Головна |
Наступна » | ||
ВСТУП |
||
У пропонованому увазі студентів, аспірантів і викладачів навчальному посібнику з загальній педагогіці зроблена спроба нового підходу до структури та змісту курсу на базі сучасних досягнень педагогічної і психологічної наук. В основу структури його змісту покладено концепцію всебічного розвитку цілісної особистості школяра у цілісному навчально-виховному процесі. В якості основної форми цілісності навчально-виховного процесу розглядається дитячий виховний колектив. У його рамках реалізується весь зміст виховання і навчання. Відповідно до концепції структура курсу загальної педагогіки вибудовується в наступній логіці. Розділ I - методології і теоретичних проблем педагогіки - присвячується аналізу суспільних явищ виховання, навчання, педагогічної діяльності; цілей виховання, предмету і законам педагогіки як науки; взаємозв'язку педагогіки і психології; характеристиці вікового розвитку дітей; обгрунтуванню єдності виховання, навчання і життя, цілісності виховання особистості дитини. Цей аналіз найважливіших об'єктивних суспільних процесів, що є предметом педагогіки як науки, дозволяє зробити висновок про цілісний характер формування особистості в процесі її взаємодії в системі об'єктивних суспільних відносин. Розділ II включає в себе теоретичне обгрунтування, змістовну характеристику і проблеми організації навчально-виховного 'процесу. Поряд з сутністю педагогічного процесу в ньому розглядаються сутність та шляхи створення дитячого виховного колективу як основної форми цілісності навчально-виховного процесу, функції організаторів дитячого виховного колективу, методи організації та майстерності педагогічної взаємодії з дітьми, впливу на них. Далі логіка розвитку курсу виявляється в тому, що в рамках загальної мо-'діли цілісного педагогічного процесу розглядаються зміст виховання, його функціональні процеси, а також процеси навчання, що утворюють у результаті взаємодії педагогічну цілісність. Це дозволяє в розділі III курсу виділити дві частини, єдині по своїй педагогічній суті, але специфічні за змістом, формами і методами. Одна з них присвячена загальним проблемам теорії, змісту і загальною методикою виховання, інша - методиці навчання. У частині 1 розділу III дається змістовний аналіз основних функціональних виховних процесів, встановлюються зв'язки їх взаємодії в цілісному навчально-виховному процесі, розкриваються проблеми формування у школярів наукового світогляду, духовно-ціннісного, економічного, екологічного виховання, трудового та фізичного розвитку, становлення естетичної, правової, моральної культури. Змістом частини 2 розділу III. є теорія навчання (дидактика). У ньому розкриваються тенденції розвитку сучасного загальної середньої об-пазованія, сутність навчання, принципи відбору змісту середньої освіти, система форм навчання, різноманіття методів навчання і залучення дітей у пізнавальну діяльність, а також виховні можливості навчання. Логічним завершенням цього структурної побудови курсу є четвертий розділ, який знайомить з проблемами реального втілення ідей цілісності виховання в системі народної освіти, в сучасних принципах організації та управління шкільною справою. У рамках.общей концепції всебічного розвитку цілісної особистості в цілісному навчально-виховному процесі, покладеної в основу структури всього курсу, обгрунтовується ряд залежних від неї, що поглиблюють її конкретних концепцій, що пояснюють теоретичні та практичні підходи до найбільш важливим внутрішнім проблемам теорії виховання і навчання. Ці приватні концепції не завжди загальновідомі і тим більше загальновизнані, але для даного курсу лекцій вони є невід'ємною органічною складовою, тими опорними змістовними ідеями, науково-теоретичними узагальненнями, які скріплюють внутрішню логіку викладу педагогічної науки. Назвемо деякі з них: Концепція суб'єкт-об'єктні та об'єкт-суб'єктності педагогічних відносин, що пояснює сутність і взаімоактівний, взаімовоспітивающій характер взаємодій між педагогами і дітьми. Концепція єдності виховання і навчання за провідної ролі виховання та