|
3-тя Державна дума внаслідок своєрідного механізму прийняття в ній рішень, який буде розглянуто нижче, дала хід Столипінської аграрної реформи. Головною метою її стало створення широкого шару міцних селянських господарств фермерського типу (куркульські господарства). Ці господарства повинні були розширити чисельний склад середнього класу Росії, сприяючи стабілізації політичної обстановки в країні. Створити такі господарства реформатори намагалися шляхом руйнування общини і розширення приватної селянської земельної власності. Вирішуючи продаж та купівлю наділів (по указу 9 листопада 1906 р. і законом 14 червня 1910 р.), влада сприяла відпливу бідних селян із села і концентрації землі в руках куркульства. Така політика передбачала створення хуторів і висівок на надільної землі. Чільне місце в проведенні реформи належало Селянському банку. Він видавав позики на купівлю землі, продавав ввірений йому земельний фонд, здійснював операції на пільгових умовах. Для вирішення проблеми малоземельних селян передбачалася політика переселення на нові території, зокрема, на Урал і до Сибіру. Підтримане урядом, переселенський рух охопив досить значне число селян, однак, з 3 млн переселилися за 1906 - 1916 роки майже 550 тис. осіб повернулися, склавши 18% від тих, хто подався на нові місця. Столипінська аграрна реформа була припинена постановою Тимчасового уряду 28 червня (11 ію- 10. Зак. 606 289 ля) 1917 р. і дала досить скромні результати, так і не вирішивши поставлених перед нею завдань. Причиною тому став сам характер проводилася реформи, в рамках якої основний упор робився виключно на створення хуторів і висівок, як основи приватного надельного господарства, що не зачіпало всього багатогранного характеру переходу до капіталістичної формі господарювання; сама реформа була досить обмеженою.
Крім того, сенс реформи нерідко спотворювався бюрократичними заходами її проведення. Загальний хід та підсумки реформи характеризувалися вельми стриманим ставленням до неї селян, а часто навіть і прямим невдоволенням. Крім психологічних причин, пов'язаних з труднощами переходу до нового способу господарювання, який супроводжувався великим ризиком і вичленування з общини, самотністю у вирішенні проблем, слід відзначити і саму специфіку ведення селянського господарства. Створення цілісних наділів знищувало систему черезсмужжя, яка в очах селян мала явні плюси: адже в спекотний час хороший урожай очікувався в низинах, в дощове - на височинах; в посушливих районах загальна власність на землю полегшувала вирішення питань водопостачання і т. д. Створення хуторів руйнувало цей століттями сформований порядок, віднімаючи його переваги як у виділилися селян, так і у общинників.В. результаті до 1 січня 1916 з громад вийшло близько 2,5 млн. селян з 17 млн десятин землі, що становило лише 26% від общинних дворів і 15% общинного землеволодіння. Реформа каталізувала процес залучення надільної землі селян в торговий оборот. Переважна маса селян, які продавали землю, розорялися, що сприяло її концентрації в руках куркулів. Організація господарства на нових хуторах і відрубах, в свою чергу, вимагала значних коштів, будучи не під силу багатьом селянам. Завершилися в 1917 р., Столипінська аграрна реформа не тільки не вирішила поставленої перед нею соціально-економічної задачі, але ще більше порушила невдоволення в селі, посиливши назревавшие ній протиріччя між старим укладом і необхідністю нового способу господарювання, між бідними і багатими, об- 290 щіннікамі і хуторянами і т. д.. Збиткове рішення воп роса про землю підготовляло грунт для нового конфлікту Державна дума. Діяльність Столипіна була тісно пов'язана з роботою 3-й Г ^ угарственной думи.
Тольк * вона проіснувала весь належний термін (1907-1912 рр..), Інші ж були розпущені царем достроково. У 1-й і 2-й Думах більшість була за кадетами, в 3-й і 4-й - за октябристами, широко практикував блокування, як з правими, так і з лівими партіями в складі парламенту. У Думі були представлені переважно помісне дворянство, верхи міської інтелігенції і селяни, що було наслідком обмеженості виборчого закону, за яким вибори не були ні загальними, ні рівними, ні прямими. Верхньою палатою російського парламенту був Державна рада з призначених царем чиновників.Джерело майбутніх колізій в роботі Думи був закладений самою конституцією, що надала Державній раді однакові з Думою законодавчі права. Будучи вкрай консервативним органом, він весь час вступав з нею в протиріччя, гальмуючи ліберальні устремління депутатів Думи. Найбільш гострий конфлікт між Думою і урядом був викликаний рішенням аграрного питання. Саме він став причиною розпуску 1-й і 2-й Державних дум та зміни виборчого закону в обхід маніфесту 17 жовтня, за яким «ніякі закони не могли прийматися без схвалення їх Думою». Скликана відповідно до новим виборчим законом 3-й Державна дума повинна була, за задумом царського уряду, піти назустріч програмі реформ Столипіна. Ключовим пунктом у ній було аграрне питання - селянське рівноправність та землеустрій. Іншу частину програми становили: створення самоврядної волості як нижчої земської одиниці, реформа місцевого управління і суду, передача судової влади світовим суддям, що обирається населенням, легалізація профспілок і караність економічних страйків, скорочення тривалості робочого дня, шкільна, фінансова реформи, введення прибуткового податку.
