Головна
ГоловнаІсторіяДревня Русь → 
« Попередня Наступна »
Гапочка С.Н.. ДАВНЯ РУСЬ IX-XIII ВВ.Учебно - методичний посібник для студентів 1 курсу історичного факультету ВДПУ, 2008 - перейти до змісту підручника

2. 6. 1134-1135 РР.. СТАТУТНА ГРАМОТА НОВГОРОДСЬКОГО КНЯЗЯ ВСЕВОЛОДА МСТІСЛ АВНЧА ЦЕРКВИ ІВАНА ПРЕДТЕЧІ НА ОПОКИ


Се аз князь великий Гаврил, наречениі Всеволод
самодр'жець Мьстіславічь, онук Володимир,
пануванню ми всією Руською землею і всією областю
Новгороцкою, божим благоеоленіем поставив есми церков
2
святий велікиі Іван на Петрятіне дворище і влаштував есми ю Іконами шанований став, й еуангеліем дорогоцінним і всіма жнігамі мслолнь, усхроіл есми попи та диякони в збірні великої церкви.
І даю святому великому Івану, від свого
велікоіменія, на будову церкви і в веки, вага вощаної, а в
Торжка пуд вощаної, половина святому Спасу, а половина
святому великому Івану на Петрятіно дворище; а оброку
попом, і диякону, і дяка, і сторожам з вагою Вощанов имати :
попом по-осмі гривень срібла, а диякону чотири гривні
срібла, а дяку три гривні срібла, а сторожам три гривні
срібла; а имати їм тією оброк і в веки, на всякий рік, на мою
даниною великого князя Всеволода. А попом петі у святого Івана
0 5 6
вседенная, у святого Захара на полатех петі по тижнях, і в
веки , а диякону петі у святого Івана субота да тиждень, з того
оброку, і в століття.
І яз, князь великий Всеволод, поставив есми святому
Івану три старости від житьих людей, і від чорних тисяцкаго, а від купця два старости, управліваті їм усякої справи Іванська, і торгові, і тостінная, і суд торговий; а Мирославу посаднику в то чи не вступатца, і іншим посадником в Іваньскі ні в що ж, ні боярам новгороцким.
А хто хоче в купецтво вкластися в Иванское,
дасть купьцем вульгарним вкладу п'ятдесят гривень срібла, а
2
тисяцькому сукно Іпьское, іно купцям покласти в святії Іван пол'третьядцать гривень срібла; а не вкладеться хто в
купецтво, не дасть п'ятдесят гривень срібла, іно то чи не вульгарний
4
купець, а вульгарним купцем ити їм отчиною і внеском.
А веоіті їм у притворі святого Івана, де дано, ту його і др'жаті; а важить старостам Іваньскі, двема купцем пошьлим, добрим людем, а невульгарна купцем етарощеніа НЕ др'жаті, ні вазі їм не важить Іваниского .
А у гостя їм имати: у Нізовьского від дво Берковський вощаних пол'прівне срібла да гривенка перцю, у
7
Полоцького і у Смоленьський по дві гривні кун від берков'ска Вощанов, у Новоторжанін; а півтори гривні від берков'ска Вощанов, у Новгородця шість мордок від берков'ска Вощанов. А куни їм класти святого Великого Івана в будинок, що вивісять, по правому слову; а новгородці не важить ні на якого гостя.
А по моєму животі великого князя Всеволода, стояти за будинок святого великого Івана братові моєму великому князю всієї Русі, і владиці Новгародцкому, і старостам КУПЕЦЬКИЙ і купцям, і за вся церковники святого Івана.
... а взяти князю великому з вагою Вощанов пол'третьядцать гривень срібла через рік.
А свято рожество святого великого Івана почесть создать і шразноваті старостам купецким і купцям; а
имати старостам купецким і купцям з вагою з Вощанов і а пол'-третьядцать гривень срібла , на всякий свято святого Івана та в століття; а старостам купецким святого великого Івана ставити на свято святого Івана сімдесят свічки, і темьян і ладан. А лети в свято Владиці, а старостам купецким і купцям да-ти Владиці гривня срібла на сукно Іпьакое; а назавтра лети анх'імандріту святого Егория, а взяти йому півгривні срібла; а на третин день лети ігумену святей богородици з Он'тонова монастиря, взяти йому пол'грівне срібла.
І яз князь великий Всеволод дав есми мита попом святого великого Івана Петрятіно дворище з купець в Русі,, на пам'ять князя великого дідом моїм і прадідом, имати з купець тая старовина і в веки; з Тверського гостя , і з Новгородцко-го, і з Бежицкого, і з Дереввского, і з усього поміст.
А буевіще Петрятіно дворище від колишніх дверей святого великого Івана до льоху, від льоху до Концаньского мосту; а того буевіща имати куни старостам Іваньскі і старостам Поберескім, а класти куни в будинок святого великого Івана.
А попів святого великого Івана, і диякона, і дяка, і сторож прізіраті старостам Іваньскі, і купцям, і старостам Поберескім і Побережаном.
А в будинку святого Івана НЕ др'жаті нікому нечегоже, але хіба свічки і Темьяна.
А місту, ні Владиці, ні боярам вагою не от'іматі у святого великого Івана, ні продавати мого Данья великого князя Всеволода, а хто почнет вага от'іматі, або продавати, або будинок обідіті святого великого Івана та овятато Захаров, на того Спас і пречиста і святий велікиі Іван буде їм тма, і сьблазнь, і страта божа.
