Головна
ГоловнаЕкономікаЕкономіка природокористування → 
« Попередня Наступна »
Шимова О.С.. Основи екології та економіка природокористування: УцЩ. / О.С. Шимова, Н.К. Соколовський. 2-е вид., перераб. і доп. - Мн.: БГЕУ. - 367 с ., 2002 - перейти до змісту підручника

18.3. Інвестування природоохоронної діяльності в Білорусі

З метою забезпечення єдиного підходу до понять "види природоохоронної діяльності" та "природоохоронні витрати" в нашій країні був прийнятий "Класифікатор видів пріродозх

277

ранной діяльності і витрат на охорону навколишнього середовища" (затверджений Мінприроди Республіки Білорусь і введений в дію 21 серпня 1997 г .). Структура і зміст класифікатора враховують рекомендації Конференції європейських статистиків, викладені в Єдиній Європейської стандартної статистичної класифікації природоохоронних об'єктів і витрат на охорону навколишнього середовища (Париж, 13-17 червня 1994 р., документ СЕв/822).

У класифікаторі виділяються дві конкретні форми природоохоронної діяльності:

? поточна природоохоронна діяльність;

? природоохоронні заходи.

Поточна природоохоронна діяльність - це безперервно здійснювана діяльність, спрямована на досягнення стабільності або поліпшення стану навколишнього середовища. Вона пов'язана, в основному, з експлуатацією, а не створенням основних фондів природоохоронного призначення.

Природоохоронні заходи - це природоохоронна діяльність , що вживається у цілях істотного поліпшення стану навколишнього природного середовища або створення умов для її поліпшення. Результатом природоохоронних заходів може бути створення основних фондів природоохоронного призначення.

У класифікаторі вказані найбільш характерні види природоохоронної діяльності в розрізі окремих природних середовищ :

? охорона атмосферного повітря;

? охорона водних ресурсів;

? охорона земель та надр;

? охорона біорізноманіття та ландшафтів:

- лісових ресурсів та нелісових рослинних комплексів;

- охорона і відтворення тваринного світу;

- комплексні напрямки природоохоронної діяльності (створення, розвиток та забезпечення функціонування особливо охоронюваних природних територій та об'єктів);

? спеціальні сфери природоохоронної діяльності (поводження з відходами виробництва і споживання, боротьба з шумом і вібрацією);

? управління і контроль у галузі природоохоронної діяльності.

Відповідно до видами природоохоронної діяльності виділяються наступні витрати екологічного призначення:

? поточні витрати підприємств, організацій та установ на охорону навколишнього середовища;

? витрати на капітальний ремонт основних фондів природоохоронного призначення;

278

? капітальні вкладення на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів (прямі і »зв'язані);

? витрати на утримання заповідників та інших особливо охоронюваних природних територій, а також на охорону ресурсів тваринного світу, охорону лісових ресурсів та інших елементів ландшафту;

? витрати на наукові дослідження в галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів;

? витрати на утримання державних органів з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів;

? витрати на екологічну освіту та просвітництво (підготовку відповідних фахівців);

? витрати на міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.

На природоохоронні заходи в Білорусі витрачається значна частина капітальних вкладень. У середньому по промисловості вони становлять 3% загальних капіталовкладень, але їх частка сильно коливається залежно від галузевих особливостей виробництва: у будіндустрії інвестиції в основний капітал екологічного призначення становлять 0,9% від їх загального обсягу, у чорній металургії - 4,6%, а на окремих підприємствах хімічної промисловості їх частка досягає 40% вартості основних виробничих фондів.

Основна частина капіталовкладень екологічного призначення в Білорусі йде на охорону і раціональне використання водних ресурсів, що зумовлено високою капіталоємністю водоохоронних споруд.

