Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Вексельна дата. |
||
Згідно п. 7 ст. 1 та п. 6 ст. 75 Положення вексель повинен містити зазначення часу (дати) і місця його складання. У юридичній літературі позначення місця і часу складання векселя іменується вексельної датою. Реквізит місця складання векселя має особливе значення для простих векселів зважаючи встановленого законом правила про те, що при незазначення в соло-векселі іншого місця платежу платіж за векселем (а отже, і протест векселя у неплатежі) повинен бути проведений в місці складання вексельного документа (ч. 3 ст. 76 Положення). Позначка про місце складання звичайно міститься у верхній лівій частині векселя, над текстом, і складається з найменування міста, села, станиці і т. п. Більш детальних вказівок з цього приводу не потрібно. Місце складання векселя має бути позначена якимось одним географічною назвою. Вказівка у векселі двох різних місць його складання тягне за собою недійсність векселя. Однак вексель не вважається недійсним, якщо позначене в ньому місце складання має Однозвучний або тотожне назву з іншим населеним пунктом (містом, селищем і т. д.), і при цьому опущені відмітні ознаки пункту, зазначеного у векселі. Так, наприклад, вексельний документ, місцем складання якого названий Ростов, не втрачає сили векселя внаслідок того, що під це назва підходять два різних населених пункти: Ростов-на-Дону і Ростов Ярославський. Закон не вимагає, щоб позначене у векселі місце його складання відповідало місцю, де він фактично був складений. Тому вказівка на розбіжність цих місць не може похитнути дійсності векселя19. Необхідність такого реквізиту, як час (дата) складання векселя викликається такими міркуваннями: 1) по часу складання векселя визначається, чи володів векселедавець дієздатністю; 2) ця дата є вихідною при визначенні терміну платежу за векселями, в яких цей строк призначено в стільки-то часу від складання (ч. 1 ст. 33 Положення); 3) з дня складання векселя, виданого на строк за пред'явленням, обчислюється річний строк для пред'явлення цього векселя до платежу (ч. 1 ст. 34 Положення). За сталою традицією вказівку про час складання векселя прийнято робити поруч із зазначенням місця його складання, тобто в лівій верхній частині вексельного документа, над текстом. Час складання має бути позначена певною календарною датою (числом, місяцем, роком). Всякі інші способи позначення розглянутого реквізиту, як, наприклад, «Ільїн день», «четверта тиждень вересня 1992» і т. п. несумісні з вимогою закону і обумовлюють недійсність векселя. Такі самі наслідки настають при датуванні вексельного документа двома різними календарними днями, так як в цьому випадку виникає невідомість щодо часу його складання. Якщо датування векселя супроводжується вказівкою більш дробової одиниці часу (наприклад: «8 годині вечора 17 серпня 1992»), то це абсолютно нешкідливо для дійсності документа, оскільки позначення календарної дати складання векселя тут мається, хоча воно і обтяжене непотрібною і марною деталізацією. Цей висновок спочиває па відомої аксіоми: поп solent quae abundant vitiarc scripturas (ті речі, які зайві, зазвичай не опорочівает документа). Немає жодних підстав вважати, що вексельний документ повинен датуватися тим днем, в який він фактично був складений. Закон зобов'язує особу, виписував вексель, позначити в ньому дату його складу- лення, але не вимагає, щоб ця дата відповідала умові достовірності. Звідси випливає, що вексель буде дійсним і при розбіжності позначеної в ньому дати з фактичним часом складання векселя20.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. Вексельна дата. " |
||
|