Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 3. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1981 - перейти до змісту підручника

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

А те, що говорять фізики, йде в двох напрямках. Одні, вважаючи в основу сущого Едіп тілесний субстрат - або один з трьох [елементів], або 15-небудь інше щільніше вогню і тонше воздуха22, - все інше породжують з нього ущільненням і розрідженням, виробляючи таким чином багато чого. (Але це протилежності, які, взагалі кажучи, можуть розглядатися як надлишок і недолік, як то «велике» і «мале», про який говорить Платон, з тією тільки різницею, що він робить «велике» і «мале» матерією, а «єдине» - формою, вони ж єдиний субстрат роблять матерією, а протилежності - відмінностями 20 і формами.) Інші ж припускають, що з єдиного виділяються містяться в ньому протилежності, як каже Анаксимандр і ті, які існуюче вважають єдиним і багатьом, як Емпедокл і Анаксагор, бо й вони виділяють з суміші все інше. Відрізняються ж вони один від одного тим, що перші визнає 25 чергування цих станів, друга ж - одноразове [виникнення], і тим, що Анаксагор визнає нескінченні за кількістю подобочастние і протівоположності23, а Емпедокл лише так звані стихії. Мабуть, Анаксагор вважав [подобочастние] зазначеним чином нескінченними тому, що він визнавав істинним загальна думка фізиків, що з не-су-іцего ніщо не виникає (тому-то одні і кажуть * про так: «все було разом» і « виникнення того-то є якісна зміна », інші ж кажуть про з'єднання і роз'єднання), а ще тому, що протилежності виникають одне з одного, отже, вони містилися одна в іншій. Адже якщо всі виникає необхідно виникає або з існуючих [речей], або з неіснуючих, а виникнення з несущест-чих неможливо (в цій думці сходяться всі [посівши] про природу), то вони вважали, що звідси з необхідністю випливає і інше, а саме виникнення з існуючих і наявних [частинок], ио не сприймаються нами через малість 187ь їх мас.
Тому-то вони і говорять «все втрутяться у всьому», бо бачили, як все виникає з усього, здаються же [речі] різними і називаються по-різному залежно від того, що в суміші незліченних [noes добочастних] переважає за кількістю; цілком же чистим і цілим не буває ні світлого, пі темного, 5 ні солодкого, ні м'яса, ні кістки, але чого є більше, такий і здається природа предмета. Якщо нескінченне, оскільки воно нескінченно, непізнавано, то нескінченне за кількістю або величині пепознаваемо, наскільки опо велике, а нескінченне але вигляду непізнавано, яке воно за якістю. Оскільки па-чала [у Анаксагора] бескопечни і за кількістю і за виглядом, то пізнати утворені з них [речі] іевоз-ю можна: адже ми тільки тоді вважаємо, що позпалі складну річ, коли дізнаємося, з яких і зі скількох [почав ] вона складається. Далі, якщо необхідно, щоб [предмет], частина якого може бути будь-який за величиною і малості, і сам був таким же (я говорю про частини, иа які поділяється містить їх ціле), і якщо неможливо тварині чи рослині бути яким угодпо по вели - 15 чині і малості, то ясно, що це неможливо і для якої-небудь частини, інакше це отпосілось б і до цілого. М'ясо, кістку і інші подібні їм [речовини] суть частини жівотпого, а плоди - частини рослин; ста-20 ло бути, очевидно, що неможливо м'ясу, кістки або чого-небудь іншого [в цьому роді] мати будь-яку величину - як у більшому , так і в меншому напрямку. Далі, якщо все це міститься один в одному і не виникає, а виділяється, будучи укладено в іншому, причому пазивается по тому, чого більше, і з будь-якого [речовини] виникає будь [інша речовина] (наприклад, з м'яса виділяється вода, а м'ясо з води), вся-25 кое ж кінцеве тіло знищується шляхом [відібрання від нього] кінцевого тіла, то ясно, що кожне [речовина] не може міститися в кожному. Бо після вилучення з води м'яса і виникнення іншого [м'яса] шляхом виділення із залишку, навіть якщо виділяється [частина] буде весь час менше, все-таки вона не ста-зе немає менше деякої [певної] величини.
