§ 6. Вплив на інші країни і ідеал сильної держави

Після розриву відносин з Радянським Союзом китайські керівники сконструювали власне бачення світової спільноти. У світі немає «табору соціалізму» і «табору капіталізму», а є багаті і бідні країни, причому СРСР належить до першої групи, оскільки там, за твердженням Мао, відбулася реставрація влади буржуазії. Лінь Бяо розширив гасло народно-визвольної війни - оточення міста селом - на міжнародні відносини. Китай користувався популярністю і підтримкою в країнах третього світу, так як досягнення китайського комунізму здавалися самоочевидними. Комунізм сприяв отриманню державної незалежності і поставив країну, незважаючи на величезні витрати людських ресурсів, на шлях технічної та соціальної модернізації. Примусове одержавлення всього суспільного життя виявилося пов'язаним, як і в інших тоталітарних державах, з ліквідацією або зменшенням типових для селянських і відсталих країн явищ: масового безробіття і жебрацтва. Деякі країни третього світу використовують донині китайські зразки.

Друга форма ідеологічного впливу маоїзму, особливо в 60-і рр.., Виражалася в запозиченні частиною західної інтелігенції та студентів ряду його утопічних ідей. Ідеологічна експансія Китаю полягала в пропаганді своєї моделі комунізму як універсального рішення всіх соціальних і людських проблем. Різноманітні ліві секти в Європі повірили всерйоз, що маоїзм є універсальні ліки від соціальних хвороб індустріальних суспільств і за його рецептами можна революціонізувати США і Західну Європу. У період падіння ідеологічного престижу Радянського Союзу податливі на утопію уми звернули свій погляд на екзотичний Схід. Цьому сприяло також незнання дійсних реалій життя Китаю. Він став Меккою нового одкровення і надії для тих, хто як і раніше шукав досконалого світу і тужив за великої, всеохоплюючої революції.

Китай відкинув також радянську формулу «мирного співіснування» держав з різним суспільним ладом. Однак різні маоістські групи втратили орієнтири, ледь китайський уряд відкинуло експорт революційної риторики і перейшло до «нормальних» формам політичного суперництва, переконавшись, що маоїзм не може стати реальною політичною силою в Північній Америці та Західній Європі. У цих регіонах маоїзм ніколи не користувався великою популярністю, не порушив положення існуючих комуністичних партій, що не породив політичних єресей і залишився долею невеликих сектантських груп.

Маоїзм не досяг успіху і в країнах Східної Європи, за винятком Албанії. У підсумку тактика Китаю змінилася. Вже в 70-і рр.. він закинув пропаганду своєї версії комунізму як зразка організації суспільства, однаковою мірою відповідного для США, Конго, Польщі чи Великобританії. Керівники Китаю сдел_алі акцент на демаскування радянського імперіалізму і пошуку союзників на основі протидії політичній та ідеологічній експансії СРСР. І на цьому шляху Китай домігся великих успіхів, поставивши ідеологію в залежність від звичайної державної політики. Хоча марксистська фразеологія в його політиці все ще використовується, вона має чисто декоративне, а не реальне значення.

В історії марксизму маоїзм заслуговує на увагу не тому, що Мао хоч щось «розвинув» з Марксового спадщини. Маоїзм показав необмежену пластичність доктрин, які по ряду історичних обставин досягають значного впливу. Окрім офіційного марксизму в його сталінської версії як інструменту імперських домагань Радянського Союзу, існує також марксизм як ідеологічна надбудова великої держави, яка прагне подолати технікоекономічного відсталість шляхом державного регулювання, а не нормальних правил ринкової гри. Правда, для відсталих країн ринкові механізми фактично недоступні. В результаті марксизм став ідеєю сильного мілітаризованого держави, яка за допомогою насильства та ідеологічної маніпуляції мобілізує суспільство на вирішення завдань промислової модернізації.

Безумовно, в марксистській традиції містяться елементи, які можуть служити обгрунтуванням тоталітарних форм правління. Але безсумнівно й те, що комунізм у розумінні Маркса був перспективою високорозвинених індустріальних країн, а не формою організації селян для створення передумов індустріалізації. Однак історія XX в. показала, що і дана мета може бути досягнута за допомогою ідеології, в якій елементи марксизму перемішані з селянської

65

\ 3. В. П. Макаренко утопією і традиціями східного деспотизму. І ця суміш також називається «марксизмом» і функціонує з певною успішністю.

Ідеологічне осліплення деяких європейських інтелектуалів, пов'язане з китайським марксизмом, було вельми високим, хоча не мож ^ т бути поставлено в один ряд зі сталінізмом. Ці кола інтелігенції обурювалися американським мілітаризмом і водночас не знаходили слів для захоплення товариством, в якому загальне військове навчання дітей починається з трирічного віку, а військова служба триває 4-5 років. Держава, в якій існувала найсуворіша дисципліна праці, відсутні трудові отпуски і панували пуританські характери у сфері статевої моралі, виявилося надзвичайно популярним серед хіпі. Незважаючи на абсолютне знищення релігії в Китаї, дана держава користувалося високою репутацією серед частини християнських теологів. Мабуть, пояснюється це тим, що великий вождь вірив у загробне життя. Він кілька разів публічно висловлювався, що незабаром побачить бога і зустрінеться на тому світі з Марксом.

Звичайно, роль КНР в сучасному світі значна, але вона не має ніякого відношення до історії марксизму. Приклад Китаю та Радянського Союзу непогано ілюструє, до якої міри виродження може пащу теорія, якщо вона пов'язується з державною політикою і ідеологією.

