Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКриміналістика → 
« Попередня Наступна »
Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Тимошенко П.Ю., Салтевський М.В.. Криміналістика.:Підручник. Київ: Національна академія внутрішніх справ України,1997. - 232 с., 1997 - перейти до змісту підручника

§ 1. Анатомічна будова шкірного покриву голови людини і криміналістичне значення його слідів


Голова людини майже наполовину вкрита волосяним покривом, лише її передня частина та бокові поверхні можуть залишати сліди. Торкаючись цими ділянками голови різних предметів або навпаки - людина залишає потожирові сліди шкірного покриву - лоба, щік, кінчика носа, підборіддя, вушних раковин. Названі сліди голови у судово-слідчій практиці виникли у 50 - 60 рр. нашого століття. Раніше криміналісти використовували, головним чином, сліди губ та зубів. Будова зубів ще в минулому віці входила до характеристики зовнішності людини.
У п'ятдесяті роки японські вчені звернули увагу на особливості будови рельєфу шкіри губ та розробили методику криміналістичного дослідження їх слідів з метою ідентифікації людини. Пізніше французькі вчені дослідили будову вушних раковин і дійшли висновку, що вушні раковини можуть залишати сліди, за якими можливе ототожнювання злочинців. У колишньому СРСР роботи в сфері дослідження рельєфу шкірного покриву голови і можливості використання його слідів для ототожнювання були виконані у 70-ті роки С. І. Ненашевим . Він експериментально підтвердив дані іноземних учених і довів, що не тільки шкіра губ та вушних раковин має особливу анатомічну будову, а й шкіра інших частин обличчя також має свої особливості, використання яких можливе для ідентифікації.
На відкритих поверхнях обличчя шкіра так само складається з дерми, покритої епідермісом, дерма має сосочки, але вони розміщені хаотично і не створюють папілярних валиків, як на долонях та підошвах ніг. Разом з тим будова дерми створює специфічний рельєф, який відрізняється, наприклад, щік від шкіри лоба, підборіддя від кінчика носа, що створює умови для диференціювання слідів шкірного покриву голови від слідів, залишених іншими ділянками шкіри людини, наприклад, тильним боком долоні.
Шкіра на відкритих ділянках голови має "зірчасту" будову, на долонях рук і підошвах ніг існують папілярні лінії, а на інших частинах тіла людини рельєф нагадує "сітку" (мал. 18).
Ознаки будови рельєфу шкіри голови умовно ділять на загальні та часткові. Загальні ознаки характеризують окремі ділянки відкритої частини голови у плані анатомії - форма, розмір та розташування, а також абсолютні величини: довжина, ширина, висота, протяжність ознаки. Так, загальними ознаками для вушної раковини будуть: її форма, ширина, висота, форма деталей - завитка, козелка, протикозелка, мочки, а також їх положення.
Часткові ознаки - це форма, розмір і розташування деталей мікрорельєфа шкіри - пор, волосяних фолікул, дольок, лобних зморшок і т. ін. Саме мікроскопічна будова шкіри окремих ділянок обличчя, дозволяє диференціювати ці сліди на місці події серед інших слідів шкірного покриву.
Пропонуємо розглянути особливості будови шкірного покриву обличчя (мал. 31).
Лоб. Для рельєфу шкіри лоба характерна витягнута будова пор, фолікул, дольок. Саме овально-витягнута будова рельєфу характеризує сліди лоба. Боріздки, зморшки майже завжди розташовані паралельно та горизонтально і переважно спрямовані до центру лоба, крім міжбрівних зморшок, які розміщуються вертикально.
Щоки. Для рельєфу шкіри щік характерна "зірчаста" будова фолікул і пор. Вони не мають горизонтальної витягнутості, форма пор і фолікул у більшості випадків кругла, загальна форма "зірчаста", овальна з нерівними краями. Зморшки і бороздки в основному розташовані під нахилом або вертикально до вушної раковини або до підборіддя.
Підборіддя. На підборідді пори і фолікули здебільшого круглі або "зірчасті", нерідко розташовані на фоні надзвичайно малих вертикальних боріздок.
Ніс. На кінчику носа пори і фолікули крупніші, ніж на підборідді або щоках. Форма кругла, овальна.
