Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Саниахметова Н.А.. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ ПРАВО В ПИТАННЯХ І ОТВЕТАХУчебное посібник. Харків "Одісей" 2000, 2000 - перейти до змісту підручника

18. Особливості правового режиму офшорних зон


Офшорні зони не є різновидом ВЕЗ. Відмінною рисою офшорних зон є те, що зареєстровані на її території підприємства не займаються підприємницькою діяльністю в зоні, і за цієї умови отримують суттєві податкові пільги по прибутку, доходів, отриманих від діяльності поза зоною, аж до повного звільнення від податку на прибуток (доходи) , з оплатою тільки лише за реєстрацію своєї компанії, а також невеликої щорічного платежу приймаючій державі і платні директорам і співробітникам компанії, рекрутіруемих тільки з числа місцевих жителів. Режим пільг залежить від кожної конкретної офшорної зони. Імена справжніх власників компанії тримаються в секреті. На практиці широко поширене інвестування в Україну юридичними особами-резидентами офшорних зон. Звідси, навіть якщо дійсними господарями офшорної компанії є резиденти України, такі інвестиції розглядаються як іноземні. В Україні офшорні зони відсутні. Не всі існуючі в світі офшорні зони офіційно визнаються такими. Так, перелік офшорних зон, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2000 р., включає не всі існуючі в світі зони такого характеру. Відповідно до законодавства України, суб'єкти підприємництва, які оплачують товари і послуги суб'єктам з офшорних зон, можуть зараховувати до валового витрата тільки 85 відсотків сплачених сум, що, в принципі, економічно невигідно.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 18. Особливості правового режиму офшорних зон "
  1. Зміст
    правового регулювання 2. Метод правового регулювання інвестиційної діяльності 3.Управление у сфері інвестиційної діяльності 4. Розвиток правового регулювання інвестиційної діяльності 5. Джерела правового регулювання інвестиційної діяльності 6.Інвестіціонние правовідносини 7. Види інвестицій 8. Правові питання оцінки, визнання і реєстрації інвестицій 9. Правові
  2. Особливості сучасної організованої економічної злочинності в Росії
    особливості і тенденції розвитку. До найбільш значущих відносяться наступні. Високий рівень латентності економічних злочинів, скоєних злочинними групами. Рівень латентності збільшується або, принаймні, не зменшується, розкриваність злочинів і виявляємість правопорушень не росте. Так, латентність шахрайства оцінюється рівною 65, посадових розкрадань - 925,
  3. 59. Інвестиційна діяльність у спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях пріоритетного розвитку
    особливостей, передбачених Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" або законом про створення конкретної СЕЗ. Детально класифікація СЕЗ дана в Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.94 р. № 167), де передбачені такі види ВЕЗ:
  4. 1. Адміністративно-правова норма
    правові, регулюючі відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають у процесі здійснювала-тичних державної діяльності. Особливості адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові норми
  5. Адміністративна відповідальність
    особливості праці або службового становища (посадова чи-цо, водій, працівник підприємства торгівлі). б) минуле протиправну поведінку (особа, що перебуває під наглядом, особа, раніше притягувався до адміністративної відповідальності). в) інші особливості правового статусу (особи без громадянства, у-ськовослужбовців). ст. 14, 15, 16. Суб'єктивним. З адміністративного правопорушення - це психиче-
  6. Види і стадії адміністративного права
    особливості (коло учасників виробництва, оформлення рі-шень спеціальними процесуальними документами тощо) Виробництво по справах про адміністративні правопорушення з-варто з стадій: 1. Адміністративне розслідування. 2. Розгляд справи. 3. Перегляд постанови. 4. Виконання рішень. 2. Адміністративне розслідування складається з наступних ця-пов: 2. Порушення справи Підставою
  7. 2. "Та чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    Особливому до політичному та соціальному розвитку. Державна централізація, як показав історичний досвід, є необхідним етапом поступального розвитку суспільства і внутрішньої закономірністю еволюції самої державності. Як справедливо зазначає В.М. Панеях, оптимальне співвідношення між централізацією і децентралізацією складна теоретична і практична проблема, яка, за
  8. 1.Економіка і соціальна структура
    особливо в економічному і національному. Аж до 90-х років XX століття більшість вчених-істориків та інших суспільствознавців свої головні зусилля спрямовували не так на вивчення комплексу історичних фактів і об'єктивний аналіз найскладніших економічних, соціальних і політичних процесів доби, а на вишукування і обгрунтування об'єктивних і суб'єктивних передумов Жовтневої революції 1917 року . Тим самим
  9. 2. Революція 1905-1907 рр..
    Особливостями, тобто взаємодією різних форм боротьби. Як правило, в ході революції відзначають два основні періоди: рік підйому (1905), і півтора роки (1906 і 5 місяців 1907 рр..) Спаду і відступу. Навряд чи це розподіл можна оскаржити. Якщо ж динаміку ходу революції спробувати розглянути більш докладно, то вона може бути представлена такими етапами: Початок революції - з 9 січня по квітень
  10. 3. Початок II російської революції. Лютий 1917
    особливо деякі з публіцистів, готові стверджувати і доводити прямо протилежне, перебільшують антисамодержавної діяльність буржуазних партій і Госу - жавної думи. У їх числі московський історик Г.З. Іоффе. У відповідях на запитання журналу «Родина» (№ 4. 1992) про сутність Лютневої революції він заявив: «Скільки б не було значним так зване« масове рух », скільки б не
© 2014-2021  ibib.ltd.ua