Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину |
||
Сліди рук і ніг - найпоширеніші джерела інформації про злочин і злочинця. Вони відображають морфологічну будову шкірного покриву поверхні долонь і підошов ніг. (До речі, сліди ніг, взутих у взуття, шкарпетки розглядаються у розділі V - "Сліди засобів вчинення злочину".) Загальна форма і особливості будови папілярних візерунків на руках і підошвах ніг містять орієнтовну і доказову інформацію, насамперед про суб'єктів злочину - обвинуваченого і потерпілого. Відомо, що папілярні візерунки, які сформувалися ще під час утробного періода, залишаються відносно незмінними протягом всього життя і зникають тільки з розкладанням тканин. Разом з ростом і життєдіяльністю людини папілярні візерунки збільшуються: площа і лінії візерунка стають більшими, з'являються складки, зморшки, шрами і рубці. Ці вікові зміни дозволяють за слідом визначити приблизний вік. Для цього потрібно взяти масштабну лінійку і покласти її впоперек потоку папілярних ліній у візерунку. Потім порахувати кількість ліній, які припадають на ділянку в 5 мм, Якщо слід залишений дорослим, то їх буде від 9 дл 12, для підлітка 10-12 ліній, а для молодшого школяра всього 12-13 ліній. Поряд з папілярними лініями у візерунку спорстерігаються білі лінії, які представлені у вигляді борозенок-тріщин, що пересікають папілярні лінії впоперек, а також зморшки, які свідчать про певний вік людини. Однак походження білих ліній можна з'ясувати шляхом експериментального спостереження. Існує версія, що білі лінії - це ознаки тривалої праці на холоді незахищеними руками. Разом з тим білі лінії зустрічаються у осіб, діяльність яких ніяким чином не пов'язана з охолодженням рук. Папілярні лінії більш товщі у чоловіків, ніж у жінок, тому відбитки дитячих рук нескладно сплутати з відбитками жінки. Відбиток сліду пальця може відобразити характер роботи людини. Так, у взуттьовиків часто спостерігаються ушкодження на пальцях, у столярів, різьбярів по дереву надрізи, у музикантів мозолі на пальцях від гри на смичкових інструментах. Природно, що ці ознаки мікроскопічні і можуть відображатись тільки в чітких слідах, залишених барвником (фарбою, кров'ю тощо). Ці та інші ознаки, наприклад, вугільній пил глибоко проникає в шкіру шахтаря, є професійними орієнтирами, які дозволяють створювати лише версії. Якщо на місці події виявлено декілька слідів, залишених однією рукою одночасно, то неважко визначити руку за розміщенням слідів. Для цього достатньо подумки з'єднати сліди прямою лінією і подивитись, в який бік вона буде нахилена. Для правої руки - вправо, а для лівої - вліво (мал. 29). Самий довгий середній палець, потім безіменний та мізинець. Відбітки їх розміщені на різних висотах відповідної руки, утворюючи при цьому скіс. Якщо сліди залишені неодночасно (не одним доторком), то визначити руку значно складніше. У криміналістиці існує декілька методик визначення руки за окремими відбитками пальців. Найпростішими є визначення за петльовим і завитковим візерунком. Розглянемо їх більш докладно. Визначення руки за петльовим візерунком. Відомо, що петльові візерунки ділять на ульнарні і радикальні. Ульнарні (мізенцеві) звернуті відкритою частиною в бік мізинця, а радікальні - в бік великого пальця. Результати статистичних спостережень вченими багатьох країн свідчать, що ульнарних петель 95-96 %, а радикальних тільки 5-4 %. Враховуючи, що більшисть петель - ульнарна, то з точністю до 5-4 % можна стверджувати: - якщо відкрита частина петлі у сліді повернута вправо, то слід залишений правою рукою; - якщо відкрита частина петлі повернута вліво, то слід залишений лівою рукою (мал. 29). Визначення руки за завитковим візерунком. Якщо форма завиткового візерунка має вигляд спіралі, то направлення папілярних ліній для правої руки буде лівоокружним, тобто проти руху годинникової стрілки, а для лівої руки - за ходом годинникової стрілки. Проте статистичних даних, які б стверджували обгрунтованість цих правил, не існує. Тому при вирішенні питання про те, якою рукою зроблений круговий візерунок, більш обгрунтованим буде, якщо виходить із визначення кута нахилу осі візерунка у сліді. Ця методика полягає ось в чому. В сліді потрібно визначити його вертикальну ось і опустити її на базисну лінію. Для правої руки ось буде нахилена вправо, а для лівої - вліво (мал. 29). Прийоми відмежиння сліду пальця від сліду долоні. Оскільки на поверхні долоні будова папілярних ліній може мати форму подібну до загальних форм будови на пальцях - нігтьових фалангах, то визначити, якою саме частиною руки залишений слід дуже складно. На місці події таку задачу потрібно ставити перед спеціалістом, хоча в деяких випадках слідчий самостійно може одержати про це орієнтовну інформацію, використовуючи рекомендації О. О. Фокіної. Ножки петльового візерунка на пальці, як правило, зігнуті, а на долоні прямі, потік ліній у візерунках, залишених долонею, прямий, а якщо й зігнуті, то плавно, в пальцевих візерунках більш зігнуті, в слідах пальців лінії найчастіше розташовані паралельно базисним лініям. Наведені рекомендації для визначення руки і пальців та обмеження їхніх слідів, нанесених долонею, зрозуміло, приблизні і ознаки їх завжди належить пов'язувати з механізмом утворення слідів, положенням руки і суб'єкта щодо слідосприймаючої поверхні. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину" |
||
|