Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 3. Страхування военнослужащіх172 |
||
1. Поняття страхування. Страхування - особливий вид економічної діяльності, пов'язаний з перерозподілом ризику завдання шкоди майновим інтересам серед учасників страхування (страхувальників) і здійснюваний спеціалізованими організаціями (страховиками), аккумулирующими грошові кошти (премії) з подальшою страховою виплатою при настанні обумовленого страхового випадку. Поняття страхування законодавчо закріплено ст. 2 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» від 27 листопада 1992 р. № 4015-1. Страхування являє собою відносини по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати ними страхових внесків (страхових премій). Обов'язкове державне страхування життя і здоров'я військовослужбовців є однією з форм обов'язкового страхування. Страховий інтерес страхувальника проявляється у страхуванні одного з об'єктів конкретного виду страхування. Обов'язкове державне страхування життя і здоров'я в ієрархічній системі страхування можна представити в наступному вигляді: - галузь - особисте страхування; - підгалузь - страхування життя та здоров'я; - вид страхування - обов'язкове державне страхування життя і здоров'я військовослужбовців. Обов'язковим є страхування, здійснюване в силу закону. Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються відповідними законами. В обов'язковому страхуванні саме держава, в особі тих чи інших органів, організовує роботу з ефективного захисту майнових інтересів певних категорій громадян. На цій загальній основі діють і додаткові спеціальні фактори, що сприяють принципом обов'язковості в тій чи іншій галузі страхової справи. Так, в обов'язковому державне страхування життя і здоров'я принцип обов'язковості грає ще й важливу соціальну роль. Більшість договорів страхування укладається на основі вільного волевиявлення сторін: страхувальник не зобов'язаний укладати договір страхування, так само, як страховик має право відмовитися від прийняття на себе ризиків страхувальника. Однак у випадках, коли компенсація збитку та участь у цьому страховий організації представляють суспільний інтерес, ступінь свободи сторін договору страхування істотно обмежується. При цьому замість права на укладення договору у страхувальника з'являється обов'язок його укласти. Поява такого роду обов'язки можливо тільки у випадках, передбачених спеціальними федеральними законами, що встановлюють порядок і умови проведення обов'язкового страхування. 2. Обов'язкове державне страхування військовослужбовців. Виконання обов'язків військової служби пов'язане з необхідністю беззаперечного виконання військовослужбовцями завдань у будь-яких умовах, в тому числі з підвищеним ризиком для їх життя і здоров'я. Публічний характер обов'язків, покладених на військовослужбовців, а також необхідність дотримання такого конституційного принципу, як забезпечення балансу приватних і публічних інтересів, вимагають того, щоб складовою частиною правового статусу військовослужбовців стало право на гарантоване отримання пільг і компенсацій. Аналіз законодавчих норм, що регулюють обов'язкове державне страхування військовослужбовців, дозволяє виділити такі принципи даного виду страхованія173: а) особливий джерело фінансування. Обов'язкове державне страхування військовослужбовців здійснюється за рахунок коштів, виділених на ці цілі з федерального бюджету Міністерству оборони Російської Федерації (іншій федеральному органу виконавчої влади, в якому законом передбачено проходження військової служби), яке виступає в ролі страхувальника; б) спеціальний склад застрахованих осіб. Даний вид страхування поширюється на державних службовців певної категорії - військовослужбовців; в) конкретний коло об'єктів страхування. Ними можуть бути тільки життя, здоров'я військовослужбовців; г) безперервність страхування. Страховик несе відповідальність за обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців за оплачений страховим внеском період страхування постійно; д) підставою для виникнення відносин з обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації служить договір між страхувальником (Міністерством оборони Російської Федерації) і страховиком (страховою компанією), що укладається на підставі Федерального закону «Про обов'язкове державне страхування життя і здоров'я військовослужбовців, громадян, призваних на військові збори, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ Російської Федерації, Державної протипожежної служби, органів з контролю за обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, співробітників установ кримінально-виконавчої системи та співробітників федеральних органів податкової поліції »від 28 березня 1998 р., який набув чинності з 1 липня 1998 р. (далі - Федеральний закон № 52-ФЗ) ; і) страховиком виступає страхова організація, обрана в результаті проведення конкурсу; ж) розмір страхової премії, що виплачується страховику, визначається в самому федеральному законі; з) для обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців правила гл. 48 ГК РФ застосовуються субсидиарно, тобто тільки тоді, коли інше не передбачено законами, іншими правовими актами або не випливає із суті відповідних відносин. Поняття обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців можна розглядати у вузькому, страховому, і широкому, конституційно-правовому, сенсі. У вузькому, страховому, сенсі - це здійснюване в силу закону та на підставі укладеного договору страхувальника (Міністерства оборони Російської Федерації) зі страховиком (страхова компанія) страхування життя і здоров'я військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації при настанні певних подій (страхових випадків) за рахунок грошового фонду, який формується страховиком з сплачуваних страхувальником страхових внесків (страхових премій), що виділяються страхувальнику з федерального бюджету. У широкому, конституційно-правовому, сенсі - це гарантований державою військовослужбовцям Збройних Сил Російської Федерації поряд з іншими виплатами обсяг відшкодування шкоди, покликаного компенсувати наслідки зміни матеріального і (або) соціального статусу застрахованої особи внаслідок настання страхового випадку, включаючи заподіяну матеріальну та моральну шкоду. 