Особлива природа звукових слідів зумовлює їх специфічні властивості: динамічність, розсіюваність і подільність.
Динамічність означає рухомість сліду. Оскільки звук - це хвиля, яка в повітрі рухається зі швидкістю 340 м/сек., а у твердих тілах - до 6000 м/сек., то звуковий слід в конкретному місці - це певний енергетичний стан, миттєва зміна. Після випромінювання звукової хвилі, об'єкт перестає робити коливальний рух, тобто повертається в первісний стан, і сліду, як коливання, немає. Об'єкт не звучить.
Звідси, звуковий слід - явище рухоме і миттєве. Слід постійно переміщається, відділяючись від джерела. Звук дзвону особами, які перебувають від нього на різній відстані, буде сприйматись в різний час - спочатку його чутимуть найближчі спостерігачі, а потім інші один за одним. При цьому, коли звукова хвиля дійде до останнього, то перший не буде чути звуку, оскільки звукової хвилі в даному місці вже не буде.
Звуковий слід може бути і безперервним, тобто в тих випадках, коли джерело буде постійно генерувати звук - випромінювати звукову енергію. Наприклад, ми чуємо звук електричного дзвоника доти, доки натиснута кнопка, шум водоспаду, плескіт прибою - це джерела, які безпосередньо генерують звукові хвилі.
Розсіюваність. Звукова хвиля в однорідному середовищі розповсюджується з однаковою швидкістю в усі боки, оскільки коливається одне джерело. Однак, у міру віддалення від джерела, енергія звукової хвилі зменшується і на певній відстані хвиля затухає, тобто слід звуку практично розвіявся, зник. Отже, при фіксації звукових слідів, приймач необхідно якомога ближче розташовувати до джерела. Деякі джерела створюють звукові хвилі направленої дії, вони мають велику інтенсивність і розповсюджуються в певному напрямку. Тому для фіксації таких звукових слідів потрібно прогнозувати місце знаходження джерела і знати приблизно його вид та властивості.
Ділимість. Оскільки звукові сліди мають властивість розсіюватись і точно не фіксовані в певній точці, то звуковий слід можна "розділити" на частоти, котрі будуть ідентичні цілому. Наприклад, помістити навколо джерела кілька приймачів і таким чином один і той самий слід звуку буде зафіксовано кілька разів, тобто буде отримано одночасно зі сліду кілька копій, що відображають звуковий слід. Такі фонограми за своїм інформаційним значенням будуть абсолютно тотожні. Відмінні ознаки можуть виникнути внаслідок неоднакової якості приймачів.
Нарешті, звукові сліди мають властивість відображення. Подібно до світла звукова хвиля може бути спрямована спеціальним відображувачем в певну точку, тобто звуковий слід можливо перенести з одного місця в інше, при цьому властивості сліду залишаться незмінними.
Звуковий слід, як фізичний рух, характеризується ще цілим рядом властивостей, а саме: довжиною хвилі, частотою коливань, амплітудою, періодом коливання. За довжиною хвилі звуку ділять на короткохвильові - ультразвукові та довгохвильові - інфразвукові.
Інтенсивність звуку залежить від амплітуди, тобто найвищого відхилення точки, що коливається, від положення рівноваги. Чим вища хвиля, тим сильніше шумить море. Тому в кожній точці матеріального середовища, де розповсюджується звуковий слід, інтенсивність звукової енергії різна, а тому і чутність звуку неоднакова. За допомогою технічних пристроїв звуковий слід можна підсилити або зменшити його інтенсивність без його якісних змін. Як бачимо, властивості звукових слідів відмінні від властивостей звичайних матеріальних слідів.
