Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
Головна → Право → Криміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Будова шкірного покриву долонь поверхні рук і підошов ніг

Шкіра людини складається з двох шарів. Поверхневий, або зовнішній, шар називають епідермісом (гр. epi - над, при, після + derma - шкіра), а другий - більш глибокий - дермою (шкірою). Будова шкіри на різних частинах тіла людини не однакова: на обличчі вона має форму зірочок, на поверхні долонь і підошвах ніг - паралельних валиків, а на останній поверхні тіла шкіра має сітчасту будову (мал. 18).
Дерма, яка знаходиться під епідермісом, має чисельні горбики, котрі іменуюься дермальними сосочками. На більшій поверхні тіла сосочки розташовані хаотично і тільки на долонних поверхнях рук і підошвах ніг вони розміщуються рядами, останні покриті епідермісом і утворюють валики-складки, які можна побачити неозброєнім оком і їх називають папілярними лініями (від лат. papilla - сосок). Усередині сосочка знаходиться потова золоза, протока, яка виходить на гребінь папілярної лінії та утворює отвір, який називається порою (мал. 19). Пора являє собою лійкоподібний отвір з нерівними краями, з якого постійно виділяється потова речовина. Через те, що на долонях немає жирових залоз, то при торканні предмета рукою утворюється потовий слід. Але сліди рук найчастіше називають не потовими, а потожировими, оскільки потові сліди утворюються і тоді, коли руки добре вимиті і не забруднені, в дійсності же долоні рук майже завжди покриті жировою речовиною, яка потрапляє з інших відкритих частин тіла при торканні їх рукою (іншої руки, обличчя, волосся, та ін.).
Валики розміщені паралельно рядами і між ними існують рядочки, а рядочки і валики, згинаючись разом, утворюють візерунки, які називають папілярними. Особливо складну будову вони мають на нігтьових фалангах. На фалангах пальців папілярні лінії починаються з одного боку і закінчуються на другому, утворюючи майже прямі лінії. Лише на нігтьових фалангах лінії піднимаються вверх, згинаються і утворюють дуги, петлі, завитки (кола), які і уявляють папілярні узори (мал. 19).
Дуговий узор самий простий - папілярна лінія плавно піднімається з одного боку і, досягнув певної висоти, плавно спускається на протилежний бік, утворюючи дугу (мал. 20а). Інколи папілярна лінія, піднявшись вверх, згинається і, зробивши петлю, вертається на той самий бік, утворюючи петльовий узор (мал. 20б). Унизу узори обмежені базисними лініями, а прстір, що утворюється між ними, складає центральну частину узору.
Круговий, або завитковий, узор найскладніший. Піднявшись вверх, папілярна лінія може зробити коло або спіраль, може повернутись на той самий бік або закінчитись на протилежному боці. Щоб визначити зону центральної частини узору, справа і зліва його знаходять дельти , розгалужені на дві лінії, одна йде вверх, друга - вниз і закінчується на другому боці. Верхній і нижгій рукави (лінії) дельт обмежують площу, що утворює центральну частину звиткового узору (мал. 20в).
Лінії папілярного узору, розміщені за межами центральної частини узору, - зверху називаються дистальними, знизу - базисними, а з боків - літеральними (мал. 21).
Дугова, петльова і завиткова форми будови узору є загальними ознаками, оскільки близько 65 % всіх узорів складають петлі, 30 % - завитки і 5 % - дуги. Окремі ознаки будови папілярного узору сконцентровані в будові окремих ліній відносно розташування їх деталей, а також у мікроструктурі пор.
Кожна папілярна лінія має зовнішні особливості будови у виглядірозривів, роздвоєнь злить, стовщень тощо, які називаються деталями або частковими ознаками (мал. 22).
