського Комуністичного Союзу Молоді передбачені заходи, що застосовуються до членів профспілок і комсомольцям за невиконання статутних вимог та інші проступки.

Громадські стягнення на членів партії, профспілок та комсомолу накладаються не тільки за невиконання статутних вимог цих організацій, а й за порушення норм права та моралі. Ці заходи, застосовувані громадськими організаціями до їх членам, сприяють не тільки підтримці дисципліни в цих організаціях, а й зміцненню законності, зокрема у сфері управління, а також дотриманню моральних принципів морального кодексу будівника комунізму, проголошеного Програмою КПРС.

Другу групу заходів громадського примусу складають заходи, що застосовуються громадськими організаціями на підставі норм, встановлених суспільно-державними актами (наприклад, спільними постановами ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС і т. д .), а також актами державних органів.

Так, наприклад, народним дружинникам надано право доставляти в разі потреби громадян, які порушують громадський порядок, в штаб дружини, міліцію, в найближчий сільський чи селищний Рада; товариські суди мають право застосовувати до винних певні заходи громадського впливу, в тому числі такі, як грошовий штраф, відшкодування заподіяної неправомірними діями збитків на суму не понад 50 рублів та інші.

Третю групу складають заходи суспільно-державного примусу, застосовувані суспільно-державними організаціями, на основі норм, встановлених спільними актами громадських і державних органів і актами державних органів. До них, наприклад, належать заходи, застосовувані до винних у правопорушеннях органами народ-

47 Матеріали XXIV з'їзду КПРС, стор 219.

141

> 142>

ного контролю, комісіями у справах неповнолітніх та інші.

Таким чином, організації громадськості активно сприяють зміцненню законності в управлінні своєю виховною діяльністю, здійсненням громадського контролю та застосуванням заходів громадського примусу до винних у правопорушеннях. Ця роль громадськості росте і буде рости в загальному процесі поступового перетворення соціалістичної державності в суспільне комуністичне самоврядування.

N2

> 143>

Інформація, релевантна "§ 7. Роль громадськості у забезпеченні законності в управлінні"

1. § 10. Головне територіальне управління Банку Росії по м. Москві і Московській області
   Як вже говорилося, велика частина всіх кредитних організацій розташована саме в Москві. Така диспропорція в значній мірі пояснюється спекулятивним характером кредитних організацій, з одного боку, і орієнтацією Банку Росії на підтримку великих столичних банків - з іншого. У формуванні цієї системи далеко не останню роль зіграли неринкові чинники розвитку банківської
   
2. 95. Поняття, функції і принципи місцевого самоврядування
   Місцеве самоврядування - це система організації та діяльності громадян, забезпечує самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, управління муніципальною власністю, виходячи з інтересів усіх жителів даної території. Ця система являє собою сукупність організаційних форм та інститутів прямого волевиявлення, виборних та інших органів місцевого самоврядування,
   
3. 13.1. Управління природокористуванням: сутність, методи, функції
   Управління природокористуванням - це діяльність держави щодо організації раціонального використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, а також щодо забезпечення режиму законності в еколого-економічних відносинах. 173 Механізм управління природокористуванням об'єднує методи, функції та організаційні структури (органи управління). Методи
   
4. 12.1. Педагогічна функція в управлінні правоохоронним органом Соціальні системи та управління у них
   Будь-яка система потребує управлінні, що забезпечує її існування, цілісність, підтримання в певному стані або переведення в інший, відповідає обстановці, умовам чи цілям системи. Основні типи існуючих систем - біологічні, технічні, соціальні. Відмітна ознака соціальної системи в тому, що вона утворена людьми, об'єднаними загальними умовами життя і
   
5. РЕЗЮМЕ
   Інформаційне забезпечення управління - це зв'язок інформації з системами управління підприємством і управлінським процесом в цілому. Інформаційний процес необхідний як неодмінна умова роботи сучасної техніки, як засіб підвищення якості робочої сили, як передумова успішної організації самого процесу виробництва. Інформація в управлінні персоналом - сума потрібних, сприйнятих і
   
6. 1. Адміністративно-правова норма
     це нормативно-правові, що регулюють відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають у процесі здійснювала-тичних державної діяльності. Особливості адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові
   
7. 40. Поняття переконання і примусу як методів управління.
     Універсальними методами державного управління, застосовуваними в усіх галузях і сферах, на всіх рівнях управління, а в багатьох випадках і визначальними зміст і конкретний прояв інших методів, є переконання і примус. Ці методи, найбільш послідовно реалізуються через механізм прав і обов'язків, підкреслюють владність управління, особливість відносин влади і
   
