Головна |
« Попередня | Наступна » | |
7.5. Угода про підсудність і залучення третьої особи до участі в справі |
||
Відповідно до норм російського права за клопотанням сторони або з ініціативи суду до участі у справі можуть бути залучені треті особи, якщо судовий акт, який буде прийнятий в результаті розгляду, може вплинути на їх права або обов'язки по відношенню до однієї зі сторін (ч. 1 ст. 43 ЦПК РФ; ч. 1 ст. 51 АПК РФ). У праві інших країн є 102 аналогічні положення (§ 66 і сл. ГПУ Німеччини). Поширеним є також варіант залучення третьої особи шляхом пред'явлення йому особливого позову, наприклад позову про контрибуції (claim for contribution) (1) або позову про перенесення на нього повної відповідальності (claim for indemnity) (2) згідно п. 20.6 (1) ПГС Англії . У Регламенті позови, що виконують подібну функцію, позначені як позови, засновані на гарантії (actions on a warranty or guarantee), і для них встановлена спеціальна підсудність: вони заявляються до суду, який здійснює виробництво за первісним позовом (п. 2 ст. 6). Чи припустимо у виробництві, яке здійснюється в обраному сторонами суді, залучати третю особу допомогою клопотання або позову? Чи означає угоду про виключну підсудність заборону на залучення до виробництва третьої особи, якщо вимогу, що стосується цієї особи, підпадає під дію угоди? (1) Термін "контрибуція", згідно з визначенням, даному в правилах, означає чиє-право на стягнення з третьої особи всієї або частини суми, яку він сам зобов'язаний сплатити (Contribution - a right of someone to recover from a third person all or part of the amount which he himself is liable to pay). (2) Термін "indemnity" (у буквальному перекладі - відшкодування, погашення відповідальності) також роз'яснено у самих Правилах. Він означає чиєсь право на стягнення з третьої особи всієї суми, яку він сам зобов'язаний сплатити (a right of someone to recover from a third party the whole amount which he himself is liable to pay). Позитивна відповідь на перше питання здається очевидним, якщо мова йде про угоду, що змінює територіальну підсудність. Він випливає з положень процесуального законодавства, що надають сторонам право залучати до участі у справі третіх осіб. Хоча і в цьому випадку виникає проблема, пов'язана з тим обставиною, що обраний сторонами суд може виявитися для третьої особи незручним, наприклад, з причини віддаленості від місця проживання (перебування) цієї особи. Ця проблема набуває якісно іншого значення, коли третя особа підпадає під юрисдикцію іноземної держави і повинно підкоритися чинним там процесуальним правилам і нормам колізійного права. При відсутності спеціального регулювання та застосування загальних процесуальних норм, безумовно, що допускають залучення третіх осіб до виробництва, складності, з якими стикається третя особа при веденні процесу в іноземному суді, залишаються його особистими проблемами. Його інтереси могли б бути захищені правилом, що дозволяє йому відмовитися від участі в процесі по причині незручного для нього місця суду (forum non-convenience). Друге питання ілюструється наступною ситуацією. Фірма за дорученням організації забронювала місця в готелі, а потім, також за її дорученням, від броні відмовилася. У сфері дії європейського права (ст. 23 Регламенту, ст. 17 Конвенцій) вважається, що в цій ситуації угоду про підсудність перешкоджає примусового залучення організації до участі у справі (1). При цьому необхідно мати на увазі, що згідно ст. 65 Регламенту передбачені в п. 2 ст. 6 Регламенту позови, за допомогою яких до процесу можуть залучатися треті особи, в Австрії та Німеччині використані бути не можуть. Треті особи в цих державах можуть залучатися за допомогою повідомлення про виробництві (подібно до того, як це відбувається відповідно до норм російського законодавства). З точки зору німецької доктрини, оскільки повідомлення не потребує наявності у суду компетенції, то угода про підсудність не позбавляє сторону можливості залучати третю особу до участі у справі (2). (1) Leible S. in: Europaisches Zivilprozessrecht. Kommentar. Herausgeb. Rausher. T. M? Nchen: Sellier. European Law Publishers, 2004. S. 149. (2) Kropholler J. Op. cit. S. 272. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 7.5. Угода про підсудність і залучення третьої особи до участі в справі " |
||
|