|
Із законністю тісно пов'язана інша правове явище - правопорядок (правовий порядок). Практично правопорядок - це реалізована законність, стан впорядкованих на основі норм права суспільних відносин. Він являє собою мету правового регулювання, для якого приймаються закони та інші нормативні правові акти, здійснюється вдосконалення законодавства. Правопорядок завжди вторинний стосовно законності. Тому зміцнення законності, реалізація її принципів у повному обсязі неминуче зміцнює і правопорядок. У свою чергу, чим слабкіше реалізуються принципи законності, тим слабкіше правопорядок і сильніше свавілля, тим нижче захищеність прав і свобод громадян, рівень їх особистої безпеки. Правопорядок не можна розуміти у відриві від об'єктивних умов існування держави та суспільної практики. Його соціально-правова цінність визначається впливом на становище переважної більшості населення. Конкретне ж зміст правопорядку залежить від багатьох факторів: історичних умов, економічної ситуації в країні, правової культури населення, політичного режиму та ін Однак на існуючі в суспільстві відносини впливають не тільки правові, а й інші соціальні норми.
Крім того, не всі прийняті норми права відразу починають реалізовувати-тися в конкретних правовідносинах. Деякі з них діють, але не тому, що їх відмовляються виконувати, а тому, що їх неможливо виконати через відсутність суспільних відносин, які вони повинні регулювати, або через надмірно складних умов їх реалізації. Наприклад, ст. 93 Конституції спрямована на регулювання відносин, що виникають при відмову від посади Президента. Але порядок цього відмови практично не реалізовується, так як в ньому бере участь чотири органи державної влади, що перебувають у тому числі з посадових осіб, які призначені або запропоновані на посаду самим Президентом, а на всю процедуру відмови відведено всього три місяці. Подібні норми хоча нічого і не регулюють, проте роблять помітний вплив на суспільні відносини в ході функціонування системи державної влади.Отже, в суспільстві є відносини, що піддаються регулюванню іншими, крім правових, соціальними нормами, а також норми права, не регулюють суспільні відносини. Вони виходять за рамки правопорядку, що розуміється як система відносин, заснованих на реалізації принципів законності.
Відносна самостійність даних відносин і норм об'єктивна, проте вони не можуть противопостав112 8
ляться один одному. І ті й інші існують в одному і тому ж суспільстві, неминуче перетинаються і не є статичними. З плином часу змінюються норми права, відповідно до них змінюється і правопорядок. Не залишаються незмінними і деякі соціальні норми. Окремі суспільні відносини перестають регулюватися нормами права, інші, навпаки, включаються в предмет правового регулювання. Таким чином, в суспільстві завжди є норми і відносини, що не становлять правопорядок. Вони в поєднанні з правопорядком утворюють і формують таке соціальне явище, як громадський порядок, тобто всю систему існуючих у суспільстві соціальних норм і відносин між самими різними суб'єктами, засновану на узгодженні їхніх інтересів і обусловливающую прогресивний розвиток особистості і суспільства. Громадський порядок і правопорядок співвідносяться один з одним як ціле з частиною.
|
- 3.3. ОХОРОНА ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ МАСОВИХ ЗАХОДІВ І НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
закону від 21 грудня 1994 р. № 68-ФЗ "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру" визначена правова основа участі громадських об'єднань у ліквідації наслідків НС. Встановлено, що вони можуть брати участь у заходах у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій відповідно до своїх статутів і під керівництвом
- § 1. Поняття злочину
законі поняття злочину. Не виняток і новий КК РФ, де в ст. 14 встановлено: "Злочином визнається винне досконале суспільно небезпечне діяння, заборонене цим Кодексом під загрозою застосування покарання". Вважаючи, що дане визначення містить чотири найбільш актуальних типу взаємозв'язку (родовий і видовий, зовнішній і внутрішній, об'єктивний і суб'єктивний, матеріальний і
- § 1. Цивільне законодавство та його система
законодавства та його системи. Розташовані з урахуванням їх єдності та диференціації норми цивільного права знаходять своє вираження в статтях різних правових нормативних актів (надалі - нормативні акти або правові акти), які прийнято іменувати джерелами цивільного права. Зазначені нормативні акти в сукупності утворюють цивільне законодавство. Разом з тим слід мати на
- § 1. Цивільне законодавство та його система. Інші джерела цивільного права
законах, указах Президента Російської Федерації, постановах Уряду Російської Федерації та інших Юридичних формах, які прийнято іменувати джерелами цивільного права. Однак категорією цивільного законодавства охоплюється не вся сукупність названих форм, а лише частина з них - закони. Стаття 71 Конституції Російської Федерації віднесла цивільне законодавство до
- § 9. Угоди з вадами змісту
закону, інших правових актів, що діють у момент його укладення. Наприклад, в силу п. 1 ст. 358. ГК РФ предметом договору про заставу речей у ломбарді може бути тільки рухоме майно громадян, призначене для особистого споживання. Тому умова договору про передачу в заставу, припустимо, комплекту стоматологічних інструментів буде суперечити вимогам закону. Угоди, умови яких не
- матеріали правозастосувальної практики органів прокуратури та других правоохороних інституцій.
законодавства, что Забезпечує незалежність Суддів ". На мнение найвищої судової інстанції, суддя взагалі НЕ может піддаватісь Критиці за позіцію при розгляді справ [152, 162]. Що це, як НЕ апофеоз корпоратівної замкненості и нетерпімості до будь-яких других оцінок, чем Власні? Зрештою ця Вимога обмеження гласності аж Ніяк НЕ узгоджується з нормами конституції І, ЦІЛКОМ ПРИРОДНО, ігнорується на
- 1. Держава і інші публічно-правові утворення як суб'єкти цивільного права
законних власників) майна, що перебувають у приватноправових, а не в публічно-правових відносинах один з одним. Цими обставинами і визначаються особливості участі публічно-правових утворень у цивільному (майновому) обороті. До числу публічно-правових утворень, що беруть участь у цивільних правовідносинах, належать, по-перше, держава і, по-друге, муніципальні освіти.
- Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
закономірностей, створювала і дуже своєрідні політичні, структурні та територіальні особливості державно-правової організації суспільства, а в XX столітті і взагалі породила виключне своєрідність державно-правового розвитку: Радянська держава і радянське соціалістичне право. Розгляд основних характеристик Радянської держави і права стає особливо важливою
- Глава дев'ятнадцята. правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
законослухняно, і це поведінка, власне, і забезпечує право, доводячи свої вимоги до громадянина. Ось чому класична формулювання «закон набирає чинності з моменту опублікування» націлена на те, щоб адресат закону дізнався про його появу і, відповідно, організував своє правомірна поведінка. Але здавна виникала проблема - а як бути, якщо громадянин не знав закону, не вів себе в
- Характеристика і співвідношення понять «держава», «державний апарат» і «державна служба»
законність і правопорядок. Держава - ця організація політичної влади в громадянському суспільстві, здійснюваної сформованими належним чином органами, виборними та призначеними посадовими особами, які діють в рамках офіційно встановлених повноважень. Призначення держави - вести «спільні справи» громадянського суспільства, представляти та організовувати його політично,
|