8. ВСТУП
     В умовах триваючого ускладнення оперативної обстановки на вулицях та в інших громадських місцях, зростання тяжких злочинів, групових хуліганських та інших антигромадських проявів значно зростає роль підрозділів міліції громадської безпеки у зміцненні правопорядку та боротьби із злочинністю, забезпеченні особистої безпеки громадян. Разом з тим у багатьох МВС, УВС (ГУВС),
   
9. § 1. Класифікація адміністративно-правових відносин по їх конкретному соціальному змісту
     За цією ознакою радянські адміністративно-правові відносини поділяються на три групи: відносини, що складаються в сфері державного управління, відносини, що складаються в сфері громадського управління і змішані відносини. Перша група відносин обмежена рамками компетенції органів державного управління. Ознакою, що об'єднує їх в одну загальну групу і відрізняє від інших
   
10. 20. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права.
      Цінність права - відображає рівень ефективності права в суспільному житті - це здатність права адекватно регулювати суспільні відносини у відповідності з інтересами суспільства і людини. Прояв цінності права: Соціальна цінність права. Інструментальна цінність права. Власна цінність права. Особистісна ц.п. Інструментальна цінність права - право виступає як інструмент,
    
11. 44. Сутність та система способів забезпечення законності у сфері виконавчої влади.
      Всі державні органи разом із здійсненням своїх безпосередніх функцій зобов'язані вживати заходів з підтримання режиму законності. Цим займаються законодавчі органи, органи державної виконавчої влади, а також спеціально створені органи - судові та прокуратура. Певне місце в цій справі відводиться громадськості (трудовим колективам, громадським об'єднанням). У
    
12. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері законності та правопорядку
      ОМС у взаємодії з правоохоронними та правозастосувальними ДО забезпечують громадську безпеку і громадський порядок.Федеральное законодавство, розвиваючи конституційні норми і принципи організації та діяльності місцевого самоврядування, наділяє органи місцевого самоврядування необхідними повноваженнями щодо забезпечення режиму законності і правопорядку на території муніципального
    
13. Внутрішнє управління в правовій державі
      У правовій державі тяжкість державної влади в більшій чи меншій мірі переноситься з особистості монарха на населення. Оскільки завдання внутрішнього управління здійснюються в порядку законодавчому, суспільство бере участь у їх виконанні у формі народного представництва. Для подальшого здійснення цих завдань підзаконної діяльністю, поряд з урядовими органами, розвиваються
    
14. 28. Форми управлінської діяльності: поняття, види, характеристика, взаємозв'язок з функцією державного управління.
      Форма держ управління це певна частина діяльності виконавчо розпорядчого органу, його структурних підрозділів виникає в результаті їх роботи. Вся управлінська складається з певних форм, кожна відрізняється від іншої. Функція управління визначає зміст управлінської діяльності. Форма є засобом реалізації управлінських функцій. Функція підбору кадрів
    
15. § 6. Класифікація адміністративно-правових відносин за співвідношенням прав і обов'язків їх учасників
      За співвідношенням прав і обов'язків учасників радянські адміністративно-правові відносини поділяються на дві групи: відносини, в яких один з учасників підпорядкований іншому (вертикальні), і відносини, учасники яких не пов'язані підпорядкуванням одного з них іншому (горизонтальні). Вертикальні адміністративно-правові відносини складаються між вищим і нижчим органами
    
16. У предмет адміністративного права входять наступні групи від-носіння:
      1. управлінські відносини Вони зустрічаються у сфері організації та функціонування орга-нів, що здійснюють господарське, соціально-культурне, адміністра-активне і політичне будівництво. 2. відносини, що виникають у зв'язку із забезпеченням правової захисту пра-ти прав і свобод громадян Мова йде про так званої адміністративної юстиції. Вона перед-ставлять собою систему судових та інших органів,
    
17. ПЕРЕДМОВА
      Особлива частина курсу «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» нерозривно пов'язана з Загальною частиною курсу і становить разом з нею єдину дисципліну, досліджувану в освітніх установах середньої та вищої професійної освіти МВС Росії. Разом з тим Особлива частина має свою специфіку, яка полягає в тому, що в ній розглядаються конкретні напрямки
    
18. § 3. Роль представницьких органів державної влади у забезпеченні законності в управлінні
      В системі радянських державних органів провідну роль у правовому регулюванні і охорони норм права від порушень, так само як у всій іншій державній діяльності, гра-7 Матеріали XXIV з'їзду КПРС. М., 1971, стор 216. 113> 114> ють верховні Поради, Президія Верховної Ради і місцевих Рад депутатів трудящих. Вони безпосередньо формують більшість державних