Сучасне українське покоління може бути горде, що саме йому доведеться в героїчній боротьбі завершити будову української держави і здійснити предківський заповіт.
Велетенське завдання української держави вимагає ще більшого завзяття, ще більшої відданості справі, а перш за все об'єднання всіх самостійних революційних сил під одним політичним проводом.
Щоб об'єднати всі національно-визвольні сили українського народу, щоб з одного центру керувати нашою визвольною боротьбою, щоб перед зовнішнім світом репрезентувати волю українського народу та щоб протиставитись спробам ворогів української держави розбивати єдиний самостійний український фронт - створюється Українська Головна Визвольна Рада, яка від сьогодні бере на себе керівництво визвольною боротьбою українського народу.
В Українській Головній Визвольній Раді зібрані представники всіх активнодіючих революційно-визвольних сил сучасної України та передові одиниці з українських політичних середовищ, що в сучасний момент визнали за єдино-правильну цілком незалежну плятформу визвольної боротьби українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу та будуть проводити її в життя...
Ми, Українська Головна Визвольна Рада, присягаємо Тобі, Український Народе:
Наша мета - Українська Самостійна Соборна Держава на українських етнографічних землях.
Наш шлях - революційно-визвольна боротьба проти всіх займанців і гнобителів українського народу.
Будемо боротись за те, щоб Ти, український народе, був володарем на своїй землі.
Будемо боротись за те, щоб усьому українському народові забезпечити участь у визначенні майбутнього державного устрою УССД та її Конституції. Будемо боротись за справедливий соціяльний лад без гніту і визиску.
На вівтарі цієї боротьби кладемо свою працю і своє життя.
Віримо в Твої здорові сили, український народе, вони служать запорукою нашої перемоги.
(Літопис Української повстанської армії: Документи, офіційні публікації, матеріали. Торонто, 1980. Т. 8. Кн. 1. С. 38-40).
|
- ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
ради Центрального українського кооперативного союзу - Централу. В період Центральної Ради - генеральний секретар фінансів, в 1920 р.- міністр фінансів УНР в уряді В. Прокоповича. З 1920 р.- на еміграції в Південній Америці 88, 90 Барановський Ярослав (1906-1943) - бойовик, засуджений польським судом у 1926 р. З 1930 р. перебував за кордоном. Із 1933 р.- секретар Проводу ОУН. Вбитий у Львові 169
- §3. Загальні положення реформування пенітенціарної системи
проголошена частиною Росії. Наприкінці першої світової війни були намагання ство- 318 рити незалежний уряд, але у 1922 році після громадянської війни та вторгнення Червоної Армії Україна стала Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою. Вся територія України увійшла до складу СРСР у 1945 році. 24 серпня 1991 року Україна проголосила свою незалежність і пізніше, цього ж року після розпаду
- ДЕРЖАВНІСТЬ УКРАЇНИ В ПЕРІОД БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
радиції епохи княжих часів. Міщани, духовенство, академія із захопленням сприйняли перемогу української зброї, вітали Богдана Хмельницького як "другого Мойсся, що визволив український народ з лядської неволі". У цей період гетьман разом зі старшиною будували плани творення Української держави. Повстання, метою якого спочатку було вирішити проблеми Війська Запорізького, охопило всю Україну,
- УКРАЇНСЬКІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТИ У БОРОТЬБІ ЗА ДЕРЖАВНІСТЬ
радикальна партія, створена в жовтні 1890 р. її очолювали Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький. Безпосередній вплив на формування партії мав Михайло Драгоманов. Його соціалістичні ідеї потрапили на сприятливий грунт. Але незабаром молоді радикали відійшли від цих утопічно-соціалістичних ідей і стали виключно національною групою. У центрі її радикальної концепції був український народ.
- ПРОГОЛОШЕННЯ АВТОНОМІЇ УКРАЇНИ
радикальних реформ: про наділення селян землею, 8-годинний робочий день, негайне укладення миру. Політика поступок Тимчасовому урядові викликала незадоволення й осуд значної частини українського населення. Восени 1917 р. в Україні, як і в усій Російській державі, дедалі поширювалися безладдя й анархія. Центральна Рада недооцінювала необхідність утворення надійної регулярної армії, організації
- ХАРКІВСЬКИЙ ЦВК РАД У БОРОТЬБІ ЗА ВЛАДУ В УКРАЇНІ
проголошених III Універсалом соціально-економічних заходів українська громадськість поставилася по-різному. З приводу III Універсалу виникли суттєві розбіжності в самому Генеральному секретаріаті. Частина генеральних секретарів пішла у відставку. Про невизнання III Універсалу заявили польські організації. Підприємці, київські банкіри та члени Союзу земельних власників виступили проти наміру
- ВІЙНА РАДЯНСЬКОЇ РОСІЇ і ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
проголошення IV Універсалу Центральної Ради. В ніч на 12 січня 1918 р. на відкритому засіданні в будинку Педагогічного музею Михайло Грушсвський оголосив цей історичний документ. У ньому, зокрема, зазначалося: "Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу. З усіма сусідніми державами, а саме: Росією, Польщею,
- Брестський мирний договір з країнами четвірного союзу та його наслідки
ради міністрів Васил Радославов; турецьку - державний секретар закордонних справ Агмсд Нсссімі Бей, потім прибув великий візир Талаат Паша. Російську радянську делегацію очолював спочатку Адольф Йоффе, а потім Лев Троцький. Молодим українським дипломатам довелося змагатися з досвідченими дипломатами, політиками і військовими діячами. Розпочавши 24 грудня 1917 р. переговори, українська делегація
- АКТ ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 30 ЧЕРВНЯ 1941 р.
радиції. У день початку війни 22 червня 1941 р. на схід України рушили 3 Похідні групи Організації українських націона- е лістів, у тому числі спеціальна група у складі 100 осіб з дорученням виголосити Акт відновлення Української держави й організувати державний апарат. До цієї групи під керівництвом Ярослава Стецька входили Ярослав Старух, Дмитро Яців, Лев Ребет, а також Іван Равлик, Василь
- Поняття і особливості принципів екологічного права
проголошення того, що "Верховна Рада України від імені Українського народу, ...усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішніми та прийдешніми поколіннями,...приймає цю Конституцію - Основний Закон України". Кожна особа, звичайно ж, має право на чисте, придатне для проживання навколишнє середовище. Ст. 50 Конституції передбачає, що "кожен має право на безпечне
|