3. Суб'єкти страхових відносин. Основними суб'єктами страхових правовідносин є страховик і страхувальник. Страховик зобов'язується здійснити страхову виплату особі, зазначеній страхувальником, при настанні подій, визначених договором страхування. Згідно п. 1 ст. 6 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» страховиками визнаються юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми, передбаченої законодавством Російської Федерації, створені для здійснення страхової діяльності (страхові організації та суспільства взаємного страхування) і отримали в установленому законом порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності на території Російської Федерації. Головною умовою для проведення страховиком обов'язкового державного страхування на території Російської Федерації є отримання спеціальної державної ліцензії на право проведення даного виду страхування (п. 2 ст. 3 Федерального закону № 52-ФЗ). Страховик, який займається обов'язковим державним страхуванням життя і здоров'я військовослужбовців, повинен мати показники фінансової надійності, встановлені федеральним органом з нагляду за страховою діяльністю, що гарантують фінансову забезпеченість узятих на відповідальність страхових зобов'язань. Згідно п. 1 ст. 2 Федерального закону № 52-ФЗ страховики для проведення обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців вибираються на конкурсній основі. Умови конкурсу визначає страхувальник, закладаючи в них параметри, пов'язані з фінансовою надійністю, платоспроможністю і досвідом роботи страховика, що дозволяє забезпечити вибір найбільш надійного і сумлінного страховика і в кінцевому рахунку, найбільші гарантії страхового захисту військовослужбовців Збройних Сил Російської Федерації. Страхувальниками відповідно до ст. 5 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, що уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками в силу закону. Страхувальники вправі укладати зі страховиками договори про страхування третіх осіб на користь останніх (застрахованих осіб). Федеральний закон № 52-ФЗ більш жорстко підійшов до визначення страхувальника. Якщо раніше відповідно до постанови Уряду Російської Федерації від 5 квітня 1993 р. № 295 страхувальниками могли бути зацікавлені міністерства і відомства, то тепер згідно із зазначеним Законом при здійсненні обов'язкового державного страхування страхувальниками можуть бути тільки федеральні органи виконавчої влади, в яких законодавством передбачена військова служба (служба, проходження військових зборів). Застрахована особа - це особа, в житті якого повинен відбутися страховий випадок, безпосередньо пов'язаний з особистістю або обставинами його життя (особисте страхування). В обов'язковому державне страхування життя і здоров'я в якості застрахованих осіб виступають військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації. Вигодонабувач - це фізична особа, призначена для одержання страхової суми, якщо станеться страховий випадок. Відповідно до п. 3 ст. 5 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової в Російській Федерації» від 27 листопада 1992 р. № 4015-1 (у редакції Федерального закону від 31 грудня 1997 р. № 157-ФЗ) страхувальники вправі при укладанні договорів страхування призначати фізичних або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат за договорами страхування. У страхуванні часто використовується конструкція договору на користь третьої особи, в якому самостійне право вимоги до страховика про виплату страхової суми виникає не у сторони договору - страхувальника, а у третьої особи - вигодонабувача. Наявність саме такого договору передбачено п. 1 ст. 6 Федерального закону № 52-ФЗ. У п. 4 ст. 2 Федерального закону № 52-ФЗ наведено перелік вигодонабувачів з обов'язкового державного страхування і визначено умови, за яких вони такими стають і набувають право на отримання відповідної страхової суми: чоловік (дружина), що складається (що складається) на день загибелі (смерті) застрахованої особи в зареєстрованому шлюбі з ним, батьки (усиновителі) застрахованої особи, дідусь і бабуся застрахованої особи - за умови відсутності у нього батьків, якщо вони виховували або утримували його не менше трьох років, вітчим і мачуха застрахованої особи - за умови, якщо вони виховували або утримували його не менше п'яти років, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, а також навчаються в освітніх закладах незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, до закінчення навчання або до досягнення ними 23 років, підопічні застрахованої особи. Слід зазначити, що з метою вдосконалення соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей перелік вигодонабувачів значно розширено порівняно з раніше діючими нормами постанови Уряду Російської Федерації від 5 квітня 1993 р. № 295. 