|
Треба визнати грунтовним, що бескопечпое шляхом додавання не представляється таким, щоб опо 35 перевершувало всяку величину, а нескінченне при діленні саме таке; адже нескінченне охоплюється 207ь як матерія, що лежить всередині, охоплює же його форма. Цілком розумно також і те, що для числа мається межа в напрямку до найменшого, а в напрямку до більшого воно завжди перевершує будь безліч, для величі ж навпаки: у напрямку до 5 меншому вона перевершує всі своєї малістю, а в напрямку до більшого нескінченної величини пе буває. Причина та, що одиниця неподільна, чим би вона не була; наприклад, людина - одна людина, а не багато; число ж більше одиниці і є деяка кількість [одиниць], тому пеобходнмо зупинитися на неподільному, так як два і три - похідні імена 16, так само як і будь-яке інше число. А в напрямку до ю більшого мислення можна завжди йти [далі і далі], бо дихотомічні розподілу величини нескінченні. Таким чином, нескінченне тут в можливості існує, насправді ж немає, і взяте [число] завжди перевершує всяке певну безліч. Але це число невіддільне від дихотомії, і нескінченність чи не перебуває, а виникає, так само як і is час, і число часу. Що стосується величин, то у них справа йде протилежним чином, так як безперервне ділиться до нескінченності, а в напрямку до більшого нескінченного немає. Бо оскільки щось може існувати в можливості, остільки воно допустимо і в дійсності. Таким чином, так як жодна чуттєво-сприймається величина не нескінченна, немає МОЖЛИВОСТІ перевершити будь-яку визна-20 ліпну величину; бо тоді було б печто більшу, ніж Всесвіт. Нескінченне велічііи, руху і часу не тотожні, як яка-небудь одна природа, по визначаються як подальше по відношенню до попереднього. Так, рух нескінченно, тому що [така] величина, відносно якої відбувається переміщення, якісна зміна або збільшення, час же [нескінченно] в силу руху. Зараз ми 25 торкаємося їх лише в міру необхідності, а згодом спробуємо сказати, що таке кожне [з них] і чому всяка величина ділена на величини. Паші міркування, що заперечує актуальність нескінченного відносно збільшення, як не прохідні до кінця, не віднімає у математиків їх дослідження; адже вони тепер не потребують такого бескопеч-зо ном і не користуються ним: [математикам] треба тільки, щоб обмежена лінія була такою величини, як їм бажано, а в тому ж відношенні, в якому ділиться найбільша величина, можна розділити яку завгодно іншу. Таким чином, для доказів нескінченне по принесе їм ніякої користі, а буття буде знайдено в [реально] існуючих величинах. Так як ми розділили причини па чотири [роду], 35 то очевидно, що нескінченне є причина в сенсі матерії і що буття його - лишенность, а існую-гова щий сам по собі субстрат - безперервне і чуттєво-сприймається. Мабуть, і всі інші користувалися нескінченним як матерією, тому і безглуздо робити його осяжний, а не об'емлемим. РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ 5 Нам залишилося ще торкнутися підстав, чому нескінченне здається існуючим не лише в можливості, але і як [щось] окреме; з них одні не є необхідними, інші ж зустрічають правильні заперечення. Адже для того щоб не припинилося виникнення, немає необхідності чуттєво-воснрі-10 нима тілу бути актуально нескінченним, оскільки [цілком] допустимо, що загибель одного буде виникненням для іншого і при кінцівки цілого. Потім, торкатися [до чого-небудь] і бути кінцевим - різні речі. Одне є відношення чогось до чого-небудь (бо все стосується чогось) і притаманне як свій-15 ство деяким кінцевим предметів; кінцівку жо не їсти ставлення, і не може будь-яке тіло стосуватися будь-кого. Довіряти ж мисленню в питанні про нескінченному безглуздо, так як надлишок і недолік [в дапном випадку] маються не в предметі, а в мисленні. Адже кожного з нас можна подумки уявити у багато разів більше, ніж він є, збільшуючи його до нескінченності, однак не тому знаходиться хтось за містом або має якусь величину, що так мислить хтось, а тому, що так є [насправді]; а то, [що іїто-то так мислить], буде [для нього] випадковим докладно ством. Що ж стосується часу і руху, то вони нескінченні, так само як і мислення, нрічем раз взяте [нами мить часу або стан руху] але залишається, [але тут же вислизає]. Величина ж пе може стати нескінченною - ні шляхом відібрання, ні шляхом уявного збільшення. Але про нескінченному, в якому сенсі опо є і в якому немає і що воно таке, сказано [досить].
|
- Глава сьома
Глава
- Глава перша
1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
- Книга сьома (Z)
Книга сьома
- Книга сьома
Книга
- Глава перша
1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
- Глава перша
1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
- ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
- Розділ двадцять третій
Див гл. 19-22. - 298. СР «Нпкомахова етика», 1095 а 32; Хустка. Держава, 510 Ь - 511 с. - 298. СР «Про тлумачення», 23 а 18-20, а також прим. 32 до гол. 13 цього трактату. - 299. Почала науки недоказові. Тому вони не можуть стати предметом самої науки, що доказує. Вони можуть бути предметом лише умогляду, інтелектуальної інтуїції. Тільки пус (розум) здатний
- Введення
Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- Від видавництва
Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
- Глава двадцята 1
Як у 38 а 13-16. - 162. 2 Як у 33 b 29-33, тобто як у відповідних комбінаціях посилок в другій фігурі. - 162. 3 Т. е. в ассерторіческіе посилках: 28 b 5 - 29 а 6. - - 162. 4 Як у 39 а 23-28, 36-38. - 162. Розділ двадцять перший 1 У гол. 20 при проблематичності обох посилок або при проблематичності однієї і ассерторічності другий. - 163. 2 В 33 Ь 25-31. - 163. 3
- Розділ сорок перша
* Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
|