Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТрудове право України → 
« Попередня Наступна »
В.В. Жеріпко. Трудове право в питаннях і відповідях: Навчально-довідковий посібник / Під. ред. В.В. Жеріпко, X.: Одіссей, 2000, 624 с., 2000 - перейти до змісту підручника

У яких випадках настає обмежена матеріальна отв етствеіность?



Обмежена матеріальна відповідальність, тобто
відповідальність у межах середнього місячного заробітку
працівника настає у всіх випадках, якщо немає підстав
притягнути працівника, до повної матеріальної відповідальності, а також у випадках, передбачених ст. 133 КЗпП
Україна. Законодавством не визначено вичерпний перелік випадків, коли працівник притягується до обмеженої матеріальної відповідальності.

Деякі випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників передбачені в п. 1 ст. 133
КЗпП, відповідно до якого працівники несуть обмежену матеріальну відповідальність у розмірі
заподіяної з їх вини шкоди, але не свип ^ свого
середнього місячного заробітку за псування або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а
також за псування або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством працівникові в користування.

Слід зазначити, що обмежена матеріальна відповідальність у випадках, передбачених п ^ 1 ст. 133
КЗпП України, настає лише в тих випадках, коли
збиток завдається працівником з необережності.
Якщо працівник навмисне заподіює шкоду, то він несе
повну матеріальну відповідальність згідно з
п. 5 ст. 134 КЗпП України. Тому в кожній конкурують-'
ної ситуації при залученні працівника до матеріальної відповідальності необхідно з'ясувати як предмет посягання, так і форму провини працівника З
умисел або необережність.

Відповідно до п. 2 ст. 133 КЗпП України керівники підприємств, установ, організацій та їх

238

заступники, а також керівники будь-яких структурних
підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди,
але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо
шкоди підприємству, організації, установі заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною
постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів до
запобігання простоїв, випуску недоброякісної продукції, розкрадань, знищення і псування матеріальних чи грошових цінностей.

Якщо посадова особа допустило кілька випадків заподіяння шкоди із зазначених вище підстав або по одному з них, суд має право стягнути у відшкодування збитку за кожен такий випадок грошові суми в межах середнього місячного заробітку винного
особи.

Обмежена матеріальна відповідальність за п. 2
ст. 133 КЗпП України настає за шкоду, заподіяну зайвими грошовими виплатами, незалежно від
того, які види виплат вироблені і за які порушення. Наприклад, штраф, сплачений за простій вагона, відноситься до зайвих грошових виплат.

-
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " У яких випадках настає обмежена матеріальна отв етствеіность? "
  1. 4. Зміст, рушійні сили і етапи визвольного руху в X IX столітті
    яких інших свободах не могло бути й мови. Відзначимо і ще одну задачу, про яку в повний голос не могли в XIX столітті говорити історики, але яка малася на увазі сама собою: обмеження самодержавства. Виконання, цього завдання мислилося в рамках створення конституційного ладу, стрижнем якого має бути система виборних законодавчих органів та запровадження у життя принципу поділу влади:
  2. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з його вікової неосудністю і припинення кримінального справи.
    Яких випадках можливе звільнити молодого дорослого, який відстає у своєму психічному розвитку, у зв'язку з чим є фактично неосудним, від кримінальної відповідальності. Встановлене в законі обмеження у застосуванні ст. 20.3 КК РФ, мова про який йшла вище, в певній мірі суперечить концептуальному положенню нового КК - максимально гуманізувати підхід до кримінальної
  3. § 1. Правоздатність та дієздатність громадян
    будь-яких суб'єктивних прав, законом визнається за ним лише абстрактна можливість їх придбання в результаті яких-небудь дій або подій - юридичних фактів. Так, громадянин може потенційно бути власником житлового будинку, але для того, щоб реалізувати цю можливість, необхідно побудувати, купити, успадкувати або якимсь іншим способом придбати якийсь житловий будинок. Лише тоді його
  4. § 3. Підстава та умови цивільно-правової відповідальності
    яких інших чинників. Однак одні із згаданих факторів не мають значення для юридичної відповідальності і тому не роблять зв'язок протиправної поведінки особи із збитками непрямої (опосередкованої). Інші ж-впливають на юридичну відповідальність і тому опосередковують зв'язок між протиправною поведінкою особи і наступившим результатом (збитками). За шкоду, заподіяну малолітніми,
  5. § 2. Дієздатність громадян
    яких юридичних дій не мають. Навпаки, обсяг дієздатності малолітніх у віці від 6 до 14 років у порівнянні з ЦК 1964 р. розширений, до нього включені такі правові можливості. Насамперед, за малолітніми закріплено право на самостійне вчинення дрібних побутових угод. Це незначні за сумою угоди, спрямовані на задоволення їх особистих, культурних потреб,
  6. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    яких формах Росії знову виступить «збирачем» або «хранителем» цієї державності, залежить і те, як новий технологічний уклад зі своєю серцевиною - інформатикою та іншими новаціями сучасної науки - надасть себе в життя країни в XXI столітті. А не навпаки! Не тільки технологічний рівень, а й геополітика забезпечують життя етносу, його процвітання. Специфічним для Росії, мають
  7. Глава одинадцята. СУТНІСТЬ І ЗМІСТ, ПОНЯТТЯ І ВИЗНАЧЕННЯ ПРАВА
    будь-яких засобів - авторитету, насильства і т.д. Труднощі у вольовий теорії права, вельми активно розвивається ще Гегелем і фактично у своїй матеріалістичної інтерпретації, що опинилася в ос-нове наведеного розуміння сутності права в «Маніфесті Комуністичної партії», дійсно-тельно виникають з неоднозначності поняття воля і невизначеності з конкретними механізму-ми « зведення її в
  8. Глава дев'ятнадцята. Правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
    якихось відповідей загально-ства! Мабуть, з тих самих далеких часів, коду в ранньокласових суспільствах зародилося право і з'явився нею нерозлучний супутник - правопорушення, теоретико-правова думка шукає відповідь на питання - які причини і форми правопорушення, перш за все особливо небезпечного його виду - злочини. Чому виникає поведінка (дія або бездіяльність), що порушує правові принципи,
  9. відзиву на позовну заяву
    будь-яких наслідків у разі порушення цього
  10. 2. Арбітражна угода
    яких-небудь дефектів і вад. 2) Допустимість спору в якості предмета арбітражного розгляду. У законодавстві різних держав по-різному визначено, які саме спори можуть бути предметом арбітражного розгляду, а які підлягають розгляду тільки в судовому порядку. Відповідно до цього встановлюється і сфера дії арбітражного угоди. Так, російське
© 2014-2022  ibib.ltd.ua