|
- 1.Економіка і соціальна структура
столипінська аграрна реформа фундаментально не вирішили аграрного питання. Сільське господарство країни до 1917 року так і не пройшло форма-ційної буржуазної перебудови, хоча деякому зростанню продуктивних сил селянського господарства об'єктивно сприяла столипінська аграрна реформа. Масштабна аграрна реформа пов'язана з ім'ям П.А. Столипіна, але в основному вона була підготовлена С.Ю. Вітте
- 2. Революція 1905-1907 рр..
Столипінська аграрна реформа. Кілька покращилися економічні умови життя робітників: середня річна зарплата збільшилася з 214 рублів в 1904 р. до 258 рублів в 1907 р., а середня тривалість робочого тижня скоротилася до 50-60 годин замість 75 годин в кінці XIX ст. На більшості підприємств був встановлений 9-10 годинний робочий день. Одним з основних завоювань робочих було введення
- 1.Економіка і соціальна структура
столипінська аграрна реформа фундаментально не вирішили аграрного питання. Сільське господарство країни до 1917 року так і не пройшло форма-ційної буржуазної перебудови, хоча деякому зростанню продуктивних сил селянського господарства об'єктивно сприяла столипінська аграрна реформа. Масштабна аграрна реформа пов'язана з ім'ям П.А. Столипіна, але в основному вона була підготовлена С.Ю. Вітте
- Періодизація революції
столипінська аграрна реформа. Кілька покращилися економічні умови життя робітників: середня річна зарплата збільшилася з 214 рублів в 1904 р. до 258 рублів в 1907 р., а середня тривалість робочого тижня скоротилася до 50-60 годин замість 75 годин в кінці XIX ст. На більшості підприємств був встановлений 9-10 годинний робочий день. Одним з основних завоювань робочих було введення
- Перший досвід російського парламентаризму
столипінська аграрна
- Запитання до розділу 5
аграрна реформа? 7. Вкажіть особливості першої світової війни. Чим вона відрізнялася від попередніх конфліктів (за характером воєнних дій)? 8. Чим можна пояснити поразку Німеччини та її союзників в 1918 р.? 9. Як вплинула перша світова війна на ситуацію всередині Росії? 10. Що являла собою Росія після лютого 1917 року, і які головні питання стояли перед нею? 11. Які
- Столипін Петро Аркадійович (1862-1911)
столипінська реформа, почалася з видання указу царя 9 листопада 1906 та припинено постановою Тимчасового уряду від 28 червня 1917 р . Основними актами реформи були указу 9 листопада 1906 р. і прийнятий на його основі III Державною думою закону 14 червня 1910, ознаменували корінний переворот аграр-но-політичного курсу самодержавства. Столипінська реформа була спробою самодержавства
- 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
столипінська аграрна та правові реформи. Не допомогло і участь Росії у початку першої світової війні відволікти суспільство від гострих соціальних проблем і конфліктів, зупинити і подолати назріваючу кризу на грунті незавершених буржуазно-демократичних завдань, що не вирішених першої російської революцією. Як і раніше не було вирішене вічний аграрне питання, як і раніше самодержавство залишалося в кращому
- Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
столипінської реформи на початку XX століття відкрили шлях до лібералізації політичного режиму, еволюції самодержавного, абсолютистського монархізму до хай обмеженому, але часом навіть конституційним, періоду розвитку монархії (1905-1912 рр..) . А політичні, демократичні перетворення на землі, проведені в ході Лютневої революції 1917 року (передача землі тим, хто її обробляє,
- 3. Початок II російської революції. Лютого 1917
столипінська аграрна та правові реформи. Не допомогло і участь Росії у початку першої світової війні відволікти суспільство від гострих соціальних проблем і конфліктів, зупинити і подолати назріваючу кризу на грунті незавершених буржуазно-демократичних завдань, що не вирішених першої російської революцією. Як і раніше не було вирішено вічний аграрне питання, як і раніше самодержавство залишалося в кращому
|