Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяСоціальна філософія → 
« Попередня Наступна »
Барулин В.С. . Соціальна філософія: Підручник. - Вид. 3-е. - М.: ФАИР-ПРЕСС,. - 560 с., 2002 - перейти до змісту підручника

Глава II. Матеріально-виробнича сфера суспільства

Контури матеріально-виробничої сфери суспільства. У соціальній філософії ця область суспільного життя позначається різними категоріями: економічна, матеріально-виробнича, матеріальна сфера суспільного життя. Як ми вважаємо, ця сфера суспільного життя конкретного категоріального вираження ще не отримала. Але як би там не було, ясно, що мова йде про обширнейшей галузі суспільного життя, пов'язаної з діяльністю людини з виробництва, розподілу, обміну, споживання і т.д. матеріальних благ, матеріальних умов життя людей.

Як же розуміється в найзагальнішому плані матеріально-виробнича сфера суспільства, які її основні складові елементи?

Склалася традиція ототожнення матеріально-виробничої сфери зі способом виробництва матеріальних благ - відповідно визначаються і складові компоненти цієї сфери: продуктивні сили і виробничі відносини, їх співвідношення, діалектика продуктивних сил і виробничих відносин. Варто розкрити будь-який навчальний посібник, будь-яку монографію, присвячену цим проблемам, і можна бути повністю впевненим, що виявиться саме ця схема викладу матеріально-виробничої сфери. Вона настільки багаторазово відтворювалася, так міцно увійшла в плоть сучасного наукового мислення, що сприймається як щось само собою зрозуміле.

Але чи можна ставити знак рівності між матеріально-виробничою сферою і способом виробництва?

Ми вважаємо, що таке ототожнення не відповідає ні потребам сучасної суспільної практики, ні досягнутому рівню розвитку соціально-філософської теорії. Більш того, редукція матеріально-виробничої сфери до способу виробництва призвела до негативних методологічним наслідків.

По-перше, до недооцінки проблеми праці. Установка на вивчення способу виробництва не містить чітких орієнтирів щодо того, де, в якому контексті розкривати сутність праці, та й розкривати чи взагалі. Тому одні ототожнювали його з продуктивними силами, інші розглядали з точки зору зв'язку суспільства і природи, треті пов'язували з виробничими відносинами, з системою розподілу праці. У цілому ж тут велику роль грали суб'єктивні, випадкові мотиви, а сама тема праці гідного відображення так і не отримала.

По-друге, ця редукція привела до недооцінки проблем матеріально-виробничої сфери в цілому. Проявилося це в тому, що такі важливі параметри, як, наприклад, цілі та орієнтири виробництва, роль громадських потреб у його розвитку, нові грані матеріального виробництва, як, скажімо, господарський механізм, опинилися по суті за межами розгляду історичного матеріалізму.

По-третє, ця редукція деформувала пріоритети у вивченні матеріально-виробничої сфери. Адже якщо змістом цієї сфери є продуктивні сили і виробничі відносини, то тоді на перший план виходять технічні, технологічні, економічні та інші аналогічні виробничі закономірності.

Саме їх пізнання підпорядковується вся дослідницька робота, саме до неї приковується увагу суспільства. Що ж стосується людини, розкриття його трудової діяльності саме як найважливішого справи його життя, то ці цілі - вільно чи мимоволі - відходять на другий план.

Цей своєрідний перекіс створював грунт для настрою в дусі технократичного, економічного детермінізму, для елементів фаталістичного погляду на хід історії.

У сучасних умовах ототожнення матеріально-виробничої сфери зі способом виробництва має бути подолано, а сама ця сфера розкрита як більш складне соціальне утворення. Які ж компоненти матеріально-виробничої сфери саме як многокачественной соціальної освіти?

На нашу думку, такими компонентами є, по-перше, праця як комплексне соціальне явище, по-друге, спосіб виробництва матеріальних благ, по-третє, механізм функціонування матеріально-виробничої сфери в цілому.