Розглядаючи папілярну лінію в лупу, на її гребені можна побачити будову пор, які мають форму багатокутників, овалів з нерівними краями, що дозволяє відрізняти їх один від одного (мал. 23). Краї папілярних ліній також не рівні, мають форму згину і сприймаються як хвиляста "берегова лінія" (мал. 23). Особливості будови пор і країв папілярних ліній є власними ознаками, сукупність яких використовується для ототожнення. Таким чином, ознаки папілярних узорів допустимо розглядати на макрорівні і до них відносяться загальна форма узору, будова окремих деталей папілярних узорів (центральної частини, дельт і потоків ліній, які знаходяться за рамками центрального узору). Дослідження цих загальних ознак, як правило, проводиться візуально, часом з застосуваннямлупи малого збільшення. Цей розділ слідознавства (трасології) називають дактилоскопією (гр. daktilos - палець, skopeo - дивлюсь).
У сучасній криміналістиці дактилоскопію розглядають як розділ трасології, яка вивчає властивості і ознаки папілярних узорів рук і ніг, засоби і методи їх виявлення і дослідження для отримання криміналістичної інформації.
Криміналістичне дослідження пор як джерел інформації для розшуку і ототожнення людини називається пороскопією, яка є окремим розділом дактилоскопії.
Криміналістичне дослідження нерівностей будови країв папілярниї ліній на долонях поверхні рук і підошов ніг утворює відділ дактилоскопії, який називається еджескопією (анг. adgeo - край, кромка, гр. skopeo - дивлюсь).
Загальні і власні (окремі) ознаки будови папілярних узорів характерні трьома властивостями, які дозволяють проводити ідентифікацію людини за ними, а саме: індивідуальність, відновленість і відносна незмінність.
Індивідуальність - це фундаментальна властивість папілярних узорів, суть яких складається з особливостей будови шкіри на долонних поверхнях рук і підошвах ніг. Кожний узор формуєтться в процесі внутрішньоутробного розвитку, він зв'язаний зі спадковістю і протягом всього життя людини залишається незміннім. Якщо пошкоджують епідерміс, то з часом узор відновлюється. Анатомічна будова узору змінюється при глибоких пошкодженнях дерми - сосочкового шару (опік, поріз, розрив). На цих ділянках виникають шрами, рубці, які, у свою чергу, стають ознаками.
Відновленість папілярного узору як властивість шкірного покриву людини взагалі дозволяє використовувати сліди пальців рук, коли пальці після вчинення злочину були травмовані і на узорах з'явилися рубці, шрами.
Відносна незмінність як властивість пов'язана з індивідуальністю і відновленістю. З ростом і розвитком людини папілярні узори збільшуються в розмірі , лінії узору стають товщі, з'являються зморшки, складки, "білі лінії", однак при цьому загальна форма і розміщення особистих ознак в узорі залишаються незмінними. Це дозволяє ідентифікувати людину за слідами пальців рук, які нанесені з великим розривом у часі.
Однакова анатомічна будова і властивості папілярних узоріврук і ніг передбачають однаковий механізм утворення слідів при механічній взаємодії. Сліди рук і ніг - контактні, вони утворюються за рахунок речовини, яка виділяється шкірою або випадково потрапила на її поверхню. Речовина може бути кольоровою (фарба, кров, бруд, пил) і безколірною (піт, різні рідини штучного походження). Звідси сліди можуть бути зафарбовані і безколірні (невидимі, слабовидимі). Якщо слідосприймаючий об'єкт пластичний, то утворюються об'ємні сліди. При торканні твердого предмета виникають поверхневі сліди.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Будова шкірного покриву долонь поверхні рук і підошов ніг"
  1. § 4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину
    будову шкірного покриву поверхні долонь і підошов ніг. (До речі, сліди ніг, взутих у взуття, шкарпетки розглядаються у розділі V - "Сліди засобів вчинення злочину".) Загальна форма і особливості будови папілярних візерунків на руках і підошвах ніг містять орієнтовну і доказову інформацію, насамперед про суб'єктів злочину - обвинуваченого і потерпілого. Відомо, що папілярні візерунки, які
  2. § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
