Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 3. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1981 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ДРУГА

Так як в одних випадках ми говоримо про [предметі] самому по собі, в інших - про ставлення до іншого, то і місце, з одного боку, [є щось] загальне, в якому знаходяться всі тіла, з іншого - особливе, в якому перший [поміщається дане тіло]. Я кажу, наприклад: ти зараз [у Всесвіті], тому що [знаходиш-35 ся] в повітрі, повітря ж - у Всесвіті; а в повітрі - тому що на землі, і подібним чином на землі, 2ооь бо [знаходишся] в тому самому місці, яке обіймає тільки тебе і нічого більше. Якщо ж місце є перше, що обіймає кожне тіло, воно буде якийсь кордоном, так що може здатися, що місце є вид і форма кожного [тіла] - те, чим визначаються величина і матерія величини, так як це і є 5 межа кожного. З цієї точки зору місце є форма кожного [тіла], а оскільки місце здається протяжністю величини - матерією, бо протяг є інше, ніж величина: воно охоплюється і визначається формою як поверхнею і кордоном. А такі імен-ю але матерія і невизначене; адже якщо від кулі відняти кордон і властивості, нічого не остапется, крім матерії. Тому і Платон говорить в «Тимее», що матерія і простір - одне і те ж, так як одне і те ж воспріемлющее і пространство4. І хоча він по-іншому говорить про воспрпемлющем в так званих 15 «неписаних навчаннях», проте місце і простір він оголосив тотожними. Всі говорять, що місце є щось, а що саме - один Платон спробував визначити. Природно, що при такому погляді видається важким зрозуміти, що таке місце, раз воно є одне з двох: або матерія, або форма, так як і взагалі рас-20 смотрепіе [їх самих] вимагає найбільших зусиль і [тим більше] нелегко усвідомити їх окремо один від одного. Проте неважко бачити, що місце не може бути пі тим ні іншим, так як форма і матерія невіддільні від предмета, а для місця це припустимо. Бо в чому 25 було повітря, в тому знову з'являється, як ми сказали, вода, так як вода і повітря, а рівним чином і інші тіла займають місце один одного; отже, місце не є пі частина, пі стійке властивість окремого [предмета] , а печто від нього віддільного. Мабуть, місце є щось на зразок посудини; адже посудину є [як би] переносиме місце, сам же він не має 30 нічого від [міститься в ньому] предмета. І ось, оскільки [місце] віддільно від предмета, остільки опо пе є форма, оскільки ж обмолоту його, остільки воно відрізняється від матерії. Завжди здається, що існуюче де-небудь і саме по собі є щось і що існує щось інше, поза ним. (Платону ж треба задати питання, якщо дозволено [трохи] відхилитися убік: чому ідеї та числа не перебувають у [ка-З5 кому-небудь] місці, раз місце «Причетність» - все рав-^ по, причетності чи воно «великим »і« малому »або 1 а матерії, як він написав у« Тимее »?) Далі, як могло б [небудь] прагнути до свого місця, якби місце було матерією або формою? Неможливо ж бути місцем тому, чому не властиві ні рух, пі верх або низ; отже, місце треба шукати серед 5 таких [речей].
Якщо ж місце в самому [предметі] (а так і повинно бути, якщо воно форма чи матерія), тоді вийде, що місце [саме поміщається] в місці, так як і форма і невизначене змінюються і рухаються разом з предметом, перебуваючи ие завжди в од-пом і тому ж [місці], а там, де виявляється предмет. Отже, буде існувати місце місця. Далі, ю коли повітря стає водою, місце зникає, так як виникло тіло виявляється пе в тому ж самому місці; що ж це за знищення? Отже, нами викладено, на підставі чого необхідно визнати місце чимось існуючим і звідки виникають труднощі [у питанні] про його сутність. ГЛАВА ТРЕТЯ Після цього необхідно пояснити, в скількох значеннях вживається вираз «одне [знаходиться] в іншому». В одному значенні - як палець в руці і вооб-15 ще частина в цілому; в іншому ж - як ціле в [своїх] частинах, бо не існує цілого крім частин; в іншому значепіі - як людина в живій істоті і взагалі вид в роді ; ще в іншому - як рід у вигляді і взагалі як частина виду у визначеннях виду; потім - як здоров'я в теплому і холодном5 і взагалі як форма в матерії. Далі - як у царя [зосереджені] справи еллінов6 і взагалі як у першому двигуні; далі - як у благо і взагалі в цілі, а це і є «заради чого». Але в самому власному значепіі [одно знаходиться в іншому] - як у посудині і взагалі в [якомусь] місці. Може виникнути таке запитання: возможпо ЧИ 25 для чого-небудь бути в самому собі або це ні для чого пе можливо, по все знаходиться або ніде, або в чому-небудь іншому? Це може відбуватися двояким чином, а саме по відношенню до самого себе чи по відношенню до [чого-небудь] іншому. Коли і той [предмет], в якому знаходиться небудь, і той, який знаходиться, суть частини [одного і того ж] цілого, тоді можна сказати про ціле, що воно в самому собі; адже ціле називається і по [своїм] частинам; наприклад, [про людину говорять, що він] блідий тому, що зо [у рябо] шкіра бліда, або [що він] знає тому, що здатний міркувати. Таким чином, ні амфора не може бути в самій собі, ні вино, а амфора вина може, так як і «що» і «в чому» - і те й інше суть частини одного і того ж. Саме в цьому сенсі допустимо [говорити], що щось знаходиться в самому собі, а в первинному сенсі неприпустимо, як, наприклад, Блед-2мь ність в тілі, адже в тілі [знаходиться] шкіра, а знання в душі; по цих частинах і йдеться [про що-небудь], що [воно] в людині. Амфора ж і вино, взяті окремо, не частини [цілого], а тільки [коли вони] разом. Тому, коли є частини, щось буде знаходитися в самому собі, наприклад блідість в людині, тому що вона в тілі, в тілі ж тому, що в шкірі, а в ній вже безвідносно до іншого.
