Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Невідомий. Господарське право України. 2006, 2006 - перейти до змісту підручника

§ 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство


Для судового розгляду справи про банкрутство закон передбачає проведення трьох основних засідань: підготовчого засідання, попереднього засідання та засідання, якому закон хоч і не дав певної назви, але воно за своєю природою є визначальним для долі боржника.
В підготовчому засіданні суду, за результатами якого виноситься відповідна ухвала, остаточно визначається розмір вимог кредитора - ініціатора процедури банкрутства, призначається арбітражний керуючий підприємства-боржника, встановлюється дата складення арбітражним керуючим (на цій стадії провадження він називається розпорядником майна боржника) реєстру вимог всіх інших кредиторів боржника, для виявлення яких кредитор-ініціатор зобов'язується подати оголошення про порушення справи до офіційних друкованих органів, призначається дата скликання перших загальних зборів кредиторів та дата засідання господарського суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи про визнання його банкрутом, а також вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів та за потреби вживаються заходи по забезпеченню грошових вимог кредиторів.
У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів та заперечення щодо них боржника і остаточно визначає розмір вимог до боржника кожного із виявлених кредиторів. Після проведення попереднього засідання розпорядник майна боржника скликає загальні збори кредиторів, на якому кредитори визначаються з подальшою долею боржника (основне питання, яке при цьому вирішується, - чи доцільно проводити процедуру санації боржника, а чи потрібно одразу перейти до ліквідаційної процедури) і обирають зі свого складу комітет кредиторів, який представляє у процедурі банкрутства їх інтереси.
У наступному засіданні суд розглядає клопотання комітету кредиторів про відкриття процедури санації боржника, якщо таке рішення було прийнято на зборах кредиторів, і відкриває цю процедуру, призначаючи для безпосереднього здійснення арбітражного керуючого, який у цій стадії провадження називається керуючим санацією. Після завершення процедури санації боржника керуючий санацією подає до господарського суду звіт та протокол зборів кредиторів, на якому він був розглянутий. У разі затвердження цього звіту суд припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.
Якщо ж кредитори боржника на зборах вирішили наполягати на визнанні боржника банкрутом або процедура санації не привела до бажаного результату, або у встановлений судом в підготовчому засіданні термін кредитори не дійшли згоди про подальшу долю підприємства-боржника (а також в інших, передбачених законом випадках) суд виносить постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, доручаючи безпосереднє її виконання арбітражному керуючому, який на цій стадії провадження називається ліквідатором.
Після завершення ліквідаційної процедури ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс. У разі затвердження ліквідаційного балансу суд припиняє провадження у справі про банкрутство.
Слід зауважити, що на будь-якій стадії процедури банкрутства сторони можуть укласти мирову угоду, в разі затвердження якої суд припиняє провадження у справі про банкрутство. Більш детально механізм кожної із окреслених судових процедур, що можуть бути застосовані до боржника, буде розглянуто в наступних параграфах.
Основні строки процедури обчислюються від трьох відправних подій: дати надходження до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, дати проведення підготовчого засідання та дати проведення судового засідання, на якому виноситься ухвала про санацію боржника або про визнання його банкрутом. Крім цього, закон встановлює ряд строків, які відраховуються від інших подій.
За ознакою події, від якої обраховуються процесуальні строки у справах про банкрутство, можна умовно поділити на чотири групи.
Від першої із зазначених подій (дати надходження заяви до суду) обчислюються строки першої групи: на винесення ухвали про порушення провадження у справі або ухвали про повернення заяви чи ухвали про відмову у прийнятті заяви (5 днів), надання боржником відзиву на цю заяву (до 30 днів) та проведення підготовчого засідання (30 днів).
Друга група строків обчислюється з дати проведення підготовчого засідання суду. До неї входять: строк, який відводиться на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство боржника (10 днів), складення реєстру кредиторів (2 місяці та 10 днів), проведення попереднього засідання суду (3 місяці), скликання перших загальних зборів кредиторів (3 місяці та 10 днів), проведення засідання, на якому виноситься ухвала про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом (6 місяців).
