Головна |
« Попередня | Наступна » | |
7. Аналог власноручного підпису. Електронно-цифровий підпис |
||
Розвиток сучасних систем передачі інформації об'єктивно призвело до використання в цивільному обороті документів, які засвідчені факсимільними копіями, електронно-цифровими підписами та іншими аналогами власноручних підписів осіб, що робить угоди. Це дозволило істотно прискорити процеси здійснення операцій. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках і порядку, передбачених законом, іншими правовими актами або угодою сторін. У сучасних умовах порядок використання аналогів власноручних підписів краще ретельно обумовити в угоді учасників угоди, так як законодавча база, що стосується застосування аналогів власноручного підпису, вельми вузька. Лише деяку законодавчу регламентацію має порядок використання електронно-цифрового підпису. У ст. 5 Федерального закону "Про інформацію, інформатизації і захисту інформації" 1 передбачено, що юридична сила електронно-цифрового підпису визнається за наявності в автоматизованій інформаційній системі програмно-технічних засобів, що забезпечують ідентифікацію підпису і дотримання встановленого режиму їх використання. Право засвідчувати ідентичність електронного цифрового підпису здійснюється на підставі ліцензії. Електронно-цифровий підпис є результатом роботи програми генерації цифрового підпису. Електронно-цифровий підпис є аналогом власноручного підпису і володіє двома основними властивостями: відтворена тільки однією особою, а справжність її може бути засвідчена багатьма; вона нерозривно пов'язана з конкретним документом, і тільки з ним. Електронно-цифровий підпис жорстко пов'язує в одне ціле зміст документа і секретний ключ підписувача і робить неможливим зміну документа без порушення автентичності цієї подпісі2. 2 Див: Лебедєв А. Н. Відкриті системи для закритої інформації / / Відкриті системи. Вип. 3. М, 1993. С. 32; Операційні технології міжбанківського фінансового ринку. МФД на ринку капіталу Вип 5 М., 1994 З 101 Суть процедури використання електронно-цифрового підпису полягає в тому, що користувач програмного забезпечення має можливість виготовити пару індивідуальних ключів: секретного - для формування цифрового аналога підпису під документом і парного з ним, відкритого - для перевірки достовірності цифрових підписів, обчислених за допомогою даного секретного ключа1. Електронно-цифровий підпис - самостійний аналог власноручного підпису поряд з аналогом, отриманими в результаті факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копірованія2. Електронний підпис не може існувати у вигляді того чи іншого позначення, безпосередньо сприйманого людським оком. Розбіжності між учасниками угоди, скріпленої таким підписом, можуть бути врегульовані лише на основі правил, узгоджених учасниками системи використання електронного підпису, або норм закону та інших правових актов3. Незалежно від того, чим (законом, іншими правовими актами або угодою учасників угоди) визначається порядок застосування того чи іншого аналога власноручного підпису, даний порядок повинен дозволити достовірно встановити, що документ, засвідчений аналогом власноручного підпису, виходить від особи, що здійснює операцію. Проблеми, пов'язані з розумінням сутності електронно-цифрового підпису, є частиною проблеми юридичного розуміння документа, вчиненого в електронній формі. У п. 2 ст. 434 ЦК йдеться про те, що укладення договору шляхом обміну документами за допомогою електронного зв'язку є укладенням договору в письмовій формі, тобто, по суті, йдеться про документ в електронній формі. 2 Представляється, що викладене розуміння електронно-цифрового підпису відповідає змістом п. 2 ст. 160 ГК. Не можна тлумачити норму даного пункту так, як ніби вона має на увазі правила "застосування різних сучасних способів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання електронно-цифрового підпису та інших аналогів власноручного підпису" (див.: Коментар частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. С. 200 (автор глави - М. І. Брагінський). 3 Докладніше про це див: Мальцев Ю. В., Молчанов В. В., Шерстобитов А. Є. Правове регулювання електронного документообігу в банківській практиці / / Цивільно-правове регулювання банківської діяльності. М., 1994. С. 109-128; Коментар до Арбітражно-процесуального кодексу РФ. М., 1995. С. 137-143 (автор глави-В . К. Пучинский). Проблема розпізнавання документа в електронній формі має ті ж аспекти, що й проблема розпізнавання електронно-цифрового підпису. Для неї теж обов'язково достовірне встановлення того, що документ виходить від сторони в угоді (п. 2 ст. 434 ЦК). |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "7. Аналог власноручного підпису. Електронно-цифровий підпис" |
||
|