6. РІШЕННЯ СУДУ У СПРАВАХ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ. ЗМІНА І

Головна

Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство

Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини

Головна → Право → Кримінальний процес →

« Попередня		Наступна »

Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника
6. РІШЕННЯ СУДУ У СПРАВАХ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ. ЗМІНА І СКАСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
Суд за результатами розгляду кримінальної справи щодо неосудного або обмежено осудного може постановити такі рішення: /. Про застосування примусових заходів медичного характеру (їх види регламентовано ст. 94 КК) із вказівкою, яких саме (термін застосування не вказують). Це рішення формулюється в ухвалі суду (постанові судді), в якому окрім відображення відповідей на питання, зазначені в ст. 420 КПК: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, з приводу якого порушено кримінальну справу; чи вчинене це діяння особою, щодо якої розглядалася справа; чи вчинила ця особа діяння в стані неосудності (обмеженої осудності); чи слід застосовувати до неї примусові заходи медичного характеру і які саме, має міститися: формулювання суспільно небезпечного діяння, визнаногосудом встановленим; посилання на перевірені в судовому засіданні докази; мотиви прийнятого рішення. Призначаючи примусове лікування, суду необхідно винести ухвалу (судді - постанову) про скасування з часу доставлення неосудного (обмежено осудного) до лікувального закладу запобіжного заходу, якщо його було застосовано. 2. Про закриття кримінальної справи, якщо: суд визнає за непотрібне застосовувати згадані заходи у зв'язкуз тим, що особа не є суспільно небезпечною (суд вправі передатиособу на піклування родичам чи опікунам за обов'язкового лікарського нагляду); не буде доказано вчинення суспільно небезпечного діяння цієюособою. 3. Про направлення справи для досудового слідства в загальномупорядку (якщо неосудність особи не встановлено в судовому засіданні). Зміна і скасування примусових заходів медичного характеру. Особи, щодо яких судом застосовано примусове лікування, підлягають обов'язковому комісійному переосвідуванню не рідше ніж один раз на 6 місяців. Висновок комісії лікарів психіатрів може бути таким: особа видужала повністю; стан її здоров'я покращився настільки, що вже немає необхідності в раніше застосованих примусових заходах медичногохарактеру. У першому випадку порядок дій є таким. За наявності такого висновку головний психіатр органу охорони здоров'я, якому підпорядкований медичний заклад, де утримують особу, вносить подання до суду: який застосував примусові заходи або за місцем лікування. До подання додають висновок комісії психіатрів. Суд розглядає це подання в такому самому порядку, як і під час вирішення питання про застосування примусового лікування, однак повинен забезпечити явку особи, що видужала. Якщо у суду є сумніви щодо правильності висновку комісії, то він може викликати в судове засідання її члена. Суд має обов'язково повідомити адміністрацію психіатричної лікарні та головного психіатра про час розгляду справи. Якщо примусове лікування скасовують щодо особи, яка захворіла після вчинення злочину, то суд повинен одночасно вирішити й питання про відновлення кримінальної справи. Останню не може бути відновлено, якщо: сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності; скасовано кримінальний закон, що діяв під час провадженняу справі; видано акт амністії тощо. За наявності таких обставин кримінальну справу закривають. Якщо справу відновлюють, то її направляють: для провадження досудового слідства; для судового розгляду з етапу судового слідства (якщо буловстановлено факт наявності психічної хвороби). Час перебування в медичному закладі, якщо цю особу буде засуджено до позбавлення волі або виправних робіт, зараховують у строк відбування покарання. У другому випадку (якщо покращився стан особи) змінюють примусовий захід на інший. Порядок дій є таким самим, тільки суд (суддя) своєю ухвалою (постановою) змінює примусовий захід на інший: із психіатричної лікарні з суворим наглядом особу госпіталізують до психіатричної лікарні з посиленим наглядом; із психіатричної лікарні з посиленим наглядом - до психіатричної лікарні зі звичайним наглядом; скасовують госпіталізацію і вирішують питання про наданняособі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; особу передають на піклування родичам чи опікунам заобов'язкового лікарського нагляду. На ухвалу, постанову, винесені судом або суддею про застосування, зміну чи скасування примусового лікування може бути подано апеляційну чи касаційну скаргу або внесено апеляційне чи касаційне подання прокурора в загальному порядку. ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 6: У результаті судового розгляду кримінальної справи про неосудних чи обмежено осудних осіб може бути прийнято рішенняпро застосування примусових заходів медичного характеру, прозакриття справи, про направлення її для провадження досудовогослідства. Примусові заходи суд може скасувати (в разі повного видужання особи) або змінити (якщо стан її здоров'я покращився). Якщо примусове лікування скасовують щодо особи, яка захворіла після вчинення злочину, то суд повинен одночасно вирішитий питання про відновлення кримінальної справи. ВИСНОВКИ З ТЕМИ: Особливості провадження у кримінальних справах про застосування примусових заходів медичного характеру передбачають неускладнення процесу, а забезпечення прав особи, щодо якої йогоздійснюють. У цих справах є обов'язковим провадження досудового слідства,участь захисника і провадження експертизи. Принцип змагальності реалізується без участі особи, щодоякої здійснюється провадження. Примусові заходи медичного характеру може бути застосовано,змінено і скасовано виключно за рішенням суду. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ Нормативно-правові акти Постанова Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 р. № 2 "Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру" // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (1973-2004): Офіційне видання / За заг. ред. В. Т. Маля-ренка. - К., 2004. Наукові та навчально-методичні джерела Галаган А. И. Особенности расследования органами внутренних делобщественно опасньїх деяний лиц, признаваемнх невменяемнми. - К.,1986. Дергай Б. И. Особенности расследования по делам невменяемьіх. -Волгоград, 1976. Ковтун Н. Н. Производство по применению принудительнмх мермедицинского характера. - Н. Новгород, 1998. 384 Комарова Н. А., Сидорова Н. А. Производство по применению при-нудительньїх мер медицинского характера. - СПб., 1996. Михайлова Т. А. Производство по применению принудительньїх мермедицинского характера. - М., 1987. Николюк В. В., Кальницкий В. В. Уголовно-процессуальная деятель-ность по применению принудительньїх мер медицинского характера. -Омск, 1990. Радаев В. В. Расследование преступлений, совершенньїх лицами спсихическими недостатками. - Волгоград, 1987. Рижаков А. П. Производство по применению принудительньїх мермедицинского характера. - М., 1997. Щерба С. П. Расследование и судебное разбирательство по деламлиц, страдающих физическими или психическими недостатками. - М.,1975. 10. Яцкевич А. Г. Процессуальное положение лиц, участвующих в произ-водстве по применению принудительньїх мер медицинского характера. -М., 1992.
« Попередня		Наступна »
= Перейти до змісту підручника =

