ВИСНОВОК

Відповідно з цим зрушення в соціальній структурі політичної влади в Ірані відбувалися шляхом повільних, поступових змін. В результаті незавершеної революції 1905-1911 рр.. необмежене панування реакційної феодальної верхівки було замінено владою феодально-поміщицького табору з примикають до нього колами великого купецького капіталу, а до кінця 1925 р. до влади прийшов поміщицьке-буржуазний блок. Династичний переворот 1925 р., що закріпив

панування нового блоку, з'явився своєрідною формою вирішення існувало в рамках пануючої в країні суспільно-економічної формації протиріччя між зміненим базисом і деякими елементами надбудови.

195

13 *

У подальшому нова надбудова стала надавати активний вплив на економічний розвиток, в результаті якого в країні почала формуватися прошарок промислової буржуазії, не пов'язаної з землеволодінням, і виникли передумови для перетворення по-мещічье-буржуазного Ірану в капіталістична держава. Економічні та політичні перетворення Реза-шаха в цьому напрямку, по суті, були запізнілим втіленням в життя проголошених в роки революції 1905-1911 рр.. реформ. Таким чином, за своєю соціальною сутністю політичні події 1920-1925 рр.., Що відкрили перспективу оформлення зачатків нових виробничих відносин в капитали стіческій уклад, по суті, зіграли для Ірану роль верхівкової буржуазної революції.

Що Відбулися 1920-1925 рр.. в іранському суспільстві зрушення були підготовлені всім ходом попереднього суспільно-економічного розвитку країни, але здійснення їх виявилося можливим лише в умовах нової міжнародної обстановки, що виникла в результаті перемоги Жовтневої революції, в епоху загальної кризи капіталізму л колоніальної системи, а також в умовах нової внутрішньополітичної ситуації , що склалася в Ірані в результаті розгорнувся під впливом революційних подій у Росії антиімперіалістичного національно-визвольного руху.

Втілення цієї можливості в дійсність могло бути досягнуто на базі відповідної національним інтересам країни зовнішньополітичної платформи. Не випадково спроби Восуга од-Доул знайти вихід з охопила країну економічної і політичної кризи на шляхах антинаціональної, про-англійської зовнішньополітичної орієнтації зазнали провал.

Отримав доступ до державної влади в результаті «перевороту 3 Хута» буржуазно-поміщицькі сили Ірану на чолі з Реза-ханом, навпаки, домагалися здійснення тих же цілей шляхом ліквідації наслідків проведення в життя кабального англо-іранського угоди 1919 р., шляхом ослаблення політичного впливу Великобританії, її втручання у внутрішні справи країни. З метою послаблення залежності Ірану від англійського імперіалізму і подолання економічної депресії буржуазно-поміщицькі кола виявили цілком певну тенденцію до опори на політичну та економічну підтримку Радянської держави, а також фінансово-технічну допомогу США.

Посилення антиімперіалістичного національно-визвольного руху іранського народу мало значний вплив і на зовнішньополітичну орієнтацію феодально-поміщицьких кіл. Будучи змушені відмовитися від відкритого. Прояви проанглийской орієнтації, ці кола домагалися повернення до традиційної політики «рівноваги» і лавірування між

Англією і Росією.

На хід боротьби двох угруповань імущих класів за основними зовнішньополітичних питань великий вплив чинив англійський імперіалізм. Британська дипломатія, вимушена до кінця 1921 примиритися з втратою завойованих в роки війни і перші повоєнні роки позицій в Ірані, в наступний період основним своїм завданням вважала збереження завойованих до війни позицій в країні (нафтова концесія, Шахіншахскій банк, капітуляційними режим і т. д.). Спричинений нею на Іран тиск в більшості випадків мало на меті не допустити поглиблення антиімперіалістичних тенденцій іранських кабінетів (Мостоуфі оль-Мамалека, Реза-хана). У своїх інтересах Англія прагнула використати і Сполучені Штати.

Боротьба між двома угрупованнями імущих класів, з самого початку мала угодовський характер і закінчилася компромісом у сфері внутрішньої політики, мала результатом відомий синтез і їх зовнішньополітичних платформ.

Наріжним каменем зовнішньополітичної концепції Ірану стала політика балансування між ^ СРСР і Великобританією. Страх перед зростанням впливу Радянського держави серед широких народних мас Ірану, в якому імущі класи бачили основну загрозу своєму пануванню в країні, в умовах розпочатої «зміни віх» британської дипломатії сприяв їхньому зближенню з правлячими колами Великобританії. Великі поміщики, укрепившие свої економічні позиції при новому режимі, і пов'язана з поміщицьким землеволодінням торгова буржуазія Ірану, зацікавлені в тісних зв'язках з капіталістичною економікою Заходу бачили в англійському імперіалізмі головного союзника в боротьбі з демократичним рухом. «Буржуазія пригноблених націй, - писав В. І. Ленін, - хоча вона і підтримує національні рухи, в той же час у згоді з імперіалістичною буржуазією, тобто разом з нею, бореться проти всіх революційних рухів і революційних класів» [3 , стор 243]. Зайняте головним чином протидією тиску англійського імперіалізму, іранський уряд зберегло в недоторканності основні позиції Великобританії в країні.