Праця має бути відновлений і оцінений у всьому своєму соціальному обсязі і фундаментальному значенні саме як та соціальна реальність, в якій і через яку діють, функціонують закони матеріально-виробництві іншої сфери, в якій здійснюється життєдіяльність людини. Адже не самі ж по собі розвиваються продуктивні сили і виробничі стосунки, не самі ж по собі відбуваються промислові та науково-технічні революції і т.д. Саме «в історії розвитку праці, - зазначав Ф. Енгельс, - ключ до розуміння всієї історії суспільства» [1].

Спосіб виробництва матеріальних благ розкриває сутність матеріально-виробничої діяльності людини. Але тільки слід обов'язково змінити акценти в цьому розкритті. Якщо можна так висловитися, потрібно перевернути ситуацію, що склалася сьогодні: не праця розглядати як своєрідну ілюстрацію, додаток до способу виробництва, а, навпаки, спосіб виробництва розглядати як крок до осягнення всього багатства суспільної праці [2]. 1

Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 21. С. 291. 2

Одна з радянських дослідників праці І.І. Чанглі справедливо підкреслювала, що продуктивні сили і виробничі відносини включаються в структуру суспільної праці (див.: Чанглі І І. Праця. М., 1979. С. 23-24).

І нарешті, про механізм функціонування матеріально-виробничої сфери. Сюди відносяться проблеми господарського механізму, орієнтирів, загальних цілей матеріального виробництва. Ця грань матеріально-виробничої сфери також повинна розглядатися з позиції аналізу суспільної праці, творчої діяльності людини.

Одним словом, своєрідною віссю проблематики матеріально-виробничої сфери є праця. Різні грані, рівні, компоненти матеріально-виробничої сфери - це грані, рівні, компоненти суспільної праці. Осягнення праці, творчої предметної діяльності людини має бути і вихідною передумовою, і найважливішим підсумком вивчення матеріально-виробничої сфери.

Переорієнтація в розгляді сутності, структури, основних компонентів матеріально-виробничої ної сфери може, природно, викликати питання про те, наскільки вона відповідає теоретичним традиціям марксизму. Питання це тим більш резонний, що фундаментальні положення про спосіб виробництва відкриті і сформульовані саме К. Марксом.

Розробляючи концепцію матеріального виробництва [3], К. Маркс досліджував його виключно глибоко і багатогранно. Революційним проривом у пізнанні цього виробництва було розкриття законів продуктивних сил і виробничих відносин. Разом з тим у всьому теоретичній спадщині К. Маркса продуктивні сили і виробничі відносини розглядалися в найтіснішому переплетенні з працею, в контексті многообразному життєдіяльності суспільної людини. Як нам видається, в процесі подальшого розвитку марксизму, особливо при систематизації філософсько-соціологічного спадщини К. Маркса, а також переведення його в педагогічно-пропагандистську форму, відбулася своєрідна аберація цієї спадщини. Положення про спосіб виробництва, його діалектиці були як би витягнуті з того контексту трудової діяльності, в якому вони викладалися у К. Маркса. Численні ж міркування К. Маркса про працю, так би мовити, жива тканина всіх його роздумів про спосіб виробництва, навпаки, залишалися не повною мірою розкритими. Так і склалася редукція матеріально-виробничої сфери до способу виробництва, що підкріплюється переконанням, що вона являє собою автентичне відображення поглядів К. Маркса. Але, як ми вважаємо, це не зовсім так.

3 «Предмет дослідження - це насамперед матеріальне виробництво» (Маркс К., Енгельс Ф. Соч. Т. 46. Ч. I. С. 17).

Побудова моделі матеріально-виробничої сфери, в центрі якої знаходиться суспільна праця, не тільки не суперечить теоретичної спадщини К. Маркса, але, на нашу думку, виражає його більш повно.

До пори до часу ця редукція не викликала особливих заперечень, тим більше що ідеї про спосіб виробництва - це дійсно ідеї К. Маркса. Але в сучасних умовах розвитку матеріального виробництва з його величезним ускладненням, з його явним розворотом у бік людського фактора, в умовах нарощування нового матеріалу в соціальній філософії зазначена редукція все більш і більш приходила в протиріччя з новими реаліями. Тому вона і повинна бути подолана.