Третя група строків обчислюється з дати проведення засідання, на якому виноситься ухвала про санацію боржника або про визнання його банкрутом. Вона найбільш значна за обсягом і включає: строки на складення плану санації (до 3 місяців), на оцінку плану санації комітетом кредиторів (4 місяці) та представлення схваленого ними плану санації на затвердження господарського суду (4 місяці та 5 днів); строк, по закінченню якого господарський суд, не одержавши на затвердження плану санації, може відкрити ліквідаційне провадження (6 місяців); звичайні та подовжені строки проведення процедури санації (відповідно 12 або 18 місяців); санації містоутворюючих та особливо небезпечних підприємств (відповідно 12 місяців, або від 2 до 10 років); санації окремих суб'єктів підприємницької діяльності; ліквідаційної процедури (відповідно 12 або 18 місяців) та деякі інші.
До четвертої групи строків можна віднести, зокрема, строк, протягом якого контрагенти за угодами, від виконання яких відмовився арбітражний керуючий, можуть заявити свої вимоги (30 днів) та інші.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство"
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    загального правового статусу, що відзначається Конституцією України, міжнародними договорами, а також іншими актами законодавства України. Права і обов'язки громадян, що закріплюються адміністративним правом України, в основному похідні від конституційних. Вони конкретизуються у законах та підзаконних актах. Оновлення змісту адміністративно-правового статусу громадян має відбутися шляхом
  2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    загального обсягу. Ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певного товару (товарів) та/або з певною країною (групою країн) упродовж періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів). Ліцензія експортна (імпортна) - належним чином оформлене право на експорт (імпорт) упродовж установленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та
  3. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    загальна характеристика. 19. Адміністративно-правовий статус громадян України. 20. Адміністративно-правовий статус іноземців, осіб без громадян ства і біженців. 21. Центральні органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміністративного права. 22. Місцеві органи державної виконавчої влади як суб'єкти адміні стративного права. 23. Адміністративно-правовий статус органів місцевого самовряду
  4. 64. Загальний характер безпеки
    загальний характер. Пояснюється це поруч факторів: 1) мир став дійсно взаємозалежним; 2) все більше число проблем придбало глобальний характер; 3) якісні характеристики сучасних озброєнь вимагають загальних зусиль членів міжнародного співтовариства в справі підтримки миру. Виходячи з розуміння загального характеру безпеки, міри, спрямовані на забезпечення стабільного й ненасильницького миру,
  5. 91. Міжнародне право в період збройних конфліктів - галузь міжнародного права
    загальне правило, якого повинні дотримуватися в подібних ситуаціях. Що ж стосується особливої юридичної чинності, котрою дійсно володіють закони, то цілком логічно, що дана сфера має особливу потребу в тому, щоб діючі в ній настанови відрізнялися категоричністю і непорушністю. Найбільш уживаним останнім часом став термін «міжнародне гуманітарне право». У той же час існує ряд учених, які
  6. 78. Окреме провадження: загальна характеристика.
    розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих нелшішових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження, що становлять цивільну юрисдикцію суду, слід поділити на три групи. По-перше, це справи,
  7. 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
    загальний характер, не розкриває мети і завдання участі окремих суб'єктів у процесі та не враховує нормативного виділення групи осіб, котрі беруть участь у справі (гл. 2 ЦПК). З врахуванням існуючих систем класифікації суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, виконуваних ними процесуальних функцій та нормативного їх виділення і визначення вони можуть бути класифіковані на три групи: 1)
  8. 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
    загальний характер, не розкриває мети і завдання участі окремих суб'єктів у процесі та не враховує нормативного виділення групи осіб, котрі беруть участь у справі (гл. 2 ЦПК). З врахуванням існуючих систем класифікації суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин, виконуваних ними процесуальних функцій та нормативного їх виділення і визначення вони можуть бути класифіковані на три групи: 1)
  9. § 3. Зв'язок криміналістики із суміжними галузями знань
    загальним об'єктом дослідження є система, що складається з двох частин, або підсистем: 1) злочинність як сукупність злочинів різного виду, злочинна діяльність; 2) сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність по виявленню, розкриттю, розслідуванню, судовому розгляду і попередженню злочинів. Дослідження такого об'єкта криміналістики, як злочинність вимагає розробки
© 2014-2022  ibib.ltd.ua