Інформація, релевантна "6. РІШЕННЯ СУДУ У СПРАВАХ НЕОСУДНИХ І ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ. ЗМІНА І СКАСУВАННЯ ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ"
2.5. Кінцеві рішення стадії суду для вирішення суддею питання про призначення її до розгляду). За результатами діяльності в стадії порушення державного обвинувачення у справі, що надійшла до нього із обвинувальним висновком, прокурор (або його заступник) приймає одне з таких рішень. Рішення про затвердження обвинувального висновку - у разі,якщо прокурор, перевіривши кримінальну справу, дав позитивнівідповіді на всі питання, 4. ОСОБЛИВОСТІ ДОСУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНІ ДІЯННЯ, ВЧИНЕНІ НЕОСУДНИМИ ОСОБАМИ, ТА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ ОБМЕЖЕНО ОСУДНИМИ ОСОБАМИ суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (форма постанови схожа із формою обвинувального висновку). Додатки до постанови такі самі, як і до обвинувального висновку. Особливості полягають у тому, що в довідці про рух кримінальної справи зазначають час призначення і строк проведення судово-психіатричної експертизи; в списку осіб, що підлягають виклику, - § 3. Розвиток криміналістики України в ХХ столітті судугроз). До його складу входили: Інспекторські частини судово-карного розшуку і судово-карної міліції, реєстраційне бюро, розплідник собак-шукачів, курси для підготовки агентів і редакція "Известия Центрсудугроза". Реєстраційне бюро, зокрема, займалося розробкою реєстраційних і розшукових карточок, дактилоскопічних листків злочинців і було зобов'язане відповідати на запити місцевих секцій 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ суду області можуть утворюватися апеляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поширюється на декілька районів області. 308 надання суду нових доказів; відсутність права на повернення справи до суду першої інстанції; ухвалення нового рішення або залишення рішення судупершої інстанції без зміни. Для неповної апеляції притаманні такі ознаки: заборона посилатися на нові докази, не 3. ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ НЕОСУДНИХ ТА ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ суду для вирішення питання про застосування примусових заходівмедичного характеру (ч. З ст. 417 КПК). Є можливість закрити кримінальну справу в разі визнаннянепотрібним застосовувати примусові заходи медичного характеру(ч. 1 ст. 421 КПК). Справи підсудні місцевому суду (ч. 1 ст. 419 КПК). Суд (суддя) не може постановити вирок; виносять ухвалу(постанову) про застосування до особи примусових 5. ОСОБЛИВОСТІ СУДОВОГО ПРОВАДЖЕННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ НЕОСУДНИХ ТА ОБМЕЖЕНО ОСУДНИХ ОСІБ суду(постанові судді) зазначають, що питання про відшкодуванняматеріальної шкоди, заподіяної неосудною (обмежено осудною)особою, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд не повинен допускати ніякого спрощення під час розглядусправ про застосування примусових заходів медичного характеру. Якщо при розгляді справи в суді буде встановлено, що підсудний під час вчинення суспільно Виклик до суду суду та інших органів, які підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи - письмові, оформлені за встановленою формою і змістом документи, які видаються судом та іншими юрисдикційними органами для примусового виконання постановлених ними рішень, ухвал та інших актів. Відповідач - це юридична чи фізична особа, яка притягується за заявою позивача до відповідальності за порушення чи Поняття і особливості принципів екологічного права суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується". Отже, тепер кожен громадянин України вправі звертатися до суду, щоб захистити свої екологічні права і свободи. Це дуже важливо. (Норми Конституції, які регулюють відносини, пов'язані з охороною довкілля, цим, звичайно, не вичерпуються.) ст. 13, яка визначає: "Земля, її 76. Державна територія суду, територіальне верховенство розуміється як територіальний суверенітет. Територіальний суверенітет можна визначити як право держави здійснювати виняткову юрисдикцію стосовно всіх осіб і предметів на своїй території. Отже, правовий режим усіх суб'єктів і об'єктів, що знаходяться на території держави, визначається і регулюється винятково її законами, і держава вправі не допускати на своїй 65. Нагляд прокурора за законністю провадження строків досудового слідства і тримання під вартою суду і підтримання подання про продовження строків тримання обвинуваченого під вартою (п. 5.5. наказу Генпрокурора Укр. № 4/1 гн від 20.04.2004 р.). Вчасне і швидке провадження досудового слідства є однією з найважливіших умов успішного розкриття злочину, а також забезпечення прав і законних інтересів Строк досудового слідства встановлено у 2 місяці з моменту порушення кримінальної справи і до

© 2014-2022 ibib.ltd.ua