Головна
Cоциальная психологія / Дитяча психологія спілкування / Дитячий аутизм / Історія психології / Клінічна психологія / Комунікації та спілкування / Логопсихологія / Мотивації людини / Загальна психологія (теорія) / Популярна психологія / Практична психологія / Психологічне консультування / Психологія в освіті / Психологія менеджменту / Психологія педагогічної діяльності / Психологія розвитку та вікова психологія / Психотерапія / Сімейна психологія / Спеціальна психологія / Екстремальна психологія / Юридична психологія
ГоловнаПсихологіяДитяча психологія спілкування → 
« Попередня Наступна »
Т . Л. Чернова. Поради дитячого психолога. Підказки для батьків, 2010 - перейти до змісту підручника

Словесний покарання

Цей вид покарань можна вважати найбільш м'яким, який не приносить великої шкоди. Він знайомий практично всім, так як немає батька, який би жодного разу в житті не крикнув на дитину, не вилаяв його. І все-таки. Ми маємо справу в першу чергу зі станом афекту, а ніяк не з виховної заходом. Ми кричимо і лаємося через те, що у нас неприят ності на роботі, болить голова, нам нахамили ... Просто через те, що не можемо стриматися. А варто було б. Тому що ніякої виховної ролі фрази на кшталт «Знову все зіпсувала!», «Все через тебе!», «Вічно ти ...» зіграти не можуть. Вони викликають у дітей або відповідь озлоблення, заперечення, агресію, або пригніченість, смуток, розчарованість. Адже дорослий є для дитини величезним авторитетом. І все, що він вимовляє, сприймається як істина в останній інстанції. Діти беруть на віру всі наші висловлювання, вони думають: «Напевно, я і справді« мамине горе »,« ідіот »,« тупиця »тощо і навряд чи справді з мене вийде щось путнє». Тобто у дитини формується занижена самооцінка, яка, в свою чергу, породжує нові проблеми.

Намагайтеся частіше звертати увагу на позитивні якості дитини. Хваліть його! Тим самим ви створюєте додаткову мотивацію для того, щоб малюк керувався девізом: «Буду робити добре і не буду - погано».

Чому ми кричимо на дітей? Слово «кричати» позначає гласно волати, подавати гучний голос, кричати і закликати когось, а крик - це гучний звук голосу, поклик, шум, лайку.

І всі ми знаємо, що не повинні кричати на наших дітей, тим не менше ми кричимо на них. Не потрібно бути кандидатом наук з психології, щоб знати, що підвищений голос дійсно допомагає привернути до себе увагу малюка. Однак проблема в тому, що від гучного крику поведінку малюків стає тільки гірше.

Шум, метушня і стресові ситуації діють на маленьких дітей вкрай негативно, порушуючи їх спокійний стан. Керівники дошкільних установ часто говорять, що їх групи своїм шумом і гамором більше нагадують аеродром. У домашній обстановці виходить так, що чим більше ми нервуємо і кричимо, тим гірше поводяться наші діти.

Маленькі діти не думають, перш ніж щось сказати, а от батькам це потрібно робити обов'язково. Спокій має прекрасну заразливою силою, так що в ім'я миру і спокою нашого життя давайте будемо намагатися не підвищувати голос і не шуміти. Пояснюйте дитині свої вимоги чітко і ясно, чи не влаштовуючи при цьому конкурс «хто кого перекричить».

Зустрічається й інша крайність, яка багатьом абсолютно не до душі, - це стримане спілкування. Деякі батьки розмовляють зі своїми дітьми, як роботи: кожне слово вимовляється чітко, обдумано і абсолютно невиразно.

Таке враження, що вони бояться розслабитися і вести себе природно, побоюючись здатися несерйозними. А у маленьких дітей такий великий заряд життєвої енергії та ентузіазму, що їм просто необхідно, щоб їх оточували життєрадісні й веселі люди, навіть якщо ми іноді й перегинаємо палицю і кричимо на них.

Загрози. Слово «загроза» позначає страх, острашка, а погрожувати - лякати, створювати небезпеку, тримати у страху. Навіщо це нашим маленьким і улюбленим дітям?

