| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
8 (VIII). |
||
|
Отже, існують три нахили, дві відносяться до пороків - одна чинності надлишку, інша в силу нестачі - і одна до доброчесності - в силу обладапія серединою; всі ці [схильності] у відомому сенсі протилежні один одному, бо крайні (akrai) протилежні та середньому, і один одному, а середній - крайнім. Адже так само як рівне в порівнянні з меншим більше, а в порівнянні з великим менше, так і що знаходяться посередині (mesai) склади [душі розташовують] надлишком порівняно з недоліком і недоліком порівняно з надлишком як в пристрастях, так і у вчинках. Так, мужній здається сміливцем у порівнянні з боягузом і боягузом - у порівнянні із сміливцем. Подібним чином і розсудливий у порівнянні з бездушним розпущений, а порівняно з розпущеним - байдужий, і щедрий перед скупим - міг, а перед марнотратом - скупар. Тому-то люди крайнощів відсувають того, хто тримається середини, до протилежної від себе крайності і мужнього боягуз називає сміливцем, а сміливець - боягузом; відповідно [надходять] і з іншими. Так виходить, що, хоча [нахили] ДРУГ Другові протилежні, крайнощі найбільшою мірою протилежні НЕ середині, а один одному, подібно до того як велике далі від малого і мале від великого, ніж те й інше від того, що [знаходиться] рівно між ними. Крім того, деякі крайності представляються почасти подібними середині, як, наприклад, сміливість - мужності або марнотратство - щед-рости. Крайнощі ж не мають між собою ніякого подібності. А найбільше віддалене визначається як 35 протилежне, і, отже, більш протилежно те, що найбільше видалено. Середині ж в одних н09а випадках більш протилежно те, в чому недолік, в інших - те, у чому надлишок; скажімо, мужності більш протилежна НЕ сміливість, в якій надлишок, а боягузтво, в якій недолік; навпаки, розсудливості не так протистоїть нечутливість, в якій присутня якась обділеність (endeia), як розпущений-5 ність, що складається в надмірності. Це відбувається з двох причин, [і] одна [з них укладена] в самому предметі. Отже, це і є одна з причин, укладена в самому предметі, інша ж полягає в нас самих, бо, чим більше ми схильні до чого б то не було, тим бо-15 леї це, мабуть, протилежно середині. Наприклад, ми самі від природи більш схильні до задоволень, і тому ми восприимчивее до розбещеності, пежелп до скромності (kosmiotes) 34. Так що ми вважаємо більш різкою протилежністю середині те, до чого [в нас] більше прихильність (epidosis). І ось з цієї причини розбещеність, будучи надмірністю, різкіше протиставлена розсудливості, [ніж нечутливість]. 20 вересня (IX). Отже, про те, що моральна чеснота полягає у володінні серединою і в якому сенсі, і що це володіння серединою між двома пороками, один з яких полягає в надлишку, а інший - в нестачі, і що доброчесність така через досягнення середини як у пристрастях, так і у вчинках, - про все це сказано достатньо. Ось чому важке це справа бути добропорядочен-25 вим, адже знайти середину в кожному окремому випадку - справа важка, як і середину кола не всякий визначить, а той , хто знає, [як це робити]. Точно так і гніватися для всякого доступно, так само як і просто [раз] дати і розтратити гроші, а ось витрачати на те, що потрібно, стільки, скільки потрібно, коли, заради того п як слід, здатний не всякий, і це не просто. Недарма досконалість і рідка, і похвальна, і пре-зо червоно. А значить, роблячи середину метою, перш за все потрібно триматися подалі від того, що різкіше протистоїть середині, як і Каліпсо радить: У бік повинен ти судпо отвесть від волненья і дима35. Адже в одпой з крайнощів погрішність більше, а в інший менше, і тому, раз досягти середини вкрай важко, потрібно, як кажуть, «у другому пла-35 Ваньє обрати найменш поганий шлях» 36, а це краще шоь ксего виконати тим способом, який ми вказуємо. Найбільше треба у всьому остерігатися задоволення і того, що його доставляє, тому що про ці речі ми судимо вкрай упереджено. А значить, саме те, що випробували до Олени старійшини [троянського] народу, і нам треба випробувати до задоволення і при ю всіх обставин повторювати їх мови, бо якщо ми зможемо так, як вони, віддалити від себе задоволення, то менше будемо здійснювати проступкі37 . Словом, так поступаючи, ми, щоб сказати лише найголовніше, найкраще зуміємо досягти середини. Це, ймовірно, важко, і особливо у кожному окремому випадку, бо не просто визначити, як, через кого, з-15 за чого і скільки времепі слід, [наприклад], гніватися. Справді, ми іноді хвалимо тих, у кому недостатньо гніву, і називаємо їх рівними, а іноді тим, хто зол, даємо інше ім'я, [нарікаючи їх] істинними мужами. Але засудження заслуговує не той, хто трохи відходить від досконалості, будь то в бік більшого чи меншого, а той, хто далеко відходить, бо 20 таке не залишається непоміченим. Не просто дати визна-ня того, до якої межі і до якої міри [порушення міри] заслуговує осуду; так адже йде справа з усім, що відноситься до чуттєво сприймається, а все це - окремі випадки, і судять про них, керуючись чувством38. Отже, стало бути, ясно принаймні, що средни-пий склад у всіх випадках заслуговує похвали і що 25 слід відхилятися в одних випадках до надлишку, а в інших - до нестачі, бо так ми найлегше досягнемо середини і досконалості.
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 8 (VIII). " |
||
|
||