Економічні та політичні корені збереження британського впливу полягали в наявності в руках Англії найважливіших економічних важелів в Ірані і сильних військово-стратегічних позицій на іранських кордонах. Г. Ленчовська пише: «Відносини Ірану з Англією протягом цього часу пройшли через різні фази, від зовнішньої коректності до відкритої ворожнечі. Але навіть тоді, коли їхні стосунки не були надто дружніми, Іран був ближче до Англії, ніж до будь-якої іншій державі. Це було обумовлено до деякої міри британським присутністю в Індії та Іраку і її перевагою в Перській затоці »[125, стр. 165-166]. Однак повного зближення правлячих кіл Ірану з Англією не сталося: ще протягом тривалого періоду поміщицьке-буржуазний блок спирався на підтримку СРСР у справі зміцнення незалежності країни.

Велике місце в зовнішньополітичній концепції Ірану зайняла доктрина «третьої сили», що відповідала тій історично склалася лінії зовнішньополітичної орієнтації буржуазно-націоналістичних кіл, яка в умовах безроздільного панування Англії та царської Росії в Ірані штовхала їх на зближення з так званим нейтральним капіталом. Соціальні коріння виникнення цієї доктрини полягали в слабкості національних сил Ірану, їх боязні спертися на широку народну підтримку. Після Жовтневої революції і виникнення на місці царської Росії першої в світі соціалістичної держави в характері й соціальному змісті політики «третьої сили» відбулися деякі зміни. В опорі на «нейтральний» капітал правлячі кола Ірану тепер бачили засіб не допустити не тільки подальше розширення позицій Англії в країні, але і занадто тісне зближення з Радянським державою.

Хоча спроби залучити американський капітал виявилися в цілому безуспішними, діяльність іранських кабінетів у цьому напрямку, особливо після приходу до влади уряду Реза-хана, сприяла ослабленню політичного впливу Великобританії та її втручання у внутрішні справи країни, відновленню суверенітету іранського уряду в його зовнішньополітичних відносинах. В останньому випадку важливу роль зіграла і що відкрилася в результаті Жовтневої революції можливість створення нового типу міждержавних відносин на Близькому і Середньому Сході. _

Сутність нової зовнішньополітичної концепції Ірану прогресивний англійський публіцист М. Брукс висловив таким чином: «Реза-хан виразно взяв курс на досягнення більшої політичної самостійності Ірану шляхом внутрішнього накопичення сил і використання розбіжностей між Великобританією і СРСР, з урахуванням позиції Сполучених Штатів - потенційного партнера, який тримався в тіні »[22, стор 71]. и Слід, однак, відзначити, що «партнерство» CIHAJ проявлялося лише в питаннях отримання американськими компаніями нафтових концесій. У цілому ж держдепартамент, прикриваючись ізоляціоністськими фразами про «невтручання», не бажав грати призначену йому іранським урядом роль противаги Англії, вважаючи її вплив фактором стабільності в цьому районі і протиотрутою проти «більшовицької пропаганди». У силу цього іранський уряд вже в ці роки починає проявляти тенденцію до переорієнтації з США на Німеччину як «третьої сили». Єдиним об'єктивно позитивним результатом американської політики «невтручання» стало те, що правлячі кола Ірану після низки невдалих спроб отримати в США позики стали вишукувати внутрішні джерела фінансування господарського будівництва.

Готовлена грунт для ліквідації в майбутньому принизливе-ної ~ ~ сйстеми капітуляііонного режиму. КГ ~ кінця розглянутого періоду правлячі кола Ірану приступили до створення на противагу захопленим Англією командним господарським висот національних командних висот. Колишній англійська посланник в Іра-

бслаОлено політичне в,

Незважаючи на відому подвійність політики правлячих кіл Ірану, зовнішньополітичні досяг-ня країни в першій половині 20-х років були сушєст-в е ні ьь_Бил_во сст а н овлення _Х9 суд а вної й_су ве р ен Ітет Ірану, ліквідовані завоювання Англією в'годьГвоі-"ни і перші после'военние роки позиції, значно не Р . Буллард пише: «Стало звичайним звинувачувати Англію за його (Реза-хана. - С. А.) вступ на престол. Для цього немає ніяких підстав. Фактично переворот (1921 р. - С. А.) застав зненацька і Уряд Його Величності , і британську місію в Тегерані ... Англійці, подібно до всіх інших, скористалися відновленням порядку, але вони постраждали більше, ніж які-або інші іноземці, від політичних та економічних змін, скоєних Реза-шахом »[103, стр. 124].

