Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
АРИСТОТЕЛЬ. ТВОРИ В 4-х томах. ТОМ 4. ИЗД-ВО ДУМКА, МОСКВА., 1983 - перейти до змісту підручника

8 (VIII).

Отже, існують три нахили, дві відносяться до пороків - одна чинності надлишку, інша в силу нестачі - і одна до доброчесності - в силу обладапія серединою; всі ці [схильності] у відомому сенсі протилежні один одному, бо крайні (akrai) протилежні та середньому, і один одному, а середній - крайнім. Адже так само як рівне в порівнянні з меншим більше, а в порівнянні з великим менше, так і що знаходяться посередині (mesai) склади [душі розташовують] надлишком порівняно з недоліком і недоліком порівняно з надлишком як в пристрастях, так і у вчинках. Так, мужній здається сміливцем у порівнянні з боягузом і боягузом - у порівнянні із сміливцем.

Подібним чином і розсудливий у порівнянні з бездушним розпущений, а порівняно з розпущеним - байдужий, і щедрий перед скупим - міг, а перед марнотратом - скупар.

Тому-то люди крайнощів відсувають того, хто тримається середини, до протилежної від себе крайності і мужнього боягуз називає сміливцем, а сміливець - боягузом; відповідно [надходять] і з іншими. Так виходить, що, хоча [нахили] ДРУГ Другові протилежні, крайнощі найбільшою мірою протилежні НЕ середині, а один одному, подібно до того як велике далі від малого і мале від великого, ніж те й інше від того, що [знаходиться] рівно між ними. Крім того, деякі крайності представляються почасти подібними середині, як, наприклад, сміливість - мужності або марнотратство - щед-рости. Крайнощі ж не мають між собою ніякого подібності. А найбільше віддалене визначається як 35 протилежне, і, отже, більш протилежно те, що найбільше видалено. Середині ж в одних н09а випадках більш протилежно те, в чому недолік, в інших - те, у чому надлишок; скажімо, мужності більш протилежна НЕ сміливість, в якій надлишок, а боягузтво, в якій недолік; навпаки, розсудливості не так протистоїть нечутливість, в якій присутня якась обділеність (endeia), як розпущений-5 ність, що складається в надмірності.

Це відбувається з двох причин, [і] одна [з них укладена] в самому предметі.

Адже оскільки одна з крайнощів ближче до середіпе і досить схожа на неї, ми протиставляємо її пе середині, а, швидше, протилежної крайності; наприклад, оскільки сміливість видається більш-менш подібною і ю близькою мужності, то більш несхожою буде боягузтво, і її ми різкіше протиставляємо мужності, а адже те, що далі відстоїть від середини, здається і різкіше протипоставленим.

Отже, це і є одна з причин, укладена в самому предметі, інша ж полягає в нас самих, бо, чим більше ми схильні до чого б то не було, тим бо-15 леї це, мабуть, протилежно середині. Наприклад, ми самі від природи більш схильні до задоволень, і тому ми восприимчивее до розбещеності, пежелп до скромності (kosmiotes) 34. Так що ми вважаємо більш різкою протилежністю середині те, до чого [в нас] більше прихильність (epidosis). І ось з цієї причини розбещеність, будучи надмірністю, різкіше протиставлена ??розсудливості, [ніж нечутливість].

20 вересня (IX). Отже, про те, що моральна чеснота полягає у володінні серединою і в якому сенсі, і що це володіння серединою між двома пороками, один з яких полягає в надлишку, а інший - в нестачі, і що доброчесність така через досягнення середини як у пристрастях, так і у вчинках, - про все це сказано достатньо.

Ось чому важке це справа бути добропорядочен-25 вим, адже знайти середину в кожному окремому випадку - справа важка, як і середину кола не всякий

визначить, а той , хто знає, [як це робити]. Точно так і гніватися для всякого доступно, так само як і просто [раз] дати і розтратити гроші, а ось витрачати на те, що потрібно, стільки, скільки потрібно, коли, заради того п як слід, здатний не всякий, і це не просто. Недарма досконалість і рідка, і похвальна, і пре-зо червоно. А значить, роблячи середину метою, перш за все потрібно триматися подалі від того, що різкіше протистоїть середині, як і Каліпсо радить:

У бік повинен ти судпо отвесть від волненья і дима35.

Адже в одпой з крайнощів погрішність більше, а в інший менше, і тому, раз досягти середини вкрай важко, потрібно, як кажуть, «у другому пла-35 Ваньє обрати найменш поганий шлях» 36, а це краще шоь ксего виконати тим способом, який ми вказуємо.

Ми повинні стежити за тим, до чого ми самі сприйнятливі, бо від природи все схильні до різного, а дізнатися до чого - можна по виникаючому в нас задоволенню й стражданню, і треба захопити самих себе в протилежну сторону, тому що, далеко відводячи себе від проступку, ми прийдемо до середини, що і роблять, наприклад, виправляючи кривизну дерев.

