Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальне право України → 
« Попередня Наступна »
ОУНЮА. Кримінальне право України, 2000 - перейти до змісту підручника

§ 56. Види співучасників.


У ст.19 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і пособника. В основу такого поділу: 1) ступінь участі (інтенсивність діяння кожної з осіб); 2) характер участі (функціональна роль співучасника у злочині). Виконавцем злочину визнається особа, яка безпосередньо виконала злочин., тобто дії якої містять склад конкретного злочину, передбаченого Особливої частиною КК, той, хто безпосередньо спричинив злочинний результат. Організатором визнається особа яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням. Організатором є особа, яка не тільки викликала в інших бажання вчинити злочин, але й об'єднує їх, розробляє план вчинення злочинних дій, розподіляє ролі між учасниками або здійснює безпосереднє керівництво вчиненням діяльності, спрямованої на досягнення злочинного результату. Підмовником відповідно до ч.5 ст.19 вважається особа, яка схилила до вчинення злочину. Він свідомо викликає у іншої особи рішучість або зміцнює намір вчинити злочин, який виник у неї раніше. Пособником є особа, яка сприяла вчиненню злочину, тобто давала поради, вказівки, надавала засоби для вчинення злочину, усувала перешкоди для його вчинення, обіцяла сховати злочинця, знаряддя або засоби вчинення злочину, сліди злочину, предмети, добуті злочинним шляхом (ст.19).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 56. Види співучасників."
  1. § 56. Види співучасників.
    У ст.19 дається визначення окремих видів співучасників: виконавця, організатора, підмовника і пособника. В основу такого поділу: 1) ступінь участі (інтенсивність діяння кожної з осіб); 2) характер участі (функціональна роль співучасника у злочині). Виконавцем злочину визнається особа, яка безпосередньо виконала злочин., тобто дії якої містять склад конкретного злочину, передбаченого Особливої
  2. Види процесуального представництва
    В навчальній і науковій цивільно-процесуальній літературі процесуальне представництво поділяється на такі види: добровільне, законне, представництво на підставі статутів, положень й на інших спеціальних підставах6; законне, статутне і добровільне7; добровільне і обов'язкове (добровільне поділяється на договірне і громадське)8; законне, договірне, громадське і офіційне9; законне, добровільне,
  3. § 3. Криміналістична характеристика злочинів
    Криміналістична характеристика - це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб'єкта злочину (особи злочинця), його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами. Для розуміння сутності криміналістичної характеристики необхідно виходити з того, що в ній відображаються
  4. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    До групи злочинів у сфері службової діяльності віднесені такі види суспільно небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від форми власності та галузей діяльності службових осіб (статті 364-370 КК). Для встановлення кримінального механізму службового діяння необхідно з'ясувати: 1) чи мало місце порушення
  5. § 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
    Організована злочинність - складне явище, чинник політичної і економічної нестабільності у суспільстві. Організовані злочинні формування модернізуються, змінюють свої види, виходять за межі національних кордонів однієї держави, набувають транскордонний і транснаціональний характер. Сьогодні в Україні можна говорити про наявність професійної злочинності, її зрощеність з ешелонами влади, суттєвого
  6. Тема 4. Сторони в цивільному процесі
    Сторони - це основні суб'єкти позовного провадження, особисто зацікавлені в позитивному для них судовому рішенні, від імені та в інтересах яких ведеться справа, на яких поширюється матеріально-правова сила рішення і покладаються судові витрати. Сторони - це особи, чий спір про право повинен вирішити суд. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Для сторін характерна протилежність їх
  7. Тема 5. Треті особи в цивільному процесі
    У кожній цивільній справі беруть участь дві сторони. Але процес вирішення цивільного спору між позивачем і відповідачем може бути ускладнений вступом третіх осіб. Головною ознакою, що відрізняє третіх осіб від осіб, які сприяють розгляду справи, є наявність у них юридичної зацікавленості, тому що на їх правове становище можуть вплинути наслідки розгляду судом спірної справи між сторонами.
  8. Виклик до суду
    - це пропозиція з'явитися в суд. Для осіб, які беруть участь у справі, як правило, явка необов'язкова, а для свідків, перекладачів та експертів - обов'язкова. Виконавче провадження - сукупність дій органів державного виконання і державних виконавців, спрямованих на примусове виконання рішень суду та інших органів, які підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи - письмові, оформлені
  9. Поняття та види співучасті у злочині
    Злочин - суспільнонебезпечне, винне, протиправне та кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно. Об'єктивні ознаки співучасті - злочин, вчинений кількома (двома або більше)
  10. § 1. Поняття кримінального права, його предмет, методи та завдання.
    Поняття "кримінальне право " прийнято розглядати у двох його значеннях: 1) позитивне (об'єктивне) кримінальне право як галузь законодавства, виявом якої є Кримінальний кодекс України; 2) кримінальне право як галузь юридичної науки про вітчизняний чинний кримінальний закон і судову практику його застосування, його історію і теорію, про кримінальний закон інших держав. Позитивне право України має
© 2014-2021  ibib.ltd.ua