Так, в 1990-1995 рр.. близько 70% обсягу інвестицій, що прямували в природоохоронну діяльність, призначалося на охорону і раціональне використання водних ресурсів, 15-20% - на захист повітряного басейну, близько 12-15% - на охорону земель, решта - на полігони та підприємства з утилізації та захоронення токсичних побутових і промислових відходів (табл. 18.1). В країнах з високорозвиненою економікою співвідношення капітальних витрат на охорону водного середовища і повітряного басейну прямо протилежне, оскільки прогресивні виробничі технології передбачають використання замкнутих оборотних систем водопостачання, а не дорогих систем водовідведення-ня стічних вод з використанням капіталомістких очисних споруд, як у нас. Захист же повітряного басейну вимагає значних витрат на пилогазоуловлюючих установки, вартість яких може становити більше 20% вартості ос

279

новного технологічного устаткування. Слід зауважити, що починаючи з 1996 р. в Білорусі намітилася тенденція до деякого зближення питомої ваги інвестицій в основний капітал, що спрямовуються на охорону водних ресурсів та повітряного басейну (так, в 1999 р. на ці цілі виділено відповідно 44 і 33% капіталовкладень природоохоронного призначення).

Таблиця 18.1

Капітальні вкладення на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів у Республіці Білорусь * Призначення Капітальні вкладення 1990 1995 1997 1998 1999 млрд

р.% млрд Р-% млрд Р.% млрд р.% млрд р.% Всього 0,09 100 568,1 100 2113,5 100 3458,7 100 13 158,4 100 Охорона та раціональне використання водних ресурсів 0,07 70 383,5 67 951,6 45 1616,4 47 5835,4 44 Охорона атмосферного повітря 0,01 15 111,0 20 914,3 43 1216,2 35 4302,6 33 Охорона земель 0,01 15 67,5 12 202,9 10 475,7 14 2706,8 21 Утіпізація, знешкодження, поховання токсичних, промислових, побутових та інших відходів 6,1 1 44,7 2 150,4 4 313,6 2 * За даними Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь (у цінах відповідних років).

Якщо порівняти капітальні вкладення в порівнянних цінах, то виявиться, що в 1996 р. на охорону природи було виділено інвестицій на 10% менше, ніж у 1990 р. Зниження інвестицій в охорону навколишнього середовища відбувалося паралельно із зменшенням всього обсягу капітальних вкладень в економіку держави. У підсумку інвестиції 1990-1995 рр.. в охорону навколишнього середовища склали 1-2,5% чистих капітальних вкладень, що явно недостатньо з міжнародних параметрам. Деяке пожвавлення інвестиційної діяльності держави призвело до збільшення частки природоохоронних інвестицій в основний капітал за 1998 р. і 1999 р. до 2,7-3,1% чистих капітальних вкладень.

У розподілі поточних витрат за видами природоохоронної діяльності в цілому по Білорусі простежуються тенденції, характерні для капітальних вкладень (табл. 18.2). Але на відміну від капітальних витрат, частка яких на охорону атмосферного повітря після 1995 р. значно зросла і в послід-280 ня роки становила більше третини, майже 3/4 поточних витрат екологічного призначення раніше йде на охорону водних ресурсів.

* Таблиця 18.2

Поточні витрати на охорону та раціональне використання природних ресурсів у Республіці Білорусь * Поточні витрати Призначення 1990

1995 1998 1999 млн р..% млрд

р.% млрд

р.% млрд

р.% Всього 238 100 1837 100 8511 100 44513100 На охорону і раціональне використання водних ресурсів 181 76 1459 79 6006 71 31 658 71 На охорону атмосферного повітря 44 19273 15 1892 22 10 119 23 На охорону землі від забруднення відходами виробництва і споживання 7 3 78 4 492 5 2160 5 На рекультивацію земель 6 2 12 1 60 1 312 0,6 На проведення інвентаризації джерел забруднення навколишнього середовища, нормування викидів і скидів і т . д. 14 1 61 1 263 0,4 281

Таблиця 18.3

Зіставлення витрат на охорону природи, оцінки збитку від забруднення навколишнього середовища та ВВП Республіки Білорусь

в 1998 р. * Показники МЛРД р.,% Витрати на охорону природи:

Всього, млрд р. (без витрат на утримання управлінського апарату, поточних витрат на НДР, освіта, пропаганду тощо)

У тому числі сукупні витрати на охорону водних ресурсів і атмосферного повітря, млрд р. 13 005,0 10 730,7 Економічний збиток від забруднення водних ресурсів та повітряного басейну, млрд р. 25 905,8 Виробництво ВВП, млрд р. 662 369,9 Оцінка економічного збитку,% від ВВП 4,0 Загальна сума витрат на охорону навколишнього середовища,% від ВВП 1,9 Витрати на охорону водних ресурсів та атмосферного повітря,% від ВВП 1,6 * Розраховано за даними Міністерства статистики та аналізу Республіки Білорусь і НДЕІ Мінекономіки Республіки Білорусь.