Сформовані в розглянутий період зовнішньополітичні принципи лягли в основу зовнішньої політики монархії Реза-шаха. Однак hor ^ пнріпнр.пп.шдзц * лге.цад концепція була порочна r propm ofpoRf ^ і це не м о г л о. йе ~ позначитися в наступні роки. Досягнута країною "незїві симость" а & азалж: ~ ь неповної, а місце старого їм-

'періалістіческохо хнщіяш ^ Англії,-став поступово

~ ~ ^ аніМЕТь здавався «нейтральним», але на ділі ще П5олее небезпечний хижак - фашістскаяТерманія-

« Попередня

5.1. Поняття про недедуктивних (імовірнісних) умовиводах

1. висновок, в якому висновок не слід строго логічно з посилок, а лише в деякій мірі підтверджується посилками, називається недедуктивних, імовірнісним, або правдоподібним. У недедуктивних умовиводах - на відміну від дедуктивних, в яких істинність посилок гарантує істинність висновку - істинні посилки забезпечують лише велику ступінь правдоподібності укладення порівняно
   2. Порядок і стадії укладання договору
   
2. укладення договору полягає в тому, що одна зі сторін направляє іншій свою пропозицію про укладення договору (оферту), а інша сторона, отримавши оферту, приймає пропозицію укласти договір (п. 2 ст. 432 ЦК). Відповідно можна виділити наступні стадії укладання договору: 1) переддоговірні контакти сторін (переговори), 2) оферта; 3) розгляд оферти; 4) акцепт оферти. При цьому дві
   ГЛАВА ТРЕТЯ [Справжні укладення з помилкових або змішаних посилок по другій фігурі]
   
3. укладення у всіх випадках - і коли обидві посилки взяті цілком
   § 2. Методи і структура судово-психологічної експертизи
   
4. висновки, відомості про експерта, правова підстава проведення експертизи, назва вихідного процесуального документа. Тут же вказуються питання, поставлені перед експертизою (без зміни можливих неточностей і термінологічних помилок). У дослідницькій частині описуються всі використані діагностичні методи, методики і процедури, додаються протоколи їх проведення.
   3.1. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів
   
5. висновок - це форма мислення, за допомогою якої виводиться нове судження на підставі одного або більше відомих суджень. Інакше кажучи, умовивід - це форма думки і спосіб отримання вивідного знання на основі вже наявного. Умовивід являє собою перехід від деяких висловлювань Аі, ..., Ап (п> 1), що фіксують наявність деяких ситуацій у дійсності, до нового
    1. Укладення договору будівельного підряду
   
6.  укладення договору будівельного підряду (так званих планових передумов або підстав укладення договору), чинним законодавством не передбачаються. Як зазначалося вище, укладення договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (що не суперечать законодавству) законом віднесені до компетенції сторін договору. Однак, щоб укладений договір був дійсний,
    Види умовиводів
   
7.  укладення як логічної операції тісно пов'язане з поняттям логічного слідування. Враховуючи цей зв'язок, прийнято розрізняти правильні і неправильні умовиводи. Умовивід, що представляє перехід від посилок АЬ ..., АП (п> 1) до укладення В, є правильним, якщо між посилками і укладанням є ставлення логічного прямування, тобто У є логічним наслідком Аі, ..., Ап (п> 1). У
    Оцінка експертного висновку.
   
8.  укладення, повнота і переконливість висновків, в тому числі, чи випливають вони логічно з матеріалів справи та результатів психологічного дослідження. Можливість об'єктивної оцінки висновку експертизи багато в чому залежить від його повноти, відповідності вимогам, що пред'являються до цих документів. Тому перше, на що має бути звернена увага представників правоохоронних органів при
    Правила посилок
   
9.  висновок не слід з необхідністю. Отже, одна з посилок повинна бути ствердною. Порушення цього правила можна продемонструвати на прикладі: Дельфіни - НЕ риби Щуки - НЕ дельфіни Щуки - НЕ риби З двох приватних посилок висновок не слід з необхідністю. Наприклад: Деякі тварини - плазуни Деякі живі організми - тварини Деякі живі організми -
    Глава VII ПРАВИЛА, модус І ЗАСНУВАННЯ ТРЕТЬОЇ ФІГУРИ
   
10.  укладення служить атрибутом також і більшою посилці. Правило друге По третій фігурі можна зробити тільки приватне висновок. Дійсно, оскільки мепипая посилка завжди стверджувальна, менший термін, який слуяшт в ній атрибутом, є приватним. Отже, оп не може бути загальним у висновку, де він служить суб'єктом, так як це означало б укладати загальне пз
     ЗАМІСТЬ укладення
    
11.   укладення
     § 4. Укладення договору
    
12.   § 4. Висновок
    § 4. Заключение