Головна |
« Попередня | Наступна » | |
15.4. Удосконалення виробничих і макроекономічних показників з урахуванням екологічних вимог |
||
Завдання економічного стимулювання природоохоронної та ресурсозберігаючої діяльності вимагають коректування як виробничих, так і макроекономічних показників з урахуванням екологічних вимог. 229 Екологізація показників основного виробництва сприятиме зацікавленості суб'єктів господарювання в результатах природоохоронної діяльності. Так, одним з основних підсумкових показників роботи підприємств служить рентабельність, що відображає як кількісні, так і якісні її результати. Показник загальної рентабельності (И) розраховується як відношення загальної (балансової) прибутку (Пб) до вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів (Ф): І = (15.1) ф Зростання рентабельності виробництва можливий як за рахунок зростання прибутку, так і за рахунок економного використання фондів, але це ніяк не відображає наслідків впливу підприємства на навколишнє середовище, ступеня природоемкости виробництва. Необхідний розрахунок чистого прибутку, яка б відображала як результат виробничої діяльності, так і ступінь її негативного впливу на довкілля. Вплив на середу проявляється у вигляді еколого-економі-чного збитку. У разі нарощування фондів без врахування екологічних вимог підприємство збільшує балансовий прибуток, але водночас зростає і збиток, оскільки із збільшенням обсягів виробництва, як правило, зростає його пріродоем-кістку. Тому при визначенні рентабельності потрібно оперувати розмірами чистого прибутку (Пч), що розраховується як різниця між балансовою прибутком (П6) і наноситься виробничою діяльністю збитком (У). Але в процес виробництва залучаються не тільки основні фонди, але й природні ресурси, раціональне використання яких також повинно позначатися на рентабельності підприємства. В "екологізировани" показнику рентабельності необхідно враховувати оцінку використовуваних природних ресурсів (ПР). У підсумку інтегральний показник оцінки роботи підприємства - рентабельність - буде розраховуватися наступним чином: И = Пб ~ У? (15.2) Ф + ПР З цього випливає, що чим менше природних ресурсів споживає виробник і чим менше завдає шкоди природі, тим вище буде показник рентабельності. Якщо діяльність підприємства через нераціональне використання ресурсів або забруднення середовища завдає шкоди суспільству, то це призводить до зміни всіх економічних показників. Так, на ве 230 личину встановленого збитку зменшуються обсяг виробництва і прибуток, пропорційно їм знижуються фондовіддача, продуктивність і т.д. З позицій ресурсозбереження повинні зазнати змін і традиційні підходи до оцінки відносної економічної ефективності виробництва за критерієм мінімуму приведених витрат (С + Ен - К - »тт). С + Ен - К + У -> піп, (15.3) де С - експлуатаційні витрати; К - капітальні вкладення; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. Такий підхід дозволить дещо скоррелировать інтереси економіки та екології. У сучасних умовах необхідний облік екологічних факторів і при вдосконаленні макроекономічних показників. Одним з базових показників для аналізу динаміки і досягнень економічного розвитку є характеристики кінцевого продукту (КП) або валового національного (внутрішнього) продукту (ВНП і ВВП). Очевидно, що відносне зменшення коштів, що виділяються на потреби охорони природи, може створити лише видимість зростання ресурсів для споживання і накопичення, так як їх велика частина буде витрачатися на компенсацію втрат від екологічних порушень. Тому для істинної характеристики кінцевих результатів розвитку економіки слід застосовувати показник чистого кінцевого продукту (ПКП), який обчислюється шляхом виокремлення з величини кінцевого продукту збитку від екологічних порушень: ПКП = КП - ЕУЗ, (15.4) де ЕУЗ - економічний збиток від забруднення навколишнього середовища. Таким чином, природоохоронна стратегія, спрямована на зниження можливого збитку від забруднення, призведе до максимізації кінцевого продукту. 231 Найважливішим підсумковим показником функціонування економіки є економічна ефективність суспільного виробництва. Природні ресурси як складова частина ресурсів виробництва найчастіше не знаходять відображення в розрахунках цього показника ні на одному рівні господарського управління (регіональному, галузевому, державному). Однак все зростаюча роль ресурсів природи як виробничого фактора зумовила появу потреби їх врахування при визначенні економічної ефективності суспільного виробництва. Відсутність такого обліку сприяло реалізації не завжди об'єктивно кращих з позицій раціонального природокористування рішень, призводило до передчасного вичерпання багатьох найбільш економічних джерел природних ресурсів, задоволенню потреб за рахунок більш дорогих. Відображення природного фактора в розрахунках економічної ефективності - один з інструментів підвищення дієвості господарського механізму. Нами була запропонована методика обліку пріродноресурсний складовою при визначенні регіональної економічної ефективності виробництва за допомогою включення в її розрахунок цін на використовувані Б виробництві ресурси природи. При розрахунках ефективності на різних рівнях управління необхідно брати саме ц е н у, а не величину економічної оцінки, оскільки ціна характеризує природні ресурси як ресурси виробництва в повному обсязі, порівнянному з іншими виробничими ресурсами. Формула визначення інтегрального показника регіональної економічної ефективності з урахуванням пріродноресурсний складової (ЕПР) у загальному вигляді являє собою співвідношення чистої продукції та приведених витрат на її отримання: е-= -121-г-* - - (15-5) '*. ? [(С + у) + (у + а) "рн] 1 +? Ц; '' '1 = 1, = 1 де Ц1 , п) - індекс галузей, що входять в регіональну народногосподарську систему; ПП, Ф - фактично створена в 1-й галузі чиста продукція; (с + V) - фактичні витрати виробництва 1-й галузі (собівартість); рн - середньогалузевої норматив рентабельності; (V + а) н рк - нормативна величина додаткового продукту, створюваного в 1-Й галузі господарства регіону; Я1, т) - індекс природних ресурсів, що використовуються в галузях регіону; Ц, - ціна, |-го природного ресурсу. Однак виходячи з викладеної вище концепції чиста продукція регіону (галузі) або кінцевий продукт в масштабах всього народного господарства з урахуванням вимог екологічного імперативу повинні бути зменшені на величину можливого 232 економічного збитку від забруднення навколишнього середовища виробництвом. відкоригували на цій основі формулу (15.5), уніфікований для всіх рівнів управління (регіонального, галузевого, народногосподарського) показник економічної ефективності суспільного виробництва в спрощеному вигляді може бути визначений таким чином: КП - ЕУЗ _ ПКП з + п ~ з + цп де 3 - витрати виробництва (приведені витрати); Цпр - ціна природних ресурсів, залучених у господарський оборот; ПКП - величина чистого кінцевого продукту. Інші позначення наведені вище. Облік пріродноресурсний складової в показниках ефективності націлений як на економію ресурсів природи, так і на зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище, оскільки економічна ефективність зростає при зниженні споживання природних ресурсів і скорочення можливого економічного збитку від техногенного забруднення навколишнього середовища.
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "15.4. Удосконалення виробничих і макроекономічних показників з урахуванням екологічних вимог " |
||
|