У розвинених країнах оцінки сукупного економічного збитку від забруднення навколишнього середовища коливаються зараз в межах 2 - 7% ВНП, протягом останніх 20-25 років природоохоронні витрати там виросли багаторазово і складають 3-б% ВНП. У нас же, згідно з офіційною статистикою, загальні витрати на охорону природи в 1998 р. склали 1,9% від ВВП (у 1994 р. - 2,9%), а витрати на охорону водних ресурсів і атмосферного повітря - 1,6%. Водночас збиток від забруднення повітряного і водного середовищ (тільки від стаціонарних джерел забруднення) в 2,4 рази перевищив витрати на охорону повітряного басейну і водних ресурсів, а реально ця цифра значно вище (табл. 18.3).

Експертні оцінки фахівців свідчать про те, що витрати, необхідні для стабілізації екологічної обстановки, повинні бути порівнянними з оцінкою збитку від забруднення середовища. Такі кошти поки не можуть бути виділені через відсутність економічних можливостей, проте надалі суспільству доведеться виділяти для ліквідації негативних екологічних наслідків антропогенної діяльності все більш значну частину свого національного доходу.

Вибір природоохоронних заходів вимагає всебічного економічного обгрунтування екологічних витрат, що має особливо важливе значення при обмеженості державних коштів і необхідності їх використання з найбільшою віддачею в умовах переходу до ринкових відносин. Для обосно-

