Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура Україна / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Омельченко Про . А.. Загальна історія держави і права: Підручник у 2 т. Видання третє, виправлене. Т. 1-М.: ТОН - стожища. - 528 с, 2000 - перейти до змісту підручника

ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Перші осередки людської цивілізації з'явилися на Близькому Сході, найперші - в Палестині близько Х тис . до н. е.. Тут же набагато раніше інших країн стародавності виникли і політичні товариства, які об'єднали людей системою владних, правових та адміністративних відносин. У IV - I тис. до н. е.. спочатку на Близькому Сході, потім у Північній Індії, Китаї, Південно-Східної Азії виникли перші у світовій історії держави. Ці держави виникали і розвивалися приблизно за одним схожому шляху. Схожою була і сформована в них державна організація - першого відомого історії давньосхідного типу.

Давньосхідна державність сформувалася не відразу в остаточно готовому вигляді. Державно-політичний розвиток давнину почалося з етапу номових держав - адміністративно-господарських об'єднань громад, тільки що починали втрачати свій родовий і первісний характер. Справжнє оформлення інститутів влади відбувалося на етапі державної централізації (дуже відносною в умовах древнього суспільства). Тоді не тільки держави укрупнилися в просторі і в часі (стали більш «живучими»). У них з'явилися повноцінні і самостійні системи адміністрації, суду, фінансів, підлеглих єдиним державним потребам, склалася стійка традиція монархії як першого відомого історії загальнопоширеного типу владарювання. Нарешті, на етапі держави-імперії влада і управління в суспільстві остаточно втратили свої історичні зв'язки з родовим ладом і клановим управлінням, а удосконалювалися і зникали, підкоряючись власним закономірностям, по примхам військової та політичної історії цивілізацій.

Прадавнього суспільство і найбільші цивілізації старовини (Шумеру, Еламу, Єгипту, Вавилону, Індії, Китаю та ін.) виникли й зміцніли, багато в чому спираючись на зручні для первісного життя і землеробства басейни найбільших річок: Тигра і Євфрату, Нілу, Інду і Гангу, Хуанхе. Це були воістину «цивілізації великих річок». Можливість освоєння відносно вузьких територій по річках зумовила високу щільність населення Стародавнього. Це були міські і храмові цивілізації з усіма особливостями, привнесених міським укладом. Швидше тут поширювалися соціальні зв'язки, міцніше затверджувалася «енергія влади».

Прихильність до великим річках та їх водним режимам зробила особливо важливою в житті стародавніх східних народів організаційно-господарську функцію держави, включаючи регулярну організацію масових іригаційних громадських робіт, історія яких налічувала десятиліття і навіть століття. У результаті такого історичного переважання соціальні відносини давньосхідних держав формувалися навколо переважно державної власності на землю. Основна маса населення була поставлена в залежне становище по відношенню до держави, стремившемуся в своїх цілях зберігати і зміцнювати общинний уклад життя. Це, в свою чергу, зумовило вкрай уповільнене формування в праві принципів індивідуальної правової свободи, що закріплювали б економічну і життєву самостійність людей. Право виникало в тому числі і як результат суспільної боротьби за «ідеальне минуле» родових часів, епохи рівності і справедливості.