їх визначального значення по відношенню до розвитку дитини. Концепція цілісного самодіяльного формування дитячої особистості в системі педагогічно організованої діяльності, відносин і спілкування. Концепція виховного колективу як суб'єкта, об'єкта і основної форми цілісності навчально-виховного процесу. Концепція єдиної багатоступінчастої системи методів організації та самоорганізації дітьми навчально-виховного процесу, взаємодії і впливу в ньому. Концепція єдності принципів виховання і навчання як цілісного педагогічного процесу. Концепція стабільно-динамічного та диференційованого підходу до обгрунтування і формування навчального плану школи як основи базового, стартового освіти в системі безперервної освіти. Концепція класно-кабінетної, урочно-поліморфної (різноманіття форм навчання за провідної ролі уроку) системи навчання. У даному посібнику, відповідно до його новим концептуальним побудовою, прийнятий певний понятійно-термінологічний апарат, що відповідає вимогам концепції, але не завжди і не в усьому збігається з загальноприйнятим апаратом діючих підручників і посібників з педагогіки. Виділимо основні педагогічні категорії, ключові терміни, складові понятійний апарат курсу: - виховання як суспільне явище; - виховання як педагогічна діяльність дорослих (педагогічна діяльність), педагогічні механізми виховання - діяльність, відносини, спілкування; - педагогічна діяльність як суспільне явище; - навчання, освіта, самовиховання, самоосвіта , перевиховання; - безперервна освіта; - закони виховання; - ієрархія законів педагогічної науки; - цілісний педагогічний процес; - комплексний підхід до виховання; - протиріччя виховання і навчання; - конкретно- історичний характер педагогічної діяльності; - класове і загальнолюдське виховання; - педагогічна наука, методи наукового педагогічного пізнання; - педагогічна практика , методи узагальнення та поширення передового і новаторського досвіду; - мета виховання; - цілепокладання в педагогічному процесі; - принципи наукової організації виховання і навчання; - всебічний і гармонійний розвиток особистості; - дитина як суб'єкт і об'єкт виховання; - самодіяльність дітей ; - особистість, індивідуальність; - сутнісні сили індивіда; - педагогічна діагностика; - вікові та індивідуальні особливості дітей; - розумове виховання і розвиток, знання, вміння, навички; - формування світогляду; - політехнічна освіта; - трудове виховання і навчання; - професійне навчання і профорієнтація; - моральне виховання і розвиток; - фізичне виховання і розвиток; - естетичне виховання і розвиток; - поєднання навчання і виховання з продуктивною працею; ' - правове виховання; - економічне виховання; - антигромадську розвиток особистості; - антиалкогольне , антинікотинове, антітоксікоманное і антінар-Коман виховання; - розвиток, середа, спадковість; - педагогічне спілкування; - індивідуальний підхід; - виховний колектив як суб'єкт, об'єкт і форма цілісності педагогічного процесу; - авторитет вихователя; - виховні функції педагога ; - педагогічне мислення; - педагогічне мистецтво і майстерність; - зміст освіти, навчання, виховання; - загальну середню - базова освіта; - форми виховання і навчання; - методи навчання і виховання; - педагогічна технологія; - класно-кабінетна, урочно-поліморфна система навчання; - диференційоване навчання; - педагогічна етика ; - принципи системи народної освіти. Загальна і приватна концепції, закладені в навчальний посібник, а також понятійно-термінологічний апарат мають своїм призначенням бути своєрідними опорними сигналами в засвоєнні педагогічної науки, викладеної в логіці концепції всебічного формування цілісної особистості в цілісному навчально-виховному процесі. Автор висловлює глибоку і щиру подяку всім особам, які прийняли зацікавлена участь у підготовці до видання даного посібника, в першу чергу рецензентам А.С. Белкину, В.І. Журавльову, В.А. Сластенина, Г.Н. Філонову, а також і тим, хто брав участь у конкурсному рецензуванні рукопису, чиї прізвища були позначені на відгуках.
|
||
Наступна » | ||
|
||
Інформація, релевантна" ВСТУП " |
||
|