вання економічної доцільності природоохоронних заходів використовуються показники ефективності витрат екологічного призначення.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "18.3. Інвестування природоохоронної діяльності в Білорусі"
  1. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ підготовки
    природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів. 27. Управління природокористуванням: методи, функції , організаційні структури. 28. Правове регулювання природоохоронної діяльності. Закон Республіки Білорусь «Про охорону навколишнього середовища». 29. Сутність і завдання моніторингу навколишнього середовища. Формування системи спостереження за
  2. 16.1. Формування системи фінансування природоохоронних заходів
    природоохоронних заходів у нашій країні не носило постійного характеру, здійснювалося лише в міру екстрених потреб і можливостей. Тільки в 70-і роки капітальні вкладення на створення виробничо-технічних природоохоронних об'єктів (очисних споруд, пилогазоуловлюючих пристроїв, меліоративних систем, лісових насаджень тощо) стали забезпечуватися шляхом прямого бюджетного
  3. 12.1. Формування системи еколого-економічного прогнозування і планування
    природоохоронної діяльності та раціонального використання природних ресурсів, або еколого-економічного прогнозування та планування. Одна з істотних особливостей розробки плану-прогнозу природокористування полягає в тому, що об'єктом планування є не тільки соціально-економічні, а й природні процеси і явища. Природа, як відомо, инерционна, консервативна, зміни в
  4. 12.3. Територіальне та галузеве прогнозування і планування
    природоохоронних заходів. З початку 90-х років ведеться розробка територіальних комплексних схем охорони навколишнього середовища. Мета подібних схем - визначення комплексу заходів з охорони природи, запобігання та ліквідації негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, збереження її параметрів і підтримання екологічної рівноваги. Такі схеми складені для
  5. Раціональне природокористування - основа екологічної безпеки людства. Природоохоронне законодавство
      Раціональне природокористування - основа екологічної безпеки людства. Природоохоронне
  6.  9. Правові гарантії від комерційних і некомерційних ризиків
      інвестування.
  7.  12. Спільне підприємство. Підприємство, що повністю належить одному інвестору
      інвестування. Різниться інвестування шляхом створення підприємства (новостворене підприємство) та інвестування у вже існуюче шляхом придбання підприємства повністю або придбання частки в ньому. Крім "унітарних" підприємств, тобто повністю належать одному інвестору (наприклад, дочірнє підприємство юридичної особи-інвестора), розрізняються підприємства з більш ніж одним інвестором
  8.  15. Інвестування за допомогою фондового ринку
      інвестування є придбання акцій державних підприємств у процесі їх приватизації, незалежно від характеру коштів і майна, за які акції купуються. Велику роль тут грають інвестиційні компанії, які купують акції інших підприємств за рахунок коштів різних осіб, акумульованих в обмін на акції цих інвестиційних компаній. Ці компанії купують акції
  9.  4. Розвиток правового регулювання інвестиційної діяльності
      інвестування з часів колоніальних завоювань. Інвестування в суверенних країнах отримало розвиток разом з розвитком промисловості, фінансів, міжнародної торгівлі та появою "заморського" купецтва. Інвестування - знаряддя оптимізації та інтернаціоналізації економіки, за допомогою якого відшукуються вільні "ніші" в країні інвестора і по всьому світу. Примат економіки диктує політиці
  10.  1996-1999 роки
      (Міністри закордонних справ Є.Примаков і І. Іванов) - час спроб сформувати відмінний від Заходу зовнішньополітичний курс і власне міжнародне особа, прагнення хоча б частково відновити імідж великої держави, інтенсифікації інтеграційних процесів в СНД (№ № 1 - Союзна держава Росії та
  11.  Тема 26. Методика розслідування екологічних злочинів.
      природоохоронного законодавства: Навчальний посібник. - Л., 1991. Прокурорський нагляд за виконанням природоохоронного законодавства. - М.: МНЕПУ,
  12.  3. Управління у сфері інвестиційної діяльності
      інвестуванням в Україні здійснюють різні державні органи. Єдиного органу в цій сфері немає. Немає і органу, який спеціалізувався б на управлінні інвестуванням. Управління у сфері інвестування входить в сферу діяльності Міністерства економіки України. Управлінські функції у сфері інвестиційної діяльності здійснюють також Державна комісія з цінних паперів та
  13.  13.1. Управління природокористуванням: сутність, методи, функції
      природоохоронної діяльності;? вирішення спорів про право користування природними ресурсами, застосування санкцій за порушення природоохоронного законодавства і
  14.  В.В.Арбузов, Д.П.Грузін, В.І.Сімакін. ЕКОНОМІКА природокористування та природоохоронної. Навчальний посібник. Пенза. - 251с., 2004
      природоохоронні заходи, методологія експлуатаційних витрат средозащіт-ного призначення, основні принципи визначення плати за користування водою, землею і за викиди забруднюючих речовин. Даються методи визначення шкоди від забруднення середовища і вводиться поняття про показник безвідходності виробництва. Дано практичні рекомендації щодо вирішення природоохоронних завдань і проблем
  15.  12.2. Документи еколого-економічного прогнозування і планування, що розробляються за періодами часу
      природоохоронних заходів та витрати на їх проведення, доведення завдань до областей і Мінського міськвиконкому, окремих на, них міністерств, відомств і підприємств. Прогнози, програми, плани конкретного еколого-економічного прогнозування за періодами часу на рівні держави та особливо важливих природних комплексів та екологічних систем носять, як правило, міжгалузевої та
  16.  10.3. Оцінка корисних копалин Республіки Білорусь
      природоохоронних зон або входять до складу земельного фонду. Річний видобуток паливного торфу складає близько 4-5 млн т, і приблизно стільки ж видобувається торфу для потреб сільського господарства, що забезпечує потреби на 20-25 років. Все це вимагало науково обгрунтованого підходу до комплексного використання торф'яного фонду країни, що знайшло відображення в "Схемі раціонального використання та охорони
  17.  16. Концесії. Угоди про розподіл продукції
      інвестування, здійснюваного на підставі концесійних договорів, які укладаються з інвесторами органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, уповноваженими на це Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування (Закони від 1-6.07.99 р. "Про концесії" та від 14.12.99 р. "Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг"). Концесією є