В силу зазначених вище обставин у цій главі ми зосередимося на проблемах суспільної праці, тобто на тому, що представляється і найбільш важливим для розуміння суті матеріально-виробничої сфери, і найменш філософськи розробленим.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Глава II. Матеріально-виробнича сфера суспільства "
  1. Глава четвер-тая. ХАРАКТЕРИСТИКА І ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ
    матеріальними придатками у вигляді армії, каральних органів, в'язниць, суду, а також правових норм. Іншими словами, головна відмінність політичної влади від влади взагалі корениться в її нерозривної зв'язку з тією або іншою формою і ступенем розвитку державності. Політична влада, по суті справи, отримує матеріальне втілення в системі органів і установ, що утворюють її механізм. Будучи
  2. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    главах про походження дер-жави, права - вже зазначалося, що чим більше часовий діапазон теоретичного осмислення по-політико-правової дійсності, тим глибше проникає юридична думка в суть цієї дійсності . Одне теоретичне знання дає діапазон в 80 років, інше в 300 років, і вже зовсім марними і поверхневими виявляються спроби осмислити державно-правовий розвиток
  3. Глава дев'ята. ТЕОРІЯ ПРАВА ЯК ЮРИДИЧНА НАУКА
    главах - тут же треба лише відзначити системність права як одну з характеристик права в цілому, яка визначає і об'єктивно вимагає реалізовувати принцип системності при вивченні, позна-ванні права. Але не тільки право в цілому як система диктує відповідний методологічний підхід. Системність пронизує і кожну структурну одиницю права. Наприклад, при виникненні спорів про право, крім
  4. Глава дванадцята. ФОРМА ПРАВА
    матеріальний (письмовий, електронний) носій інформації, як документ. Саме в останньому сенсі і позначається нормативно-правовий акт як джерело права. Але чому нормативно-правової, а не просто нормативний акт? Тут існує вельми тонка різниця, яке і виділяє теорія права. Справа в тому, що поряд з нормами права (соціальними правилами поведінки), які втілює, містить
  5. Глава п'ятнадцята. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
    главах, в кінці XX століття отримали загальне правове закріплення. Однак спорідненість впливає не тільки на шлюбну правоздатність, але також і на заняття визна-ділених посад на державній службі, коли треба обмежити так звану «семейст венность», інші родинні стосунки. У державах, що мають теократичні тенденції, на правоздатність може впливати і релігія. У деяких
  6. Глава дев'ятнадцята. Правомірної поведінки, ПРАВОПОРУШЕННЯ І ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
    матеріального), використання механізмів державного примусу. Деякі вчені розглядають юридичну відповідальність як правовідносини між державою і громадянином, при якому держава в особі своїх органів має право покарати правопорушника, а він зобов'язаний перетерпіти це покарання. По цих поглядах, у правопорушника виникає як би обов'язок зазнати певні
  7. 2. ЦЕЙ НОВИЙ ДРЕВНІЙ СВІТ
    глава Федеральної резервної системи США Алан Грінспен. Ці побоювання не випадкові, враховуючи і щорічний обсяг світових фінансових трансакцій (близько полквадрілліона доларів), і масштаби ринку вторинних цінних паперів (приблизно 100 трлн. Доларів або навіть більше). Сьогодні фінансовий "кубик Рубіка" поступово об'єднує проблеми світової валюти, глобального боргу, а також управління ризиками в
  8. § 1. Поняття і види цивільно-правової відповідальності
    глава проте міститься у розділ, де викладаються загальні положення про зобов'язання. Адже заходи цивільно-правової відповідальності передбачені і в загальних положеннях ЦК (наприклад, у вигляді відмови в охороні прав у випадках зловживання ними на підставі п. 2 ст. 10 ГК, обмеження дієздатності громадянина відповідно до правил п. 1 ст. 30 ГК, відповідальності органів та
  9. б. Матеріалістична діалектика
    матеріальне (або матеріалістичне) підстава. Таким чином зароджується матеріалістична діалектика, - зароджується спочатку на грунті і у формі соціально-історичного матеріалізму . Утвердженню ідей матеріалістичної діалектики або доказового пізнання «взаємного зв'язку процесів, що відбуваються в природі» (Енгельс) явно сприяли три великих наукових відкриття: теорія клітинного
  10. 4.5. «З психології суспільства. Статті »(1901-1904)