Нівелювання соціальних протиріч в народі, згладжування протистояння багатства й бідності, приниженості і знатності спочатку стало одним з найважливіших політичних мотивів зміцнення загальнодержавної влади. Це було і однією з найважливіших передумов навмисною значущості древневосточной державності, майже необмежених повноважень стародавніх володарів, для влади яких в суспільстві не прагнули навіть створювати які-небудь перешкоди. Це підкріплювалося міцним переплетенням державного і релігійного підпорядкування, визнанням священного характеру влади правителів. Не тільки дійсні раби, що стали помітним елементом в древневосточном господарстві з II тис. до н. е.., а й буквально все інше населення перебувало в положенні рабів держави. У таких соціальних, почасти навіть соціально-психологічних умовах важливою властивістю древневосточной державності була її надмірна консервативність. Сумніваючись у правителях, жодне древневосточное суспільство не мало сумніву в порядку влади, що встановилася на цьому самому першому етапі світової історії держави і права.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " ДЕРЖАВА І ПРАВО СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ "
  1. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
    держави. Закономірності виникнення держави. Міста-держави. Держава як соціальний інститут, що забезпечує виробляє економіку. Типові та унікальні форми виникнення держави. Держава як політична, структурна, територіальна організація ранньокласового суспільства. Ознаки держави. Нерівномірність розвитку державності у різних народів.
  2. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    держави. Держава як політична, структурна і територіальна організа-ція класового суспільства. Общесоциальное і класове в сутності держави. Зв'язок державного-ва з соціально-економічним ладом. Типологія держави. Формаційний і цивилизацион-ний підходи та їх сучасна оцінка. Рабовласницька, феодальна, буржуазна, социалисти-чеський держава. Держава азіатського
  3. Глава пя-тая. ПРИСТРІЙ ДЕРЖАВИ
    державному управлінню. Законодавча, виконавча, судова влади. «Четверта» влада - засоби масової інформації. Влада голови держави. Національно-державне та адміністративно-територіальний устрій. Політичний режим. Види політичних режимів. Після того як розкрито основні характеристики держави, сформульовано його розуміння, визначено його соціальне
  4. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    держави. Різні типи і форми держави в історії Росії. Поняття російської державності, основні характеристики. Соціально-політичні та ідеологічні передумови виникнення Радянської держави. Етапи розвитку радянського суспільства і Радянського дер-жави. Радянська форма правління та її еволюція на сучасному етапі. Основні зовнішні та внутрішні функції Радянського
  5. Глава чотирнадцята. СИСТЕМА І СТРУКТУРА ПРАВА
    державним договором, конвенцією, декларацією і т.д. У разі колізії діють норми, що містяться в цих актах. До великих блоках у системі пра-ва відносяться також публічне і приватне право - членування системи права на норми, що регламентують державні (конституційні) відносини, що стосуються суспільно-значимих соціальних інтересів (публічне право), і норми, що регламентують приватні
  6. Неміцність доцентрових тенденцій Західноєвропейська культура
    держав і втрати католицькою церквою колишнього значення в політичному та духовному житті суспільства, багато в чому пояснюється як релігійним характером свідомості людей тієї епохи, так і відповідністю нових доступних і зрозумілих масам духовно-релігійних установок повсякденним інтересам і сподіванням різних верств населення. Реформація наблизила християнство до людини, в значній мірі
  7. ЛЕКЦІЯ 2.Політіческіе І ПРАВОВІ ВЧЕННЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
    держави і царської влади та їх місце у всесвіті. Вже в міфах Стародавнього Близького Сходу (Єгипет, Месопотамія) «вічна царська влада», дарована богами людям при створення Світу, представлена як гарант справедливості і порядку, є відбитком вічної божественної Справедливості (в давньоєгипетських міфах, вічна справедливість - «маат» одночасно асоціювалася і з образом
  8. ТЕМИ І ПЛАНИ семінарських занять
    державах Стародавнього Сходу Питання для обговорення: Витоки і особливості східної політико-правової думки. Брахманизм. «Закони Ману». Буддійські правові ідеї. Політична теорія в «Артхашастра». Вчення Каутильи. Учення Jlao-цзи і Конфуція. ЛІТЕРАТУРА: Артхашастра, або Наука політики. / Пер.с санскриту. - М., 1993. Антологія світової правової думки. Т. 1. Античність. Східні цивілізації.
  9. питання до заліку (ІСПИТУ)
    держав світу (Давній Єгипет, Древній Вавилон). Політико-правові вчення Стародавньої Індії. Політико-правові вчення Стародавнього Китаю . Вчення софістів і Сократа про право і державу. Вчення Платона про державу і законах. Політико-правове вчення Арістотеля. Політико-правові вчення в період занепаду давньогрецьких держав. Епікур. Стоїцизм. Полібій про природний круговороті політичних форм.
  10. Методичні вказівки.
    держава відсутня. Та й рабство не схоже на мікенське, немає також свідчень про те, що в гомерівські часи існувала купівля-продаж або заклад землі. Семінар слід почати з роботи над двома доповідями про археологічні відкриттях Шлімана і про Гомеровском питанні. Надалі, працюючи за запропонованим планом, звернути особливу увагу на те, як формувалася знати: на якій
  11. 2.1 Становлення єдиної Російської держави
    держави. Наприкінці 1280-х рр.., коли ймовірно народився всім нині відомий збирач Руської землі Іван Калита, московське князівство було найменшим з среднерусских доль. Московський престол Іван - четвертий син Данила Олександровича - отримав в 1325 р. в результаті кривавої розв'язки протиборства його товариських і московських родичів. Іван відмовився від замішаної на крові політики,
  12. I. Твори класиків економічної думки
    держави / / Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 2-е вид. Т. 21. II. Монографії та збірники Абрамян Л.А. Первісна свято і міфологія. Єреван, 1983. Аверкиева Ю.П. Індіанці Північної Америки. М., 1974. Александров В. А . Сільська громада в Росії (XVIII - початок XIX в.). М., Александров Ю.Г. Аграрне перенаселення в країнах Сходу. М., 1988. Алекшін В. А. Соціальна структура і
  13. § 1. Соціальні норми в первіснообщинному суспільстві
    державою. Корінний історичним завданням нового, змінювали родові звичаї, регулювання було створення загального порядку відносин між людьми, відповідного потребам виробничого господарства: скотарства і землеробства. У глибоку давнину найбільш сформованої ідеологічною силою виступала релігія. Тому становлення нового порядку у землеробських плем: ен почалося зі створення нової
  14. Метод компаративістики.
    державні) і світові релігії. Зберігають своє значення, з деякими застереженнями, класифікації релігій за формою віровчень, по культовим особливостям, з організаційних принципам, по відношенню до держави, науці, мистецтву, моральності і т. п. Однак жодна із запропонованих у другій половині ХІХ - початку ХХ в . класифікацій релігій була загальновизнаною. «Всі ці системи, -
© 2014-2021  ibib.ltd.ua