|
- § 2. Поняття і властивості звукових слідів
Звукові сліди у криміналістиці - відносно новий вид матеріальних утворень. Звук виникає внаслідок коливань якого-небудь фізичного тіла, наприклад, струни, голосових зв'язок, працюючого верстата. Тіло, яке коливається, спричиняє пружні хвилі, які розповсюджуються в газах, рідинах або твердих об'єктах і сприймаються органами слуху як певний звук. Звідси, звуковий слід з фізичної сторони - це
- § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
Криміналістика як спеціальна галузь знання виникла з потреб практики - надавати спеціальними пізнаннями допомогу при розкритті злочинів, передусім у розшуку злочинця по його слідах. Тому сліди людини завжди є джерелами інформації. Історичні події свідчать, що розшук злочинця по слідах ніг ("гоніння по сліду"), використання слідів рук ймовірно були першими матеріальними слідами, що
- § 5. Механізм слідоутворення при фізичній взаємодії
Фізична взаємодія пов'язана з внутрішніми, прихованими якостями змін на молекулярному або атомарному рівнях. Саме у цьому відмінність механічних слідів як простого переміщення, змін порядку пересування тіл у просторі. Сліди фізичної взаємодії - це структурні і енергетичні зміни у всякому фізичному тілі. Структурні зміни виникають при контактній взаємодії на місці прикладення сили (кінетичної,
- § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
У механізмі злочину люди є основним джерелом криміналістичної інформації. Людина як суб'єкт взаємодії та слідоутворення є одним з багатопланових об'єктів живої природи. Складна і різнобічна роль суб'єкта у структурі злочинної діяльності, тому що він посідає перше місце - без суб'єкта немає діяльності, а значить і не учинюються злочини. Перебуваючи на вищому ступені розвитку та організації
- § 4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів
Використання звукових слідів в слідчій та судовій практиці стало можливим завдяки створенню засобів фіксації і дослідження звукових слідів, відображення на магнітних носіях. У криміналістичних цілях дослідженню підлягають магнітофони, спеціальні записуючі і відтворюючі пристрої, фонограми, знаряддя для розрізування, склеювання і монтажу магнітних стрічок. Криміналістичне дослідження матеріалів
- § 5. Деякі прийоми інструментального дослідження слідів пам'яті, що використовуються в оперативно-розшуковій та слідчій практиці
Людина як суб'єкт ідеальних відображень - найбільш поширене джерело криміналістичної інформації в кримінальному судочинстві. Протягом будь-яких слідчих дій, оперативних або організаційних заходів слідчий та оперативний співробітник так або інакше використовують особистісну інформацію, що зберігається в пам'яті людей. Однак одержання особистісної інформації відбувається вербальними засобами та
- § 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
Залежно від характеру слідчої дії та її цілей, специфіки об'єкта фотозйомки і завдань фіксації застосовуються різні види, методи і способи судово-оперативної фотографії. Судово-фотографічні способи, методи і види зйомки становлять систему судової фотографії. Спосіб - це порядок дії, спрямований на вирішення завдань щодо використання фотографії: що, як, у якій послідовності, за допомогою яких
- § 4. Слідчий огляд вогнепальної зброї та слідів її дії
Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюється відповідно до вимог норм КПК (статті 190-193, 195). У разі потреби слідчий запрошує для участі в огляді спеціаліста з судової балістики. Завданням огляду є виявлення, фіксація, вилучення зброї, боєприпасів, слідів пострілу і дослідження їх на місці події для визначення виду, системи, калібру зброї, кількості пострілів, дистанції, напрямку і
- § 1. Предмет судового почеркознавства. Навик письма та його властивості
Криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) - це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирiшує інші завдання почеркознавчої експертизи. Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань. Письмо - засіб фіксації і
- § 4. Класифікація тактичних прийомів
Різноманітність тактичних прийомів вимагає їх наукової класифікації. Класифікація визначає систему підпорядкованих понять (класів, об'єктів) і використовується як засіб для встановлення зв'язку між ними. Значення наукової класифікації полягає у тому, що вона передбачає вивчення закономірностей об'єктів, дослідження їх природи. У криміналістичній літературі здійснюються спроби класифікувати
|