Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКримінальний процес → 
« Попередня Наступна »
Лобойко Л.М.. Кримінально - процесуальне право: Курс лекцій: Навч. посібник. - К.; Істина,2005. - 456 с., 2005 - перейти до змісту підручника

4. Межі судового розгляду


- основне положення, сутність якогополягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справутільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого на досудовомуслідстві обвинувачення.
Розгляд справи обмежується:
- обвинувальним висновком - у справах публічного і приватно-публічного обвинувачення;
- скаргою потерпілого - у справах приватного обвинувачення.Межі судового розгляду остаточно визначаються в стадії попереднього розгляду справи суддею.
Правильне визначення меж судового розгляду: 1) забезпечує цілеспрямованість у діяльності суду;
гарантує підсудному здійснення ним права на захист;
унеможливлює засудження особи за злочин, у вчиненні якогоїї обвинувачують;
унеможливлює засудження осіб, щодо яких справу попередньоне розслідували.
Кримінально-процесуальний закон (ст. 277 КПК) передбачає можливість зміни обвинувачення під час судового розгляду, причому навіть у разі, якщо це погіршить становище підсудного.
Зміна прокурором обвинувачення в суді допускається за наявності як матеріальних (кримінально-правових), так і процесуальних умов.
Матеріальні умови зміни обвинувачення у суді:
зміна обвинувачення (як у бік пом'якшення, так і у бік погіршення становища підсудного) має стосуватися виключно тогозлочину, у вчиненні якого обвинувачують підсудного (умисел -необережність; кваліфікуючі ознаки злочину тощо);
прокурор не може доповнити обвинувачення новими епізодами злочинної діяльності або звинуватити підсудного у вчиненнііншого злочину.
Процесуальні умови зміни обвинувачення пов'язані з тим, що в результаті зміни обвинувачення не буде порушено правила про:
підсудність (наприклад, місцевий - апеляційний суд);
обов'язковість проведення досудового слідства (наприклад усправах, порушених прокурором за матеріалами протокольноїформи).
Якщо ці правила може бути порушено, то прокурор заявляє клопотання про повернення справи на додаткове досудове слідство.
Зміна обвинувачення може мати місце тільки до закінчення судового слідства.
Процесуальний порядок зміни прокурором обвинувачення у суді:
прокурор складає постанову про зміну обвинувачення;
оголошує її і вручає копії підсудному та його законномупредставникові; захисникові; потерпілому, цивільному позивачеві,цивільному відповідачеві та їх представникам;
якщо в постанові ставиться питання про пом'якшення становища підсудного, суд роз'яснює потерпілому та його представникові право підтримувати обвинувачення у раніше пред'явленомуобсязі;
суд роз'яснює підсудному, що той захищатиметься від новогообвинувачення;
суд відкладає розгляд справи не менше ніж на три доби -Для підготовки підсудного, захисника і законного представника дозахисту (цей строк за клопотанням підсудного може бути скорочено;
6) після закінчення строку підготовки до захисту розгляд справи продовжується.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "4. Межі судового розгляду"
  1. 94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
    межі судового розгляду. При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги, а в разі відмови від скарги - закривається касаційне провадження. У першому нипадку повторне звернення з такою самою скаргою допускається, у другому -
  2. 1. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ ТА ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ СТАДІЇ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА
    межі судового розгляду. Суд, розглядаючи кримінальну справу, не може вийти за межіобвинувачення, пред'явленого на досудовому слідстві. Виняткипередбачено ст. 277 КПК (див. лекцію "Стадія судового розглядукримінальної справи"). Досудове слідство здійснюється в двох формах: * 1) дізнання; 2) власне досудове слідство. Дізнання - це форма досудового розслідування кримінальних справ, яка передує
  3. Тема 12. Адміністративний процес
    межі України; - адміністративне оскарження; - відшкодування шкоди, завданої громадянину певними видами державних органів; - дисциплінарні проступки за нормами адміністративного пра ва. Провадженнями управлінського (процедурного) характеру є: - видача спеціальних дозволів, ліцензій на здійснення окремих видів діяльності; - реєстрація певних суб'єктів або видів діяльності; - видача сертифікатів; -
  4. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    межі правомірного обмеження конкретних прав громадян органами державної влади, у тому числі і виконавчої, та їхніми по садовими особами. 5. Необхідне законодавче визначення переліку і конкретного змісту обов'язків громадян, виконання яких може контролюватись органами виконавчої влади, та санкцій, що можуть ними застосову ватись до осіб, які не виконують або несумлінно виконують покла дені на
  5. Передумовою для порушення кримінальної справи:
    межі України до закінчення попереднього розслідування чи судового розгляду - мотивована постанова (ст.98-1 КПК). Заява або повідомлення про злочин повинні бути розглянуті протягом 3 діб з дня їх надходження, протягом цього строку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або направлення заяви за належністю
  6. Притягнення особи як обвинуваченого
    межі висунутого обвинувачення; зміна обвинувачення в суді допускається обвинувачем за умови, що при цьому не порушуються правила підсудності справ чи обов'язкового проведення розслідування, обвинуваченому надається можливість ознайомитись з новим обвинуваченням і не погіршується право обвинуваченого на захист; розгляд у суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим обвинуваченням, за
  7. 4. Нотаріальний процес і його стадії. (Місце нотаріату в системі правоохоронних органів)
    межі. Якщо порівнювати далі, відповідальність нотаріусів на цій підставі суттєво відрізняється від відповідальності органів реєстрації актів громадянського стану та їх посадових та службових осіб. На відміну від інших органів державного управління органи нотаріату характеризуються особливим положенням посадових осіб, а також їх компетенцією. Нотаріус - це посадова особа, яка в своїй діяльності
  8. 13. Принцип диспозитивності.
    межі вимоги сторін - ]и(іех пе еаі иііга реіііа рагііит, иііга реіііа поп со§позсИиг, за винятками, встановленими законом; 5) правом розпоряджатися об'єктом процесу - гез іп іисіісаіит сіейисіа. Диспозитивністю визначаються також права інших осіб, які беруть участь у справі. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають усі права позивача (ст. 34 ЦПК України). Прокурор може
  9. 56. Висновок експерта як засіб доказування.
    межі сфери її спеціальних знань (сі. 22 ЦПК). Особа, яку призначено експертом, зобов'язана з'явитися на виклик суду і дати правдивий письмовий висновок щодо поставлених запитань. Для цього експерт мас право знайомитися з матеріалами справи, брати участь у її розгляді судом, просити суд про надання додаткових матеріалів. Згідно зі ст. 53 ЦПК експерт має право: знайомитися з матеріалами справи, що
  10. 62. Зміни у позовногму спорі.
    межі заявлених по зивачем вимог, якщо це необхідно для захисту прав і охоро-нюваних законом інтересів громадян, підприємств і організацій (ч. 7 ст. 203 ЦПК України у редакції 1963 р.). Відмова від позову - це один із засобів відмови від належних особі суб'єктивних цивільних і цивільно-процесуальних прав. Це відмова від заявленої у суді матеріально-правової вимоги до відповідача і від судового
© 2014-2022  ibib.ltd.ua