А.П. Пронштейн, А.Г. Задьора Практикум з історії СРСР / навчальний посібник для студентів - заочників історичних відділень університетів і педінститутів. Ростов н / д -
1964. С80 - 86.
Запитання і завдання:
Чому княжа влада була зайнтересована в існуванні купецького об'єднання при церкві?
Які преімущемтва отримували купці, вступаючи до нього?
Хто мав переваги при вступі до об'єднання?
Як об'єднання охороняло свої права?
Яку роль відігравала церква в діяльності об'єднання?
Які доходи церкви?
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. 6. 1134-1135 рр.. статутна грамота новгородського князя ВСЕВОЛОДА МСТІСЛ АВНЧА ЦЕРКВИ ІВАНА ПРЕДТЕЧІ НА опоки "
  1. ГЛАВА 1. З історії арбітражного судоустрою та судочинства
    1135 церкви Святого Іоанна Предтечі на Опоках: «.. управляти всякі справи Іванська і торговельна та вітальня і суд торговий». Торговий суд створювався у складі тисяцького й п'яти виборних старост. Однак торговий суд у цьому документі розуміється не як законодавче нововведення, а як вказівка на застосування до Иванскому купецтву звичайного загальновідомого встановлення. У судочинстві Давньої
  2. Тема 1. З ІСТОРІЇ АРБІТРАЖНОГО судоустрою і судочинства
    1135 церкви Святого Іоанна Предтечі на Опоках: «управляти всякі справи Іванська і торговельна та вітальня і суд торговий». Торговий суд створювався у складі тисяцького й п'яти виборних старост. Однак торговий суд у цьому документі розуміється не як законодавче нововведення, а як вказівка на застосування до Иванскому купецтву звичайного загальновідомого встановлення. У судочинстві Давньої Русі
  3. Методичні рекомендації
    статутний грамоті князя Ростислава. Даний документ не відноситься до історії Новгорода, але в ньому міститься цінна інформація про террітортально-адміністративній структурі ксмоленского князівства і про доходи княз. Правомірність використання Псковської судно грамоти в рамках розглянутої теми, незважаючи на те, що вона написана в Пскові вже в XV столітті виправдана близькістю державного устрою і
  4. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    грамотами. На характер відносин між державою і підданими, на думку дослідників, вплинуло поповнення государева двору за рахунок вихідців з феодальних систем «азіатського гніту» («царевичів» і «князів», мурз) - носіїв міністер-альної, і у вельми грубій формі, традиції та психології. Це «поповнення» постійно «знижувало» і загальний культурний рівень «иммунитетного самосвідомості» російського
  5. § 1. Поняття злочину
    статутних грамотах починають вживатися словосполучення типу: "хто переступить оці правила" (Статут князя Володимира Свя-тославіча. Синодальна редакція), "а хто заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Коротка редакція), "аще хто статут мій і заставлений моє руйнуватиме" (Статут князя Ярослава Мудрого. Велика редакція), "а хто мати преступаті ся правила" (Статут великого князя
  6. 2.1. СТАТУТ ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ВСЕВОЛОДА
    грамоті не вміє, холоп з холопьства викупиться, купець одолжаеть; а се і четверте ізгойство і собі докладемо, аще князь осіротеет; манастиреве, болніці, готелі, страннопріім'ніці. Те люди церковний, богаделниі; або митрополит , або єпископ, - тії ведають між ними суд або образу, або кому нака-жють. Або якого дупу, або будет 'іншій людині з тими людми мова, іно обчіі суд. Своїм
  7. Введення
    грамотність стала дійсно загальнонародним надбанням, розвивалася ринкова економіка і ринкова спеціалізація окремих областей, гроші грали роль засобів платежу, обігу та нагромадження, а оздоблення громадських будівель, церков і соборів досягло вражаючого розмаху, європейські столиці представляли собою маленькі, брудні села, нудьгуючи біля підніжжя замків-фортець на тлі
  8. 3.2. Державне управління в цей період.
    грамотами на церковне майно. Все це, разом узяте, дозволило російської православної церкви зберегти відому самостійність і незалежність від монголо-татарського ярма і в подальшому зіграти значну роль в збиранні російських земель, у згуртуванні всього російського народу для боротьби за незалежність. Видатними церковними діячами у здійсненні цієї мети стали в XIY в. митрополит
  9. Новгород.
    грамот, загальна кількість яких склала в Новгороді - після сезону 1996 р. - 775, до 2003 р. - 933, і нові успіхи в їх дослідженні. Найбільш важливим історіографічним фактом є вихід у світ в 1986 р. монографії В.Л. Яніна і А.А. Залізняка «Новгородські грамоти на бересті: З розкопок 1977 - 1983 рр..», і наступні публікації та дослідження берестяних текстів, вжиті цими ж
  10. Глава восьма. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
    грамотного, правильного рішення в сучасному Російській державі. Адже зараз багато гострі технології, та й взагалі весь світ нової техніки, і нових комунікацій, що виникла взаємопов'язаності умов виживання та існування етносу з науково-технічним розвитком взагалі виключає вживання алкоголю багатьма соціальними групами. Наприклад, «пиття» це стає абсолютно неприпустимим для
© 2014-2022  ibib.ltd.ua