Губи (червона кайма). Рельєф шкіри являє собою дрібні вертикальні або нахилені валики й боріздки, що створює характерний малюнок.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Анатомічна будова шкірного покриву голови людини і криміналістичне значення його слідів"
  1. § 1. Ознаки зовнішності людини і механізм відображення їх при вчиненні злочину
    анатомічної будови тіла і її частин - рук, ніг, зубів, сліди яких утворюються внаслідок механічної взаємодії. Таке вузьке уявлення про людину як слідоутворюючий об'єкт не відображає її біологічних і соціальних властивостей, які мають інформаційне значення при встановленні і ототожненні особи. Так, на місці події суб'єкти злочину - люди залишають сліди, які сповіщають інформацію про фізичні,
  2. § 1. Будова шкірного покриву долонь поверхні рук і підошов ніг
    анатомічна будова і властивості папілярних узоріврук і ніг передбачають однаковий механізм утворення слідів при механічній взаємодії. Сліди рук і ніг - контактні, вони утворюються за рахунок речовини, яка виділяється шкірою або випадково потрапила на її поверхню. Речовина може бути кольоровою (фарба, кров, бруд, пил) і безколірною (піт, різні рідини штучного походження). Звідси сліди можуть бути
  3. § 1. Поняття і суть динамічних властивостей людини
    анатомічні, так і функціональні ознаки. Раніше зазначалось, що ставити в один ряд функціональні властивості і зовнішні ознаки некоректно, оскільки їхня природа і криміналістичне значення різні. Зовнішні ознаки характеризують зовнішню будову будь-якого фізичного тіла, що дозволяє вимірювати, описувати і, таким чином, індивідуалізувати об'єкти матеріального світу. Форма поверхонь усякого фізичного
  4. Упізнавальна фотозйомка
    будови. У разі необхідності застосовується масштабна зйомка. Документи фіксуються за правилами репродукційної зйомки. Фотозйомка при пред'явленні для впізнання провадиться з метою фіксації запропонованих для впізнання об'єктів. Таке фотографування дає наочне уявлення про правильність добору об'єктів і дає змогу зафіксувати ряд ознак, за якими об'єкт був упізнаний. Запропоновані для впізнання
  5. § 2. Класифікація слідів у криміналістиці (історичний аспект)
    будову папілярних візерунків і використання їхніх відображень для встановлення особи; В. Гершель і Г. Фолдс (1850-1880 рр.) науково обгрунтували можливість використання слідів рук для розшуку людей; А. Бертільон (1881 р.) увів у кримінально-процесуальну практику розшук злочинців по слідах зовнішньої будови тіла людини; нарешті, Г. Грос (1892-1893 рр.) у відомій праці "Керівництво для судових
  6. § 4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину
    анатомічну структуру папілярного візерунка на різних пальцях. Так, папілярні лінії великого пальця крупніші (більші), ніж на інших пальцях і на долоні. Площа середнього і безіменного пальців найчастіше має форму прямокутників. Природно, сліди пальців можна визначити за їхнім розташуванням при одночасному їх утворенні, одному торканні, обхваті. Прийоми відмежиння сліду пальця від сліду долоні.
  7. § 3. Виявлення слідів шкірного покриву голови і прийоми їх використання для одержання інформації про особу і подію
    анатомічні і персонографічні властивості людини, яка залишила сліди. Вилучення інформації потрібно доручати спеціалісту, найчастіше після огляду місця події, коли поновлено приблизний механізм учинення злочину, вжиті попередні заходи. Спеціаліст може одержати ось таку інформацію. За виглядом та розміром слідів рук і ніг доходять висновку про стать і вік. Так, зафарбовані сліди губ дуже часто
  8. § 4. Сліди зубів
    анатомічної будови, дефекти внаслідок захворювань, розташування та чередування зубів, форма прикусу, співвідношення верхніх та нижніх зубів та ін. Сліди зубів утворюються при механічній взаємодії, коли зуби контактують з об'єктом, що має залишкову деформацію. Такими тілами можуть бути об'єкти з металу, деревини, смоли, пластмаси, продукти харчування, овочі, фрукти тощо. За механізмом утворення
  9. § 2. Початковий етап розслідування
    будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети; г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування). Велике значення має огляд ложа трупа (тобто місця його виявлення). Тут можуть бути виявлені документи, предмети, загублені злочинцем, знаряддя вбивства та інші сліди, що мають значення для з'ясування характеру вчиненого злочину. У процесі огляду місця події внаслідок аналізу виявленого
  10. § 1. Поняття слідів злочину, їхні властивості і криміналістичне значення при розслідуванні злочинів
    будову і форму контактної частини слідоутворюючого об'єкта. Такі сліди треба називати джерелами трасологічної інформації, чи трасологічними слідами. Як, наприклад, сліди пальців рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому та ін. Це контактні сліди, які утворюються в момент взаємодії за рахунок змін (деформації, формування, зсуву, руйнування) зовнішніх ознак і внутрішніх властивостей