    будови тіла і її частин - рук, ніг, зубів, сліди яких утворюються внаслідок механічної взаємодії. Таке вузьке уявлення про людину як слідоутворюючий об'єкт не відображає її біологічних і соціальних властивостей, які мають інформаційне значення при встановленні і ототожненні особи. Так, на місці події суб'єкти злочину - люди залишають сліди, які сповіщають інформацію про фізичні, біологічні та
  3. § 1. Анатомічна будова шкірного покриву голови людини і криміналістичне значення його слідів
    будови рельєфу шкіри губ та розробили методику криміналістичного дослідження їх слідів з метою ідентифікації людини. Пізніше французькі вчені дослідили будову вушних раковин і дійшли висновку, що вушні раковини можуть залишати сліди, за якими можливе ототожнювання злочинців. У колишньому СРСР роботи в сфері дослідження рельєфу шкірного покриву голови і можливості використання його слідів для
  4. § 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію
    будову як у жінок, так і в чоловіків, але в останніх "зірочки" більші, оскільки шкіра грубіша за жіночу. Про вік свідчить наявність зморшок, при цьому треба мати на увазі, що на лобі вони утворюються раніше у чоловіків, ніж у жінок і кількісно їх більше. Близько 30-ти років звичайно у чоловіків з'являються 2-3 зморшки, а після 40 років зморшки з'являються і на щоках. У людей віком 18-20 років
  5. § 4. Основи дактилоскопії
    будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів. У криміналістиці важливе значення приділяється слідам рук, оскільки: 1) контактування руки з яким-небудь об'єктом відбувається переважно долонною поверхнею кисті; 2) на пальцях і долонях рук є потожирові виділення, які залишають сліди нашарування; 3) шкіра руки має специфічні
  6. § 1. Криміналістична характеристика крадіжок
    будов. При цьому використовуються зручні для злодія конструктивні особливості вхідних дверей (наявність щілин, відкривання всередину житла, недосконалість засувних пристроїв тощо), відсутність охоронної сигналізації, «вразливість» перших і останніх поверхів багатоквартирних будинків, обмежена кількість квартир на сходових площадках тощо; б) місце, що пов'язане з предметом крадіжки (склади,
  7. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    будову папілярних візерунків і використання їхніх відображень для встановлення особи; В. Гершель і Г. Фолдс (1850-1880 рр.) науково обгрунтували можливість використання слідів рук для розшуку людей; А. Бертільон (1881 р.) увів у кримінально-процесуальну практику розшук злочинців по слідах зовнішньої будови тіла людини; нарешті, Г. Грос (1892-1893 рр.) у відомій праці "Керівництво для судових
  8. 1§ 2. Механізм утворення слідів рук , ніг та їхня класифікація
    будови рук і ніг використовують при розкритті і розслідуванні злочинів. Торкаючи предмет або спираючись на нього рукою, залишають сліди долоні і пальців, а при ходьбі без взуття - сліди підошов. Рука діє як будь-який фізичний об'єкт, тому вид сліду залежить не тільки від слідоутворюючого предмета, а й від слідосприймаючого, величини прикладеної сили (енергії слідоутворення), спрямування руху
  9. § 5. Основи методики дактилоскопічної експертизи
    будовою папілярних візерунків рук цікавились уже здавна. Е. Локар у своїй великій праці "Руководство по криминалистике" ділить дослідження слідів пальців рук на три періоди: доісторичній, коли людина вперше звернула увагу на особливу будову шкіри на долонях рук від інших частин тіла; емпіричний, коли будова візерунка стала використовуватись як пидпис конкретної особи; науковий, коли Марчелло
  10. § 2. Механізм слідоутворення і види слідів шкірного покриву
    шкірного покриву голови, майже без винятку, є предмети матеріального світу, що мають поліровану поверхню. Мікрорельєф шкіри потребує, щоб структура слідосприймаючого об'єкта була дрібніша від структурних елементів шкіри. Безперспективно намагатись шукати сліди шкірного покриву на поверхні з крупною структурою, оскільки її рельєф крупніше за рельєф шкіри. На глянцевому папері, конверті, мундштуку
© 2014-2022  ibib.ltd.ua