4. Порядок і розміри страхових виплат. Визначення поняття «страховий випадок» дано в п. 2 ст. 9 Закону Російської Федерації «Про організацію страхової справи в Російській Федерації» (в редакції Федерального закону від 31 грудня 1997 р. № 157-ФЗ). Страховим випадком є вчинилося подія, передбачена договором страхування або законом, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачеві або іншим третім особам. Страхові випадки з обов'язкового державного страхування життя і здоров'я військовослужбовців визначені ст. - Загибель (смерть) застрахованої особи в період проходження військової служби, служби, військових зборів або до закінчення одного року після звільнення з військової служби, зі служби, після закінчення військових зборів внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у період проходження військової служби, служби, військових зборів; - Встановлення застрахованій особі інвалідності в період проходження військової служби, служби, військових зборів або до закінчення одного року після звільнення з військової служби, зі служби, після закінчення військових зборів внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у період проходження військової служби, служби, військових зборів; - Отримання застрахованою особою в період проходження військової служби, служби, військових зборів важкого чи легкого каліцтва (поранення, травми, контузії); - Дострокове звільнення військовослужбовця, що проходить військову службу за призовом, громадянина, покликаного на військові збори на військову посаду, для якої штатом військової частини передбачено військове звання до старшини (головного корабельного старшини) включно, з військової служби, визнаних військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у період проходження військової служби. У силу специфіки, складності і небезпеки своєї роботи деякі категорії громадян можуть підпадати і під інші закони та нормативні правові акти Російської Федерації, якими також передбачено обов'язкове державне страхування життя і здоров'я. Аналіз законодавчої бази, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового державного особистого страхування, підтверджує це. Так, наприклад, судді військових судів можуть підпадати під дію двох федеральних законів, якими встановлено обов'язкове державне особисте страхування. Як військовослужбовці вони підлягають обов'язковому державному страхуванню життя і здоров'я відповідно до Федеральним законом № 52-ФЗ. Як судді вони можуть підпадати під дію ст. 20 Закону Російської Федерації «Про статус суддів в Російській Федерації» від 26 червня 1992 р. № 3132-1 та ст. 20 Федерального закону «Про державний захист суддів, посадових осіб правоохоронних і контролюючих органів» від 20 квітня 1995 р. № 45-ФЗ, в яких містяться норми, що регулюють обов'язкове державне особисте страхування суддів. У такій ситуації, коли у них настає страховий випадок, що підпадає під дію обох законів, самі застраховані (члени їх сімей, спадкоємці) можуть вибирати отримання страхової суми тільки по одному з законів. Розмір страхової суми є однією з істотних умов договору страхування та визначається на основі згоди сторін договору страхування: страхувальника і страховика. Страхова сума - грошова оцінка максимального розміру зобов'язання страховика по страховій виплаті страхувальникові або третій особі, має право на її отримання. При цьому страхова сума в договорі страхування може бути встановлена окремо по кожному ризику, прийнятому на страхування, або по кожному страховому випадку для визначення максимальних зобов'язань страховика. При обов'язковому страхуванні розмір страхової суми встановлюється федеральним законом. Згідно абз. 1 п. 1 ст. 5 Федерального закону 52-ФЗ для розрахунку страхової суми застосовується оклад місячного грошового утримання застрахованого. Тут же дається поняття місячного грошового утримання - це місячний оклад по займаній посаді і оклад за військовим (спеціальним) званням. Страхові суми виплачуються при настанні страхових випадків у таких розмірах: - У разі загибелі (смерті) застрахованої особи в період проходження військової служби, служби, військових зборів або до закінчення одного року після звільнення з військової служби, зі служби, після закінчення військових зборів внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних в період проходження військової служби, служби, військових зборів, - 25 окладів кожному вигодонабувачу; - У разі встановлення застрахованій особі інвалідності в період проходження військової служби, служби, військових зборів або до закінчення одного року після звільнення з військової служби, зі служби, після закінчення військових зборів внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у період проходження військової служби, служби, військових зборів: інваліду I групи - 75 окладів; інваліду II групи - 50 окладів; інваліду III групи - 25 окладів. Якщо в період проходження військової служби, служби, військових зборів або до закінчення одного року після звільнення з військової служби, зі служби, після воєнних зборів застрахованій особі при повторному огляді в установі державної служби медико-соціальної експертизи внаслідок зазначених причин буде підвищена група інвалідності, розмір страхової суми збільшується на суму, що становить різницю між кількістю окладів, належних по знову встановленої групі інвалідності, і кількістю окладів, належних по колишньої групі інвалідності; - У разі отримання застрахованою особою в період проходження військової служби, служби, військових зборів важкого каліцтва (поранення, травми, контузії) - 10 окладів, легкого каліцтва (поранення, травми, контузії) - 5 окладів; - У разі дострокового звільнення з військової служби військовослужбовця, що проходить військову службу за призовом, громадянина, покликаного на військові збори на військову посаду, для якої штатом військової частини передбачено військове звання до старшини (головного корабельного старшини) включно, визнаних військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби внаслідок каліцтва (поранення, травми, контузії) або захворювання, одержаних у період проходження військової служби, - 5 окладів.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 3. Страхування военнослужащіх172" |
||
|