Загрози, а особливо порожні погрози, - дуже поширена і абсолютно даремна форма виховання. Діти повинні знати межі дозволеного і ті наслідки, які їх очікують. Якщо вони їх переступають, не треба постійно говорити їм про це. До того ж важливо ще й те, що раз вже ви попереджуєте дитини про щось, то повинні виконати своє попередження, як і обіцяли. Діти прекрасно знають, що все, що говорять їх втомлені мами, буває лише порожніми словами. Вони вже й раніше чули погрози на свою адресу, але їм все сходило з рук, і тоді загрози ставали для них звичними, що дратує їх мам, а на них самих ніяк не діє.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Словесний покарання "
  1. 40. Поняття кримінальної відповідальності.
    Покарання у вигляді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі. Кримінальна відповідальність м.б. застосована єдиним гос органом - судом., який виносячи обвинувальний вирок, визначає в ньому і міру кримінального покарання. Кримінальна відповідальність і покарання поняття неспівпадаючі, т.к. кримінальна відповідальність м.б. і без покарання, а покарання не може бути без відповідальності. Кримінальна
  2. 53. Ухвала про покарання кримінальних та виправних 1845г.
    Покарання кримінальних та виправних 1845, злочин визначається як протиправне винне діяння (тобто як зараз). Однак не було встановлено чіткого розмежування між злочином і провиною. У Уложенні про покарання кримінальних та виправних 1845 визначаються також форми вини, умови звільнення від кримінальної відповідальності (такі як неповноліття, душевна хвороба тощо).
  3. 42. Звільнення від кримінальної відповідальності і покарання по УЗ-ву РФ.
    Покарання. Умовно-дострокове звільнення. Якщо судом буде визнано, що для виправлення особа не має потребу в повному відбуванні призначеного судом покарання. М.б. застосоване лише після факіческого відбуття засудженим: небольш і ср тяж - не «1/3 призначеного покарання; тяжкий - не« 1/2 призначеного покарання; особливо тяжких - не «2/3 призначеного покарання; Заміна невідбутої частини покарання більш
  4. § 2. Класифікація ознакой зовнішності людини (словесний портрет)
    словесного портрета є повнотіла и сістематічність опису. Принцип повнотіла Полягає у доповідній опісі зовнішньої анатомії, функціональніх Ознака (поставу, ходу, жестікуляція, міміка, мовлення, манера поведінкі) i одягу. Принцип сістематічності означає: 1) ПЄВНЄВ черговість Опису окрем груп зовнішніх ознакой; 2) послідовність Опису кожної групи зовнішніх ознакой за правилом «від загально - до окрем»,
  5. § 6. "Особливі" обтяжуючі обставини
    покарання, а специфічними правилами їх обліку судом. Але якщо "особливі" пом'якшувальні обставини так чи інакше пов'язуються з призначенням покарання нижче нижньої або верхньої меж статті Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, то "особливі" обтяжуючі припускають, як правило, протилежне: обрання покарання вище нижнього або верхньої межі таких
  6. § 5. "Особливі" пом'якшувальні обставини
    покарання. Цим вони і відрізняються від тих пом'якшуючих обставин, які дають право суду індивідуалізувати обирається покарання у встановлених законом межах санкції статті Особливої частини, яка передбачає відповідальність за скоєне. Даний ознака, дозволяючи об'єднати "особливі" обставини в спеціальну групу, одночасно є і тим, що найбільшою мірою розкриває
  7. § 5. П'ЯТИЙ АРГУМЕНТ, грунтується на ПРИРОДІ ВИНАГОРОД II ПОКАРАНЬ
    покарань, які є «невід'ємною опорою» 62 суспільства. Бо якби люди не були строго детерміновані задоволенням і стражданням або якби задоволення і страждання були причинами, визначальними бажання людей, то яка була б користь від перспективи винагород, які на меті направити людську волю до дотримання закону, або від покарань, які мають метою відвернути його від
  8. ДОДАТОК
    покарань Смертна кара Кнут, Сибір Кнут, свобода Посилання, Сибір 1 Шпіц рутени Батогом Інші покарання Разом Самозванство 3 10 13 3,3 Непристойні слова 7 22 13 2 9 1 5 7 66 16,7? Хибне Слово і діло »4 13 21 3 16 17 10 4 88 22,3 Недонесення - 17 грудня - 17 - 5 5 56 14,2 Небуття у присяги - 5 - 99 - 12 - 116 29,4 Розкол 3 жовтня 1 7 5 - 1 - 27 6,8 Інші злочини - 8 1 квітня 5 - 1
  9. § 3. Структура кримінального закону
    покарання, основні елементи складу злочину, загальні положення про призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Загальна частина КК має шість розділів, які, в свою чергу, поділяються на глави. Розділ 1 "Кримінальний закон" має два розділи: "Завдання та принципи Кримінального кодексу Російської Федерації" і "Дія кримінального закону в часі і в просторі".
  10. Розділ III. Покарання
    Розділ III.
  11. 16.1. Поняття і категорії злочинів
    покарання. Не є злочином дія (бездіяльність), хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не що представляє суспільної небезпеки (ст. 14 КК). За відсутності суспільної небезпеки діяння особа може бути притягнута за вчинення правопорушення до адміністративної відповідальності. У деяких випадках до кримінальної
  12. Глава 15. Призначення покарання
    покарання
  13. Глава 3. Адміністративне покарання
    покарання
  14. § 3. Класифікація кримінальних покарань
    покарання - це міра державного примусу, що за вироком суду особі, визнаному винним у скоєнні злочину. Покарання полягає в застосуванні до винного передбачених законом заходів позбавлення або обмеження прав і свобод, якими він володів. Розглянемо систему кримінальних покарань. Штраф - це грошове стягнення, що накладається в розмірах, кратних мінімальному розміру
  15. Глава 17. Звільнення від кримінального покарання
    покарання
  16. Глава 7 Покарання - переваги і недоліки
    Глава 7 Покарання - достоїнства і
  17. Глава 4. Призначення адміністративного покарання
    покарання
  18. Коли не треба вдаватися до покарання?
    Покаранням раніше, ніж дитині виповниться 2,5-3 роки. Адже нікому не прийде в голову шльопати новонародженого немовляти. Дитина повинна бйть в змозі зрозуміти мета покарання - навчити його правильно поводитися. Він повинен бачити покарання як результат якихось своїх невірних вчинків, а не як прояв злої волі. Адже ваше завдання не образити, а позначити, що так-то і так-то робити не треба. Що
© 2014-2022  ibib.ltd.ua