Інформація, релевантна " § 6. Вплив на інші країни і ідеал сильної держави "

1. На що звернути ОСОБЛИВА УВАГА
   вплив на політико-правову практику або подальший розвиток політичної та правової думки? Яка оцінка цієї доктрини? Таким чином, при вивченні курсу потрібно вміти відокремити головне від другорядного, звернути увагу на основу політико-правової доктрини, її структуру, зв'язок з конкретною історичною обстановкою, з світоглядом епохи, з інтересами тієї чи іншої соціальної групи, а також на
   
2. 5.4. Сучасна геополітика країн Східної Європи
   інші чинники зумовлюють таки тяжіння більшій частині Східної Європи до Росії, а не до західних країн. На основі цього можна припустити, що Захід навряд чи в історичній перспективі отримає виграш, привертаючи до себе країни даного регіону, приймаючи їх у ЄС, НАТО. Та й культивування у населення урядами країн Східної Європи, особливо Польщі та країн Балтії, ворожості до
   
3. Конституція Японії промульгірован 3 листопада 1946 Вступила в силу 3 травня 1947
   країни, сповнені рішучості не допустити жахів нової війни в результаті дій урядів, проголошуємо, що народ зодягнений суверенною владою, і встановлюємо цю Конституцію. Державна влада грунтується на непохитному довірі народу, її авторитет виходить від народу, її повноваження здійснюються представниками народу, а благами її користується народ. Це-принцип, загальний для
   
4. 3. Ступінь незалежності Центрального банку від держави
   впливу держави на економіку приведуть до того, до чого, здавалося б, ніхто не прагне: до посилення корупції. Адже тільки сильна держава може дозволити своєму апарату посилити вплив на економіку. Слабка держава привнесе в економіку свою слабкість. Щоб бути сильним, російське держава повинна стати правовою. Йому не слід втручатися в ринкові відносини і ту систему
   
5. Іоанн Касіян
   странение педагогічний ідеал, ніяк не пов'язаний з античним спадщиною, а прямо протистоїть йому і базований на християнському ідеалі чернечої аскези. Досвід чернечої педагогіки старців східних єгипетських обителей був узагальнений Іоанном Кассианом (360-436), який зосередив увагу на описі шляху особистого спасіння християнина допомогою самовдосконалення в аскетичному способі
   
6. § 1. Традиції російської державності
   країну від іноземних навал. Державність включає в себе ратну службу державі, готовність захистити її суверенітет. Російському менталітету не властиво протиставлення суспільства державі: общинність і державність згладжували протиріччя, відчуженість між державою і людиною. Громадська думка справедливо вважало держава політичним інститутом, об'єднуючим в єдине
   
7. 69. Поняття держави. Сильне і слабке гос-во. Держава і громадянське суспільство.
   Вплив на створення і функціонування державних органів; - формулює право. Сформувалося 3 підходи до співвідношення ГО і держави: 1) держава і ГО - співпадаючі соціальні системи, 2) держава і ГО - різні соціальні системи, первинним є держава, яка контролює ГО. 3) держава та ГО - різні соціальні системи, держава виконує службову роль по
   
8. Образ ідеального правителя.
   Країни: «... Ідеал государя є наступним: він повинен бути високої роду, з щасливою долею, володіти розумом і позитивними якостями, що звертають увагу на раду старих і досвідчених людей, справедливим, правдивим, що не зраджувати своєму слову, вдячним, щедрим, найвищою мірою енергійним, які не мають звичаю зволікати, паном своїх васалів, з сильною волею, які не мають в
   
9. § 6. Правове виховання і правове навчання
   країн, де рівень правової захищеності особистості, а отже, і рівень правової культури, вище, ніж у Росії. Тим більше важливо навчати цьому майбутніх юристів-професіоналів, щоб основну мету своєї діяльності вони бачили в захисті прав і свобод людини від свавілля суспільства і держави, тобто в захисті слабкого від сильного, що є одним з центральних постулатів загальносвітовий,
   
10. Марксистська теорія
    вплив класів на виникнення держави немає підстав. Але так само немає підстав вважати класи єдиною першопричиною його появи. Як вже було зазначено, держава нерідко зароджувалося і формувалося до виникнення класів, крім того, на процесі держава освіти впливали й інші, більш глибинні і загальні
    
11. 2.Унітарное держава
    странения). - Райони, округи, повіти - двухзвенная система. - Громади, комуни, волості - нижчестоящі. - Міста в окремих країнах також виділяють в особливу адміністративно-територіальну одиницю. Якщо територія держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, то це просте унітарна держава. Але якщо в ньому є автономні утворення - його іменують складним унітарною
    
12. Тема 7.Політіческіе та правові вчення в країнах Європи в другій половині XIX в.
    Інші соціалістичні теорії. Проблеми права і держави у творах Ф. Лассаля і лассальянцев. Ідея загального виборчого права і соціальної держави. Політико-правова теорія анархізму. Обгрунтування програм ліквідації держави в працях П. Прудона і М.А. Бакуніна. Політико-правові ідеї «російського соціалізму» (народництва). А.І. Герцен про державу і право. Розвиток
    
13. В. В. ПУТІН. ПОСЛАННЯ ПРЕЗИДЕНТА РФ Федеральним зборам, 2002
    вплив. І в боротьбі, цій боротьбі, Росії треба бути сильною і конкурентноздатною. Сьогодні країни світу конкурують один з одним за всіма параметрами економіки і політики: за величиною податкового навантаження, за рівнем безпеки країни та її громадян, за гарантіями захисту права власності. Вони змагаються у привабливості ділового клімату, у розвитку економічних свобод, як