      глава сімейства. Вона стала основою авторитарної організації в деспотичної монархії східного типу, рабовласницького ладу, ієрархічної феодальної організації. Вона збереглася і при капіталізмі між підприємцем і робітником. Вона продовжує мати місце у відносинах між «ідеологами» і «масою», між «героями» і «натовпом». Однією з перших форм мислення, що виникли на основі
  11. § 3. Вивчення особистості засудженого. Методи впливу на засудженого з метою його ресоціалізації
      матеріальних умовах, які обставини сімейного життя мали психотрав-мірующее вплив, яке отримав освіту, яку має професію і спеціальність, де. працював до засудження і які були взаємини з оточуючими, чи мав сім'ю, до кого був особливо прив'язаний, кого найчастіше згадує і з яких приводів, яким покаранням піддавався, яка шкала переваг; в якому віці
  12. Глава VI. Структура суспільства
      розділах ми розглядали основні сфери суспільного життя; матеріально-виробничу, соціальну, політичну, духовну. Ясно, що кожна з них, представляючи собою одну з найважливіших сторін суспільного життя, виражає собою разом з тим і певну грань цілісності суспільства. Адже, скажімо, праця в сучасному суспільстві аж ніяк не замкнутий сам в собі. Навпаки, він ніби пронизує всю
  13. 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
      главах розділу "Право власності". Зате в "Загальних положеннях" значна увага приділена угодам. Більш детально регламентована форма угод, а також підстави і наслідки визнання угод недійсними. Крім того, розділ I доповнено положеннями про представництво і довіреності. Розділ "Право власності" дуже характерний для "законодавства країни, що побудувала соціалізм і
  14. § 2. Форми участі держави у цивільному обороті
      глава 10 ЦК. За будь-яких обставин держава може вважатися беруть участь у цивільному обороті безпосередньо лише тоді, коли в законодавстві міститься повноваження якого органу держави вчинити дію від імені держави, тим самим зв'язавши його. Від імені держави в цивільному обороті можуть виступати як представницькі, так і виконавчі органи Російської
  15. 1. Сфера застосування Закону
      матеріально-технічного постачання, ремонтно-технічних підприємств, підприємств сільськогосподарської хімії, лісгоспів, будівельних міжгосподарських організацій, підприємств сільенерго, насінницьких станцій, підприємств з переробки овочів. Особливості створення та правового регулювання таких акціонерних товариств також визначаються федеральними законами. Якими конкретно - в Законі,
  16. Глава IV. Статутний капітал і активи товариства
      матеріальної бази для подальшої комерційної діяльності товариства. Третя функція полягає у встановленні через нього дольової участі кожного акціонера в доході та управлінні акціонерним товариством. Спочатку статутний капітал товариства формується при його установі. Для того щоб статутний капітал за своїми розмірами фактично відповідав номінальною ціною акцій товариства, яка
  17. 4. Види цивільно-правової відповідальності
      матеріальної) компенсації і здійснюється незалежно від підлягає відшкодуванню майнових збитків, тобто поверх нього (ст. 1099-1101 ЦК) 1. Відповідальність за майнові правопорушення у цивільному праві підрозділяється на договірну і внедоговорную. Підставою настання договірної відповідальності служить порушення договору, тобто угоди самих сторін (контрагентів). Тому така
  18. Глава друга. ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
      ватажка громади формується шляхом виборності, особливо в період військових дій (під-енних походів, захисту від нападів і т.д.). Вибрати вождя може або вся громада, або дружина, яка формується і згуртовується навколо певної особи. У цих умовах може відбува-дить і відчуження влади від суспільства, дружини, її узурпація обмеженим числом осіб або навіть однією особою. Відбувається перехід
  19. Глава третя. ПОХОДЖЕННЯ ПРАВА
      матеріальних, соціальних і духовних відносин, що існували в них. І в цьому зв'язку треба відзначити, що соціальні норми присвоює економіки мали свій особливий зміст, форми вираження, способи реалізації та захисту, становили досить складну регулятивну систему. У структурі цієї регулятивної системи або системи соціальних норм первісного суспільства можна виділити наступні елементи.
© 2014-2021  ibib.ltd.ua