Найбільше треба у всьому остерігатися задоволення і того, що його доставляє, тому що про ці речі ми судимо вкрай упереджено. А значить, саме те, що випробували до Олени старійшини [троянського] народу, і нам треба випробувати до задоволення і при ю всіх обставин повторювати їх мови, бо якщо ми зможемо так, як вони, віддалити від себе задоволення, то менше будемо здійснювати проступкі37 . Словом, так поступаючи, ми, щоб сказати лише найголовніше, найкраще зуміємо досягти середини. Це, ймовірно, важко, і особливо у кожному окремому випадку, бо не просто визначити, як, через кого, з-15 за чого і скільки времепі слід, [наприклад], гніватися. Справді, ми іноді хвалимо тих, у кому недостатньо гніву, і називаємо їх рівними, а іноді тим, хто зол, даємо інше ім'я, [нарікаючи їх] істинними мужами. Але засудження заслуговує не той, хто трохи відходить від досконалості, будь то в бік більшого чи меншого, а той, хто далеко відходить, бо 20 таке не залишається непоміченим. Не просто дати визна-ня того, до якої межі і до якої міри [порушення міри] заслуговує осуду; так адже йде справа з усім, що відноситься до чуттєво сприймається, а все це - окремі випадки, і судять про них, керуючись чувством38.

Отже, стало бути, ясно принаймні, що средни-пий склад у всіх випадках заслуговує похвали і що 25 слід відхилятися в одних випадках до надлишку, а в інших - до нестачі, бо так ми найлегше досягнемо середини і досконалості.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 8 (VIII). "
  1. Розділ VIII
    Розділ
  2. Розділ VIII.
    Розділ
  3. Глава VIII Правотворчество
    Глава VIII
  4. ТЕМА 9 Візантія в VIII-X ст .
    ТЕМА 9 Візантія в VIII-X
  5. ГЛАВА VIII Розділ I
    ГЛАВА VIII Розділ
  6. Тема VIII. РУСЬ НА РОЗДОРІЖЖІ
    Тема VIII. РУСЬ НА
  7. Розділ VIII. Злочини у сфері економіки
    Розділ VIII. Злочини у сфері
  8. Розділ VIII. Управління багатоквартирними будинками
    Розділ VIII. Управління багатоквартирним
  9. ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: ПАРЛАМЕНТ
    ГЛАВА VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА:
  10. Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДОГОВОРИ
    Розділ VIII. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І
  11. Глава VIII Основи кримінального права Російської Федерації
    Глава VIII Основи кримінального права Російської
  12. Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної організації
    Глава VIII. Банківські операції та угоди кредитної
  13. Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове право)
    Розділ VIII. Зобов'язання з передачі майна у власність (в інше речове
  14. ТЕМА 7 Держава Каролінгів. Периферія каролингского світу. Західноєвропейська культура в епохуКаролінгов (VIII-сер.ІХв)
    ТЕМА 7 Держава Каролінгів. Периферія каролингского світу. Західноєвропейська культура в епохуКаролінгов
  15. Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства
    Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада ) та виконавчий орган
  16. Глава VIII. ВІДМОВА У ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
    Глава VIII. ВІДМОВА У ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОРЯДКУ ДЕРЖАВНОЇ
  17. Книга друга (В)
    Див прим. 22 до кн. I «Фізики». - 418. Парменід. - 418. Копцепцію трьох елементів - огпя, води і повітря - розвивав піфагорієць Іон Хиосский. - 418. «Тімей» 51 а. - 419. «Тімей» 50 а - Ь. - 419. «Фізика» I 6-7. - 419. Російські слова «вологе» і «рідке »позначаються в тексті Аристотеля одним і тим же терміном - hygron. - 420. Неясно, про яке творі тут йде мова.
  18. Статті конфедерації США. Особливості правовог акту.
    Статті про конфедерацію і вічному союзі 1781 9 січня 1778, на третьому році незалежного існування, воюючі штати створили конфедеративну організацію, націлену на координацію спільних зусиль у справі оборони і для "завідування спільними інтересами" (ст. V і VIII) . Кожен штат зберігав "своє верховенство, свою свободу і незалежність, так само як і всю владу, всю юрисдикцію і всі права, які
  19. VIII. Види интеллектульно власності, близької до авторських прав
    Існує кілька інститутів інтелектуальної власності, правовий режим охорони яких схожий на режим охорони об'єктів авторського права. До їх числа відносяться суміжні права, права на промисловий зразок, права на топології інтегральних мікросхем і права на бази даних
  20. МИХАЙЛО VIII Палеолог
    (бл. 1224 - 11 грудня 1282), візантійський імператор, засновник династії Палеологів; правил з 1261 (з 1258 як нікейський імператор). Засновник останньої імператорської династії Візантії, Михайло Палеолог почав свій шлях до трону як регент при малолітньому наступнику нікейського імператора Феодора ІІ Ласкаріс (1254-58) Івана IV. Незабаром він був вінчаний співправителем і узурпував владу в останнього