І вони обидва - шкіра і блідість - різні за виглядом, і кожна з них має особливу природу і силу. І при послідовному розгляді окремих випадків ми не виявимо нічого, [що знаходилося б] в самому собі згідно з яким із [указанпих] ю розрізнень, та й за визначенням ясно, що це неможливо. Адже тоді кожна частина повинна бути і тим і іншим, наприклад амфора - і посудиною і вином, а вино - вином і амфорою, якщо можливо чогось бути в самому собі. Так що якщо вони навіть цілком знаходитимуться один в одному, все-таки амфора сприйме вино не оскільки вона сама вино, а оскільки вона is амфора, а вино буде знаходитися в амфорі пе оскільки воно саме амфора, а оскільки воно вино. Отже, що буття обох різному - це ясно, бо визначення того, в чому знаходиться [щось], і того, що знаходиться [в чому-небудь], різні. Але і по збігу це неможливо: адже тоді дві речі будуть одночасно [на-20 ходиться] в одному і тому ж: у-іервих, амфора буде в собі, якщо те, що за природою служить вмістилищем, може перебувати в самому собі, а крім того, і вміщуючи-емое [також знаходилося б у амфорі], наприклад якщо вино - то вино. Отже, ясно, що неможливо чого-небудь в первинному сенсі бути в самому собі. А апорію Зенона - якщо місце є щось, то воно повинно в чомусь знаходитися - дозволити неважко: ніщо ж не перешкоджає, щоб первинне місце було В іншому, - КОНЄЧПО, не як 2Г> в місці, а так, як здоров'я [полягає ] в теплому, будучи стійким властивістю, а тепле - в тілі, як [минуще] стан. Таким чином немає необхідності йти до нескінченності. Очевидно в усякому разі, що якщо посудина не буде нічим з міститься в ньому (так як первинні «що» і «в чому»-різні речі), то місце не буде ні матерією, ні формою, а чимось особливим, бо матерія і зо форма належать тому предмету, який [в цьому місці] знаходиться. Отже, ось які труднощі.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ГЛАВА ДРУГА "
  1. Глава перша
    и Див 128 Ь 22 - 23. - 431. 654 Глава друга * Див 129 Ь5
  2. Глава друга
    Глава
  3. Глава тридцятих * В
    «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
  4. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
    Глава 1: 1.1 - 1В, 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
  5. Книга друга Глава перша 1 За винятком Camestres, Вагос, Disamis і Bocardo. -
    204. Глава друга 1 В 57 а 40 - b 17. 205. 2 Ця літера «А» та ж, що «А» в 53 b 12-14, але не в 53 b 21-22. -205. Глава п'ята 1 В 57 b 32-35. - 217. 2 В 58 а 38 - b 2. - 218. »Див 58 а 26-32. - 218. 1 Л саме посилку «якщо Б не властиво пі одному А, то А не властиво ні одпому Б». СР 59 а 12-13. - 219. 2 В 58 а 38 - Ь 2. - 219. Глава восьма 1 ср «Про тлумачення»,
  6. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  7. Глава перша
    1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
  8. ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
    ГЛАВА 5. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА. ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО
  9. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  10. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  11. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
  12. Глава перша
    1 Символічно: якщо АГР (х), то ехр (х). СР 119 а 34 і 120 а 15. - 373. 2 Символічно: якщо | - Ах - | Р (х), то Н-і АГР (х). Ср, 119 а 36 і 120 а 8. - 373. 3 «Звернення» тут вживається в сенсі перетворення висловлювань виду «А притаманне Б» в висловлювання виду «Б є (взагалі) А». Однак якщо А притаманне Б лише в деякому відношенні, то помилково, що Б є взагалі А. СР прим. 4 до
© 2014-2020  ibib.ltd.ua