А тому, якщо виділення зупиниться, не все буде міститися у всьому (адже в воді, що залишилася м'яса вже не буде), якщо ж опо не зупиниться, а вилучення відбуватиметься весь час, то в кінцевій величині виявиться нескінченна безліч рівних кінцевих [частин], що неможливо. Крім того, якщо всяке тіло після ОТ-35 пятія деякої частини необхідно стає менше, а кількість м'яса обмежено [певними межами] як в більшому, так і в меншому напрямку, 1 «8а 10 ясно» що з найменшого [кількості] м'яса не виділиться ніякого тіла - адже воно буде тоді менипо найменшого. Далі, в нескінченній множині тел укладено вже нескінченну кількість м'яса, крові, мозку; хоча вони і відокремлені один від одного, але проте існують - і кожне в нескінченній кількості, а це вже безглуздо. А що вони ніколи не роз'єднаються, це мовиться не внаслідок достовірного знання, але правильно, так як властивості [речей] невіддільні. А саме, якщо будуть змішані кольору і стану, то поїло поділу виявиться щось світле або здорове, але будучи нічим іншим і без жодного субстрату. Таким чином, безглуздий «розум», що прагне до неможливого, 40 якщо він дійсно хоче [все] розділити, в той час як зробити це неможливо пі в кількісному, ні в якісному відношенні: в кількісному тому, що не існує найменшої величини, в якісному ж - через невіддільності властивостей. Неправильно [Анаксагор] розуміє і виникнення однорідних [речовин]. Адже іноді глина розділяється на jo частки глини, іноді ж немає. І спосіб, яким виходять цеглини з дому і будинок з цегли, не тотожний з тим, яким вода і повітря один з одного складаються і виникають. Краще брати менше почав і в обмеженому числі, як це робить Емпедокл24,
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "ГЛАВА ЧЕТВЕРТА"
  1. Розділ сорок перша
    * Див прим. 15 до гол. 13. - 193. % Див. «Друга аналітика», 76 b 39-77 а 1; «Метафізика», 1078 а 19-21. - 193. Глава сорок четверта 1 Див гл. 23. - 194. 2 Якщо судити за збереженими праць Арістотеля, то він цього обіцянки не виконав. - 195, Глава сорок п'ятого 1 Маються на увазі перша і третя фігури. - 197. Глава сорок шоста 1 А іменпо Celarent, Cesare і Caniestres. -
  2. Глава тридцятих * В
    «Топіці» I, 14. - 183. Розділ тридцять перший * Див Платон. Софіст, 219 а - 237 а; Політик, 258 b 267 с. - 183. 2 Послідовники Платона. - 183. 3 Див гл. 4-30. - 183. 4 СР «Друга аналітика», 91 b 24-27. - 184, Розділ тридцять другий * Див гл. 2-26. - 185. а Див гл. 27-30. - 185. 8 Див гл. 45. - 185. 4 Посилка становить більшу частину силогізму, ніж термін. - 185. ? В
  3. Глава четверта
    Глава
  4. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ ТЕСТІВ
    Глава 1: 1.1 - 1В , 2Б, 3А, 4Б, 5В; 1.2 - 1Г, 2Г, 3Г. Глава 2: 2.1 - 1А, 2Г, 3В, 4В; 2.2 - 1В, 2Г, 3А. Глава 3: 3.1 - 1Б, 2А, 3А; 3.2 - 1Г, 2В, 3В. Глава 4: 4.1 - 1А, 2В, 3Г; 4.3 - 1Б, 2В, 3Б; 4.3 - 1Г, 2Г, 3Г; 4.4. - 1Г, 2Г, 3Г, 4В, 5Б; 4.6 - 1Г, 2Б; 4.7 - 1Г, 2В, 3В, 4А, 5А; 4.8 - 1В, 2Г, 3Г, 4А. Глава 5: 5.1 - 1В, 2Б, 3А; 5.2 - 1Б, 2Г, 3Б, 4Г, 5Г; 5.3 - 1Г, 2В, 3Г.
  5. Глава перша
    1 У сенсі definiens. СР «Друга аналітика» II, 10. - 462 # 2 Див 101 b 19 - 22. - 462. Глава друга 1 ср «Друга аналітика», 97 b 37 - 39. - 463. 2 Чи не філософ Платон, а староаттіческій комедіограф (V - IV ст. До н. Е..). - 464. * Див «Поетика», 1 - 3. - 464. 1 ср прим. 15 до гол. 6 кн. III. - 465. 2 Див Платон. Федр, 245 с - тобто ср «Про душу», 408 b 32 - - 409
  6. Глава перша
    1 Див 103 а 23 - 24. - 495. 2 ср «Нікомахова етика» X, 7 - 9. - 496. 3 (х = z і у ф р) (х ф у). - 496. «(Х = У) АР [Р (х) Р (у)]. - 496. »(Р = R) Ах IP (х) R (х) Ь - 496. в (1) АР [Р (х) «Р (у)] (х ф у). (2) -, Ах [Р (х) R (х)] С => (Р Ф R). - 496. »(X + z Ф у + р) (х Ф у). - 497. 8 (X - z Ф у - z) r => (X Ф у). - 497. 9 З тези про тотожність чогось з чимось. - 497. 10
  7. Введення
    Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
  8. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
  9. Глава перша
    Див Платон. Федр, 245 с-е. - 408. СР прим. 1, 2 до гол. 9 кн. I. - 408. Т. е. категорії. - 409. Платонівський термін «причетність» вживається Аристотелем в сенсі «підпадає під», що виражає відношення виду до роду. - 409. СР 127 a 26 - 38; «Метафізика», 998 И4 - 28. - 409. Присудок Б є рід для присудка А тоді і тільки тоді, коли обсяг присудка А є
  10. Глава перша
    1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408